Постанова від 05.03.2026 по справі 910/4707/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2026 р. Справа№ 910/4707/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сибіги О.М.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 05.03.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 (повний текст рішення складено 20.11.2025)

у справі №910/4707/21 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

до відповідача-1: ОСОБА_1

до відповідача-2: ОСОБА_2

до відповідача-3: ОСОБА_3

до відповідача-4: ОСОБА_4

до відповідача-5: ОСОБА_5

до відповідача-6: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (правонаступники ОСОБА_9 )

до відповідача-7: ОСОБА_10

до відповідача-8: ОСОБА_11

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Компанія "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited)

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (надалі - ПрАТ "ФФ "Дарниця") в інтересах Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (далі- ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач - 1), ОСОБА_2 (відповідач - 2), ОСОБА_3 (відповідач - 3), ОСОБА_4 (відповідач - 4), ОСОБА_5 (відповідач - 5), ОСОБА_9 (відповідач - 6), ОСОБА_10 (відповідач - 7) та ОСОБА_11 (відповідач - 8) про солідарне стягнення збитків у розмірі 197 695 166,98 (еквівалент від 7 415 756,41 дол США), згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 23.11.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" 794 500, 00 грн судового збору та 1 000 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про розподіл судових витрат відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 18.11.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21, в якій просить його скасувати в частині вирішення питання розподілу судових витрат, а саме: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" 794 500, 00 грн судового збору та 1 000 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу" та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити повністю у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про розподіл судових витрат.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що фактична мета позову у справі №910/4707/21: задоволення особистих цілей акціонера - ПрАТ «ФФ «Дарниця», що унеможливлює застосування абз. 2 ч. 10 ст. 129 ГПК України.

Апелянт вказує, що ключовим аспектом при вирішенні питання відшкодування судових витрат у справі №910/4707/21 є відсутність завданої шкоди ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Як вбачається з матеріалів справи №910/4707/21, збитки товариству не були заподіяні, що є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, оскільки відсутня основна передумова для застосування норми абз. 2 ч. 10 ст. 129 ГПК України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що застосування судом у справі №910/4707/21 абз.2 ч.10 ст.129 ГПК України призводить до порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу, тому що ставить ПрАТ «ФФ «Дарниця» у привілейоване становище порівняно з іншими учасниками судового процесу, якому для отримання відшкодування судових витрат достатньо факту звернення з позовом без врахування обставин справи №910/4707/21, які підтверджують подання позову не в інтересах акціонерного товариства та безпідставність позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21. Витребувано матеріали справи №910/4707/21 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21 у судовому засіданні 10.12.2025.

08.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів, у якій заявник просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів у складі Гончаров С.А. (головуючий суддя), судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А. від розгляду справи № 910/4707/21 та передати справу № 910/4707/21 на розгляд іншій колегії суддів.

Також, не погодившись із прийнятим рішенням, 09.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21 в частині розподілу судових витрат, а саме: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, Україна, місто Київ, вулиця Миру, будинок 17, ідентифікаційний код 23518596) на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (02093, Україна, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 13, ідентифікаційний код 00481212) 794500,00 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп. судового збору та 1 000 000,00 (один мільйон) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу" та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити повністю у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про розподіл судових витрат.

Підставою для скасування рішення суду скаржник вважає несправедливою та неспівмірною суму витрати на правничу допомогу.

10.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, які обґрунтовані тим, що ставка оплати послуг є необґрунтованою та не підтвердженою жодними додатками до Договору про правову допомогу та юридичні послуги №0571-2022 від 04.01.2022.

ОСОБА_1 зазначає, що більшість сум та призначень платежу неможливо ідентифікувати та пов'язати із будь-якими первинними бухгалтерськими документами, в тому числі з актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

10.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що суд правильно застосував норми матеріального права та процесуального права в частині абз. 2 ч. 10 ст. 129 ГПК України, дійшовши висновку про наявність правових підстав для стягнення судових витрат саме з БХФЗ, оскільки позов у цій справі (і) поданий в інтересах БХФЗ та (іі) стосується відшкодування збитків, заподіяних БХФЗ його посадовими особами.

Відзив обґрунтовано тим, що абз. 2 ч. 10 ст. 129 ГПК України не містять жодних додаткових кваліфікуючих ознак чи вимог, які підлягають врахуванню Судом під час здійснення розподілу судових витрат.

