вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2026 р. Справа№ 910/10757/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колесника Р.М.
суддів: Сковородіної О.М.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Тимошенко Д.Ю.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Зайцева Н.О.
від відповідача: Лапій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 (повне рішення складено 06.01.2026)
у справі № 910/10757/25 (суддя - Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофко агрі ресорсіз Україна»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
прo стягнення 2177031,36 гривень
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Кофко агрі ресорсіз Україна» звернулось в Господарський суд міста Києва із позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення 2177031,36 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що внаслідок зловживання відповідачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання, позивач поніс необґрунтовані витрати на оплату послуг з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням i вивантаженням в розмірі 1088515,68 гривень, які відповідно до ст. 55 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» підлягає відшкодуванню у подвійному розмірі.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «Кофко агрі ресорсіз Україна» 2177031,36 гривень шкоди.
Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:
- загальна сума коштів сплачених позивачем за наданні відповідачем послуги з подачі та забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням вагонів на малодіяльній станції відправлення Рясна становить 1088515,68 гривень з ПДВ;
- за результатами розгляду справи № 130-26.13/102-19 АМКУ 06.08.2020 винесено рішення № 470-р, яким визнано, що АТ «Українська залізниця» протягом 01.01.2018 - 31.03.2020 займало монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України із часткою 100 відсотків (п. 1 резолютивної частини рішення), визнано дії АТ «Українська залізниця», які полягають у визначенні малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги «подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» та встановленні її вартості, порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання (споживачів послуг АТ «Укрзалізниця»), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 2 резолютивної частини рішення), зобов'язано АТ «Українська залізниця» припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення (п. 3 резолютивної частини рішення);
- судом у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/15766/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та постановою Верховного Суд від 12.10.2021 встановлено, що дії перевізника (Залізниці) створюють для суб'єктів господарювання, які уклали відповідні типові договори й користуються послугами Залізниці з перевезення вантажів, різні умови, оскільки суб'єкти господарювання, які здійснюють приймання/відправлення вантажів зі станцій, які визначені малодіяльними, змушені укладати додаткові угоди до договорів та сплачувати різну вартість за фактично одну послугу - приймання/відправлення вантажів. Суб'єкти господарювання, які використовують малодіяльні станції, також сплачують різну вартість послуги залежно від відстані такої станції до найближчої немалодіяльної. Суб'єкти господарювання, які мають можливість сформувати маршрутну відправку, не сплачують вартість послуги, на відміну від тих, які не мають такої можливості. Судами також встановлено, що залізниця протягом з 01.01.2018 по 31.03.2020 займала монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України із часткою 100 відсотків, дії Залізниці щодо визнання малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги «подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» та встановлення її вартості, призводять до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання, яке було б неможливим за умови існування конкуренції на ринку, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. Таким чином, зазначені вище рішення у справі № 910/15766/20 свідчать про належну обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності вини та протиправної поведінки АТ «Українська залізниця», яка полягає у займанні монопольного становища та порушенні відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції - визначення малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги «подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням», що встановлено Рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19;
- кошти за послугу «за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» у сумі 1088515,68 гривень з ПДВ було спершу стягнуто з ТОВ «ТЕП «Вертикаль», як експедитора (посередника), а потім експедитором стягнуто з позивача, як вантажовідправника та клієнта (власника товару), який є кінцевим споживачем зазначених послуг відповідача, що підтверджується зокрема, платіжними інструкціями по операціям/платежам з ТОВ «ТЕП «Вертикаль» та не заперечується учасниками справи;
- причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає у тому, що сплата коштів позивачем у розмірі 1088515,68 гривень у якості послуг «за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням i вивантаженням», стала наслідком саме протиправної поведінки відповідача по запровадженню цієї послуги;
- відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 термін FOB (Free On Board, «Вільно на борту») означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, коли товар перетнув поручні судна в узгодженому порту відвантаження. Продавець зобов'язаний доставити товар до порту, завантажити його на судно. Всі інші витрати та ризики після цього моменту перекладаються на покупця, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 термін DAP (Delivered At Place) або поставка в місці означає, що продавець зобов'язується нести всі витрати та ризики, пов'язані з перевезенням товару до місця призначення, включно (де це буде потрібно) з будь-якими зборами для експорту з країни відправлення, а тому умови FOB та DAP виключають включення вартості доставки товару до місця призначення до вартості товару. Це додаткові витрати продавця. Отже, відповідно до умов поставки витрати на транспортування товару до визначеного пункту призначення (місця поставки) несе виключно продавець, що унеможливлює покладення таких витрат на покупця.
