Рішення від 02.03.2026 по справі 904/2065/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026м. ДніпроСправа № 904/2065/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Краматорської окружної прокуратури Донецької області, Донецька область, м. Краматорськ в інтересах держави в особі

позивача-1: Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро

позивача-2: Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецька область, м. Краматорськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", м. Дніпро

відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради, Донецька область, м. Краматорськ

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 115 623,32 грн.

Представники:

від прокуратури: Кучер А.Ю., прокурор відділу;

від позивача-1: Пєшкова І.В., представник (поза межами суду);

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача-1: Калитвянська С.О., представник (поза межами суду);

від відповідача-2: не з'явився.

ПРОЦЕДУРА:

Краматорська окружна прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-1) та Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (далі - позивач-2), через систему "Електронний суд", звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (далі - відповідач-2), у якій просить:

1. Визнати недійсною додаткову угоду №2.1 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №2.2 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2.3 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №2.4 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №2.5 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443.

6. Стягнути з відповідача-1 на користь позивача-2 безпідставно отримані кошти в розмірі 115 623,32 грн.

7. Стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на користь Донецької обласної прокуратури витрачені на сплату судового збору за подання позовної заяви кошти у розмірі 14 534,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2025 о 11:00 год.

13.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву

16.05.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

У призначене підготовче судове засідання 21.05.2025 представники позивачів та відповідача-1 не з'явилися.

В підготовчому судовому засіданні 21.05.2025, яке відбулось за участі прокуратури та представника відповідача-2, судом оголошено перерву, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 21.05.2025 представник прокуратури та відповідача-2 позивача повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 повідомлено позивачів - Східний офіс Держаудитслужби, Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області та відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про те, що в підготовчому засіданні 21.05.2025 оголошено перерву до 11.06.2025 о 11:30 год.

21.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про зупинення провадження.

21.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

22.05.2025 через систему "Електронний суд" від Краматорської окружної прокуратури Донецької області надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

22.05.2025 через систему "Електронний суд" від Краматорської окружної прокуратури Донецької області надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

23.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

26.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача-1 надійшли письмові пояснення.

04.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача-1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 задоволено заяву представника позивача-1 - Східного офісу Держаудитслужби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 11.06.2025 о 11 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача-1.

10.06.2025 через систему "Електронний суд" від Краматорської окружної прокуратури Донецької області надійшли пояснення на заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив на позовну заяву.

10.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача-1 надійшли письмові пояснення.

У призначене підготовче судове засідання 11.06.2025 представники позивача-2, відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі № 904/2065/25 до закінчення перегляду Великою Палатою у складі Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення. Зобов'язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження.

25.12.2025 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що постановою Великою Палатою Верховного Суду від 21.11.2025 вирішено спір у справі №920/19/24 по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 поновлено провадження у справі № 904/2065/25 з 27.01.2026, яку призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 27.01.26р. о 10:20 год.

12.01.2026 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли пояснення у справі.

22.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника.

27.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення у справі.

У призначене підготовче судове засідання 27.01.2026 представники позивачів та відповідачів не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2026 о 12:30год.

28.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача-1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2026 задоволено клопотання представника позивача-1 - Східного офісу Держаудитслужби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, я якій просить задовольнити заяву Відповідача про проведення судового засідання у справі №904/2065/25, призначеного на 19.02.2025 о 12 год. 30 та наступні судові засідання в режимі відеоконференції.

18.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони.

Представники сторін у призначене судове засідання 19.02.2026 не з'явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 задоволено клопотання представника відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 02.03.2026 об 12:30 год.

02.03.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони.

У призначене судове засідання 02.03.2026 представники позивача-2 та відповідач-2 не з'явилися.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 02.03.2026 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора/позивача

Прокурор в обґрунтування позову зазначає, що вивченням даних в електронній системі публічних закупівель “Ргоzогго» встановлено, що за результатами відкритих торгів, проведених з метою закупівлі товару, а саме електричної енергії, предмет закупівлі за класифікатором - ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, 05.01.2021 між КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради (далі - КНП “ЦПМСД №1», відповідач 2, Споживач) та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» (відповідач 1, Постачальник) укладено договір на постачання електричної енергії від 14.01.2021 № 443 (далі - Договір) (UА-2020-12-09-003915-b).

Джерелом фінансування закупівлі, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів, є місцевий бюджет та власні кошти підприємства.

Згідно даних Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, Планом використання бюджетних коштів загального фонду міського бюджету на 2021 рік КНП “ЦПМСД № 1» КМР на оплату електроенергії було заплановано видатки у сумі 650 100,00 грн. Протягом року до Плану використання бюджетних коштів на 2021 рік вносилися зміни в частині збільшення видатків на оплату електроенергії на загальну суму 485 258,72грн., а саме: довідкою від 08.06.2021 збільшено на 62 800,00 грн., довідкою від 08.10.2021 збільшено на 147 800,00грн., довідкою від 29.10.2021 збільшено на 233 838,72 грн. та довідкою від 02.12.2021 збільшено на 40 820,00 грн.

