вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа№ 911/675/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 10.02.2026,
розглянувши апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона»
на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025
у справі №911/675/25 (суддя Т.П. Карпечкін)
за позовом Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл»
про стягнення 239 028,73 грн за договором про закупівлю №11 від 05.05.2021, у тому числі 106 823,20 грн заборгованості за недопоставлене паливо та бензин, 107 606,67 грн пені за несвоєчасну поставку товару, 24 598,86 грн безпідставно включеного ПДВ, -
Короткий зміст позовних вимог
Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (далі, позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл» про стягнення 239 028,73 грн за договором про закупівлю №11 від 05.05.2021, у тому числі - 106 823,20 грн заборгованості за недопоставлене паливо та бензин, 107 606,67 грн пені за несвоєчасну поставку товару, 24 598,86 грн безпідставно включеного ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Північним офісом Держаудитслужби було встановлено, що відповідач через виникнення форс-мажорних обставин здійснив заміну бланків-дозволів на відпуск нафтопродуктів на їх аналоги за договором про закупівлю № 11 від 05.05.2021, проте в меншій кількості та за більшою ціною, ніж передбачено договором, а отже неналежним чином виконав свої зобов'язання за укладеним договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість та вказане стало підставою для нарахування пені. Також позивач зазначив, що всупереч п. 83 підрозділу 2 XX Податкового кодексу України відповідач безпідставно включив до вартості пального суму ПДВ в розмірі 20% (24 598,86 грн), замість 7%, чим завищив вартість поставленого товару.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі №911/675/25 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл» на користь Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» 24 598,86 грн надмірно сплаченого ПДВ та 368,98 грн 98 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 106 823,20 грн заборгованості за недопоставлене паливо та бензин, суд установив, що позивачем та відповідачем було підписано накладні на повернення смарт-карток за договором у кількості 8460 л палива на загальну суму 227 066,40 грн, водночас, доказів пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів у розмірі 227 066,40 грн на підставі пункту 6.9. Договору матеріали справи не містять.
У свою чергу, між сторонами фактично були укладені нові договори поставки в спрощений спосіб на загальну суму 227 066,40 грн, що підтверджується видатковим накладними №ЦОГС-005259 від 03.05.2022 у кількості 1130 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-0008601 від 13.05.2022 у кількості 750 л на суму 39 186,40 грн, №ЦОГС-0024009 від 08.07.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00026640 від 05.08.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00292252 від 13.09.2022 у кількості 540 л на суму 26 840,00 грн.
Доводи позивача про те, що він отримав товар за вищезазначеними видатковими накладними за вищою ціною, в зв'язку з чим сума договору не змінилась, але кількість товару зменшилась та позивач недоотримав паливо на загальну суму 106 823,20 грн судом відхилені, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем поставлявся товар з 03.05.2022 по 13.09.2022 на виконання умов договору № 11 від 05.05.2021 та останнім недопоставлено товар за договором.
Щодо заявленої до стягнення пені за несвоєчасну поставку товару в розмірі 107 606,67 грн, то суд зазначив, що матеріали справи не містять актів щодо неможливості отримання товару, складених у відповідності до пункту 6.7.1 договору на підтвердження того, що АЗС постачальника не відпускають товар.
Видаткова накладна №ЦОГС-О007454, за якою позивачем були отримані смарт-картки, підписана сторонами 07.05.2021, а тому відповідно до пункту 4.7 договору зобов'язання відповідача по відпуску товару припинилися 07.05.2022.
Враховуючи зазначене, оскільки матеріали справи не містять доказів несвоєчасного відвантаження товару, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 107 606,67 грн, нарахованої відповідно до пункту 6.3 договору, є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ПДВ у сумі 24 598,86 грн, то суд установив, що на дату здійснення операцій за видатковими накладними№ЦОГС-005259 від 03.05.2022 у кількості 1130 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-0008601 від 13.05.2022 у кількості 750 л на суму 39 186,40 грн, №ЦОГС-0024009 від 08.07.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00026640 від 05.08.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00292252 від 13.09.2022 у кількості 540 л на суму 26 840,00 грн діяла ставка ПДВ у розмірі 7%, проте, як вбачається із перелічених накладних, усупереч пункту 82 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем при визначенні ціни кожного договору було застосовано ставку ПДВ у розмірі 20%.