Короткий зміст апеляційної скарги
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про наступне:
- у діях АТ «Укрзалізниця» відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 1166 ЦК України обов'язковий для настання цивільно-правової відповідальності, а саме факт завдання Відповідачем шкоди Позивачеві, оскільки вартість послуг компенсовано Позивачеві за рахунок збільшення вартості продукції, що вбачається зокрема із того факту, що до жодної митної декларації позивачем не були додані транспортні (перевізні) документи, які підтверджували б включення Позивачем транспортних витрат до ціни товару (митної вартості), відповідно до системного тлумачення статті 53 Митного кодексу України та міжнародних правил Інкотермс 2010 (термін СРТ);
- між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
07.02.2018 між АТ «Укрзалізниця» (перевізник) та ТОВ «ТЕП «Вертикаль» (замовник) було укладено Договір № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг (надалі - Договір № 07244/ЦТЛ-2018), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з п. 1.3 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
У п. 2.1.6 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 визначено обов'язок замовника оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Пунктом 3.5 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 передбачено, що розмір плати за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, перелік яких наведений у додатках до цього договору, визначається перевізником. Зміни ставок за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.
Відповідно до п. 4.5 Договору № 07244/ЦТЛ-2018 по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначеної в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень; штрафів та нені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).
14.01.2019 на офіційній Інтернет сторінці АТ «Укрзалізниця» було опубліковано оголошення про запровадження нової послуги «Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на станції не відкриті для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» та її вартості у розмірі 170,38 гривень без ПДВ за 1 вагон / 1 кілометр.
23.08.2019 між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «ТЕП «Вертикаль» укладено Додаткову угоду № 12/Пр3 до Договору № 07244/ЦТЛ-2018, якою доповнено розділ 2 новим підпунктом 2.1.20., що встановлює обов'язок Замовника, зокрема, компенсувати Перевізнику витрати, пов'язані з подачею й забиранням вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням за ставкою встановленою у додатку 1 до цього договору. Оплата здійснюється за найкоротшу відстань до однієї із сусідніх станцій відкритої для вантажних операцій: малодіяльна вантажна станція навантаження/вивантаження (станція надання послуг) Рясна, та відповідно доповнено додаток 1 до цього договору пунктом 13, зокрема, введено додаткову послугу, пов'язану з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами: подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням. Ціна за одиницю після коригування - 173,11 гривень без ПДВ за 1 вагон/1 кілометр.
01.07.2019 між ТОВ «ТЕП «Вертикаль» (експедитор) та ТОВ «Кофко агрі ресорсіз Україна» (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування № VERTICAL/2019 (надалі - Договір № VERTICAL/2019), у відповідності до п. 1.1 якого експедитор зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням вантажу залізничним транспортом.
Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору № VERTICAL/2019, Експедитор зобов'язаний представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного Клієнту вантажу; робити розрахунки з третіми особами у межах угод, укладених з метою надання послуг, що є предметом цього договору.
Згідно з п. 2.1.8 Договору № VERTICAL/2019, Експедитор зобов'язаний здійснювати за рахунок коштів Клієнта сплату станційних зборів, залізничних тарифів, митних платежів, лабораторних досліджень вантажу, оплату за надання ветеринарних, санітарних, карантинних, екологічних, радіологічних сертифікатів, сертифікатів якості, відомостей та документів, необхідних для здійснення митного контролю, сплачувати рахунки, надані спеціалізованими підприємствами (санобробка залізничних вагонів, державна хлібна інспекція та інш.), послуги митного брокера, ПРВК, ТПП.