Відповідач вмотивовує відзив також тим, що встановлення факту вчинення дій, спрямованих на маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, є достатньою підставою для визнання таких дій зловживанням процесуальними правами. Дії Відповідача щодо подання штучної та необґрунтованої апеляційної скарги мають розцінюватися як зловживання процесуальними правами, що тягне за собою застосування судом відповідних заходів на підставі ч. 4 ст. 43 ГПК України.

10.02.2026 (згідно дати звернення до системи «електронний суд») від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про повторний автоматизований розподіл справи, у якій заявник просить передати справу № 910/4707/21 для здійснення її повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.12.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025, заявлений Приватним акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" відвід колегії суддів у складі головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А. визнано необґрунтованим. Матеріали справи № 910/4707/21 передано для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 заяву Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про відвід суддів передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Також, не погодившись із прийнятим рішенням, 10.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 року по справі № 910/4707/21 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 року по справі № 910/4707/21 в частині розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, Україна, місто Київ, вулиця Миру, будинок 17, ідентифікаційний код 23518596) на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (02093, Україна, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 13, ідентифікаційний код 00481212): 794 500, 00 грн судового збору та 10 903 465, 93 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що факти викладені ним у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції підтверджують, що Відповідачі умисно створили та реалізували схему виведення коштів з БХФЗ на свою користь, та/або усвідомлено покривали цю схему, не вживаючи в інтересах БХФЗ дій для припинення її виконання. Таку ж оцінку схемі виведення коштів з БХФЗ через Фармаплант на Метабей також надано Високим Судом (м. Лондон, Великобританія) у рішенні від 28.05.2021 року

Апелянт вказує, що розмір завданих БХФЗ збитків був початково визначений Дарницею на підставі Висновку № 1[39] , яким встановлено, що БХФЗ переплатило компанії Фармаплант 6 850 447,13 доларів США за поставку фармсировини. Фінальний же розмір завданих БХФЗ збитків визначений на підставі Висновку № 2[41], яким встановлено, що ціна завищення вартості придбання БХФЗ за період 2014-2018 років 32 найменувань фармсировини у компанії Фармаплант (у порівнянні з середньою ціною інших постачальників таких товарів на митниці України) складає 7 415 756,41 дол. США.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник також вказує, що всі Відповідачі діяли саме з прямим умислом, створивши, реалізувавши та приховавши схему виведення коштів з БХФЗ на Метабей шляхом укладення договорів із Фармаплант.

Скаржник зазначає, що компанія Метабей була створена та знаходилась під контролем Відповідачів 1, 4-8, які розпоряджались банківським рахунком Метабей, на який надходила так звана «комісійна винагорода» згідно з Агентським договором. При цьому Відповідачі точно знали і не могли не знати, що компанія, яку вони створили і контролюють, отримує кошти від Фармаплант з продажу фармсировини БХФЗ, де Відповідачі були посадовими особами.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 11.12.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 матеріали справи № 910/4707/21 повернуто раніше визначеному складу суду у складі колегії: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 12.12.2025, матеріали справи повернуто раніше визначеному складу суду у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

12.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про заперечення проти відкриття апеляційного провадження, у якій заявник просить повернути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" від 09.12.2025 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/4707/21 скаржнику.

Вказані заперечення обґрунтовані тим, що ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов.

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" вказує, що не надає своєї згоди на безпосереднє здійснення БХФЗ своїх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 42, 46 ГПК України, без надання ним попередньої згоди.

ПрАТ "ФФ "Дарниця" зазначає, що БХФЗ не мало права на апеляційне оскарження Судового рішення без його згоди в силу вимог ч. 2 ст. 54 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21. Об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21 в одне апеляційне провадження. Запропоновано сторонам по справі надати свої міркування щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про відсутність у Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" процесуальної дієздатності на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/4707/21. Призначено до розгляду апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/4707/21 у судовому засіданні 18.12.2025.

17.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження по справі, у зв'язку з тим, що БХФЗ не має процесуальної дієздатності на подання апеляційної скарги, в силу ч. 2 ст. 54 ГПК України, апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

17.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"20.01.2025 (згідно дати звернення до системи "електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про повторний автоматизований розподіл справи, у якій заявник просить передати справу № 910/4707/21 для здійснення її повторного автоматизованого розподілу.

