вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" березня 2026 р. Справа№ 910/11984/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаратова Ю.А.
суддів: Бестаченко О.Л.
Скрипки І.М.
При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 05.03.2026
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС- АГРО»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 (повний текст складено 27.01.2026)
у справі № 910/11984/25 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО»
до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ»
про визнання незаконним та скасування рішення
Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО» (далі - позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (далі - відповідач, Банк), у якому просило суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» за кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 р., що викладене у листі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» № 0026702/24338 - 25 від 24.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення AT «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», викладене у листі від 24.09.2025 №0026702/24338 - 25, про відмову застосуванні мораторію за заявою ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» від 16.09.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 є безпідставним та таким, що суперечить положенням пунктів 23, 24, 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11984/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- позивач, звертаючись до банку із заявою про застосування мораторію, зазначив інформацію про групу пов'язаних компаній, яка, за його твердженням, складається виключно з учасників ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО». Водночас позивач, з урахуванням заяви від 19.09.2025, не навів відомостей про всі підприємства, щодо яких учасники ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» мають відносини контролю, спільного управління або економічної залежності одного суб'єкта господарювання від іншого, що є істотним для оцінки підстав застосування мораторію;
- до заяви позивача на адресу банку не було додано належних та допустимих доказів, які б у повному обсязі підтверджували зазначену у ній інформацію. Таким чином, позивачем не виконано обов'язок щодо надання повної та достовірної інформації, передбачений законодавством та умовами договору;
- рішення АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про відмову у задоволенні заяви позивача про застосування мораторію є обґрунтованим, прийнятим у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства, а підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС АГРО» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/11984/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апелянт наголошує, що висновки в оскаржуваному рішенні суперечать нормам матеріального права та обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки наступному:
- невідповідність листа-відмови Банку від 24.09.2025 вимогам пункту 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме, не зазначення в ньому відомостей про: склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів; критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов'язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв; розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік;
- відсутність повноважень у особи, яка підписала лист-відмову у застосуванні мораторію від 24.09.2025. При цьому, апелянт вважає, що наданий відповідачем наказ Голови Правління АТ «Укрексімбанк» № 97-25 від 04.03.2025 «Про надання права підпису документів АТ «Укрексімбанк», не наділяє повноваженнями Департамент реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості та його голову - ОСОБА_5, на прийняття та підписання в інтересах Банка рішення про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики);
- більшість із переліку 60 юридичних осіб, дані за яких були запрошені Банком у ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» в порядку розгляду заяви про мораторій, не мали відносин контролю та економічної залежності із товариством та його учасниками. А тому, у позивача не виникало обов'язку надавати у заяві про застосуванні мораторію та відповіді на запит Банку про надання інформації данні щодо юридичних осіб, які товариство та поручителі за кредитом не контролюють;
- підпункт 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, встановлює альтернативні умови (критерії) для застосування мораторію, а саме: сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При цьому, апелянт наголошує, що ним доведено дотримання двох цих альтернативних вимог.
Позиція відповідача (АТ «Державний експортно-імпортний банк України») щодо апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України», погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення суду, просило останнє залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи Банку зводяться до того, що:
- для застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики) необхідною є наявність сукупності усіх шести умов, передбачених пунктом 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України;
- позичальник зобов'язаний в заяві щодо застосування мораторію самостійно вказати склад групи пов'язаних контрагентів (ГПК), а банк перевірити надану інформацію.
Однак позивач, навіть з урахуванням заяви від 19.09.2025, не навів відомостей про всі підприємства, щодо яких учасники ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» мають відносини контролю, спільного управління або економічної залежності одного суб'єкта господарювання від іншого, що є істотним для оцінки підстав застосування мораторію
А Банком самостійно встановлено, що відповідно до відомостей за офіційного сайту Холдингу «IZATEX AIVEST GROUP» (izatex.ua), Холдинг складається з 70 компаній, охоплюючи кілька індустрій, переважно у сфері будівництва, виробництва, консалтингу, готельного бізнесу та сільського господарства.