Пунктом 2.2.5 Договору № VERTICAL/2019 визначено, що Клієнт зобов'язаний відшкодувати Експедиторові витрати, пов'язані з наданням послуг, що є предметом цього договору та оплатити йому винагороду протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання (в тому числі, факсом) рахунку-фактури від Експедитора. До початку завантаження забезпечити оплату вартості послуг елеваторів, ХПП та КХП по завантаженню та зберіганню вантажу згідно наданих рахунків.
Клієнт зобов'язується оплатити фактично надані послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання рахунку Експедитором та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.2 Договору № VERTICAL/2019).
Загальна договірна ціна за Договором не є фіксованою її розмір у кожному окремому випадку визначається видом та обсягом наданих транспортно-експедиторських послуг і встановлюється у відповідних додатках до договору (п. 3.4 Договору № VERTICAL/2019).
Розмір договірної ціни включає в себе: винагороду Експедиторові, залізничний тариф, вартість виготовлення ЗПП, станційні збори, СЕС, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів якості, сертифікатів ДХІ, ТПП, ВТД, митних платежів, лабораторних досліджень продукції, послуги митного брокера, ПГВК та інші. Розмір вартості зазначених робіт та послуг визначається на підставі попереднього розрахунку (п. 3.5 Договору № VERTICAL/2019).
Згідно з п. 3.6 Договору № VERTICAL/2019, по закінченню виконанню робіт/надання послуг з відправлення заявленого вантажу здійснюється звірка виконаних сторонами обов'язків, після чого Експедитор надсилає Клієнтові Акт наданих послуг. У відповідності до цього Акту здійснюються кінцеві взаєморозрахунки сторін. Не рідше одного разу на місяць сторони звіряють розрахунки, що оформлюється Актом звірки взаєморозрахунків. Відповідно до п. 3.8 Договору № VERTICAL/2019, у разі зміни економічних умов, тарифної політики залізниць та фактично наданих як основних, так і додаткових послуг, розмір вартості послуг відповідно змінюється.
Між Позивачем та ТОВ «ТЕП «Вертикаль» були укладені Додаткові угоди № 11 від 20.08.2019, № 11/1 від 20.08.2019, № 16 від 20.08.2019, № 18 від 20.08.2019, № 18/1 від 20.08.2019, № 20 від 04.10.2019, № 23 від 15.10.2019 до Договору № VERTICAL/2019, згідно з якими сторони погодили, що Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати перевезення вантажів пшениця, насіння ріпаку по маршруту: станція відправлення Рясна Придніпровської залізниці - станції призначення Миколаїв-Вантажний (експ.), Миколаїв, Жовтнева (експ.) Одеської залізниці. Відправником вантажу виступає ТОВ «ТЕП «Вертикаль».
Ціна послуг Експедитора виражається сторонами у виді Комплексної ставки з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, вказаних Клієнтом та встановлюється за обслуговування однієї тони вантажу. До комплексної ставки входить надання наступних послуг, зокрема, пошук та подання вагонів-зерновозів на станцію відправлення та постановку їх під фронти навантаження та їх прибирання після завантаження, узгодження та організації надання всіх послуг та робіт із зерновим складом (елеватором, КХП і т.д.), контроль правильності навантаження та визначення ваги, оформлення залізничних накладних (як відправником зі сплатою провізної плати та станційних зборів) та інших документів на вантаж та перевезення, встановлення ЗПП, винагорода та інші супутні/допоміжні цим послугам/роботам дії (пункти 2, 3 Додаткових угод до Договору № VERTICAL/2019).