У зв'язку з помилковим застосуванням ставки податку 20% замість 7%, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 24 598,86 грн 13% безпідставно сплаченого ПДВ.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 12.08.2025 засобами поштового зв'язку від Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» до Північного апеляційного господарського суду було направлено апеляційну скаргу, в прохальній частині якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі №911/676/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 106 823,20 грн вартості 3 980 літрів недоотриманого бензину за Договором №11 від 05.05.2021 та 107 606,67 грн пені, нарахованої відповідно до пункту 6.3. Договору, та постановити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, ухвалене за неповного з'ясування обставин справи, а також із порушенням норм матеріального права.
Позивач наголошує, що продавцем не було надано жодних сертифікатів, висновків ТПП України, які б засвідчували факт настання форс-мажорних обставин та неможливість виконання ТОВ «Глобал Сейл» та/або мережею АЗС «КЛО» своїх зобов'язань перед позивачем за Договором. Однак, суд не надав цій обставині належної оцінки.
Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» повертала бензин, який був відсутній на АЗС, частинами, згідно з видатковими накладними на повернення, а в обмін отримало за видатковими накладними бензин за вищою ціною. У зв'язку з цим сума Договору не змінилась і будь-які зміни до нього в частині ціни не вносились, а кількість товару зменшилася. Позивач фактично отримав від відповідача бензину на 3 980 літрів менше, ніж визначено Договором (8 460 - 4 480 літрів). Таким чином, заборгованість за договором за недопоставлений бензин склала 106 823,20 грн (3 980 літрів х 26,84 грн/літр).
Відповідач не виконав умови Договору у визначений строк та не поставив товар у кількості, передбаченій умовами Договору, а тому судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 107 606,67 грн.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
24.11.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
Відповідач зазначає, що апеляційна скарга позивача є формальною та фактично зводиться до загальних тверджень про порушення норм матеріального та процесуального права без наведення конкретних обставин, які б свідчили про незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Господарський суд Київської області, натомість, при розгляді справи № 911/675/25 з'ясував обставини, що мають значення для справи, оцінив докази і прийняв обґрунтоване рішення, яке ухвалене судом першої інстанції без порушення норм матеріального та процесуального права, з посиланням на норми чинного законодавства, за результатом всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
09.02.2026 відповідач також подав через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких наголосив на тому, що фактично договір № 11 про закупівлю товару був укладений сторонами 5 травня 2021 року термін дії договору до 31 грудня 2021 року термін дії талонів 1 рік з дати отримання талонів. Видаткова накладна про отримання товару по талонам була підписана сторонами 7 травня 2021 року, таким чином термін дії талонів відповідно до умов Договору з 7 травня 2021 року по 7 травня 2022 року. Протягом даного періоду жодного Акту щодо неможливості отримати Товар (Бензин) на АЗС позивач не надав (дана умова передбачена п. 6.7.1 Договору). 10 січня 2022 року позивачем був опублікований звіт про належне виконання Договору у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» без будь яких претензій до відповідача.
Позивач звернувся в травні 2022 року до відповідача з листами, використавши своє право, передбачене пунктом 6.2.4 Договору, щодо припинення договірних зобов'язань в частині отоварення Талонів. Одночасно ні в квітні, ні в травні, ні в подальшому позивач не звертався на АЗС за отриманням Товару в рамках Договору (Акти про відмову відпуску Товару відсутні), а натомість позивач, враховуючи положення Договору та обмеження, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», погодив із відповідачем повернення Талонів по Договору та підписав видаткові накладні на повернення без зауважень. Таким чином у позивача виникло право на повернення передоплати за Договором. Позивач у межах коштів, які відповідач повинен був повернути, виявив бажання отримати інший товар, але оскільки термін дії Договору закінчився, сторони погодили укладення нових договорів в спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних на Товар на інші види палива за іншою ціною та з іншими термінами дії Талонів. Видаткові накладні були підписані сторонами без зауважень.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду Київської області 24.07.2025 у справі №911/676/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/676/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.
19.09.2025 засобами поштового зв'язку від Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій апелянт повідомив суд, що ним було направлено апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі №911/675/25, а не у справі №911/676/25 та просив суд витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/675/25.