- не зважаючи на те, що законом не передбачено витребування кредитором інформації та документів щодо позичальника та його контрагентів, але з метою отримання повної інформації, банком, для застосування мораторію направлено позивачу лист від 16.09.2025 з проханням надати повну інформацію по підприємствах, де згідно порталу youcontrol учасники ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» володіють суттєвою часткою в статутному капіталі;
- отримана в листі ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» від 19.09.2025 інформація не надає можливості Банку визначити повний перелік контрагентів, які разом з товариством входять до групи пов'язаних контрагентів та здійснити порівняння річного доходу групи пов'язаних осіб за 2021 та 2024 роки.
- позивач фактично не надав Банку повної та достовірної інформації необхідної для застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики) відповідно до вимог закону.
- АТ «Укрексімбанк» після розгляду матеріалів, які були надані Банку не в повному обсязі, відмовив ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» щодо застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики) відповідно до норм абзацу 3 пункту 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, які є самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у застосуванні мораторію;
- за статутом АТ «Укрексімбанк» Голова Правління, який є керівником Банку, видає накази та розпорядження з питань діяльності Банку в межах повноважень, визначених цим Статутом та законодавством; має право делегувати свої повноваження заступникам голови правління, іншим членам правління та іншим працівникам Банку відповідно до законодавства та в порядку, визначеному внутрішніми документами Банку.
Наказом «Щодо надання права підпису документів АТ «Укрексімбанк» від 04.03.2025 № 97-25, за підписом Голови Правління Банку, Директору Департаменту реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості ОСОБА_5 надано право підпису. Зокрема, підписувати листи та інші документи, що належать до компетенції Департаменту реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості і направляються органам державної влади та місцевого самоврядування, юридичним і фізичним особам.
Тобто довід позивача про відсутність повноважень у особи, що підписала лист-відмову у застосуванні мораторію від 24.09.2025 не відповідає дійсності.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС АГРО» зареєстрована судом 30.01.2026 за вх. № 09.1-04.1/611/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11984/25.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/11984/25.
09.02.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/11984/25.
Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС АГРО» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/11984/25 у відкритому судовому засіданні на 05.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 задоволено заяву ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Постановлено провести засідання суду, яке призначене Північним апеляційним господарським судом на "05" березня 2026 р. о 10:20 та всіх наступних судових засідань здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку (доступ до системи за посиланням: vkz.court.gov.ua).
20.02.2026 від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшов Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/4015/26).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 задоволено заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Постановлено провести засідання суду, яке призначене Північним апеляційним господарським судом на "05" березня 2026 р. о 10:20 та всіх наступних судових засідань здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку (доступ до системи за посиланням: vkz.court.gov.ua).
У судових засіданнях представники позивача та відповідача надавали усні пояснення.
Представник позивача (апелянта) просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 та ухвалите нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача просила оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
18.12.2020 між Акціонерним товариством «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО» (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 20-13KN0003 (далі - кредитний договір), умовами якого передбачено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії 4 798 242,80 грн. (п.2.2, 2.3.1 кредитного договору), строком до 23.01.2025 (п. 2.4 кредитного договору).
Відповідно до п.2.5 кредитного договору цільове призначення кредиту: придбання нової сільськогосподарської техніки, а саме:
- трактор New Holland, модель Т7.315 в комплектації з комплектом системи точного землеробства GFX-750 з NAV-900, Trimble, DGPS та комплектом платформи, відповідно до договору № БОС019/2020 від 29.07.2020, укладеному з ТОВ «Полетехніка» (п.2.5.1 кредитного договору);
- борони дискової компактної АГКС-4+ КРОНОС-4+, відповідно до договору № 115-Т від 18.06.2020, укладеному з ТОВ «Агро-Сервіс» (п.2.5.2 кредитного договору);
- культиватору передпосівного обробітку КПГ-8,2, відповідно до договору № 127-Т від 28.08.2020 р., укладеному з ТОВ «Агро-Сервіс» (п.2.5.3 кредитного договору);
В забезпечення виконання ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» умов кредитного договору, АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» укладені договори поруки:
з ОСОБА_1 договір поруки № 20-13ZP0009 від 18.12.2020;
з ОСОБА_2 договір поруки № 20-13ZP0010 від 18.12.2020.
19.08.2025 ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» звернулося до АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 в порядку пунктом 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.
Заяву позивача відповідач отримав 02.09.2025, що підтверджується трекінгом Укрпошти, копією поштового конверту та описом вкладенням поштового відправлення №8800600103682.