18.12.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

У зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 прийнято справу № 910/4707/21 до провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/4707/21 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 на 29.01.2026.

19.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо процесуальної дієздатності ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», які вмотивовані тим, що в апеляційній скарзі ПАТ «НВЦ «БХФЗ» не посягає на компетенцію осіб, які мають право на звернення до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, тобто спірні корпоративні правовідносини. У конкретній правовій ситуації ПАТ «НВЦ «БХФЗ» захищає виключно власні майнові права та інтереси, оскільки саме з акціонерного товариства, а не з посадових осіб, стягуються судові витрати.

19.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив які вмотивовані тим, що посилання заявника на подання ним позову в порядку ст.54 ГПК України не ставить знак рівності (не означає), що ним подано позов в інтересах юридичної особи.

Відповідач-1 вказує, що зазначене у п.38 відзиву на апеляційну скаргу міркування ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо обґрунтованості та вмотивованості поданого ним позову є суб'єктивною думкою заявника у справі, який посилається на підготовку ним відповідної апеляційної скарги.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 20.12.2025 по 24.12.2025 перебував у відрядженні, з 25.12.2025 по 10.02.2026 перебував у відпустці.

23.12.2025 (згідно дати звернення до системи "електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий суддя), Сибіга О.М., Тищенко О.В., у якій заявник просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів у складі Гончаров С.А. (головуючий суддя), Сибіга О.М., Тищенко О.В. від розгляду справи № 910/4707/21, справу № 910/4707/21 передати на розгляд іншій колегії суддів, спеціалізація якої передбачає розгляд категорії справ "про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи".

24.12.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшов відзив на доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 який вмотивований тим, що документально підтвердженими є витрати, понесені Дарницею на правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи у розмірі 1358,4 годин на загальну суму 10 903 465,93 грн з ПДВ.

25.12.2025 (згідно дати звернення до системи "електронний суд") від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами, у якому ОСОБА_1 просить визнати заяву ПрАТ "ФФ "Дарниця" про відвід колегії суддів у справі №910/4707/21 зловживанням процесуальними правами та повернути означену заяву ПрАТ "ФФ "Дарниця".

29.12.2025 (згідно дати звернення до засобів електронного зв'язку) від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», який вмотивовано тим, що Абзац 2 ч. 10 ст. 129 ГПК України та ч. 2 ст. 27 Закону «Про АТ» не суперечать п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України.

31.12.2025 згідно дати звернення до засобів електронного зв'язку) від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "ФФ "Дарниця" який вмотивовано тим, що сума коштів, яка перерахована компанією "Фармаплант" на рахунок компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" є 30% комісіє за контракти, укладені з ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції у справі №910/4707/21 врахував при вирішенні спору всі обставини та аргументи у справі, в тому числі ті, на які посилався Заявник та надав таким обставинам та аргументам обґрунтовану оцінку.

Апелянт зазначає, ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» укладено договори поставки АФІ, які відповідають інтересам Позивача, в яких зазначено економічно вигідну ціну, митним органом здійснено контроль правильності визначення митної вартості АФІ, коригування митної вартості АФІ не здійснювалися, а документи митного оформлення АФІ різних європейських постачальників, що знаходяться у матеріалах справи №910/4707/21 вказують на відсутність завищення ціни закупівлі АФІ у компанії Фармаплант, яка навпаки була навіть нижчою в деяких випадках порівняно з іншими.

ОСОБА_1 вказує, що більшість сум та призначень платежу неможливо ідентифікувати та пов'язати із будь-якими первинними бухгалтерськими документами, в тому числі з актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), недоведеним Заявником є факт оплати саме юридичних послуг, наданих адвокатськими об'єднаннями в межах справи №910/4707/21.

12.01.2026 (згідно дати звернення до системи «електронний суд») від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , яка вмотивована тим, що якби Відповідачі діяли в інтересах товариства як посадові особи БХФЗ, вони мали б вжити заходів для зменшення ціни поставки фармсировини від Фармаплант до БХФЗ принаймні на суму комісії 30%. Фактично, контрактна ціна для БХФЗ мала бути менше на 30% (дохід Фармаплант як постачальника при цьому не змінився би), але замість цього Фармаплант перераховував ці 30% посадовим особам БХФЗ - Відповідачам на рахунок підконтрольної їм Метабей.