Разом з тим, згідно даних Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, за 2021 рік з місцевого бюджету на оплату електричної енергії за Договором від 14.01.2021 № 443 сплачено 571 689,42 грн.

Згідно інформації, наданої КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради, за електричну енергію за Договором КНП “ЦПМСД № 1 сплатило з власного рахунку 176 553,44 грн.

Відповідно до пункту 2.1.-2.2. вищевказаного Договору, Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі на умовах цього договору.

Кількість товару: 300 000 кВт/год (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору, загальна вартість цього договору на момент його укладання становить 1 011 739,24 грн, у т.ч. ПДВ 168 623,21 грн. Ціна електричної енергії за 1 кВт/год складає 3,37246 грн (2,81039 грн без ПДВ за 1 кВт/год).

Згідно з п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору, постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена Договором.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погашені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7 Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

За пунктом 1.2 додатку № 2 до Договору, ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання Договору про закупівлю до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору, зокрема, у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, щозазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що Постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку не електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії “на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП “Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Іnternet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі».

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача, в тому числі умов комерційної пропозиції, не пізніше, ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати цей Договір. Дана вимога не є обов'язковою щодо компонентів, порядок зміни/коригування яких врегульований п. 1.2 та п. 1.5 цієї Комерційної пропозиції (п. 10.6 Комерційної пропозиції).

У разі незгоди зі зміною будь-яких умов Договору, про які постачальник проінформував споживача належним чином, споживач зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення про зміну умов ініціювати дострокове розірвання Договору шляхом підписання та направлення постачальнику відповідної додаткової угоди повідомивши таким чином про свою незгоду постачальника. У разі, якщо споживач не направив постачальнику додаткової угоди про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач не направив постачальнику додаткової угоди про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач погодився з новими умовами Договору (п.13.2 Комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 13.10 Договору, сторони протягом дії цього договору вносять зміни у Договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо збільшення ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДП “Держзовнішінформ», або ДП “Укрпромзовнішекспертиза» або органів статистики щодо коливань та розміру розрахункових середніх значень рівня цін на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії, або довідка Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), або інформацією із офіційного вебсайту ДП “Оператор ринку» (відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06), або інший документ, та/або інформацію, розміщену у вільному доступі, що підтверджує коливання ціни товару на ринку.

Відповідно до п. 13.2 Договору, строк дії договору з дати вказаної в Заяві приєднанні (додаток 3) до 31 грудня 2021 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до опрацьованих документів (рахунків), наданих КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради на запит Краматорської окружної прокуратури, вбачається, що за вказаним Договором в період з 14.01.2021 до 20.08.2021, щомісяця безпідставно та необґрунтовано змінювалась ціна(тариф) за одиницю товару за постачання електричної енергії у бік збільшення без укладання додаткових угод, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».

Так, згідно рахунків Постачальника, без укладання додаткових угод в бік збільшення мінялась ціна, а саме:

- у січні 2021 року ціна Постачальника становила 3,21839 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 14,5%;

- у лютому 2021 року ціна Постачальника становила 3,3931 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 20,7%;

- у березні 2021 року ціна Постачальника становила 3,22832 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 14,9%;

- у квітні 2021 року ціна Постачальника становила 3,14082 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 11,8%;

- у травні 2021 року ціна Постачальника становила 3,01721 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 7,4%;

- у червні 2021 року ціна Постачальника становила 3,11234 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 10,7%;

- у липні 2021 року ціна Постачальника становила 3,0619 грн/кВт (без ПДВ), що

більше за ціну товару за Договором на 8,9%.

В подальшому між Споживачем та Постачальником протягом строку дії Договору укладено ряд додаткових угод, у зв'язку з коливанням ціни на ринку, якими суттєво збільшено ціну на товар, а саме до 4,03844 грн за 1 кВт (без ПДВ), тобто на 43,7% від ціни, визначеної Договором за результатами відкритих торгів, та зменшено обсяги постачання електричної енергії.

20.08.2021 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» уклали додаткову угоду № 2.1 до Договору, якою у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку», ціну електричної енергії підвищено з 01.08.2021 до 4,04535 грн з ПДВ (3,37112 грн без ПДВ), тобто на 19,9% порівняно з первісною ціною, при цьому обсяги закупівлі зменшено до 244 094 кВт/год.

25.08.2021 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» уклали додаткову угоду № 2.2 до Договору, якою у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку», ціну електричної енергії підвищено з 01.08.2021 до 4,24678 грн з ПДВ (3,53898 грн без ПДВ), тобто на 25,9% порівняно з первісною ціною.