23.09.2025 службовою запискою відповідальної особи за здійснення автоматизованого розподілу у Північному апеляційному господарському суді, з метою коректного відображення номеру справи, з урахуванням заяви Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» від 18.09.2025 №б/н, що надійшла до Північного апеляційного господарського суду 23.09.2025 вх.№09.1-13/3504/25, в картку справи №09.1-04.2/5689/25 внесені зміни, а саме виправлено номер справи на №911/675/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 виправлено описку у вступній та резолютивній частинах ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №911/676/25, зазначивши вірний номер справи «№911/675/25» замість «№911/676/25». Резолютивну частину ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №911/676/25 постановлено читати таким чином: « 1. Витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/675/25. 2. Відкласти вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.» Дана ухвала є невід'ємною частиною ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №911/676/25. Дану ухвалу разом з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі №911/676/25 направлено до Господарського суду Київської області.
29.10.2025 матеріали справи №911/675/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду Київської області 24.07.2025 у справі №911/675/25 залишено без руху, роз'яснено Комунальній організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 4 824,67 грн.
11.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» засобами поштового зв'язку надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №1490 від 04.11.2025 про сплату судового збору у розмірі 4 824,67 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду Київської області 24.07.2025 у справі №911/675/25, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 20.01.2026.
28.11.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл» надійшла заява про участь у судовому засіданні представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сейл» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду його представника задоволено.
У зв'язку з повітряною тривогою у місті Києві судове засідання за апеляційною скаргою Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду Київської області 24.07.2025 у справі №911/675/25, призначене на 20.01.2026 об 11 год. 20 хв., не відбулося.
З огляду на вказане ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 призначено до розгляду апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду Київської області 24.07.2025 у справі №911/675/25 в режимі відеоконференції на 10.02.2026 о 14 год. 20 хв.
У судовому засіданні 10.02.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання, призначене на 10.02.2026, з'явились представники позивача та відповідача.
Представники позивача у судовому засіданні просили суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
05.05.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (покупець) та ТОВ «Глобал Сейл» (постачальник) укладено Договір №11 про закупівлю товару (далі, Договір), згідно з умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується у 2021 році поставити покупцю товар ДК 021:2015 код 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (бензин), ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-18-009166-а по смарт-карткам або талонам (далі - «товар»), в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Відповідно до пункту 1.2. Договору обсяг закупівлі товару, що постачається відповідно до цього договору, може бути зменшений покупцем залежно від реального фінансування видатків.
Згідно з пунктом 1.3. Договору під терміном смарт-карта або талон розуміється «Універсальний бланк-дозвіл на відпуск нафтопродуктів»: талоном є документ встановленого постачальником зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС, надає право покупцю або уповноваженому користувачу у будь-який час отримати товар на АЗС, не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару, має певний ступінь захисту та є власністю постачальника, передається покупцю у тимчасове користування відповідно до умов договору; смарт-карта - емітований постачальником та захищений від підробки документ внутрішнього (постачальник-покупець) обігу у вигляді пластикової картки з вмонтованою мікросхемою, яка зберігає інформацію щодо асортименту, виду, типу та кількості передплачених та/або отриманих покупцем товарів в грошових та/або натуральних показниках, та одночасно документ, який підтверджує право покупця на нафтопродукти і надає можливість її власнику/пред'явнику отримувати від постачальника нафтопродукти за умови її (смарт-карти) пред'явлення в мережі АЗС/АЗК постачальника з урахуванням замовленої покупцем схеми лімітів постачання товарів. Смарт-карті присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу. Смарт-карта не є засобом розрахунку та являє собою товаророзпорядче доручення покупця про відвантаження товару уповноваженими особами постачальника її пред'явнику.
Пунктом 1.4. Договору сторонами погоджено, що дія «універсального бланку-дозволу» на відпуск нафтопродуктів» встановлюється на строк не менше 1 (одного) року, обчислення якого розпочинається з дати отримання покупцем смарт-карток або талонів, зазначених у видатковій накладній.
Відповідно до пункту 3.1. Договору його ціна становить 1 449 360,00 грн, у тому числі ПДВ 241 560,00 грн, та відповідає вартості товару, яка зазначена в специфікації до договору (додаток №1 до договору).
Ціна (з ПДВ) за один літр товару складає 26,84 грн (пункт 3.2. Договору).
Згідно з пунктом 3.7. Договору покупець оплачує постачальнику товар за фактом поставки протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі товару та видаткової накладної щодо кожної відповідної партії товару, на підставі виставленого постачальником рахунку, але не раніше дня реєстрації постачальником оформленої належним чином податкової накладної.