Відповідач не спростував обставин створення компанії Метабей та закупівлю БХФЗ фармсировини у Фармаплант, з урахування 30% комісії Метабей, які отримували Відповідачі як особи, що контролювали Метабей.

Відповідач також не спростував і того, що всі Відповідачі діяли саме з прямим умислом, створивши, реалізувавши та приховавши схему виведення коштів з БХФЗ на Метабей шляхом укладення договорів із Фармаплант (детально в розділі 4.4. апеляційної скарги Дарниці).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 визнано необґрунтованим, заявлений Приватним акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" відвід колегії суддів у складі головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В. Матеріали справи № 910/4707/21 передано для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про відвід колегії суддів у складі: Гончаров С.А. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Сибіга О.М. у справі №910/4707/21 відмовлено.

17.02.2026 матеріали справи № 910/4707/21 повернуто раніше визначеному складу суду у складі колегії: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/4707/21 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025на 05.03.2026.

05.03.2026 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" надійшло клопотання про оголошення порядку розгляду апеляційних скарг.

У судовому засіданні, що відбулось 05.03.2026 Приватним акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" заявлено відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В. від розгляду справи №910/4707/21 визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.

У судове засідання, що відбулось 05.03.2026 з'явилися представники Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" та відповідачів 1-8. Представники надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Третя особа в судове засідання не з'явилась, своїх представників не направила про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином засобами поштового зв'язку.

Під час судового засідання представником Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" заявлено клопотання про вирішення колегією суддів питання про самовідвід (у зв'язку з раніше поданими клопотаннями); щодо визначення можливості дії представника ПАТ «НВЦ «БХФЗ» у даному судовому засіданні (проти чого наявні заперечення на підставі ст. 54 ГПК України); повідомлення компанії Метабей, яка є третьою особою у даній справі у порядку передбаченому законом про розгляд справи.

Також, представник ПАТ «ФФ «Дарниця» просив розглянути раніше подані клопотання про закриття провадження за апеляційною скаргою ПАТ «НВЦ «БХФЗ», про зловживання процесуальними правами та заперечення про відкриття апеляційного провадження, які станом на розгляд справи у судовому засіданні не вирішені.

Першочергово колегія суддів вважає за необхідне зазначити, щодо клопотання представника ПАТ «ФФ «Дарниця'про закриття провадження по справі.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України, у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

Позов подано Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця". Під час апеляційного провадження предстанвиком ПАТ «ФФ «Дарниця» зазначалось, що БХФЗ не зверталось до нього для отримання згоди на оскарження судового рішення, ним не надавалось згоди на оскарження рішення.

З огляду на зміст ч. 2 та 5 ст. 44 ГПК України, процесуальна дієздатність юридичних осіб - це їх здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді. Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. При цьому, вчинення такої дії, як подання апеляційної скарги, дійсно стосується процесуальної дієздатності юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі № 910/4707/21 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Щодо повідомлення Компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited), то судом встановлено наступне. Компанія "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited) є резидентом Великої Британії.

Статтею 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутись із відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналася - 19.10.2000, Сполучене Королівство Великобританії - 10.12.1965.

З інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права hcch.net слідує, що Нотою, датованою 17.11.1967, уряд Сполученого Королівства Великобританії, не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.

Статтею 1 Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до ст. 10 Конвенції зазначено про те, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Відповідно до статті 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Окрім цього, згідно зі статтею 15 Конвенції кожна договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Отже, для належного повідомлення Компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited), встановлених у статті 42 ГПК України, беручи до уваги застереження країн-учасниць Конвенції (джерело - офіційний сайт Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net), колегія суддів вважає за можливе направляти третій особі процесуальні документи безпосередньо поштою.

Судами неодноразово направлялась судова кореспонденція, у тому числі, засобами поштового зв'язку, які повертались до суду з відміткою «address unknown», що визнано колегією суддів належними та достовірними обставинами повідомлення Компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited) у розумінні положень ст. 42, ст. 367 ГПК України, ст. 10, ст. 15 Ковенції.

Аналогічні правові висновки викладено в ухвалі КГС ВС від 19.02.2021 у справі № 910/6134/17.

Щодо зловживання Приватним акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" своїми процесуальними правами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що товариством подавались заяви про відвід колегії суддів, які були розглянуті судом в межах апеляційного провадження по справі №910/4707/21 та яким була надана відповідна правова оцінка підставам та обставинам відводів. Згідно відповідних процесуальних документів судом не встановлені підстави для оцінки дій представника Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" зловживанням процесуальними правами у розумінні ст. 43 ГПК України.