26.08.2021 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» уклали додаткову угоду № 2.3 до Договору, якою у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку», ціну електричної енергії підвищено з 01.08.2021 до 4,46815 грн з ПДВ(3,82559 грн без ПДВ), тобто на 32,5% порівняно з первісною ціною.

27.08.2021 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» уклали додаткову угоду № 2.4 до Договору, якою у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку», ціну електричної енергії підвищено з 01.08.2021 до 4,59070 грн з ПДВ (3,82559 грн без ПДВ), тобто на 36,1% порівняно з первісною ціною.

Отже, за тиждень, з 20.08.2021 до 27.08.2021 відповідачі по справі чотири рази підвищили ціну за 1 кВт/год електроенергії, в результаті чого вона зросла на 36,1% від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

27.09.2021 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» уклали додаткову угоду № 2.5 до Договору, якою у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку», ціну електричної енергії підвищено з 01.09.2021 до 4,84612 грн з ПДВ (4,03844 грн без ПДВ), тобто на 43,7% порівняно з первісною ціною.

Таким чином, упродовж: дії Договору Постачальником необґрунтовано, безпідставно та без укладання додаткових угод в порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі, збільшував ціну за одиницю товару та, зокрема, з перевищенням 10 %.

Крім того, вищевказані додаткові угоди № 2.1, № 2.2, № 2.3, № 2.4, № 2.5 до Договору, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, укладені КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» та ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними.

Сторони договору під час проведення закупівлі електроенергії мають дотримуватись вимог чинного законодавства в сфері державних закупівель, а також принципів ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципів максимальної ефективності та економії. Неправомірні дії в цій сфері можуть призвести до надмірного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання, що порушує інтереси держави.

Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають.

Позиція позивача-1

Позивач-1 зазначає, що моніторинг процедури закупівлі UA-2020-12-09-003915-b управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області не проводився, порушення під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії не встановлювались та не документувались.

Процедуру проведення перевірок закупівель Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами визначено Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 зі змінами (далі - Порядок № 631).

Планування заходів державного фінансового контролю здійснюється Управлінням на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 №955 “Про затвердження Порядку планування заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами» зі змінами та на підставі Інструкції з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженої наказом ГоловКРУ України від 26 жовтня 2005 року №319 (в редакції наказу Держаудитслужби від 26 грудня 2019 року №366).

Органам Держаудитслужби як суб'єктам владних повноважень (у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України), правовий статус яких визначено Законом № 2939-ХП, надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків.

Реалізація результатів заходів державного фінансового контролю, зокрема, спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюється відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився.

Фактично категорію спорів, у яких Держаудитслужба може бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ. Аналогічний припис містить абзац третій підпункту 9 пункту 4 Положення.

Враховуючи, що заходи державного фінансового контролю Управлінням, під час яких здійснювалось дослідження процедури закупівлі UA-2020-12-30-002754-b, не проводились, встановлення та документування порушень не відбувалось, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області позбавлено можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Позиція позивача-2

Позивач-2 не скористався своїм правом на подання заяв по суті спору.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з наступних причин.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента - Комунальне некомерційне підприємство “Краматорська міська лікарня №3» Краматорської міської ради., підписавши укладені з Відповідачем-1 договір про постачання електричної енергії № 443 від 14.01.2021 (надалі - Договір), погодився з його умовами, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та правом розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

1)зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства - Договір та додаткові угоди до нього, якими вносились зміни до цього Договору, повністю відповідають умовам чинного законодавства та не суперечать йому. Прокурор не зазначає жодної норми законодавства, який би укладені правочини не відповідають ;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності - зазначена норма закону також дотримана як Відповідачем- 1 та Відповідачем-2, що також не оспорюється Прокурором у позовній заяві;

3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі - під час укладання Договору та додаткових угод до нього волевиявлення учасників правочинів як Відповідача-1 так і Відповідача-2 не було порушене, було вільним, що також не оспорюється Прокурором у позовній заяві;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом - усі правочини (договір, додаткові угоди) укладені у письмовий формі, як того вимагає законодавство, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі", що підтверджується копіями документів доданих Прокурором до позовної заяві. Інших вимог щодо форми правочинів, до договорів постачання електричної енергії законодавством не вимагається;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - Договором передбачено постачання електричної енергії Відповідачем-1 та сплата її Відповідачем-2, що і відбувалось під час дії зазначених правочинів та підтверджується платіжними дорученнями, наданими Прокурором в якості додатків до позовної заяві.

Отже, Прокурором до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих недотримання Відповідачем-1 та Відповідачем-2 під час укладення додаткових угод вимог статті 203 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", спір щодо цього питання між сторонами відсутній.

Стосовно зміни ціни та способу її здійснення у позовній заяві Прокурор зазначає, що Товариство здійснювало зміну ціни за одиницю товару без належного підтвердження цієї зміни.

