ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 березня 2026 року Справа № 902/90/21(902/643/25)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в особі арбітражного керуючого Багінського А.О. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25) (суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул.Заводська, 1, с.Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126; код ЄДРПОУ 30870553)
до громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до громадянина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітрал" (вул.Воскресенська, 14, м.Київ, 02125; код ЄДРПОУ 40885283)
про визнання недійсним договору та солідарне стягнення 1129257,97 грн
в межах справи №902/90/21
за заявою громадянки ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (код ЄДРПОУ 30870553)
про банкрутство
за участю представників:
арбітражний керуючий (апелянт) - Багінський А.О. (поза межами приміщення суду);
відповідача-1 ( ОСОБА_1 ) - Кравчук М.О. (поза межами приміщення суду);
відповідача-2 ( ОСОБА_2 ) - не з'явився;
відповідача-3 (ТОВ «Юнітрал») - не з'явився;
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/90/21 за заявою громадянки ОСОБА_3 до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.
У межах зазначеної справи про банкрутство розглядалася справа №902/90/21(902/643/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітрал" про визнання недійсним договору (в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства) та солідарне стягнення 1129257,97 грн.
11.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява від арбітражного керуючого Багінського А.О. про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 15.12.2025 у справі №902/90/21(902/643/25) Господарський суд Вінницької області частково задовольнив подану заяву. Наклав арешт на грошові кошти, що належать громадянину ОСОБА_4 , розміщені на його банківських рахунках, а також на рухоме та нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_4 , у межах суми позову 1129257,97 грн. У задоволенні іншої частини вимог заяви арбітражного керуючого Багінського А.О. про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовив.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" до громадянина ОСОБА_1 відмовлено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" до громадянина ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітрал" задоволено частково. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 24 липня 2018 року №000507, укладений між комісіонером (продавцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітрал" та покупцем - громадянином ОСОБА_2 , предметом якого є транспортний засіб марки VOLKSWAGEN AMAROK 2.0 TDI, номер кузова НОМЕР_4 , що належав на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд". Стягнуто з громадянина ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" 520370 грн 00 коп - вартості автомобіля на день його відчуження та 7455 грн 64 коп - витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25) скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.12.2025 у справі №902/90/21(902/643/25), а саме: накладений арешт на грошові кошти, що належать громадянину ОСОБА_4 , розміщені на його банківських рахунках, а також на рухоме та нерухоме майно, що належить зазначеній особі, у межах суми позову 1129257,97 грн.
30.01.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в особі арбітражного керуючого Багінського А.О. (вх.493/26 від 30.01.2026) на вказану ухвалу.
В скарзі апелянт зазначає, що суд не мав права скасовувати заходи забезпечення позову приймаючи ухвалу у вигляді окремого процесуального документу і тим самим порушувати імперативні приписи ч.ч.9, 10 ст.145 ГПК України щодо моменту набрання чинності скасування заходів забезпечення позову. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд діяв у позапроцесуальний спосіб, адже прийняв її вже після завершення розгляду справи, на що права не мав.
Арбітражний керуючий просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 року у справі 902/90/21(902/643/25) про скасування заходів забезпечення позову.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/90/21(902/643/25) у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.02.2026, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності головуючого судді Юрчука М.І., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №902/90/21(902/643/25).
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/90/21(902/643/25) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.
03.02.2026 до суду від апелянта надійшли докази направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі.
Листом від 04.02.2026 матеріали справи №902/90/21(902/643/25) витребувано з Господарського суду Вінницької області.
17.02.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в особі арбітражного керуючого Багінського А.О. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25) та призначено розгляд апеляційної скарги на 09.09.2026 об 12:00год. Запропоновано відповідачам у строк до 05.03.2026 подати до суду письмові відзиви на апеляційну скаргу.
Відповідачі не подали письмові відзиви на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.
У судове засідання суду апеляційної інстанції 09.03.2026 відповідач-2 - ОСОБА_2 та відповідач-3 ТОВ «Юнітрал» явку представників не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися у встановленому законом порядку.
Копію ухвали надіслано ОСОБА_2 на його поштову адресу АДРЕСА_3 рекомендованим повідомленням.
Однак, як вбачається з відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта", надісланий лист (трек номер R067105406654) знаходиться зі статусом "одержувач відсутній за вказаною адресою".
Також, до суду повернулася копія ухвали про відкриття апеляційного провадження, адресована ТОВ «Юнітрал» на його офіційну юридичну адресу (м.Київ, вул.Воскресенська, 14) з відміткою відділення поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як встановлено п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 в чинній редакції (далі - Правила), рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.
Як встановлено п.83 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 в чинній редакції (далі - Правила), рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, містяться висновки, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Крім того, ухвала про відкриття апеляційного провадження направлялася до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.
Тому, апеляційний господарський суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення ОСОБА_2 та ТОВ «Юнітрал» про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Конкорд" в особі арбітражного керуючого Багінського А.О. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25).
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні дії для завчасного та належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 09.03.2026 арбітражний керуючий підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25).
Представник відповідача-1 заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд залишити без змін ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173.
Відповідно до частини першої статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з частинами дев'ятою та десятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З аналізу наведених приписів вбачається, що скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
Отже, якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення.
За цих умов саме факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
Як встановлено положеннями статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з статтею 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в особі арбітражного керуючого Багінського А.О. до громадянина ОСОБА_1 , станом на момент винесення оскарженої ухвали 21.01.2026 не набрало законної сили.
Тому, заходи забезпечення позову мали зберігати свою дію, відповідно підстави для їх скасування були відсутні.
Всупереч зазначеному заходи забезпечення позову, з посиланням на відмову у позові, були скасовані судом першої інстанції шляхом постановлення ухвали від 21.01.2026.
Відповідно ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
В оскаржуваній ухвалі Господарський суд Вінницької області зазначив, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання
Колегія суддів зауважує, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25), яка була прийнята на підставі і в продовження рішення суду від 16.01.2026, фактично, з врахуванням ч.9 ст.145 ГПК України, повинна була б бути його невід'ємною частиною, тобто суд мав вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову у рішенні, і тоді, враховуючи ч.10 ст.145 ГПК України, заходи забезпечення позову зберігали б свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Проте, не вирішивши цього питання у рішенні, суд помилково вирішив його в ухвалі, що зумовило передчасне, до набрання законної сили рішенням суду, скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані судом як гарантія виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак оскаржуване судове рішення таким вимогам процесуального закону не відповідає, а скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25).
Керуючись ст.ст.269, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" в особі арбітражного керуючого Багінського А.О. - задоволити.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.01.2026 у справі №902/90/21(902/643/25) скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 16.03.2026.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.