Протягом вересня 2019 позивачем при посередництві ТОВ «ТЕП «Вертикаль» з малодіяльної станції відправлення Рясна Придніпровської залізниці до станцій призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) та Миколаїв Одеської залізниці залізничним транспортом відправлено вагони з вантажем пшениці: 05.09.2019 вагони № 95697256, № 95876843, № 95797544, № 95799276 (накладна № 46717567); 07.09.2019 вагони № 95699666, № 95658779, № 95008348, № 95561437, № 95704748, № 95635363, № 95797478, № 95602678 (накладна № 46757522), № 95780300 (накладна № 46761888); 10.09.2019 вагони № 95780136, № 95223327, № 95692554, № 95670949 (накладна № 46870879), № 95000550, № 95639886, 95464145, № 95223855 (накладна № 46883633); 11.09.2019 вагони № 95003869, № 95000428, № 95000345, № 95798518 (накладна № 46903738); 12.09.2019 вагони № 95660338, № 95748117, № 95496782, № 95798617, № 95924304, № 95501763, № 95500385, 95728739, № 95733242 (накладна № 46943874), № 95799029 (накладна № 46946927); 14.09.2019 вагони № 95671939, № 95694659, № 95717906, № 95670329, № 95703070, № 95682977, № 95239562, № 95698619, № 95702346, № 95670063, № 95441184, № 95702700, № 95663266 (накладна № 47017397), № 53202263 (накладна № 47017470), № 95440905 (накладна № 47020151), № 95475422, № 95497772 (накладна № 47020177); 17.09.2019 вагони № 95002952, № 95000980, № 95003232, № 95002788, № 95002416, № 95315750, № 95002739, № 95000956, № 95000816, № 95223384, № 95925459, № 95692562, № 95670634, № 95222113, № 95702288, № 95439865, № 95001400, № 95222287 (накладна № 47105374); 18.09.2019 вагони № 95729588, № 95279816, № 95682886, № 95239745, № 95702742, № 95157780, № 95479010, № 95239877 (накладна № 47138342); 04.10.2019 вагони №95095238, № 95001319, № 95002507, № 95400750, № 95468245, № 95798518 (накладна № 47619630); 05.10.2019 вагони № 95222832, № 95465175, № 95467270, № 95474847 (накладна № 47638671); 19.10.2019 вагони № 95460317, № 95807384, № 95133310, № 95140430 (накладна № 45072857), № 95694584, № 95663068, № 95184545, № 95182366, № 95704847, № 95682787, № 95670659, № 95671863 (накладна № 45072873); 21.10.2019 вагони № 95652905, № 95665618, № 95135356, № 95144028, № 95184347, № 95798823, № 95682746, № 95728747, № 95797379, № 95703443, № 95699617, № 95876850, № 95748083, № 95705075 (накладна № 45141934).
Вантаж пшениця, що перевозився у вагонах № 95460317, № 95807384, № 95133310, № 95140430, № 95694584, № 95663068, № 95184545, № 95182366, № 95704847, № 95682787, № 95670659, № 95671863, № 95652905, № 95144028, № 95184347, № 95798823, № 95682746, № 95728747, № 95797379, № 95703443, № 95699617, № 95876850, № 95748083, № 95705075, № 95400750, № 95222832, № 95465175, № 95467270, № 95468245, № 95798518, № 95474847, № 95095238, № 95001319, № 95002507, № 95665618, № 95135356 був спочатку доставлений до станції Миколаїв Одеської залізниці, де здійснено його вивантаження з вказаних вагонів. Відправлення зазначених вагонів із малодіяльної станції відправлення Рясна здійснювалося за організацією експедитора ТОВ «ТЕП «Вертикаль».
В подальшому, після вивантаження вантаж було перевантажено у автотранспортні засоби для подальшої доставки до місця поставки - станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Одеської залізниці.
Вказане підтверджується товарно-транспортними накладними від 10.10.2019 № 169/39, № 169/40, № 170/4, № 170/5, № 170/7, № 170/8, № 170/11, № 170/12, № 170/13, № 170/14, № 170/17, № 170/18, № 170/21, № 170/22, № 170/23, № 170/24, № 170/27, № 170/28, № 170/30, № 170/31; - від 20.10.2019 № 178/1, № 178/2, № 178/4, № 178/4; від 24.10.2019 № 181/5, № 181/6, № 181/9, № 181/10, № 181/13, № 181/14, № 181/15, № 181/16, № 181/17, № 181/18, № 181/19, № 181/20, № 181/21, № 181/22, № 181/23, № 181/24,№ 181/25, № 181/26, № 181/29, № 181/30; від 25.10.2019 № 181/39, № 181/40, № 181/41, № 181/42, № 181/43, № 181/44, № 181/45, № 181/46, № 181/47, № 181/48, № 181/49, № 181/50, № 181/51, № 181/52, № 181/53, № 181/54,№ 181/55, № 181/56, № 182/1, № 182/2, № 182/7, № 182/8, № 182/11, № 182/12, № 182/13, № 182/14, № 182/15, № 182/16.