У пункті 3.8. Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний скласти та зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у порядку та в строки, визначені ст. 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 4.1. Договору постачальник зобов'язаний поставити товар відповідно до заявок покупця протягом 1 доби з дати надходження заявки від покупця на поставку всього товару або його частини (партії) у повному обсязі відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) до даного договору не пізніше 17.12.2021.
Сторони визначили, що поставка товару відбувається за наступною адресою: 03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 38а.
Згідно з пунктом 4.3. Договору постачальник зобов'язується забезпечувати заправку автомобілів покупця через сітку АЗС, на яких буде здійснюватись відпуск товару, але не менше однієї заправної станції в кожному адміністративному районі міста Києва. Відпуск товару з АЗС здійснюється за «універсальними бланками-дозволами» на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997. Постачальник відпускає товар за пред'явленими «Універсальними бланками-дозволами», відповідно до кількості зазначених у них літрів та виду товару.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється постачальником на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні «універсального бланку-дозволу», який є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного в «універсальному бланку-дозволі» об'єму і марки товару передбаченого талоном, та виду, типу і кількості товару - передбаченого смарт-карткою, після чого всі обов'язки сторін вважаються виконаними, а товар вважається переданим постачальником - з моменту фактичної заправки автомобіля покупця певного кількістю/об'ємом товару, який зазначений в «універсальному бланку-дозволі».
Постачальник відпускає товар на всю кількість пред'явлених «універсальних бланків-дозволів» (пункт 4.5. Договору).
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент фактичного отримання товару з АЗС, зазначених у переліку, який є додатком №2 до даного договору (пункт 4.6. Договору).
Відповідно до пункту 4.7. Договору по закінченню терміну, який зазначений у п. 1.4 цього договору, зобов'язання постачальника по відпуску товару припиняються. При цьому постачальник за вимогою покупця зобов'язаний повернути покупцеві вартість товару, не отриманого покупцем у зв'язку із закінченням терміну дії «універсального бланку-дозволу» (далі - розрахунок). У разі непред'явлення покупцем зазначеної вище вимоги, нереалізовані «універсальні бланки-дозволи», строк дії яких закінчився, замінюються на нові з урахуванням кількості та виду товару попередніх «універсальних бланків-дозволів».
Згідно з пунктом 4.8. Договору розрахунок з покупцем здійснюється, виходячи з вартості товару на момент його купівлі. При цьому розрахунок з покупцем здійснюється виключно після проведення постачальником перевірки наданих «універсальних бланків-дозволів» на предмет їх відповідності затвердженим зразкам, здійсненого по них відпуску товару, їх погашення, але не пізніше 7 робочих днів з моменту надання покупцем «універсальних бланків-дозволів» постачальнику.
Постачальник, зокрема, зобов'язаний забезпечити наявність та передати визначену кількість пального за першою вимогою покупця по факту пред'явлення ним «універсального бланку-дозволу» на певній АЗС. Відпускати товар на всю вказану у пред'явлених «універсальних бланках-дозволах» кількість (пункти 6.3.4, 6.3.5. Договору).
У пункті 6.3. Договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасного відвантаження товару покупець може стягнути з постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару.
Пеня нараховується та стягується за весь термін прострочення оплати за товар. У випадку недостатності суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов'язання в повному обсязі така сума погашає вимоги в першу чергу щодо основної суми боргу, а потім - неустойки. Сплата стороною неустойки (пені, штрафу) не звільняє цю сторону від обов'язку належно виконати умови договору в повному обсязі (пункт 6.5. Договору).
Згідно з пунктом 6.7. Договору покупець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це постачальника за 3 календарні дні до розірвання договору, в разі якщо протягом 3 календарних днів покупець не має змоги отримати товар на АЗС постачальника, вказаних у договорі.
На підтвердження факту того, що АЗС постачальника не відпускають товар, комісією покупця складається акт за кожний день неможливості отримання товару (пункт 6.7.1. Договору).
Відповідно до пункту 6.9. Договору при припиненні дії даного договору покупець має право повернути оплачені, але невикористані (непогашені) «універсальні бланки-дозволи», а постачальник повертає вартість товару згідно цін, зазначених у відповідних видаткових накладних.