У заяві від 19.08.2025 ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» зазначило, що вона подається у зв'язку із наявністю сукупності умов, передбачених пунктом 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме:
1) Сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік становив 25 406 00,00 грн, що в еквіваленті за середньорічним курсом НБУ складає 786 320,02 євро (25 406 00,00 / середньорічну ціну 1 євро - 32,31 грн), та не перевищує 50 мільйонів євро, суму визначену підпунктом 1 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Окрім того, позичальник повідомив Банк про доходи за 2021 рік учасників ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО»: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «ССК-ІНЖИНІРИНГ», а також поручителя за договором поруки - ОСОБА_1 .
Разом, сукупний дохід зазначених осіб за 2021 рік складав 37 869 600,00 грн, що не перевищує суму еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (1 615 500 000,00 грн).
2) Кредитний договір № 20-13KN0003 укладено 18.12.2020, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану від 27.03.2025 № 4340-IX, як це передбачено підпунктом 2 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
3) Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено заставою майна (трактор, борона, культиватор) відповідно до Договорів застави від 18.12.2020 № 20-13ZZ0014 та № 20-13ZZ0013, яке викрадено/вибуло з володіння ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України через дії російських загарбників та пов'язаних з ними осіб (підпункт 3 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
4) На день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, яке викрадено/вибуло з володіння ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» на тимчасово окупованих територіях, становить 100 % всієї застави, а саме, 5 144 286,67 грн, а з урахуванням заставного дисконту - 3 601 000,67 грн. А 50 % оціночної вартості застави, що передбачені підпунктом 4 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, становить відповідно 2 572 143,34 грн та 1 800 500,34 грн (з дисконтом).
5) Сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік, адже у зв'язку із відсутністю всієї фінансово-економічної діяльності на підприємстві, сукупний дохід позичальника - ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» за попередній звітній рік становить 0,0 грн.
Також 100 % загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували в користуванні ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» в 2021 році є захопленими / розташованими на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації) та включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Отже, загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році, як це передбачено підпунктом 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Оскільки з 01.01.2022 по день звернення до Банку із заявою про застосування мораторію від 19.08.2025 дивіденди ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» не виплачувалися та їх розмір становить 0,0 грн.
Листом №0026702/23839-25 від 16.09.2025 Банк повідомив про необхідність надання позивачем фінансової інформації щодо контрагентів.
При цьому, Банк наголосив, що відповідно до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позичальник має право звернутися із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі, за сукупності визначених умов, зокрема:
1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
2) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік.
Відповідач послався на положення Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, згідно із якими, два або більше контрагенти вважаються одним контрагентом (групою пов'язаних контрагентів) і такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності хоча б одного з таких критеріїв: 1) відносини контролю: один з контрагентів здійснює контроль над іншим (іншими) контрагентом (контрагентами); контрагенти мають спільного контролера; 2) економічна залежність: якщо один з контрагентів матиме фінансові проблеми з фінансуванням або виконанням зобов'язань, то інший(і) контрагент(и) внаслідок цього також найімовірніше буде(уть) мати проблеми з фінансуванням або виконанням зобов'язань.
Для перевірки позивача на відповідність наведеним умовам ЦК України та застосування мораторію до заборгованості Банк просив надати інформацію щодо сукупного річного доходу за 2021 та 2024 роки контрагентів, в яких бенефіціари ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 володіють істотною участю в статутному капіталі та здійснюють контроль над іншими контрагентами, в тому числі, встановленими згідно із державних реєстрів та публічних джерел інформації (перелік з кількох десятків юридичних осіб наведений безпосередньо у змісті листа).
Заявою від 19.09.2025 позивач надав запитувану банком інформацію.
Листом № 0026702/24338-25 від 24.09.2025 повідомлено, що АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» вимушений відмовити ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» в у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики).
Лист №0026702/24338-25 від 24.09.2025 підписаний директором Департаменту реструктуризації та проектного менеджменту проблемної заборгованості ОСОБА_5 , що діє від імені відповідача на підставі наказу Голови Правління АТ "Укрексімбанк" № 97-25 від 04.03.2025.