Також до матеріалів справи додано акти наданих послуг № 230 від 11.10.2019 № 232 від 11.10.2019 № 233 від 11.10.2019, № 243 від 22.10.2019 № 245 від 25.10.2019 № 248 від 28.10.2019 № 250 від 28.10.2019, та реєстри по відвантаженню вантажу до зазначених актів.
Інша частина вантажу пшениці у вагонах № 95697256, № 95876843, № 95797544, № 95799276, № 95699666, № 95658779, № 95008348, № 95561437, № 95704748, № 9563536, № 95797478, № 95602678, № 95780300, № 95780136, № 95223327, № 95692554 № 95670949, № 95000550, № 95639886, № 95464145, № 95223855, № 95003869, № 95000428, № 95000345, № 95798518, № 95660338, № 95748117, № 95496782, № 95798617, № 95924304, № 95501763, № 95500385, № 95728739, № 95733242, № 95799029, № 95671939, № 95694659, № 95717906, № 95670329, № 95703070, № 95682977, № 95239562, № 95698619, № 95702346, № 95670063, № 95441184, № 95702700, № 95663266, № 53202263, № 95440905, № 95475422, № 95497772, № 95002952, № 95000980, № 95003232, № 95002788, № 95002416, № 95315750, № 95002739, № 95000956, № 95000816, № 95223384, № 95925459, № 95692562, № 95670634, № 95222113, № 95702288, № 95439865, № 95001400, № 95222287, № 95729588, № 95279816, № 95682886, № 95239745, № 95702742, № 95157780, № 95479010 № 95239877 відправлена з малодіяльної станції відправлення Рясна, прямувала залізничним транспортом безпосередньо на адресу одержувача до станції призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) без перевантаження у автотранспортні засоби.
Факт приймання зазначеного вантажу одержувачем підтверджується приймальними актами № 190913-038 від 13.09.2019, № 190924-006 від 24.09.2019, № 190910-013 від 10.09.2019, № 190914-015 від 14.09.2019, № 190913-022 від 13.09.2019, № 190915-013 від 15.09.2019, № 190924-007 від 24.09.2019, № 190908-025 від 08.09.2019, № 190914-015 від 14.09.2019, № 190918-016 від 18.09.2019, № 190923-046 від 23.09.2019.
Крім того, позивачем за посередництвом ТОВ «ТЕП «Вертикаль» з малодіяльної станції відправлення Рясна Придніпровської залізниці до станції призначення Жовтнева (експ.) Одеської залізниці залізничним транспортом відправлено вагони з вантажем насіння ріпаку (рапс): 25.09.2019, вагони № 95441820, № 95692703, № 95682969, № 95798617, № 95748117, № 95924304, № 95780136, № 95223855, № 95223327, № 95183810 (накладна № 47346572); 28.09.2019 вагони № 95665808, № 95694717, № 95699567, № 95239349 (накладна № 47427422); 02.10.2019 вагони № 95223251, № 95000576, № 95001731, № 95002408, № 95003612, № 95001053, № 95000154 (накладна № 47556980).
Факт приймання зазначеного вантажу одержувачем підтверджується реєстрами на прийняте зерно № 1882 від 03.10.2019, № 1888 від 04.10.2019, № 1893 від 05.10.2019, № 1897 від.06.10.2019.
Позивачем на підставі рахунків експедитора ТОВ «ТЕП «Вертикаль» № 2073 від 09.09.2019, № 2127 від 16.09.2019, № 2161 від 18.09.2019, № 2162 від 18.09.2019, № 2202 від 23.09.2019, № 2253 від 26.09.2019, № 2305 від 30.09.2019, № 2346 від 03.10.2019, № 2366 від 07.10.2019, № 2481 від 21.10.2019 здійснено оплату транспортно-експедиторських послуг з відправлення вагонів з малодіяльної станції Рясна у загальному розмірі 7313185,83 гривень з ПДВ, у тому числі вартість послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням.