Щодо клопотання про вирішення питання про самовідвід, у зв'язку з раніше поданими заявами Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі доводи вже відхилялись судом апеляційної інстанції в ухвалі від 10.12.2025.

Водночас, колегія суддів неодноразово зазначала про те, що автоматизований розподіл справи відбувся з дотриманням вимог Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді. Підстави викладені у заявах про відвід колегії суддів не знайшли свого підтвердження та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, а, отже, не можуть вважатися підставами для відводу та самовідводу колегії судів у розумінні положень статті 35 ГПК України.

Таким чином, колегією суддів були розглянуті питання щодо заявлених відводів колегії суддів, заяв про самовідводи від членів колегії суддів не надходило, отже клопотання про вирішення колегією питання про самовідвід залишено судом апеляційної інстанції без розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до Статуту ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 01.12.2011 (далі - Статут), ПАТ "НВЦ "БХФЗ" створено відповідно до установчого договору від 15.01.1997, зареєстровано в ЄДР за кодом ЄДРПОУ 23518596, ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" здійснює діяльність у напрямках, зокрема: виробництво лікарських засобів, виробів медичного призначення, дієтичних добавок, засобів гігієни та санітарії, продукції виробничо-технічного, наукового та іншого призначення; оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами, товарами медичного призначення, дієтичними добавками, засобами гігієни та санітарії та ін.

Відповідно до інформації з ЄДР, основним видом діяльності АТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів.

Згідно з п. 10.1 Статуту органами товариства є: Загальні збори акціонерів; Наглядова рада товариства, одноосібний виконавчий орган товариства - Генеральний директор.

Відповідно до п. 12.1 Статуту Наглядова рада є органом товариства, що здійснює захист прав акціонерів і в межах компетенції, визначеної чинним законодавством та Статутом, контролює та регулює діяльність Генерального директора товариства.

У п. 13.1 Статуту встановлено, що одноосібний виконавчий орган товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є Генеральний директор. Генеральний директор одноосібно, на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалює усі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень.

Згідно з п. 13.2 Статуту до компетенції Генерального директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства окрім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом віднесені до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

ПрАТ "ФФ "Дарниця" станом на 22.03.2021 належало 31,5525% простих акцій ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

ПрАТ "ФФ "Дарниця" у 2017 році як акціонер зверталось до суду з позовом до ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" про зобов'язання забезпечити проведення аудиту (справа № 910/783/17), однак, за твердженням заявника, рішення не було виконане.

Відповідно до Звіту про результати діагностики з елементами фінансового розслідування ПАТ "НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" за 2015-2017 роки, що підготовлений ТОВ "Крестон Джі Сі Джі Аудит" для ПрАТ "ФФ "Дарниця" (далі - Звіт-1) зазначено, що в ході дослідження було проведено комплексну оцінку діяльності ПАТ "НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на предмет виявлення витрат підприємства (його акціонерів) від недобросовісної діяльності менеджменту компанії та встановлено низку епізодів, що вказують на ймовірну недобросовісну діяльність ключових осіб БХФЗ. У Звіті-1 також зазначено, що БХФЗ показує мінімальну рентабельність у галузі, темп зростання виручки БХФЗ також один з найнижчих в галузі, що свідчить про низьку ефективність виробництва або про приховані реальні доходи підприємства в офіційній звітності або завищення витрат, виведення прибутку. (п. 3.1 Звіту-1).

У п. 6.9 Звіту-1 зазначено, що Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh один з найбільших імпортерів субстанцій для БХФЗ.

Згідно зі Звітом про результати аналізу цін "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh", що виконаний Marka Team на замовлення ПрАТ "ФФ "Дарниця" (далі - Звіт-2), за період з 01.01.2014 по 01.10.2018 Фармаплант здійснював поставки 32 різних найменувань АФІ для БХФЗ. В результаті порівняння цін Фармапланта з ринковими цінами встановлено, що ціни Фармапланта в середньому перевищують ринкові ціни на 97%-144%. В результаті перевищення цін БХФЗ переплатив Фармапланту за поставки 13 найменувань АФІ на суму приблизно від 4263840,54 дол США до 6397653,15 дол США.