У листі № 0026702/24338-25 від 24.09.2025 відповідач зазначив, що виходячи з отриманої інформації, яка викладена у листі позивача від 19.09.2025, в АТ «Укрексімбанк» відсутня можливість визначити повний перелік контрагентів, які разом з ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» входять до групи пов'язаних контрагентів та здійснити порівняння річного доходу групи пов'язаних осіб за 2021 та 2024 роки, зокрема з наступних причин:
виходячи з публічних джерел інформації ТОВ "ІЗАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП" (бенефіціари - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 сукупно володіють часткою в розмірі 29% статутного капіталу ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР», річний дохід за 2021 рік - 12 637,6 тис. грн.; за 2024 рік - 0,0 грн.). При цьому в наданій до Банку інформації відповідно до листа від 19.09.2025 відсутня згадка про цю компанію;
- по частині компаній, зокрема ТОВ «ССК - ІНЖИНІРИНГ» (код 39115917), ТОВ «ГРІН - ЕКО 2020» (код 43764065) наявна інформація, що юридична особа не подала фінансову звітність до фіскальних органів та/або органів статистики за 2024 рік, що унеможливлює дотримання вимог законодавства (співставлення річного доходу за 2021 та 2024 р.р.) щодо застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики);
- по частині компаній, що мають ознаки приналежності до групи пов'язаних осіб, зокрема ТОВ «ГРІН - ЕКО 2020» (код 43764065), наявна інформація, що юридична особа зареєстрована за адресою концентрованої реєстрації (всього за адресою зареєстровано 14 осіб). Реєстрація контрагента за місцезнаходженням, де одночасно зареєстрована значна кількість інших юридичних осіб, може свідчити про використання цього місцезнаходження як номінального та/або про відсутність намірів реального здійснення господарської діяльності.
Позиція суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом I Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» від 27.03.2025 № 4340-IX, що набрав чинності 10.08.2025, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктами 23 - 36.
За змістом пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб'єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:
1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану»;
3) виконання зобов'язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:
а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або
б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язання за таким договором кредиту (позики);
5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або
загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;
6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.
Відповідно до пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).
Заява підписується позичальником або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій). Заява в електронній формі підписується відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У заяві зазначаються:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) позичальника (його правонаступника), його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності);
2) повне найменування кредитора, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
3) реквізити та дата укладення договору кредиту (позики);
4) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік; або
загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;
5) загальна сума дивідендів, передбачених підпунктом 6 пункту 23 цього розділу;
6) реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов'язань за договором кредиту (позики);
7) відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов'язання за договором кредиту (позики);
8) відомості щодо майна, передбаченого підпунктом 3 пункту 23 цього розділу, та день набуття цим майном відповідного статусу; оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави, іпотеки; частка такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за договором кредиту (позики).
До заяви додаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ній.
Позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Згідно із пунктом 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.
Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.
У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.
Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.
У разі прийняття кредитором рішення про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 цього розділу, кредитор у рішенні про відмову зазначає:
склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів;
критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов'язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв;
розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.
Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.
Пунктом 29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, визначено, що у разі якщо кредитор безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні мораторію та встановлення цих обставин судом, мораторій вважається таким, що застосований з дня отримання кредитором заяви позичальника, передбаченої пунктом 24 цього розділу.
Колегія суддів відхиляє довід апелянта про невідповідність листа-відмови Банку від 24.09.2025 вимогам пункту 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Норми цього пункту встановлюють право банку відмовити у застосуванні мораторію з двох різних самостійних підстав: 1) неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації (абзац третій пункту 25); 2) невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 (абзац п'ятий пункту 25).
За відсутності необхідної інформації та/або надання недостовірної інформації банк позбавлений здійснити розрахунки відповідності позичальника критеріям (умовам) визначеним підпунктами 1, 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України для прийняття відповідного рішення.
Як вже зазначалось, у листі № 0026702/24338-25 від 24.09.2025 відповідач зазначив, що виходячи з отриманої інформації, яка викладена у листі позивача від 19.09.2025, в АТ «Укрексімбанк» відсутня можливість визначити повний перелік контрагентів, які разом з ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» входять до групи пов'язаних контрагентів та здійснити порівняння річного доходу групи пов'язаних осіб за 2021 та 2024 роки.