Пунктами 7.1., 7.2., 7.3. Договору сторонами погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо вони доведуть, що таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини). Під обставинами непереборної сили маються на увазі зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували на час підписання цього договору, виникли незалежно від волі сторін, про виникнення яких сторони не могли знати та діям яких сторони не могли перешкоджати за допомогою способів та засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та зажадати від сторони, що підпала під вплив обставин непереборної сили. Обставинами непереборної сили є пожежі, землетруси, війни, воєнні дії, страйки, блокади, епідемії, заборонні міри міжнародних організацій, органів державної влади та управління, а також інші обставини, які не залежать від волі сторін.
Згідно з пунктом 7.4. Договору строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається при виникненні обставин, зазначених у пунктах 7.1, 7.2, 7.3 цього договору, на час, протягом якого зазначені обставини будуть діяти.
У пункті 7.5. Договору сторони погодили, що сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили та в результаті цього не може виконати зобов'язання за цим договором, зобов'язана терміново не пізніше трьох календарних днів з моменту їх виникнення, в усній або письмовій формі повідомити про це другу сторону.
Відповідно до пункту 7.6. Договору факт наявності та термін дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою Торгово-промислової палати.
Згідно з пунктом 10.4. Договору внесення змін та/або доповнень до договору може бути здійснено за взаємною згодою сторін шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до договору та підписаної сторонами.
У пункті 10.5. Договору сторонами погоджено, що істотні умови даного договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених договором та ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження у тому числі обставини непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі в разі коливання ціни товарів на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю в зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміну курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни цін.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (пункт 9.1. Договору).
Доказів продовження строку дії договору матеріали справи не містять.
Згідно зі специфікацією, яка є додатком до Договору, сторони погодили найменування товару - бензин марки А95, кількість товару - 54000 л, ціну за одиницю з ПДВ 26,84 грн з ПДВ, загальну вартість 1 449 360,00 грн, в тому числі ПДВ 241 560,00 грн.
Додатком №2 до Договору сторони визначили перелік АЗС постачальника, де буде здійснюватись відпуск палива.
Згідно з видатковою накладною №ЦОГС-О007454 від 07.05.2021 ТОВ «Глобал Сейл» було передано, а КО «Муніципальна охорона» отримано смарт-картки на бензин марки А-95 у кількості 54000 л на загальну суму 1 449 360,00 грн, та позивачем здійснено сплату вказаної суми 1 449 360,00 грн у повному обсязі.
Листами №01/03/22 від 01.03.2022 та №23/05/22 від 23.05.2022 ТОВ «Глобал Сейл» повідомило позивача про неможливість виконання своїх договірних зобов'язань через настання форс-мажорних обставин, а саме - знищення нафтобазового сховища, на якому зберігалось пальне, пошкодження автотранспортного парку, який забезпечував безперебійну логістику та знищення або часткове пошкодження частини АЗС, де здійснювалась реалізація пального. На підтвердження вказаних обставин відповідач долучив лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
У відповідь на вказаний лист КО «Муніципальна охорона» листами №110-87 від 15.04.2022, № б/н від 12.05.2022, № 110-366 від 09.08.2022, № 110-224 від 20.06.2022, №110-438 від 22.08.2022, №110-240 від 30.06.2022, №110-258 від 08.07.2022, №110-332 від 25.07.2022, №110-504 від 05.09.2022, №110-543 від 13.09.2022 зверталась до постачальника з проханням про обмін талонів на аналоги у зв'язку з відсутністю на АЗС бензину А 95.
Позивачем було повернуто відповідачу смарт-картки на паливо за Договором у кількості 8460 л на загальну суму 227 066,40 грн (за ціною 26,84 грн за літр) бензину автомобільного « 95 UAСтандарт» А-95-Євро5-Е згідно ДСТУ 7687 2015, що підтверджується видатковими накладними на повернення: №ЦО-000000269 від 03.05.2022 кількість 2000 л на суму 53 680,00 грн з ПДВ; №ЦО-000000397 від 13.05.2022 кількість 1460 л на суму 39 186,40 грн з ПДВ; №ЦО-000000812 від 08.07.2022 кількість 2000 л на суму 53 680,00 грн; № ЦО-000000932 від 05.08.2022 кількість 2000 л на суму 53 680,00 грн; №ЦО-0000001501 від 13.09.2022 кількість 1000 л на суму 26 840,00 грн.