До позовної заяви позивачем додано копію документу під назвою "Договір між компанією "Фармаплант Фабрікацьйон Хемішер Продукте Гмбх" та компанією Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (посередник) від 01.01.2014", відповідно до якого за кожну угоду, здійснену посередником на користь компанії "Фармаплант" через посередника, посередник отримує комісію у розмірі 30% від чистої ціни продажу , що стягується компанією "Фармаплант" за цю угоду.

Згідно з витягу з сайту Компаніз Хаус від 11.03.2021 , ОСОБА_19 (відповідач-8) є бенефіціарним власником компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед".

В матеріалах справи містяться контракти, укладені між ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" та "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh" щодо купівлі АТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" фармацевтичних субстанцій.

За доводами ПрАТ "ФФ "Дарниця" посадові особи БХФЗ своїми протиправними діями завдали збитків БХФЗ шляхом придбання фармацевтичної сировини за завищеними цінами, які включали в себе суму переплати ("комісії"), що перераховувалась на підконтрольну відповідачам компанію "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед".

Посадовими особами ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", дії яких спричинили, на думку ПрАТ "ФФ "Дарниця", збитки, є наступні особи:

- ОСОБА_1 - Генеральний директор ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" станом на 01.01.2014 до 13.02.2018; згідно з Протоколом № 2011-1 від 07.12.2011 Загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана Генеральним директором товариства строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2014-2 від 08.12.2014 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана Генеральним директором товариства строком на 3 роки; згідно з витягом з Протоколу № 2017-2 від 28.11.2017 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана Генеральним директором товариства строком на 3 роки;

- ОСОБА_2 - Генеральний директор ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" з 14.02.2018 по 12.02.2021; згідно з витягом з Протоколу № 2018-1 від 13.02.2018 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана Генеральним директором товариства строком на 3 роки;

- ОСОБА_3 - Генеральний директор ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" з 13.02.2021; згідно з витягом з Протоколу № 2021-1 від 12.02.2021 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний Генеральним директором товариства з 12.02.2021строком на 3 роки;

- ОСОБА_4 - Голова Наглядової ради ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" у період з 01.01.2014 по 22.03.2021; згідно з Протоколом № 2011-1 від 07.12.2011 Загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2014-2 від 08.12.2014 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2017-1 від 27.04.2017 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради на строк до наступних річних зборів; згідно з Протоколом № 2018-2 від 26.04.2018 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради на строк, визначений в Статуті; згідно з Протоколом № 2019-1 від 25.04.2019 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний головою Наглядової ради;

- ОСОБА_5 - член Наглядової ради ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" у період з 01.01.2014 по 22.03.2021; згідно з Протоколом № 2011-1 від 07.12.2011 Загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2014-2 від 08.12.2014 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2017-1 від 27.04.2017 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради на строк до наступних річних зборів; згідно з Протоколом № 2018-2 від 26.04.2018 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради на строк, визначений в Статуті; згідно з Протоколом № 2019-1 від 25.04.2019 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний секретарем Наглядової ради;

- ОСОБА_9 - член Наглядової ради ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" у період з 01.01.2014 по 22.03.2021; згідно з Протоколом № 2011-1 від 07.12.2011 Загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2014-2 від 08.12.2014 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2017-1 від 27.04.2017 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради на строк до наступних річних зборів; згідно з Протоколом № 2018-2 від 26.04.2018 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради на строк, визначений в Статуті;

- ОСОБА_10 - член Наглядової ради ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" у період з 01.01.2014 по 22.03.2021; згідно з Протоколом № 2011-1 від 07.12.2011 Загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2014-2 від 08.12.2014 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний членом Наглядової ради строком на 3 роки; згідно з Протоколом № 2017-1 від 27.04.2017 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана членом Наглядової ради на строк до наступних річних зборів; згідно з Протоколом № 2018-2 від 26.04.2018 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обрана членом Наглядової ради на строк, визначений в Статуті;

- ОСОБА_11 - станом на 01.01.2014 займала посаду заступника комерційного директора з зовнішньоекономічної діяльності та матеріально-технічного постачання; відповідно витягу з наказу № 139-О від 11.08.2014 переведена на посаду директора з розвитку бізнесу; згідно з витягом з наказу № 202-О від 02.10.2019 звільнена з роботи за угодою сторін.