Відповідач вважає, що таке твердження Прокурора не є обґрунтованим з наступних підстав.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922- VIII (надалі - Закон № 922- VIII) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону N 922 VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону N 922 VIII (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року N 114-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", що набрав чинності 20 жовтня 2019 року) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Після внесення змін на підставі Закону України від 3 червня 2021 року N 530-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель", що набрав чинності 26 червня 2021 року, пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону N 922Л/ІІІ передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, спеціальним Законом N 922-VIII встановлено перелік підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, до яких відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону віднесено випадки, коли відбувається збільшення ціни за одиницю товару.

При цьому застосована законодавцем конструкція "за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю" передбачає що у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення сторони договору про закупівлю можуть збільшити ціну за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару, що також вказує на неможливість збільшення ціни товару, якщо предметом договору про закупівлю є одна одиниця товару.

Водночас таке збільшення ціни за одиницю товару має відбуватися за умови доведення пропорційності збільшення ціни цього товару на ринку. Тобто внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Таким чином, частина п'ята статті 41 Закону N 922- VIII дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та мас на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару.

На теперішній час, чинним законодавством України не визначено виключний перелік органів, до компетенції яких відноситься надання підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, а також жодним нормативно-правовим актом не затверджено виключний перелік підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, в тому числі відсутні законодавчо визначені обов'язкові вимоги до назви, змісту, зазначення конкретного виробника товару, проміжку часу або конкретної дати, за які визначається коливання ціни, тощо для таких документів.

Отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.огее.соm).

Положеннями ч.2 ст.4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Інші закони України, приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і не можуть суперечити положенням ЦКУ. У відповідності до ч.і ст.41 Закону 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В свою чергу, відповідно до ч.і ст.627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому за ст.628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, уклавши Договір, відносини за яким стали предметом даного спору, сторонами не допущено порушення будь-яких норм законодавства, а врегулювавши (деталізувавши) в умовах договору та його додатках механізми (порядок) внесення змін до договору, в тому числі і щодо зміни ціни за одиницю товару, сторони врегулювали саме ті відносини, які є неврегульованими у нормативно-правових актах.

Слід зазначити, що відповідно до частини 6 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники. Отже, ці показники можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: 1) відбувається за згодою сторін; 2) порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); 3) підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); 4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніжна 10%; 5) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідач зазначає, що усі умови зміни ціни дотримані та виконані обома сторонами:

1. Умова «зміни відбуваються за згодою сторін» - згода сторін викладена у письмовий формі шляхом підписання додаткових угод до Договору, обома сторонами, як Відповідачем-1 так і Відповідачем-2;

2. Умова «порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором» - порядок зміни ціни встановлений у п. 1. Комерційної пропозиції;

3. Умова «підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку» - за умовами договору такими підтвердженням є інформацією АТ «Оператор ринку», що надавалась Відповідачу- 2 перед підписанням додаткових угод.

4. Умова «загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися» - факт збільшення загальної суми договору не відбувався.

5. Умова «ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%» - у додаткових угодах ціна за одиницю товару не була збільшена на 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання кожної додаткової угоди.

Додатковою угодою №2/1 від 20.08.2021р. встановлено ціну електричної енергії за 1 кВт*год на рівні 3,37112 грн. без ПДВ (4,04535 грн. з ПДВ).

Додатковою угодою № 2/2 від 25.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,53898 грн. без ПДВ (4,24678 грн. з ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 4,97 %;

Додатковою угодою № 2/3 від 26.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,82559 грн без ПДВ (4,46815 грн. з ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5,21 %;

Додатковою угодою № 2/4 від 27.08.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,82559 грн без ПДВ (4,5907 грн. з ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 2,74 %;

Додатковою угодою № 2/5 від 27.09.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,03844 грн без ПДВ (4,84612 грн. з ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з попередньою зросла на 5,56 %;

Таким чином, аналізуючи зміну ціни, можна зробити висновок, що підвищення ціни за кожною окремою додатковою угодою не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження і було здійснено у спосіб передбачений договором та Законом України «Про публічні закупівлі» (Закону N 114-ІХ та в редакції із змінами, внесеними Законом N 1530-ІХ від 03.06.2021).

Згідно до пункту 1.3. Комерційної пропозиції яка є додатком до Договору передбачено, що Постачальник направляє на адресу Споживача пропозицію та обґрунтуванням про внесення змін до договору.

Абзацом 2 цього ж пункту передбачено, що Споживач підписує додаткову угоду та повертає її Постачальнику, а у разі незгоди із запропонованими змінами, направляє Постачальнику повідомлення про незгоду/неприйняття відповідних змін.

Споживач самостійно підписав Додаткові угоди до Договору та не надавав Відповідачу ні яких заперечень зі свого боку.