Вартість транспортно-експедиторських послуг визначена у складених Актах наданих послуг № 44 від 09.09.2019, № 80 від 16.09.2019, № 110 від 18.09.2019, № 111 від 18.09.2019, № 135 від 23.09.2019, № 186 від 26.09.2019, № 231 від 30.09.2019, № 9 від 03.10.2019, № 21 від 07.10.2019, № 124 від 21.10.2019.
В накопичувальних картках № 07090127, № 09090130, № 11090133, № 13090135, № 19090142, № 24090149, № 29090161, № 04100165, № 17100168, № 21100169 відображено, зокрема, суму коштів, яку відповідач отримав від експедитора ТОВ «ТЕП «Вертикаль» за послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням з обслуговування вагонів позивача по малодіяльній станції відправлення Рясна, вартість яких було покладено на позивача.
Відповідно до переліків філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» № 20190907 від 07.09.2019, № 20190909 від 09.09.2019, № 20190912 від 12.09.2019, № 20190914 від 14.09.2019, № 20190927 від 27.09.2019, № 20190925 від 25.09.2019, № 20190930 від 30.09.2019, № 20191004 від 04.10.2019, № 20191018 від 18.10.2019, № 20191021 від 21.10.2019, з особового рахунку експедитора ТОВ «ТЕП «Вертикаль» зі спеціальним режимом використання було проведено списання коштів на загальну суму 1088515,68 гривень (з ПДВ) за надані послуги з подачі та забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням вагонів, які були відправлені позивачем за участю експедитора.
Загальна сума коштів сплачених позивачем за наданні відповідачем послуги з подачі та забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням вагонів на малодіяльній станції відправлення Рясна становить 1088515,68 гривень з ПДВ.
Вантаж пшениця, відправлений з малодіяльної станції Рясна та доставлений на станцію призначення Миколаїв-Вантажний (експ.), був реалізований позивачем на користь покупця - Cofco Resources S.A. на умовах FOB (згідно з Правилами Інкотермс-2010), відповідно до умов договорів поставки № 52492/593561 від 04.09.2019, № 52496/593699 від 06.09.2019, № 52508/593985 від 13.09.2019, № 52517/594221 від 18.09.2019, № 52524/594429 від 23.09.2019, № 52541/595013 від 09.10.2019, № 52559/595981 від 30.10.2019, № 52591/598348 від 23.12.2019.
Відправка позивачем, як експортером цього вантажу за межі митного кордону України підтверджується митними деклараціями № UA504120/2019/107936, № UA504120/2019/107757, № UA504120/2019/108741, № UA504120/2019/109338, № UA508220/2020/100004, № UA504120/2019/107794, № UA504120/2019/107793, № UA504120/2019/107939, № UA504120/2019/107877, № UA504120/2019/108744, № UA504120/2019/108742, № UA504120/2019/109342.
Вантаж насіння ріпаку (рапс), відправлений з малодіяльної станції Рясна та доставлений на станцію призначення Жовтнева (експ.), був реалізований позивачем на користь покупця - Cofco Resources S.A. на умовах DAP (згідно з Правилами Інкотермс-2010), відповідно до умов договорів поставки № 52463/592680 від 15.08.2019, № 52538/594866 від 04.10.2019, № 52550/595515 від 21.10.2019.
Відправка позивачем, як експортером цього вантажу за межі митного кордону України підтверджується митними деклараціями № UA504060/2019/008468, № UA504120/2019/008470, № UA504060/2019/008471.
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як було встановлено колегією суддів, причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності та/або відсутності підстав для стягнення з відповідача на підставі ст. 55 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Водночас, положеннями ЗУ «Про захист економічної конкуренції» не передбачено порядку (механізму) відшкодування шкоди, а тому у даному випадку слід застосовувати положення ЦК України та ГК України.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальне правило ст. 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей розділу 1 Глави 82 ЦК України, треба застосовувати спеціальні норми. В іншому випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.
Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Близька за змістом правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19 та від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
Враховуючи все вищезазначене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в діях відповідача наявні усі обов'язкові елементи складу цивільного правопорушення, що полягають у наступному:
1) Вина та протиправна поведінка
Вина та протиправна поведінка відповідача полягає у зловживанні монопольним (домінуючим) становищем на ринку у формі визначення малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги «Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням», що встановлено рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, а також судовими рішеннями у межах розгляду справи № 910/15766/20 та є обставинами в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, які не підлягають доказуванню при розгляді даної справи;
2) Наявність шкоди у позивача
Про наявність шкоди у позивача свідчить те, що кошти за послугу «за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» у сумі 1088515,68 гривень навіть за відсутності правовідносин безпосередньо між позивачем та відповідачем було спершу стягнуто з ТОВ «ТЕП «Вертикаль», як посередника, а потім все одно стягнуто з позивача, як власника товару та кінцевого споживача послуг перевезення вантажу на користь ТОВ «ТЕП «Вертикаль», а отже саме позивач в решті решт поніс витрати за неправомірно запроваджену відповідачем послугу;
3) Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає у тому, що сплата коштів позивачем у розмірі 1088515,68 гривень у якості послуг «за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням i вивантаженням», стала наслідком саме протиправної поведінки відповідача по запровадженню цієї послуги.
Таким чином, оскільки позивач поніс витрати у сумі 1088515,68 гривень за спірну послугу, відносно якої в подальшому рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/15766/20, яке набрало законної сили, підтверджено, що введення та встановлення вартості цієї послуги є порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання (споживачів послуг відповідача), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, а отже наявна шкода, що знаходиться у прямій причинно-наслідковій залежності від протиправної поведінки відповідача.
Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також відсутності у діях скаржника необхідного складу правопорушення, передбаченого ст. 1166 ЦК України, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на правові висновки, викладені колегією суддів вище.
Щодо включення позивачем транспортних витрат до ціни товару
Як вже було зазначено колегією суддів вище, вантаж, - пшениця, відправлений з малодіяльної станції Рясна та доставлений на станцію призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) був реалізований позивачем на користь покупця - Cofco Resources S.A. на умовах FOB (згідно з Правилами Інкотермс-2010), а вантаж, - насіння ріпаку (рапс), відправлений з малодіяльної станції Рясна та доставлений на станцію призначення Жовтнева (експ.) був реалізований позивачем на користь покупця - Cofco Resources S.A. на умовах DAP (згідно з Правилами Інкотермс-2010).
Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 термін FOB (Free On Board, «Вільно на борту») означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, коли товар перетнув поручні судна в узгодженому порту відвантаження. Продавець зобов'язаний доставити товар до порту, завантажити його на судно. Всі інші витрати та ризики після цього моменту перекладаються на покупця. У свою чергу, термін DAP (Delivered At Place) або «поставка в місце призначення» означає, що продавець зобов'язується нести всі витрати та ризики, пов'язані з перевезенням товару до місця призначення, включно (де це буде потрібно) з будь-якими зборами для експорту з країни відправлення.
Отже, умови FOB та DAP унеможливлюють включення позивачем вартость доставки товару в вартість самого товару. Це додаткові витрати продавця.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України не було надано суду жодних належних, допустимих та вірогідних доказів, що б підтверджували включення позивачем транспортних витрат до ціни товару, що був реалізований покупцю, - Cofco Resources S.A. У даному аспекті колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що сам по собі факт недодавання позивачем до митних декларацій відповідних транспортних (перевізних) документів в порядку ст. 53 Митного кодексу України не може беззаперечно свідчити про включення позивачем у вартість товару витрат по його доставці.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, оскільки позивачем понесено витрати у сумі 1088515,68 грн за спірну послугу, відносно якої в подальшому рішенням АМКУ № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/15766/20, яке набрало законної сили, підтверджено, що введення та встановлення вартості цієї послуги є порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання (споживачів послуг відповідача), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку, а отже наявна шкода, що знаходиться у прямій причинно-наслідковій залежності від протиправної поведінки відповідача, яка відповідно до ст. 55 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» підлягає відшкодуванню в подвійному розмірі, а саме у розмірі 2177031,36 грн, а відтак позов підлягає задоволенню.
Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасування не вбачає.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/10757/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 16.03.2026
Головуючий суддя Р.М. Колесник
Судді О.М. Сковородіна
А.І. Тищенко