Протиправну поведінку відповідачів ПрАТ "ФФ "Дарниця" вбачає в такому:

- відповідач-1 ( ОСОБА_12 ) та відповідач-6 ОСОБА_13 підписували договори із компанією "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh" та одночасно створили компанію "Metabay Import/Export Limited" для отримання 30% комісії за кожним договором, укладеним між компанією "Farmaplant" та ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", чим порушили ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України, ст. 63 ЗУ "Про акціонерні товариства", абз. 12 п. 2.2.2 та п. 2.2.3 Контракту з Генеральним директором[22];

- відповідач-2 ( ОСОБА_14 ) підписувала договори із компанією "Farmaplant", відповідач-2 ( ОСОБА_14 ) та відповідач-3 ( ОСОБА_15 ) приховували реалізовану схему виведення коштів з БХФЗ, а також не ініціювали стягнення з інших відповідачів заподіяних БХФЗ збитків внаслідок багаторічної закупівлі фармсировини у "Farmaplant" за завищеними цінами, чим порушили посадові та фідуціарні обов'язки діяти добросовісно та в інтересах товариства, передбачені ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України, ст. 63 "Про акціонерні товариства"; відповідач-3 також умисно допустив знищення первинних документів, які мали бути об'єктом дослідження в межах даної справи;

- відповідачі-4-7 ( ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 ) створили компанію "Metabay Import/Export Limited", а в подальшому - схвалювали виконання укладених договорів поставки між БХФЗ та Фармаплант шляхом схвалення річних звітів про результати діяльності БХФЗ;

-відповідачі-4-7 порушили п. 12.1, п.п. 12.12.2., п.п. 12.12.8 Статуту, п. 5.1 Положення про Наглядову раду, п.п. 2.2.4 Договорів з членами Наглядової ради, ч. 3 ст. 92 ЦК України та ст. 63 ЗУ "Про акціонерні товариства", оскільки не вживали жодних заходів для перевірки діяльності генеральних директорів щодо багаторічного придбання фармсировини у компанії Фармаплант при наявності Агентського договору;

- відповідач-8 ОСОБА_19 діяла недобросовісно та всупереч інтересам БХФЗ, зокрема щодо: контролю за скороченням затрат на придбання фармсировини, аналізу економічних та фінансових показників придбання сировини у компанії "Farmaplant" за завищеними цінами, а також ненадання пропозиції закуповувати сировину в інших постачальників з меншими фінансовими та іншими затратами.

За доводами ПрАТ "ФФ "Дарниця" розмір завданих відповідачами ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" збитків складає 197695166,98 грн, що еквівалентно 7415756,41 дол. США.

Розмір збитків визначений згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи № 690/6, що складений 09.11.2021 судовими експертами Гавриловою К.В. та ОСОБА_20 (далі - Висновок № 690/6).

Відповідно до Висновку № 690/6 по шостому питанню, завищення вартості придбання ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" за період 2014-2018 років 32 активних фармацевтичних інгредієнтів у компанії Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh у порівнянні з митною вартістю таких товарів за вказаний період складає 7 415 756,41 дол. США.

В подальшому ПрАТ "ФФ "Дарниця" в процесі розгляду справи посилалось на те, що із збитків в розмірі 7 415 756,41 доларів США щонайменше 1 347 600 доларів США є тими збитками ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", які виникли внаслідок отримання "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited) 30% комісійної винагороди за поставками між Фармаплант та ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", на підтвердження чого надано виписку з поточного рахунку Компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited) за період з 01.04.2015 по 16.02.2022.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано тим, що Публічному акціонерному товариству "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" завдано збитки діями відповідачів, які є посадовими особами ПАТ "НВЦ "БХФЗ", щодо штучного збільшення витрат даного підприємства, що мало наслідком зменшення прибутку товариства, у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в особі Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", як акціонера, який володіє 31,5525% простих акцій товариства, подано даний позов у відповідності до приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час звернення з даним позовом) власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

У цій справі акціонер, якому належить 31,5525% акцій позивача (ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ") звернувся до відповідачів 1-8 за відшкодуванням збитків, заподіяних ними як посадовими особами, нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на статті 22, 92, 1166 Цивільного кодексу України, статтю 89 Господарського кодексу України, статті 63, 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

- вину заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України України).

Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов'язком її заподіювача.