У свою чергу відповідачем було передано, а КО «Муніципальна охорона» отримано смарт-картки на 4 480 л бензину на загальну суму 227 066,40 грн (за ціною більше 26,84 грн за літр), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних №ЦОГС-005259 від 03.05.2022 у кількості 1130 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-0008601 від 13.05.2022 у кількості 750 л на суму 39 186,40 грн, №ЦОГС-0024009 від 08.07.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00026640 від 05.08.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00292252 у кількості 540 л на суму 26 840,00 грн.
Північним офісом Держаудитслужби на підставі п. 1.2.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІ квартал 2024 року та відповідно до направлень проведення ревізії, виданих начальником Північного офісу Держаудитслужби, було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, за результатами якої складено акт ревізії від 26.09.2024 №262607-30/382, який підписано посадовими особами КО «Муніципальна охорона».
Даним актом ревізії встановлено, що ТОВ «Глобал Сейл» було поставлено КО «Муніципальна охорона» пальне за більшою вартістю за літр та безпідставно включено до вартості ПДВ в розмірі 20%, замість 7%, за Договором №11 від 05.05.2021, та у порушення вимог ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 632 ЦК України, ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 3.2 та 3.6.2 договору №11 про закупівлі від 05.05.2021, специфікації, що є невід'ємною частиною договору, КО «Муніципальна охорона» безпідставно погодила збільшення вартості пального за 1 літр бензину та закупила менший об'єм пального за договором №11 від 05.05.2021 на суму 106 823,20 грн.
Із метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивач направив претензію №079/110-2437 від 24.10.2024 щодо невиконання Договору про закупівлю №11 від 05.05.2021 та просив сплатити заборгованість з урахуванням штрафних санкцій.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» повертала бензин, який був відсутній на АЗС, частинами, згідно з видатковими накладними на повернення, а в обмін отримала за видатковими накладними бензин за вищою ціною. У зв'язку з цим сума Договору не змінилась і будь-які зміни до нього в частині ціни не вносились, а кількість товару зменшилася. Позивач фактично отримав від відповідача бензину на 3 980 літрів менше, ніж визначено Договором (8 460 - 4 480 літрів). Таким чином, заборгованість за договором за недопоставлений бензин склала 106 823,20 грн (3 980 літрів х 26,84 грн/літр).
Відповідач не виконав умови Договору у визначений строк та не поставив товар у кількості, передбаченій умовами Договору, а тому позивачем заявлена також до стягнення пеня в розмірі 107 606,67 грн на підставі пункту 6.3. розділу 6 Договору.
Крім цього, відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України діяла ставка ПДВ 7%, а не 20%, а тому відповідачем безпідставно включено до вартості пального ПДВ на 13 % більше.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 106 823,20 грн заборгованості за недопоставлений бензин та 107 606,67 грн пені за несвоєчасну поставку товару, а тому, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 24 598,86 грн безпідставно включеного ПДВ судом апеляційної інстанції не переглядається.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін з огляду на таке.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (частин 1 статті 664 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна договору становить 1 449 360,00 грн, у тому числі ПДВ 24 1560,00 грн., та відповідає вартості товару, яка зазначена в специфікації до договору (додаток №1 до договору).
Ціна (з ПДВ) за один літр товару складає 26,84 грн (пункт 3.2. Договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору постачальник зобов'язаний поставити товар відповідно до заявок покупця протягом 1 доби з дати надходження заявки від покупця на поставку всього товару або його частини (партії) у повному обсязі відповідно до специфікації (додаток №1 до договору) до даного договору не пізніше 17.12.2021.
На виконання умов Договору 07.05.2021 ТОВ «Глобал Сейл» було передано, а КО «Муніципальна охорона» отримано смарт-картки на бензин марки А-95 у кількості 54 000 л на загальну суму 1 449 360,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ЦОГС-О007454 від 07.05.2021, яка підписана з обох сторін без зауважень та заперечень.
За умовами Договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент фактичного отримання товару з АЗС, зазначених у переліку, який є додатком №2 до даного договору (пункт 4.6. Договору).
Матеріали справи не містять доказів реалізації талонів на бензин марки А-95 у кількості 54 000 л на загальну суму 1 449 360,00 грн з ПДВ.