А тому, враховуючи неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію зазначену в заяві (абзац 3 пункту 25 Закону України), Банк вимушений відмовити ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов'язаннями за договором кредиту (позики).
Тобто, у даному випадку, Банк відмовив позичальнику у застосуванні мораторію саме на підставі норм абзацу третього пункту 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. А тому, не повинен був зазначати відомості встановлені нормами абзаців 5-8 пункту 25.
Колегія суддів відхиляє довід апелянта про відсутність повноважень у особи, яка підписала лист-відмову у застосуванні мораторію від 24.09.2025.
Нормами пунктів 23 - 29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не встановлено ані порядок ухвалення ані форму рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію. А тому вирішення цих питань є компетенцією самого банку, та здійснюється відповідно до його внутрішніх процедур.
У даному випадку, за статутом АТ «Укрексімбанк» (пункти 154-156) Голова Правління, який є керівником Банку, видає накази та розпорядження з питань діяльності Банку в межах повноважень, визначених цим Статутом та законодавством; має право делегувати свої повноваження заступникам голови правління, іншим членам правління та іншим працівникам Банку відповідно до законодавства та в порядку, визначеному внутрішніми документами Банку
Наказом «Щодо надання права підпису документів АТ «Укрексімбанк» від 04.03.2025 № 97-25, за підписом Голови Правління Банку, Директору Департаменту реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості ОСОБА_5 надано право підпису. Зокрема, підписувати листи та інші документи, що належать до компетенції Департаменту реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості і направляються органам державної влади та місцевого самоврядування, юридичним і фізичним особам.
Тобто довід апелянта про відсутність повноважень у особи, що підписала лист-відмову у застосуванні мораторію від 24.09.2025 не відповідає дійсності.
Колегія суддів відхиляє довід апелянта про те, що більшість із переліку 60 юридичних осіб, дані за яких були запрошені Банком у ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» в порядку розгляду заяви про мораторій, не мали відносин контролю та економічної залежності із товариством та його учасниками, а тому в нього не виникало обов'язку з надання інформації щодо них. Оскільки він спростовується наступним.
Однією із суттєвих умов застосування мораторію є умова, що сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Разом з тим, відповідно до Інструкції Національного Банку України "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" від 26.09.2001 визначено, що два або більше контрагенти вважаються одним контрагентом (групою пов'язаних контрагентів) і такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності хоча б одного з таких критеріїв:
1) відносини контролю: один з контрагентів здійснює контроль над іншим (іншими) контрагентом (контрагентами); контрагенти мають спільного контролера;
2) економічна залежність: якщо один з контрагентів матиме фінансові проблеми з фінансуванням або виконанням зобов'язань, то інший(і) контрагент(и) внаслідок цього також найімовірніше буде(уть) мати проблеми з фінансуванням або виконанням зобов'язань.
У розумінні п. 14.1.159 Податкового кодексу України, пов'язаними особами - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб, зокрема:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;
повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;
б) для фізичної особи та юридичної особи, зокрема:
фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;
фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи;
в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та як зазначено позивачем у заяві від 16.09.2025, учасниками ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО2 є: ОСОБА_3 , частка в статутному капіталі Товариства - 16,33%; ОСОБА_2 , частка в статутному капіталі Товариства - 16,33%; ОСОБА_4 частка в статутному капіталі Товариства - 16,33%; Товариство з обмеженою відповідальністю «ССК-Інжиніринг», частка в статутному капіталі Товариства - 51,01%.
При цьому, у своїй заяві до AT «Укрексімбанк» про застосування мораторію позивач навів групу пов'язаних контрагентів, яка складається із учасників ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО», але не вказав інші підприємства, де учасники ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» мають відносини контролю або мають економічну залежність одного контрагента від іншого.
За результатами перевірки інформації щодо сукупного річного доходу за 2021 та 2024 роки контрагентів, Банком було встановлено, що бенефіціари ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які володіють істотною частиною в статутному капіталі по 16,33 % також здійснюють контроль й над іншим (іншими) контрагентами.
Листом № 0026702/23839-25 від 16.09.2025 банк повідомив про необхідність надання позивачем фінансової інформації щодо контрагентів. Поряд з цим, звернення банку до відповідача не суперечить встановленому законодавством порядку подання та розгляду заяви про застосування мораторію, оскільки запитувані банком документи були необхідні для отримання повної інформації щодо обставин зазначених у заяві.