Відповідно до укладених додаткових угод до договору було узгоджено зміну ціни за одиницю товару не більше ніж: на 10% кожного разу та дотримано умов Закону «Про публічні закупівлі», за якої зазначена зміна не призвела до збільшення суми, вказаної у договорі.

Таким чином, оскаржувані додаткові угоди до Договору повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Позиція відповідача-2

КНП «ЦПМСД № 1» КМР, незгодне, щодо наявності підстав для звернення прокурора з відповідним позовом, з такого.Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.За висновком в постанові ВП Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову або скарги в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме звернення до суду або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також: таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частин 1 та 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43, надалі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п.4 цього Положення Держаудитслужба: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

Як вбачається з позову прокурора, Краматорська окружна прокуратура Донецької області направила до Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області листи від 14.11.2024 № 53-3909вих-24 та повторно від 18.03.2025 № 53- 863вих-25.

На що Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області листами від 25.11.2024 № 040525-17/2216-2024 та 24.03.2025 № 040525-17/545-2025 повідомило, що в Управлінні відсутні підстави для вжиття заходів реагування за вищезазначеним фактом, в межах компетенції, в судовому порядку.

Тобто Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області в межах своїх повноважень, повідомило прокурора про відсутність підстав для вжиття заходів реагування за вищезазначеним фактом, в межах компетенції, в судовому порядку. Вказану відповідь прокурор вважав бездіяльністю, тим самим підміняючи орган державного фінансового контролю здійснювати державний фінансовий контроль за використанням державного та місцевого бюджету.

Таким чином, прокурор звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову або скарги в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України, поза розумних строків (пройшов строк позовної давності), у відсутності висновків перевірки компетентного органу, вирішив тільки отримати інформацію щодо вчинення або невчинення відповідних дій, а саме про наміри звернення до суду за висновками прокуратури про порушення фінансової дисципліни відповідачів.

Не спростовуючи можливості прокуратури представляти інтереси держави в суді, звертаємо Вашу увагу на підстави для такого представництва, визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та обов'язок прокурора обґрунтувати такі підстави для представництва.

З огляду на вимоги профільного закону, наказу Генерального прокурора України «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» від 21.09.2018 р. № 186, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів в арбітражному суді) від 08.04.99 р. № З-рп/99, положення якого є чинним і досі, вважаємо, що прокурор не навів законні підстави до представництва Прокурором інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, в даній справі, з такого.

Обґрунтовуючи правомірність свого представництва у суді в інтересах держави, прокурор звернув увагу на те, що: «Виконання зобов'язань за недійсними додатковими угодами, укладеними сторонами з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів державного бюджету», проте це твердження є помилковими та такими, що вводять суд в оману, оскільки за результатами відкритих торгів, проведених з метою закупівлі товару, а саме електричної енергії, предмет закупівлі за класифікатором - ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, між комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради (далі - Відповідач 2, Споживач) та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - відповідач 1, Постачальник) укладено договір на постачання електричної енергії від 14.01.2021 № 443 (далі - Договір від 14.01.2021 року № 443) (UА-2020-12-09-003915-b). Джерелом фінансування закупівлі, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів, є місцевий бюджет та власні кошти підприємства.

Згідно з законодавством України, функція контролю за використанням коштів місцевих бюджетів покладена на Міністерство фінансів України, Державну фінансову інспекцію, органи Державної казначейської служби України, місцеві державні адміністрації.

У позові, прокурор посилається на те, що підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконного витрачання коштів комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради, яке фінансується за рахунок бюджетних коштів.

Прокурор неправильно розуміє порушення державного інтересу у данній справі, оскільки порушений інтерес держави в сфері публічних закупівель, полягає не у завданні шкоди відповідному бюджету, а в додержанні законодавства в сфері публічних закупівель, забезпеченні реалізації мети та принципів Закону № 922-VIII.Про це неодноразово наголошував Верховний суд у аналогічних справах.

Неправомірним є також твердження Прокурора, що комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної ме дико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради фінансується за рахунок бюджетних коштів.

Згідно Статуту КНП «ЦПМСД № 1» КМР (п. 5.3) джерелами формування майна та коштів Підприємства є:

5.3.1. Кошти, отримані за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеними із Національною службою здоров'я України, що реалізує державну політику у сфері фінансових гарантій медичного обслуговування населення;

5.3.2. Кошти, отримані за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними із міським головою:

5.3.2.1. Фінансування з місцевого бюджету за бюджетними програмами (програма соціально-економічного розвитку регіону, програма розвитку медичної галузі тощо); 5.3.2.2. Фінансова підтримка з місцевого бюджету.