Також за умовами договору постачальник, зокрема, зобов'язаний забезпечити наявність та передати визначену кількість пального за першою вимогою покупця по факту пред'явлення ним «універсального бланку-дозволу» на певній АЗС. Відпускати товар на всю вказану у пред'явлених «універсальних бланках-дозволах» кількість (пп. 6.3.4, 6.3.5 Договору).
У пункті 6.7.1. Договору сторонами погоджено, що на підтвердження факту того, що АЗС постачальника не відпускають товар, комісією покупця складається акт за кожний день неможливості отримання товару.
За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Як правильно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано скаржником, матеріали справи не містять та позивачем у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом, не надано суду доказів на підтвердження того, що АЗС постачальника не відпускали товар, а саме актів неможливості отримання товару, складених відповідно до пункту 6.7.1. Договору.
У зв'язку з цим колегією суддів відхиляються за неспроможністю доводи скаржника, що відповідачем не виконано умови Договору у визначений строк і не поставлено товар у кількості, передбаченій умовами Договору.
Разом із тим, відповідно до пункту 4.7. Договору по закінченню терміну, який зазначений у пункті 1.4. цього договору, зобов'язання постачальника по відпуску товару припиняються.
Згідно з пунктом 1.4. Договору дія універсального бланку-дозволу на відпуск нафтопродуктів» встановлюється на строк не менше 1 (одного) року, обчислення якого розпочинається з дати отримання покупцем смарт-карток або талонів, зазначених у видатковій накладній.
Отже, оскільки, видаткова накладна №ЦОГС-О007454, за якою позивачем були отримані смарт-картки, підписана сторонами 07.05.2021, то відповідно до пункту 4.7. Договору зобов'язання відповідача по відпуску товару припинилися 07.05.2022.
У пункті 6.3. Договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасного відвантаження товару покупець може стягнути з постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Враховуючи зазначене та те, що матеріали справи не містять доказів несвоєчасного відвантаження товару, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 107 606,67 грн, нарахованої відповідно до пункту 6.3. Договору, є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем підписано накладні на повернення №ЦО-000000269 від 03.05.2022 кількість 2000 л на суму 53 680,00 грн з ПДВ; №ЦО-000000397 від 13.05.2022 кількість 1460 л на суму 39 186,40 грн з ПДВ; №ЦО-000000812 від 08.07.2022 кількість 2000 л на суму 53 680,00 грн; № ЦО-000000932 від 05.08.2022 кількість 2000 л на суму 53 680,00 грн; №ЦО-0000001501 від 13.09.2022 кількість 1000 л на суму 26 840,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з пунктом 6.9. Договору при припиненні дії даного договору покупець має право повернути оплачені, але невикористані (непогашені) «універсальні бланки-дозволи», а постачальник повертає вартість товару згідно цін, зазначених у відповідних видаткових накладних.
Колегія суддів зауважує, що позивач не реалізував своє право, передбачене як статтею 693 Цивільного кодексу України, так і пунктом 6.9. Договору, на повернення оплати, зазначеної у відповідних видаткових накладних.
Доказів пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення коштів у розмірі 227 066,40 грн матеріали справи не містять.
Натомість у матеріалах справи наявні видаткові накладні на поставку відповідачем позивачу товару, а саме - №ЦОГС-005259 від 03.05.2022 у кількості 1130 л на суму 53 680,00 грн, № ЦОГС-0008601 від 13.05.2022 у кількості 750 л на суму 39 186,40 грн, №ЦОГС-0024009 від 08.07.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00026640 від 05.08.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00292252 від 13.09.2022 у кількості 540 л на суму 26 840,00 грн.
Позивач зазначає, що ним повертались талони, отримані за видатковою накладною №ЦОГС-О007454 від 07.05.2021, та взамін були отримані інші талони за вказаними вище видатковими накладними, в оплату за які була зарахована сума, яка підлягала поверненню за видатковою накладною №ЦОГС-О007454 від 07.05.2021 (227 066,40 грн), і поставка товару за такими видатковими накладними здійснювалась на виконання спірного договору.