За результатами аналізу поданої позивачем інформації та документації, встановлено, що Банку не було надано жодної інформації щодо ТОВ «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР», учасником якого є ОСОБА_2 - розмір частки 7,35% та ТОВ «ІЗАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП» (бенефіціари - ОСОБА_4 - 34 %, ОСОБА_2 - 34 %, ОСОБА_3 - 34 %) - розмір частки 21,65%, і які сукупно володіють часткою в розмірі 29% статутного капіталу, тобто мають відносини контролю.
Також суд першої інстанції, проаналізувавши надані відповідачем документи разом з заявами від 16.09.2025 та від 19.09.2025, дійшов правильного висновку про те, що відповідач обґрунтовано стверджує про ненадання позивачем документів щодо ТОВ «ГРІН-ЕКО 2020». Оскільки, як зазначено самим позивачем у доданій до заяви від 19.09.2025 таблиці «Зведені дані про доходи, статус та інформацію про активи» до 26.09.2024 ОСОБА_2 був кінцевим бінефіціарним власником ТОВ «ГРІН-ЕКО 2020», прямий вирішальний вплив 100%, що дає право Банку віднести його до групи пов'язаних контрагентів за підсумками фінансового 2024 року.
Окрім того, однією з підстав для відмови задоволенні заяви про застосування мораторію, відповідач зазначив, що по частині компаній, зокрема ТОВ «ССК - ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «ГРІН - ЕКО 2020» наявна інформація, що юридична особа не подала фінансову звітність до фіскальних органів та/або органів статистики за 2024 рік.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за відсутності поданої та належним чином оформленої фінансової звітності за 2024 рік об'єктивно унеможливлюється встановлення показників річного доходу зазначених юридичних осіб та, відповідно, їх співставлення з показниками річного доходу за 2021 рік, що є обов'язковою умовою для перевірки дотримання вимог законодавства щодо застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики).
А неподання вказаних документів свідчить про неможливість підтвердження наявності передбачених законом підстав для застосування мораторію, що, у свою чергу, є самостійною та достатньою підставою для відмови у його застосуванні.
Щодо доводу апелянта про альтернативність умов (критеріїв) для застосування мораторію, що містяться у підпункті 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.
Дійсно норми вказаного підпункту встановлюють альтернативні умови (критерії) для застосування мораторію, а саме: сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При цьому, апелянт наголошує, що ним доведено дотримання двох цих альтернативних вимог.
У заяві від 19.08.2025 ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО», посилаючись на у підпункт 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України зазначило, що сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік, адже у зв'язку із відсутністю всієї фінансово-економічної діяльності на підприємстві, сукупний дохід позичальника - ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» за попередній звітній рік становить 0,0 грн.
А також 100 % загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували в користуванні ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» в 2021 році є захопленими / розташованими на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації) та включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Тобто, загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році.
Отже, звертаючись до банку, ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» послалось одразу на два критерії, визначені підпунктом 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
А це мало своїм наслідком необхідність перевірки Банком відповідності позичальника обом критеріям, зокрема того, що сукупний річний дохід позичальника за попередній (2024) звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 пункту 23) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік. І в рамках цієї перевірки позичальником не були надані усі необхідні документи.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, звертаючись до банку із заявою про застосування мораторію, зазначив інформацію про групу пов'язаних компаній, яка, за його твердженням, складається виключно з учасників ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО». Водночас позивач, з урахуванням заяви від 19.09.2025, не навів відомостей про всі підприємства, щодо яких учасники ТОВ «ІЗАТЕКС АГРО» мають відносини контролю, спільного управління або економічної залежності одного суб'єкта господарювання від іншого, що є істотним для оцінки підстав застосування мораторію.
А також про те, що до заяви позивача на адресу банку не було додано належних та допустимих доказів, які б у повному обсязі підтверджували зазначену у ній інформацію. Таким чином, позивачем не виконано обов'язок щодо надання повної та достовірної інформації, передбачений законодавством та умовами договору.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, з огляду на все наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/11984/25 відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. А тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за їх подання та розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗАТЕКС АГРО" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/11984/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/11984/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.03.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Шаратов
Судді О.Л. Бестаченко
І.М. Скрипка