Будь яких доказів завдання шкоди місцевому бюджету позов не містить, оскільки фінансова підтримка засновника підприємства з місцевого бюджету на сплату за спожиту електричну енергію у 2021 році була згідно Плану використання коштів по місцевому бюджету 09 січня 2021 року на оплату електричної енергії у сумі 650100 грн. За Договором від 14.01.2021 року № 443, на який посилається прокурор, витрачено коштів з місцевого бюджету 571689,42 грн. Докази неефективного або нецільового використання коштів місцевого бюджету в матеріалах справи відсутні, оскільки таким доказом має бути тільки висновки відповідного контролюючого органу, а не повідомлення правоохоронного органу та його некомпетентні розрахунки, з яких вбачається, що прокурор не відрізняє джерел фінансування: кошти місцевого бюджету та кошти НСЗУ. Розрахунок суми шкоди, який прокурор зробив самостійно, не містить посилання на відповідну методику. Фінансові порушення визначені ним не в установленому законодавством порядку, а на власний розсуд.

КНП «ЦПМСД № 1» КМР також: не згодне з визначенням його у позові у якості відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

У грудні 2020 року Комунальне некомерційне підприємство “Краматорська міська лікарня №3» Краматорської міської ради. проведено відкриті торги із закупівлі електричної енергії ID: UA-2020-12-09-003915-b (код за ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія) з очікуваною вартістю 1 065 000,00 грн. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету та власних коштів. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено на веб-сайті “Prozorro» за № UA-2020-12-09-003915-b.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, розміщеного на веб-сайті “Prozorro», учасниками торгів подано наступні пропозиції: - ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» - 1 011 739,24 грн; - ТОВ “Енергоносії України» з остаточною пропозицією - 1076400,00 грн; - ТОВ “Енергозбут-Транс» з остаточною пропозицією - 1092960,00 грн.

Переможцем вказаного аукціону визнано ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» з остаточною пропозицією1 011 739,24 грн, у тому числі ПДВ.

За результатами проведеної процедури закупівлі КНП “ЦПМСД № 1» КМР з ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» 14.01.2021 укладено договір № 443 (арк.с.18) про постачання (закупівлю) електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на суму 1 011 739,24 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію код за ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з моменту підписання договору по 31.12.2021 становить 300 000 кВт/час (п. 2.3 Договору).

Ціна електричної енергії за 1 кВт/ год складає 2,81039 грн (згідно з додатками № 2/1 до Договору - 3,37112 грн, № 2/2 - 3,53898 грн., № 2/3 - 3,82559 грн., № 2/4 - 3,82559 грн., №2/5 - 4,03844 грн. без ПДВ за 1кВт/год).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п.13.10 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Пунктом 1.2.3 додатків №№ 2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5, сторони узгодили, що постачальник здійснює коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії “на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП “Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 13.2 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині грошових розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим Договором.

Між сторонами укладено ряд додаткових угод.

Прокурор вказує що, за тиждень, з 20.08.2021 до 27.08.2021 відповідачі по справі чотири рази підвищили ціну за 1 кВт/год електроенергії, в результаті чого вона зросла на 36,1% від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

Прокурор зазначає, що наведені дані свідчать, що упродовж: дії Договору Постачальником необґрунтовано, безпідставно та без укладання додаткових угод в порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі, збільшував ціну за одиницю товару та, зокрема, з перевищенням 10 %.

Наведені обставини, є на думку прокурора підставою для визнання спірних додаткових угод № 2.1, № 2.2, № 2.3, № 2.4, № 2.5 недійсними та стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Краматорська окружна прокуратура направила до Східного офісу у Донецькій області листи від 14.11.2024 № 53-3909вих-24 та повторно від 18.03.2025 № 53-863вих-25, у якому повідомила про порушення інтересів держави під час виконання договору на постачання електричної енергії від 14.01.2021 № 443.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області листами від 25.11.2024 № 040525-17/2216-2024 та 24.03.2025 № 040525-17/545-2025 повідомило, що в Управління відсутні підстави для вжиття заходів реагування за вищезазначеним фактом, в межах компетенції, в судовому порядку.

Зазначене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Листом від 23.04.2025 № 53-1435ВИХ-25 Краматорська окружна прокуратура повідомила Східний офіс Держаудитслужби про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, прокурор звертається до суду в інтересах Східного офісу Держаудитслужби, яким не вжито заходів щодо поновлення порушених державних інтересів. Вказане узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 03.12.2021 у справі № 915/634/20.

Краматорська окружна прокуратура направила до Краматорської міської ради, повноваження якої наразі виконує Краматорська міська військова адміністрація, запит від 01.11.2024 № 53-3761ВИХ-24 та повторно від 18.03.2025 № 53-864ВИХ-25. У запиті прокуратура повідомила про порушення інтересів держави під час виконання договору на постачання електричної енергії від 14.01.2021 № 443, а також порушила питання про вжиття заходів щодо звернення до суду.