Однак, колегія суддів, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, не приймає до уваги такі доводи позивача з огляду на те, що: ціна палива погоджена в пункті 3.2. Договору та складає за один літр 26,84 грн з ПДВ, тоді як вартість палива, поставленого за вказаними вище накладними, була вищою; в пункті 1.4. Договору сторонами погоджено, що дія універсального бланку-дозволу на відпуск нафтопродуктів встановлюється на строк не менше 1 (одного) року, тоді як у вказаних видаткових накладних вказаний строк дії талонів від 2 тижнів до 90 днів; матеріали справи не місять доказів внесення змін до договору, зокрема, щодо ціни товару чи терміну дії талонів, в той час, як згідно з пунктом 10.4. Договору внесення змін та/або доповнень до договору може бути здійснено за взаємною згодою сторін шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до договору та підписаної сторонами; в пункті 10.5. Договору сторонами погоджено, що істотні умови даного договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених договором та ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; вказані вище накладні датовані з 03.05.2022 по 13.09.2022, тоді як відповідно до пункту 9.1. Договору дія договору встановлена до 31.12.2021 та доказів продовження строку дії договору матеріали справи не містять; у деяких видаткових накладних відсутнє посилання на спірний договір.
Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частинами 1 та 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі №912/1883/17 вказав, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (стаття 205 Цивільного кодексу України).
Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право щодо пред'явлення вимоги до відповідача про повернення передоплати за Договором у розмірі 227 066,40 грн, однак вказане право позивачем реалізоване не було.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов правильного висновку, що фактично між сторонами було укладено договори поставки в спрощений спосіб, щодо кожної вказаної вище видаткової накладної окремо, а саме - №ЦОГС-005259 від 03.05.2022 у кількості 1130 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-0008601 від 13.05.2022 у кількості 750 л на суму 39 186,40 грн, №ЦОГС-0024009 від 08.07.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00026640 від 05.08.2022 у кількості 1030 л на суму 53 680,00 грн, №ЦОГС-00292252 від 13.09.2022 у кількості 540 л на суму 26 840,00 грн.
Скаржник наголошує, що він отримав товар за зазначеними видатковими накладними за вищою ціною, в зв'язку з чим сума Договору не змінилась, але кількість товару зменшилась та позивач недоотримав паливо на загальну суму 106 823,20 грн, яку останній і просить стягнути з відповідача.
Однак, посилання позивача на те, що відповідачем поставлявся товар з 03.05.2022 по 13.09.2022 саме на виконання умов Договору №11 від 05.05.2021 та останнім недопоставлено товар за Договором є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.
Отже, доводи скаржника, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору, а саме недопоставлено товар у кількості, передбаченій Договором, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 106 823,20 грн вартості недоотриманого палива за Договором №11 від 05.05.2021.
Колегією суддів відхиляються за неспроможністю доводи скаржника щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки обставинам того, що продавцем не було підтверджено факт наявності та термін дії обставин непереборної сили (форс-мажору) згідно з умовами пункту 7.6. Договору, оскільки наявність чи відсутність форс-мажорних обставин не впливає на встановлені вище обставини та, відповідно, не спростовує правильні висновки суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи доказів несвоєчасного відвантаження відповідачем товару за договором №11 від 05.05.2021 в період дії такого договору.
Судом апеляційної інстанції також відхиляються як такі, що спростовуються мотивувальною частиною рішення, доводи скаржника про ненадання судом першої інстанції оцінки тим обставинам, що Договором було погоджено його умови щодо кількості, вартості товару, строків його поставки, будь-яких змін щодо ціни товару, який повинен був бути поставлений відповідачем, сторонами до Договору не вносилось, i листи на адресу відповідача такого погодження не містили.
При цьому, колегія суддів зауважує, що приписами пункту 5 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі має бути зазначено, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Натомість скаржник, звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі № 911/675/25, не спростував, зокрема, висновки місцевого господарського суду щодо належного виконання відповідачем Договору, який припинив свою дію 31.12.2021 (пункт 9.1. Договору), а також основні висновки, що між сторонами у подальшому були укладені договори поставки в спрощений спосіб.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з ухваленим судом першої інстанції рішенням у частині відмови в задоволенні позовних вимог, проте по суті їх не спростовують, підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Позивач усупереч вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належними засобами доказування не довів суду своїх позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача є безпідставними та спростовуються встановленими обставинами справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Доводи апеляційної скарги Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 106 823,20 грн заборгованості за недопоставлене паливо та 107 606,67 грн пені.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі в оскаржуваній частині обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі №911/675/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі №911/675/25 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона».
Матеріали справи №911/675/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2026.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко