ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 березня 2026 року м. Рівне Справа № 902/260/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
ОСОБА_1 - Барішевський О.В. адвокат (в режимі відеоконференції)
арбітражного керуючого Шапілова С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 10.12.2025, повну ухвалу складено 15.12.2025,
у справі № 902/260/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/260/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Господарський суд Вінницької області ухвалою від 10.12.2025, серед іншого, постановив:
1. Відмовити у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 станом на 29.09.2025 у справі № 902/260/25.
2. Відмовити у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Шапілова С.А. від 03.12.2025 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
3. Клопотання АТ КБ "Приватбанк" від 05.12.2025 (вх. № 01-36/1610/25) про закриття провадження у справі № 902/260/25 - задовольнити.
4. Закрити провадження у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
5. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.03.2013 № 324) у справі № 902/260/25.
6. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та заборони фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно, введених ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі № 902/260/25 /т. 3 а.с. 218-232/.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.12.2025 про закриття провадження у справі; визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом і ввести процедуру погашення боргів у справі № 902/260/25, в обґрунтування якої скаржник зазначає:
- твердження суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про начебто недобросовісну поведінку боржника, пов'язану з не наданням останнім достовірних відомостей про доходи, враховуючи мінімальний прожитковий мінімум для трьох осіб на рівні не нижчому 9 084,00 грн, що у розумінні правового висновку КГС ВС від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, є не обгрунтованим та не доречним;
- боржником ще до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано на вимогу суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 з 2021 по 2025 роки та додатково на вимогу суду у грудні 2025 року представлено до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків членів сім'ї боржника;
- за наслідками перевірки декларацій боржника про майновий стан керуючим реструктуризацією Шапіловим С.А. складено звіт, відповідно до якого виявлені певні недоліки, які усунуті боржником протягом семи днів у відповідності п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ та у той самий строк надано до суду виправлені декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
- інформація про доходи боржника та членів його сім'ї відповідає відомостям, які зазначені у поданих до суду деклараціях, а отже висновок суду про начебто недобросовісну поведінку боржника, пов'язану з не наданням останнім достовірних відомостей про доходи, не відповідає дійсності та є не обгрунтованим;
- посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як на підставу закриття провадження на відсутність в плані реструктуризації пропозицій щодо інших заходів збільшення суми відрахувань на користь кредиторів, зокрема, відсутність пропозиції щодо перерахування коштів третіми особами, реалізації майна, яке належить боржнику на праві спільної сумісної власності, є не доречним;
- також є не доречним посилання суду в оскаржуваній ухвалі на те, що розмір вимог, котрі підлягають списанню, за пропозицією боржника, згідно з планом реструктуризації боргів станом на 29.09.2025 у справі № 902/260/25 складатиме 8,35% вимог АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ДЕБТ ФОРС", при цьому сума, яка підлягатиме списанню перевищуватиме 90 % суми заборгованості, що не враховуватиме обставин знецінення грошових коштів;
- наведене, на думку суду, у сукупності із встановленими обставинами, суперечить засадам рівності сторін та пропорційності (ст. 2, 7, 15 ГПК України), призведе до дисбалансу у спірних правовідносинах;
- проект плану реструктуризації боргів боржника подавався керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 на розгляд кредиторів в рамках проведення перших зборів кредиторів - 30.09.2025, повторних перших зборів - 20.10.2025 та наступних перших зборів кредиторів - 14.11.2025, проте зборами кредиторів рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи про відмову у схваленні цього плану та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність не приймалося;
- тобто судова процедура реструктуризації боргів ОСОБА_1 на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали фактично знаходилася на стадії погодження сторонами умов плану реструктуризації боргів боржника, оскільки збори кредиторів у встановлені строки та у спосіб, передбачений частинами другою, восьмою статті 123 КУзПБ, остаточної оцінки цьому плану не надали;
- водночас збори кредиторів з клопотанням про закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ до господарського суду не зверталися;
- отже саме через зволікання з реалізацією власних правомочностей за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника збори кредиторів рішення щодо його схвалення/відмови у схваленні не прийняли, що за встановлених у цій справі обставин, зокрема неплатоспроможності боржника, відповідно до статті 130 КУзПБ є підставою для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника;
- доводів, які б спростовували ці обставини судом в оскаржуваній ухвалі не наведено, як і не доведено об'єктивної неможливості кредиторами реалізувати свої права та захистити інтереси на стадії погодження плану реструктуризації боргів у спосіб передбачений пунктом 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ;
- аналогічна правова позиція викладена в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та постанові Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 920/27/21;
- посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як на підставу закриття провадження на те що, вимоги кредиторів ґрунтуються на судових рішеннях, які набрали законної сили (заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2014 у справі № 127/12768/14-ц, яке набрало законної сили 19.09.2014, судового наказу Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.07.2010 у справі № 2-н-780/10; рішення Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-3275/10 від 07.07.2010 ), а отже, пропозиції в частині погашення незначної суми основного боргу впливає на невиконання остаточних судових рішень, що суперечить принципу юридичної визначеності, не враховує дотримання конституційної засади обов'язковості судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України), спрямовані на зменшення грошових зобов'язань. які не виконуються боржником протягом тривалого часу, також є не доречними;
- діюче законодавство України, в тому числі норми права, які регулюють правовідносини в сфері процедури відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи не передбачають жодних обмежень щодо можливості списання боргів в цій процедурі, підтверджених зокрема рішенням суду, яке набрало законної сили;
- отже боржник ОСОБА_1 скористався своїм правом та запропонував кредиторам часткове погашення їх грошових вимог, а решту боргів запропонував списати, що в даному випадку відповідає п. 6 ч. 2 ст. 124 КУзПБ;
- жодних зауважень на вказану пропозицію боржника з приводу часткового погашення боргів, підтверджених рішеннями судів, з боку кредиторів не було;
- суд першої інстанції перевищив власні повноваження, коли користуючись правом кредитора, заперечив проти зменшення грошових зобов'язань боржника;
- провадження у справі 902/260/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито Господарським судом Вінницької області насамперед через встановлення ознак неплатоспроможності боржника;
- також неплатоспроможність боржника додатково підтверджена в ході процедури реструктуризації боргів, зокрема шляхом інвентаризації майна боржника та порівняння доходу боржника з сумою визнаних судом вимог кредиторів;
- жодних заперечень з приводу відсутності ознак неплатоспроможності боржника ані з боку кредиторів, ані в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не наведено, до того ж з дня відкриття провадження у справі 902/260/25 минуло 232 дні, що майже в два рази перевищує строк (120 днів), передбачений ч. 1 ст. 130 КУзПБ;
- отже, наявні всі підстави для застосування судом ст. 130 КУзПБ, визнання ОСОБА_1 банкрутом та прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника;
- жодних умов, як то наявність у власності боржника рухомого чи нерухомого майна для переходу до процедури погашення боргів боржника в процедурі відновлення платоспроможності діюче законодавство України не містить, тому посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні клопотання про визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів через відсутність у боржника у власності рухомого чи нерухомого майна є не обгрунтованим та не законним;
- щодо встановлення судом ознак недобросовісної поведінки боржника, яка начебто виражається в отриманні безоплатних відпочинкових послуг, одночасне не повідомлення суду інформації про використання транспортного засобу, які на думку суду свідчать про надання переваги власним пріоритетам, а не вчинення всіх можливих дій з метою проведення розрахунків з кредиторами та надання виконуваного плану реструктуризації боргів, слід зазначити наступне;
- висновок господарського суду першої інстанції грунтується на постанові Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.09.2025 у справі № 302/953/25, відповідно до якої закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення;
- в мотивувальній частині зазначеної вище постанови йдеться мова про те, що стороною захисту надано скріншот з сайту букінг, згідно з яким на Лілію Романенко заброньовано покращений чотиримісний номер в готелі Letizia country club, який знаходиться в с. Шаян (заїзд: 27.06.2025 о 14 год, а виїзд - 01.07.2025 о 12 год); витяг з Резерв + дійсний до 08.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ТЦК та СП, письмові пояснення ОСОБА_1 , які він надавав працівникові прикордонної служби, однак такі не були додані до матеріалів справи, згідно яких він рухався на автомобілі з товаришем і їх дружинами на відпочинок в готель "Летиція", в с. Шаян, зазначив, що виїжджати за межі України він наміру не мав»;
- звертаючи увагу на вказані обставини, судом першої інстанції зроблено висновок щодо недобросовісності боржника, оскільки отримання безоплатних відпочинкових послуг, здійснення витрат на переїзд, харчування, одночасне не повідомлення суду інформації про використання транспортного засобу, свідчать про надання переваги власним пріоритетам, а не вчинення всіх можливих дій з метою проведення розрахунків з кредиторами та надання виконуваного плану реструктуризації боргів;
- натомість вказаною вище постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.09.2025 у справі № 302/953/25 не встановлено обставин щодо здійснення боржником витрат на переїзд, харчування, керування транспортним засобом, також жодного доказу на підтвердження наведеного, немає в матеріалах судової справи № 902/260/25;
- боржник офіційно працевлаштований у ФОП Романенко Л.С. та діюче законодавство в сфері банкрутства не передбачає жодних обмежень права боржника на відпочинок, який працює та отримує дохід;
- тому висновок суду першої інстанції з приводу недобросовісності боржника, який начебто надає переваги власним пріоритетам замість вчинення всіх можливих дій з метою проведення розрахунків з кредиторами, не підтверджений жодними доказами та не обгрунтований.
За наведених обставин скаржник вважає, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність № 902/260/25 через необгрунтовані висновки щодо недобросовісності боржника, припустився порушень Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України /т. 4 а.с. 1-5/.
24.12.2025 апеляційну скаргу зареєстровано в суді апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.12.2025, для розгляду справи № 902/260/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Мельник О.В., Коломис В.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 витребувано у Господарського суду Вінницької області матеріали справи № 902/260/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
27.01.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 902/260/25.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Коломис В.В. у період з 26.01.2026 по 06.02.2026 включно, проведено її заміну у судовій справі № 902/260/25, протокол від 28.01.2026, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Мельник О.В., Тимошенко О.М.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.12.2025 у справі № 902/260/25 залишено без руху. Запропоновано апелянту ОСОБА_1 усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду докази сплати 2 422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
09.02.2026 (вх. № 1115/26) від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію № 5553-2587-6129-7797 від 06.02.2026 про сплату 2 422,40 грн судового збору.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Мельника О.В. у період з 09.02.2026 по 13.02.2026 включно, проведено його заміну у судовій справі № 902/260/25, протокол від 10.02.2026, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Розізнана І.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.12.2025 у справі № 902/260/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "04" березня 2026 р. о 14:10 год. /т. 4 а.с. 44/.
Ухвалою суду від 03.03.2026 задоволено заяву (вх.№ 985/26) представника ОСОБА_1 та клопотання (вх.№ 992/26) арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 4 а.с. 63/.
В судовому засіданні 04.03.2026 представник боржника та арбітражний керуючий підтримали доводи апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника боржника та арбітражного керуючого, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.04.2025, серед іншого: відкрито провадження у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича; зобов'язано арбітражного керуючого Шапілова С.А. до 30.05.2025 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та підготувати та подати до господарського суду план реструктуризації боргів боржника /т. 4 а.с. 101-108/.
21.04.2025 здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 110/.
21.05.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява (б/н від 21.05.2025) (вх.канц. № 01-36/624/25 від 21.05.2025) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 331 380,08 грн та 6 056,00 грн /т. 1 а.с. 132-135/.
22.05.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява (б/н від 21.05.2025) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025) ТОВ "Дебет Форс" про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 169 116,50 грн та 4 844,80 грн /т. 1 а.с. 168-171/.
05.06.2025 до Господарського суду Вінницької області від представника боржника надійшло ряд документів, а саме: заява (б/н від 04.06.2025) (вх.канц. № 01-34/6061/25) про долучення до матеріалів справи декларацій про майновий стан боржника; заява про застосування строку позовної давності (б/н від 04.06.2025) (вх.канц. № 01-34/6062/25); заява (б/н від 04.06.2025) (вх.канц. 01-34/6064/25), в якій останній зазначає що розмір заявлених грошових вимог ТОВ "Дебет Форс" в сумі 169 116,50 грн суттєво відрізняється від залишку боргу в сумі 40 373,29 грн та є необґрунтованим.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.09.2025 задоволено частково заяву ТОВ "Дебт Форс"" (б/н від 21.05.2025) (вх.канц. № 01-36/630/25 від 21.05.2025 року). Визнано конкурсні грошові вимоги ТОВ "Дебет Форс" до боржника ОСОБА_1 у розмірі 40 373,29 грн (друга черга задоволення) та 1 156,60 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується до задоволення вимог кредиторів).
Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Дебет Форс" в частині вимог про визнання грошових вимог до боржника в сумі 128 743,21 грн. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 688,20 грн залишено за кредитором /т. 3 а.с. 32-38/.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.09.2025 задоволено частково заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (б/н від 21.05.2025) (вх.канц. № 01-36/624/25 від 21.05.2025).
Визнано конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до боржника ОСОБА_1 у розмірі: 806 278,26 грн заборгованості за кредитно-заставним договором № VIW3AE00001701 від 17.03.2008 (друга черга задоволення вимог кредиторів); 55 783,77 грн заборгованості за тілом кредиту, 11 329,17 грн заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором б/н від 22.02.2008 (друга черга задоволення вимог кредиторів), 3 178,21 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
Відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в частині визнання конкурсних грошових вимог до боржника в сумі 457 988,88 грн та 1 666,59 грн судових витрат зі сплати судового збору.
Встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- ТОВ "Дебт Форс" з грошовими вимогами у розмірі: 40 373,29 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), 1 156,60 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);
- Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з грошовими вимогами у розмірі: 873 391,20 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), 3 178,21 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
Зобов'язано арбітражного керуючого Шапілова С.А.:
- провести збори кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства не пізніше 14-ти днів з дня постановляння ухвали;
- підготувати та подати на затвердження зборам кредиторів узгоджений боржником план реструктуризації боргів боржника, з урахуванням суми визнаних кредиторських вимог;
- виконати вимоги попередньої ухвали суду стосовно проведення інвентаризації майна боржника /т. 3 а.с. 54-69/.
21.10.2025 арбітражним керуючим Шапіловим С.А., подано на затвердження план реструктуризації боргів боржника станом на 29.09.2025.
За змістом плану реструктуризації боргів, зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має борги перед фінансовими установами і, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та неможливістю виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами, а також правом наданим Кодексом України з процедур банкрутства - вважає за необхідне звернутися до суду. Обставинами, що спричинили його неплатоспроможність є невідповідність обсягу запозичень розміру доходів боржника, що спричинило неможливість вчасно виконувати грошові зобов'язання.
Сума визнаних Господарським судом Вінницької області вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів складає 913 764,49 грн. Вимоги, які задовольняються позачергово - 4 334,81 грн.
Сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до плану становить 913 764,49 грн: АТ КБ "Приватбанк" - 873 391,20 грн - 2 черга, ТОВ "Дебет Форс" - 40 373,29 грн - 2 черга.
Доходи, які боржник отримує становлять 4 300,00 грн на місяць.
Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: заробітна плата 4 300,00 грн на місяць.
Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення кредиторів: 1 272,00 грн.
Вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: 837 444,50 грн.
Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення власних побутових потреб становить 3 028,00 грн.
Зміна способу та порядку виконання зобов'язання:
- АТ КБ "Приватбанк" - 873 391,20 грн - строк погашення 15.03.2013. За новими умовами 72 948,00 грн - строк погашення 01.12.2030.
- ТОВ "Дебет Форс" - 40 373,29 грн - строк погашення 04.10.2013. За новими умовами 3 372,00 грн - строк погашення 01.12.2030 /т. 3 а.с. 92 на звороті - 94/.
Згідно з ч. 2 ст. 133 КУ з процедур банкрутства витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема витрати на сплату судового збору у розмірі 4 334,81 грн відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів до 01.12.2025.
Розстрочення боргів чи їх частини:
- АТ КБ "Приватбанк" - 72 948,00 грн - 1 платіж до 1 січня 2025 року та в подальшому до першого числа кожного наступного місяцям до 1 грудня 2030 року, а саме 1 215,80 грн кожного місяця до 01.12.2030.
- ТОВ "Дебет Форс" - 3 372,00 грн - 1 платіж до 1 січня 2025 року та в подальшому до першого числа кожного наступного місяцям до 1 грудня 2030 року, а саме 56,20 грн кожного місяця до 01.12.2030.
Спрощення (списання) боргів та їх частини: АТ КБ "Приватбанк" - 800 443,20 грн; ТОВ "Дебет Форс" - 37 001,29 грн.
За змістом плану реструктуризації строк виконання становить з 01.01.2026 по 01.12.2030.
03.12.2025 до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Шапілова С.А. надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
В обгрунтування клопотання арбітражний керуючий посилається на те, що з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло 232 дні, що майже в два рази перевищує строк, передбачений ч. 1 ст. 130 КУзПБ, а зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника /т. 3 а.с. 171-172/.
04.12.2025 від боржника надійшла заява, в якій просить долучити до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2021 по 4 квартал 2024, за період з 1 кварталу 2024 по 4 квартал 2025, ОСОБА_4 за період з 1 кварталу 2024 по 4 квартал 2025, ОСОБА_5 за період з 1 кварталу 2021 по 4 квартал 2024, ОСОБА_4 за період з 1 кварталу 2021 по 4 квартал 2024 /т. 3 а.с. 180, 182-186/.
05.12.2025 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому кредитор не схвалив звіт керуючого реструктуризації про перевірку майнового та фінансового стану боржника та заперечив щодо схвалення запропонованого боржником плану реструктуризації, посилаючись на наявність підстав стверджувати про навмисне приховування боржником свого дійсного майнового стану та недобросовісної поведінки останнього з метою ухилення від виконання зобов'язань перед кредиторами.
Кредитор зазначає, що звіт арбітражного керуючого про результати перевірки декларації про майновий стан боржника (вих. № 20/10-01 від 20.10.2025), поданий на розгляд зборів кредиторів, не містить переліку необхідної інформації, що робить неможливим прийняття кредиторами об'єктивного рішення щодо питань, зазначених в опитуванні.
Так у звіті та додатках до нього відсутні, зокрема, відомості від Державної податкової служби України щодо доходів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а міститься виключно довідка про середню заробітну плату з 13.01.2025 по теперішній час (за 6 місяців з березня по серпень 2025 року), розмір якої становить 4 150, 00 грн місяць.
Крім того план реструктуризації містить інформацію про отримання боржником заробітної плати у розмірі 4 300,00 грн, що суперечить наданій керуючим реструктуризації інформації про доходи боржника.
У свою чергу до звіту не надано інформації про джерело походження коштів, які Боржник авансував на депозитний рахунок суду з метою сплати винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Вказана сума більш ніж у десять разів перевищує місячний дохід боржника та повинна була бути відображена у декларації останнього.
Інформації про наявність у боржника заощаджень у відповідному розмірі звіт не містить.
Крім того кредиторам не надано для вивчення офіційну інформацію про доходи членів сім'ї боржника - матері ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 ), дружини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 ), сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 ).
У свою чергу звіт керуючого реструктуризації аналізу зазначеної інформації взагалі не містить. Відсутність інформації про дійсний фінансовий стан та джерело доходів боржника та членів його сім'ї свідчить про умисне приховування від кредиторів відомостей, що мають суттєве значення для підтвердження добросовісності Боржника та підтверджує факт перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим КУзПБ.
Крім того у звіті керуючого реструктуризації відсутні відомості про звернення до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки; від Державної митної служби України щодо митного оформлення товарів, валютних цінностей, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон.
Також згідно з даними інформаційної системи "Судова Влада", у розділі "Стан розгляду справ" міститься інформація, що у провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебувала справа № 302/953/25 щодо спроби незаконного перетину кордону України. Особою, стосовно якої було складено протокол адміністративного правопорушення є ОСОБА_1 .
З огляду на фінансовий та матеріальний стан боржника та членів його сім'ї, у останнього не може бути можливості витрачати гроші на перебування у дороговартісному готелі 5 діб за орієнтовною вартістю номера - 3 300,00 грн за добу.
АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що саме у зв'язку з наявністю вказаного судового рішення, керуючий реструкутризації не звертався до органів Державної прикордонної служби України та сприяє боржнику у уникненні зобов'язань перед кредиторами.
Також кредитор зазначає про відсутність даних від Державної міграційної служби України щодо місця реєстрації та фактичного місця проживання боржника та членів його сім'ї.
У звіті, наданому арбітражним керуючим, зазначено наступне зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . При цьому на підтвердження проживання боржника за даною адресою, а також правові підстави для такого перебування (мешкання) у матеріалах справи відсутні.
Водночас боржником - ОСОБА_1 раніше вже подавалася заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою від 03.03.2025 у справі № 902/119/25 Господарський суд Вінницької області повернув вищезазначену заяву без розгляду. Боржник не скористався наданим судом строком для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування заявника станом на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
З огляду на дані інформаційної системи "Судова Влада" починаючи з 2016 року у провадженні Вінницького міського суду перебувають провадження про виселення осіб з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , однією з осіб, щодо якої пред'явлено позов про виселення є саме ОСОБА_1 .
Вищезазначена квартира належала матері ОСОБА_1 та була нею відчужена до 2016 року. Проте спори щодо даного нерухомого майна продовжуються і згідно з наявними у системі документами, судового рішення щодо виселення ОСОБА_1 на даний час не ухвалено.
Посилаючись на наведені вище обставини та судову практику, кредитор просить закрити провадження у справі про неплатоспроможність /т. 3, а.с. 193-196/.
10.12.2025 від боржника надійшло заперечення на клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі, в якому посилаючись на відсутність будь-яких доказів щодо недобросовісності боржника просив відмовити у задоволенні вищевказаного клопотання АТ КБ "ПриватБанк" /т. 3 а.с. 206-207/.
10.12.2025 судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу, якою відмовлено у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 станом на 29.09.2025 у справі № 902/260/25; відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Шапілова С.А. від 03.12.2025 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника; задоволено клопотання АТ КБ "Приватбанк" від 05.12.2025 (вх. № 01-36/1610/25) про закриття провадження у справі № 902/260/25; закрито провадження у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича у справі № 902/260/25; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та заборони фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно, введених ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі № 902/260/25 /т. 3 а.с. 218-232/.
Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що судом встановлено обставини недобросовісної поведінки боржника. що є достатньою підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Так регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (ст. 124-129 Кодексу).
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Однак, суд за власною ініціативою може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КУзПБ).
Верховний Суд у постанові від 20.09.2022 у справі № 920/27/21 дійшов висновку, що за приписами ч. 11 ст. 126 КУзПБ у взаємозв'язку з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ, на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Отже до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ, зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Тобто хоча Кодекс України з процедур банкрутства докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами п. 8 ч.5 ст. 119, ч. 11 ст.126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до ч. 7, п. 2 ч. 8 ст. 123 КУ з процедур банкрутства.
У постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 зазначено:
"добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки".
З матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Шапіловим С.А. 20.10.2025 надано звіт про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 , за змістом якого зазначено, що керуючим реструктуризацією проведено перевірку декларацій про майновий стан боржника за 2022-2025 роки у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надано довідку № БТ/3766 від 30.04.2025 про наявність рахунків відкритих на ім'я ОСОБА_1 та відсутність залишку коштів на рахунках.
На офіційному вебсайті Державної авіаційної служби України отримано інформацію з Державного реєстру цивільних повітряних суден України про відсутність зареєстрованих за ОСОБА_1 повітряних суден станом на 29.05.2025.
На офіційному вебсайті "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) було здійснено перевірку наявності у власності Боржника об'єктів інтелектуальної власності, патентів, авторських прав та інше. В базах даних Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ за параметрами пошуку ОСОБА_1 інформація у інформаційно-довідкових системах відсутня.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р315712 від 29.05.2025 за суб'єктом: Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване публічне обтяження. Тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстровано: 04.11.2024 19:04:23 за № 31639847 реєстратором: Думанська Аліна Леонідівна, Приватний виконавець Думанська А. Л., Вінницька обл. Об'єкт обтяження: все рухоме майно. Розмір основного зобов'язання: 21282,01 долари США.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р315713 від 29.05.2025 за суб'єктом: Фізична особа ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) інформація відсутня.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р315715 від 29.05.2025 за суб'єктом: Фізична особа ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) інформація відсутня.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р315717 від 29.05.2025 за суб'єктом: Фізична особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) інформація відсутня.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (номер 35229376 від 29.05.2025) відомості щодо ОСОБА_1 , як бенефіціара юридичної особи, відсутні.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер витягу 5005240573853 від 29.05.2025, відомості про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно відсутні. Наведена інформація про державну реєстрацію обтяжень.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер витягу 5005240645378 від 29.05.2025, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) належить нерухоме майно - частина квартири загальною площею (кв.м): 118,7, житловою площею (кв.м): 82,8, реєстраційний номер 36871081, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер витягу 5005240635019 від 29.05.2025, відомості про право власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на нерухоме майно відсутні. Наведена інформація про державну реєстрацію обтяжень.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер витягу 5005240673907 від 29.05.2025, відомості про право власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на нерухоме майно відсутні.
Перевірку Декларації про майновий стан боржника за 2022-2024 роки у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 проведено на підставі довідок отриманих від установ, які мають функцію державного реєстратора рухомого та нерухомого майна, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та інформації про доходи отриманої безпосередньо від боржника (інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів боржника та членів його сім'ї ГУ ДПС у Вінницькій області не надано).
Інформація, викладена в Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023 та 2024 роки, у тому числі: сума доходу боржника; сукупна сума доходів членів сім'ї боржника - підтверджена.
У рядку 25 розділу ІІІ Декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023 та 2024 роки не вказано майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника. Відповідно інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 належить частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, у рядку 25 розділу ІІІ Декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки необхідно відобразити майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 .
У рядку 31 розділу V Декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки не вказано транспортний засіб, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника. Відповідно довідки Головного сервісного центру МВС України №31/14330-10916-2025 від 02.05.2025, ОСОБА_1 належить автомобіль DAEWOO NЕXIА 2006 року випуску, дата реєстрації 29.03.2006.
Тобто, у рядку 31 розділу V Декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки необхідно відобразити автомобіль DAEWOO NЕXIА 2006 року випуску, дата набуття права власності 29.03.2006, що перебуває у власності ОСОБА_1 .
У встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, 04.06.2025, боржником надані до суду виправлені Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Інформація щодо автомобіля DAEWOO NЕXIА 2006 року випуску була відображена в Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність на підставі довідки Головного сервісного центру МВС України №31/14330-10916-2025 від 02.05.2025.
Під час здійснення процедури реструктуризації боргів боржника було встановлено, що у виконавчому провадженні № 49788105, відкритому старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2016, автомобіль DAEWOO NЕXIА, ДНЗ НОМЕР_5 , що належав ОСОБА_1 , 16.04.2018 Державним підприємством СЕТАМ, відповідно до ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" та розділу V Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2016 за № 1301/29431, було реалізовано (лот 271492) через систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ), згідно з протоколом № 327115. Майно реалізовано за 49875,00 грн (1911,70 доларів США, по курсу НБУ станом на 16.04.2018). Переможцем став ОСОБА_6 , ІНН НОМЕР_6 . Кошти за реалізований автомобіль зараховані на рахунок стягувача - АТ КБ "ПриватБанк".
На виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 року справі № 902/260/25 проведено інвентаризацію майна боржника та складено опис від 02.06.2025 року. Активи для формування ліквідаційної маси у Боржника відсутні.
Боржник працює у ФОП Романенко Л.С. та отримує заробітну плату у розмірі 4 300,00 грн, про що свідчить довідка від 25.09.2025.
Заборгованість з виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян відсутня /т. 3 а.с. 71-74/.
З матеріалів справи вбачається, що дохід боржника за останній період становить 4 150,00 грн (згідно з довідкою ГУ ДПС України у Вінницькій області) та 4 300,00 грн згідно з довідкою ФОП Романенко Л.С. від 13.01.2025, що є значно меншою сумою для утримання боржника та членів його сім'ї, які перебувають на його утриманні, з огляду на відсутність відомостей про офіційні доходи ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Тобто, боржником не надано достовірних відомостей про доходи, враховуючи мінімальний прожитковий мінімум для трьох осіб на рівні не нижчому 9 084,00 грн, що у розумінні правового висновку КГС ВС у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 свідчить про недобросовісну поведінку.
Разом з тим обов'язком боржника є надання виконуваного плану реструктуризації боргів, який відповідає інтересам не лише самого боржника, а також кредиторів.
При цьому відсутність рішення кредиторів з приводу схвалення плану реструктуризації боргів не позбавляє боржника виконання зазначеного обов'язку та може бути предметом аналізу суду крізь призму дотримання добросовісної поведінки у справі про неплатоспроможність.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 № 910/8306/20.
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч. 3 ст. 124 КУзПБ).
Однак пропозицій щодо інших заходів збільшення суми відрахувань на користь кредиторів план реструктуризації не містять.
Зокрема, відсутні пропозиції щодо перерахування коштів третіми особами, реалізації майна, яке належить боржнику на праві спільної сумісної власності.
План реструктуризації повинен враховувати баланс інтересів як боржника, так і кредиторів, бути виконуваним та відповідати вимогам статті 124 КУзПБ.
Згідно з планом реструктуризації боргів у цій справі № 902/260/25, станом на 29.09.2025, доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів (з 01.01.2026 по 31.12.2030) - це заробітна плата в розмірі 4 300,00 грн. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів - 1 272,00 грн. Вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів - 837 444,50 грн.
Тобто сума заборгованості, яка підлягатиме списанню за пропозицією боржника, становить 91,65 %, а заборгованість, яка підлягатиме погашенню, становить 8,35 %.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що визначені у плані реструктуризації боргів умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не фактично її істотне списання/прощення більше ніж на 90 %.
Разом з тим боржник, посилаючись на відсутність фінансової можливості сплачувати щомісячно більшу суму грошових коштів, не надав жодних доказів щодо вжиття будь-яких заходів, спрямованих на покращення матеріального стану.
Наведене у сукупності із встановленими обставинами суперечить засадам рівності сторін та пропорційності (ст. 2, 7, 15 ГПК України), призведе до дисбалансу у спірних правовідносинах.
Також слід зазначити, що вимоги кредиторів ґрунтуються на судових рішеннях, які набрали законної сили (заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2014 у справі № 127/12768/14-ц, яке набрало законної сили 19.09.2014; судового наказу Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.07.2010 у справі № 2-н-780/10; рішення Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-3275/10 від 07.07.2010 ).
Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним й обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Отже пропозиції в частині погашення незначної суми основного боргу впливає на невиконання остаточних судових рішень, що суперечить принципу юридичної визначеності, не враховує дотримання конституційної засади обов'язковості судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України), спрямовані на зменшення грошових зобов'язань. які не виконуються боржником протягом тривалого часу.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника станом на 29.09.2025 у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 /т. 3 а.с. 92 на звороті - 94/.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУзПБ, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з'ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6, ч.1 ст. 130 КУзПБ, процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
Тобто, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку ч. 1 ст. 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУ з процедур банкрутства (господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника).
Отже приписи ч. 1 ст. 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Наявна у матеріалах справи інформація про майновий стан боржника, не містять відомостей щодо наявності рухомого та нерухомого майна у власності, яке може бути реалізовано у процедурі погашення боргів та призведе до погашення кредиторських вимог у більшому розмірі, ніж запропоновано планом реструктуризації боргів.
Тобто перехід до відповідної процедури сприятиме повному списанню боргів боржника, враховуватиме інтереси виключно боржника та порушуватиме майнові права кредитора.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Шапілова С.А. від 03.12.2025 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Також колегією суддів враховуються доводи кредитора АТ КБ "Приватбанк" щодо наявності у матеріалах справи доказів, які підтверджують недобросовісну поведінку боржника у період провадження у справі про неплатоспроможність.
Зокрема до матеріалів справи долучено копію постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.09.2025 у справі № 302/953/25, мотивувальна частина якої містить встановлені під час розгляду справи фактичні обставини, котрі самостійно повідомлені боржником та його представником під час відповідного судового провадження.
"Так захисник ОСОБА_1 адвокат Чопик В.В. у залі судового засідання клопотав про закриття провадження у справі, зазначаючи, що метою його перебування боржника в Хустському районі було направлення до с. Шаян для відпочинку разом з друзями та дружиною.
До матеріалів справи № 302/953/25 представником боржника також долучено скріншот з сайту букінг, згідно якого заброньовано покращений чотиримісний номер в готелі Letizia country club, який знаходиться в с. Шаян (заїзд: 27.06.2025 року о 14 год, а виїзд 01.07.2025 року о 12 год); письмові пояснення ОСОБА_1 , які він надавав працівникові прикордонної служби, згідно з якими він рухався на автомобілі з товаришем і їх дружинами на відпочинок в готель "Летиція", в с. Шаян".
В силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 2а-161/11 вказав, що не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Визначення у заяві про визнання кредиторських вимог меншої суми заборгованості не порушує прав та інтересів боржника.
Тобто у постанові Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.09.2025 у справі № 302/953/25 чітко встановлено використання боржником разом з дружиною та друзями транспортного засобу, наміру відпочити у готельних комплексах на території Закарпатської області.
Обставини бронювання та оплати вартості послуг третіми особами, як пояснено представником боржника, істотного значення для оцінки добросовісної поведінки у справі про неплатоспроможність не мають.
Разом з тим отримання безоплатних відпочинкових послуг, здійснення витрат на переїзд, харчування, одночасне ненадання суду інформації про використання транспортного засобу, свідчать про надання переваги власним пріоритетам, а не вчинення всіх можливих дій з метою проведення розрахунків з кредиторами та надання виконуваного плану реструктуризації боргів.
Суд наголошує на презумпції, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
Слід зазначити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 зазначено, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи наведене вище, а також положення закону, умови наданого на затвердження суду плану реструктуризації боргів боржника (який не був схвалений кредиторами), встановлені обставини стосовно недобросовісної поведінки щодо надання достовірних відомостей про майновий стан, приховування відомостей про володіння (користування) транспортним засобом та перебування на відпочинку під час провадження у справі, маючи, при цьому, непогашені зобов'язання перед кредиторами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання кредитора АТ КБ "Приватбанк" та закриття провадження у справі № 902/260/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала Господарського суду Вінницької області від 10.12.2025 у справі № 902/260/25 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2025 року у справі №902/260/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Справу № 902/260/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повну постанову складено "13" березня 2026 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Розізнана І.В.