Краматорська міська рада листом від 02.11.2024 № 01-29/2439 та від 27.03.2025 № 01-38/770 повідомила прокуратуру про те, що не має намір вживати заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема шляхом визнання в судовому порядку недійсними додаткові угоди до договору № 1112/1 від 05.01.2021 між КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Листом від 23.04.2025 № 53-1436ВИХ-25 Краматорська окружна прокуратура повідомила Краматорську міську військову адміністрацію про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, намір позивача вжити заходи щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується, що в даному випадку розцінюється прокурором як бездіяльність уповноваженого органу.

Відтак, прокурор звертається до суду в інтересах Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, яка виконує повноваження Краматорської міської ради та якою не вжито заходів щодо поновлення порушених державних інтересів.

Оспорювані додаткові угоди були укладені у період з 14.01.2021 по 27.09.2021. Станом на день подання позову вказані компетентні органи упродовж тривалого часу не вжили відповідних заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів.Також, відповідно до ст. 131-1 Конституції України представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у «виключних випадках».

Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).

Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», за якою «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу».

Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод

Законом України “Про публічні закупівлі» (далі - Закон) встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія; ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частинами 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відтак, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Закон України “Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно якої зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відтак, критеріями (умовами), виключно за дотримання яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною за умови, що:

- відбувається за згодою сторін;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (постанови ВС у справах № 924/674/21 від 15.06.2022, від 09.06.2022 № 927/636/, від 07.12.2022 № 927/189/22, від 11.10. 2023 № 903/742/22 );

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником) (Постанови ВС від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 18.07.2023 у справі № 916/944/22).

- постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі та запропонованої на тендері. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанови ВС від 10.02.2022 у справі № 927/284/21, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 16.03.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22).

- виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанови ВС від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).

- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (постанови від 16.03.2023 у справі № 903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Суд погоджується з тим, що додаткові угоди №№ 2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5 до договору № 443 від 14.01.2021 щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії було укладено з порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, ціни підвищено Постачальником без належних підстав та з недотриманням встановленого Законом порядку з таких підстав:

Так, згідно п. 1 Комерційної пропозиції, на момент укладання Договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,37246 грн. з ПДВ.

Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

За умовами п. 6.1 Комерційної пропозиції послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії», у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

При цьому, вартість кожної зі складових в Договорі не вказана. Саме по собі це є порушенням вимог ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії», адже в Законі чітко вказано, що в Договорі має бути зазначена ціна електроенергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл та послуги постачальника).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України “Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю, а саме збільшення ціни за одиницю товару є правомірною тільки за сукупності таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до п. 90 вказаної вище постанови Верховного Суду, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, в оспорюваних додаткових угодах до Договору лише констатовано уявну зміну (коливання) ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт/год за даними ДП “Оператор ринку».

Водночас, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку постачальника, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції постачальником у тендері з метою перемоги.

Тобто, з урахуванням положень зазначених статей, ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» під час укладання Договору було згодне, відповідно до тендерної пропозиції та Договору, що ціна електричної енергії становить 3,37246 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Між сторонами укладено ряд додаткових угод.

У відповідності до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Таким чином, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Жодних належних доказів щодо коливання ціни електричної енергії на ринку відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відтак, необхідність внесення зазначених вище змін до Договору не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально, а оплата товару за умовами таких додаткових призводить до надмірного витрачання бюджетних коштів та порушує інтереси держави.

Розповсюдження нових цін на розрахункові періоди до укладення додаткових угод суперечить п. 4 ч. 3 ст. 57, п.11 ч.1 ст.58 Закону України “Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) щодо повідомлення про такі зміни не пізніше, ніж за 20 днів до внесення та застосування. Нові ціни у випадку погодження могли бути застосовані не раніше, ніж через 20 днів після повідомлення про підвищення. Застосування нових цін в оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від Постачальника про зміну умов договору є неправомірним.

Підвищення сторонами Договору ціни шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України “Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого “каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61- 22315сво 18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті З ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - “non concedit venire contra-US faktum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 % порушує принципи публічних закупівель щодо максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників.

З урахуванням допущених порушень вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» при укладенні додаткової угоди № 1, вона має бути визнана недійсною, а визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх інших додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Суд дійшов висновку, що внаслідок укладення спірних додаткових угод №№ 1,2, 5-7, 9-15 безпідставно, у порушення вимог п.п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», умов Договору, п. 4 ч. 3 ст. 57, п.11 ч.1 ст.58 Закону України “Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку.

Вищезазначені обставини спростовують доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України “Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила (Постанови Верховного Суду від. 18.06.2021 у справі №927/491/19 від 18.01.2022 у справі 910/15786/21).

При цьому, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у Постановах у справах № 911/537/19, № 916/1921/18, № 926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 16.03.2023 у справі №903/383/22).

Відтак, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

В цьому випадку, сукупності чотирьох умов, визначених ст.652 ЦК України, одночасно необхідних для внесенні змін до істотних умов договору, додержано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням викладеного наявні підстави для визнання додаткових угод № № 2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5 до Договору №443 від 14.01.2021 недійсними.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 115 623,32 грн.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Господарським судом встановлено, що, відповідно до наданих рахунків про оплату за спожиту електроенергію за Договором та платіжних доручень, розрахунок надмірно сплачених грошових коштів виглядає так:

1. За січень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 06.02.2021, замовником спожито 21 642 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 83 582,81 грн (з ПДВ), за ціною 3,21839 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 14,5 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 06.02.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 10 596,03 грн.

2. За лютий 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 01.03.2021, замовником спожито 29 351 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 119 508,96 грн (з ПДВ), за ціною 3,3931 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 20,7 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 01.03.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії також не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 20 523,89 грн.

3. За березень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 01.04.2021, замовником спожито 28 970 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 112 229,21 грн (з ПДВ), за ціною 3,22832 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 14,9 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 01.04.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії також не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 14 529,04 грн.

4. За квітень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 03.05.2021, замовником спожито 22 207 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 83 697,73 грн (з ПДВ), за ціною 3,14082 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 11,8 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 03.05.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії також не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 8 805,51 грн.

5. За травень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 01.06.2021, замовником спожито 18 567 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 67 224,59 грн (з ПДВ), за ціною 3,01721 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 7,4 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 01.06.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії також не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 4 608,13 грн.

6. За червень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 05.07.2021, замовником спожито 14 872 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 55 544,03 грн (з ПДВ), за ціною 3,11234 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 10,7 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 05.07.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії також не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 5 388,80 грн.

7. За липень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 04.08.2021, замовником спожито 17 797 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 65 391,10 грн (з ПДВ), за ціною 3,0619 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 8,9 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 04.08.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії також не передбачена ні договором, ні додатковими угодами. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 5 371,43 грн.

8. За серпень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 03.09.2021, замовником спожито 17 878 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 82 072,61 грн (з ПДВ), за ціною 3,82559 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 36,1 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 03.09.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії передбачена додатковою угодою № 2.4. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 21 779,71 грн.

9. За вересень 2021 року, згідно з рахунком за спожиту електроенергію від 04.10.2021, замовником спожито 16 300 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 82 072,61 грн (з ПДВ), за ціною 4,03844 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год (на 43,7 % вище за первісну). Вказана в рахунку за спожиту електроенергію від 04.10.2021 вартість (тариф) за одиницю електричної енергії передбачена додатковою угодою № 2.5. Різниця вартості між сумою, яка підлягала оплаті за договором № 443 і яка фактично оплачена, складає 24 020,72 грн.

Таким чином, загальна сума надмірно сплачених бюджетних коштів склала 115 623,32 грн.

Грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. (п.82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження №12-57гс23)).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів також визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що у разі визнання додаткових угод недійсними необхідно застосувати двосторонню реституцію, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відтак, внаслідок визнання недійсними додаткових угод, договір діє у тій редакції, в якій його було укладено без врахування умов додаткових угод.

Поставлена відповідачем та спожита позивачем електрична енергія була оплачена позивачем відповідно до умов договору, який судом недійсним не визнавався. За умови визнання недійсними додаткових угод, якими було необґрунтовано підвищено ціну на електричну енергію, ціна, за якою відбулась поставка погоджена у договорі.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вимога прокурора є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Суд установив, що прокуратурою заявлено три немайнові вимоги та, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 14 534,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №667 від 17.04.2025.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів, з вини яких виник спір, порівну.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною додаткову угоду №2.1 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 44691014) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719).

Визнати недійсною додаткову угоду №2.2 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 44691014) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719).

Визнати недійсною додаткову угоду №2.3 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 44691014) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719).

Визнати недійсною додаткову угоду №2.4 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 44691014) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719).

Визнати недійсною додаткову угоду №2.5 до Договору про постачання електричної енергії від 14.01.2021 №443, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 44691014) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Краматорської міської адміністрації Краматорського району Донецької області (84300, Донецька область, м. Краматорськ, пл. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 44691014) безпідставно отримані кошти в розмірі 115 623,32 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 7 267,20 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська, буд. 17, код ЄДРПОУ 44691014) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 7 267,20 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 16.03.2026 після повернення судді з відрядження.

Суддя В.Г. Бєлік

Попередній документ

134830799

Наступний документ

134830801

Інформація про рішення:

№ рішення:	134830800
№ справи:	904/2065/25
Дата рішення:	02.03.2026
Дата публікації:	17.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (07.04.2026)
Дата надходження:	07.04.2026
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 115 623,32 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

21.05.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
11.06.2025 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
09.07.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
27.01.2026 10:20	Господарський суд Дніпропетровської області
19.02.2026 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області
02.03.2026 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області