Предметом позову у цій справі є стягнення збитків, заподіяних (ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ") протиправними діями посадових осіб.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Отже, виходячи із заявлених позивачем предмету та підстав позову, предметом доказування у даній справі є обставини щодо:

1) наявності/відсутності фактів закупівлі ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" активних фармацевтичних інгредієнтів у Компанії "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh" ("Фармаплант Фабрікейшн Кемішер Продакт Гмбх") за завищеними цінами;

2) наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства;

3) перебування відповідачів у статусі посадових осіб у відповідний період часу;

4) протиправної поведінки відповідача (порушення фідуціарних обов'язків, вчинення дій усупереч інтересам товариства, тощо);

5) збитків від конкретних дій/правочинів та їх причини і розмір.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду та на момент виникнення спірних правовідносин) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Частина друга статті 89 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду та на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків;

- іншими винними діями посадової особи

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов'язки директорів підприємства, як обов'язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов'язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

Головною метою фідуціарних обов'язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов'язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов'язання їх відшкодувати.

Таким чином, при застосуванні статті 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду та на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов'язки були виконані належним чином.

Водночас спростування учасником юридичної особи (учасником позивача) відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов'язків відповідачем. У цьому разі вже відповідач зобов'язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18.

Суд зазначає, що наведені вище положення законодавства, зокрема статті 92, 1166 Цивільного кодексу України, частина друга статті 89 Господарського кодексу України, стаття 63 Закону України "Про акціонерні товариства", презюмують солідарну відповідальність органів юридичної особи за шкоду, заподіяну юридичній особі порушенням обов'язків щодо її представництва. Неправомірність їх поведінки може полягати як у вчиненні певних дій, так і в їх не вчиненні, тобто бездіяльності.

Вирішуючи питання щодо належності відповідачів до кола посадових осіб, враховуючи аргументи сторін щодо цього питання, суд зазначає таке.

При визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.

У цій справі предметом позову є стягнення збитків у розмірі 197 695 166,98 грн, що еквівалентно 7 415 756,41 доларів США, розмір яких визначено на підставі Висновку № 690/6, у якому встановлено завищення вартості придбання ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" за період 2014-2018 років активних фармацевтичних інгредієнтів у компанії Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh у порівнянні з митною вартістю таких товарів за вказаний період.

В свою чергу заявник у своїх поясненнях зазначав періодом заявлених до стягнення збитків у справі є період з січня 2014 року по 22 березня 2021 року.

Суд зазначає, що періодом завдання збитків є проміжок часу, протягом якого такі збитки були завдані.

Оскільки сума збитків, що заявлена до стягнення у цій справі, обрахована за період з 2014-2018 роки, у той же час чіткого розміру збитків, що були завдані у період 2019-2021 не вказано позивачем, суд дійшов висновку що спірні правовідносини у цій стосуються періоду завдання збитків 2014-2018 років.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла у 2014-2018) посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Згідно зі ст. 10 Статуту (Управління товариством) органами товариства є: Загальні збори акціонерів; Наглядова рада товариства, одноосібний виконавчий орган товариства - Генеральний директор (п. 10. 1 Статуту).

Як вбачається із встановлених вище судом обставин, у спірний період ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 мали статус посадових осіб ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

В той же час, як встановив суд, ОСОБА_11 станом на 01.01.2014 займала посаду заступника комерційного директора з зовнішньоекономічної діяльності та матеріально-технічного постачання.

Відповідно витягу з наказу № 139-О від 11.08.2014 переведена на посаду директора з розвитку бізнесу, а згідно з витягом з наказу № 202-О від 02.10.2019 звільнена з роботи за угодою сторін.

Згідно з посадовою інструкцією заступника комерційного директора з зовнішньоекономічної діяльності та матеріально-технічного постачання, що затверджена Генеральним директором ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" 01.10.2013 (том. 29, а.с. 131) заступник комерційного директора відноситься до вищого керівництва, приймається на роботу та звільняється з роботи в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом Генерального директора. Заступник комерційного директора підпорядкований безпосередньо комерційному директору підприємства.

Відповідно до посадової інструкції директора з розвитку бізнесу, що затверджена Генеральним директором ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" 04.08.2014 (том. 29, а.с. 136) директор з розвитку бізнесу відноситься до вищого керівництва, приймається на роботу та звільняється з роботи в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом Генерального директора. Директор з розвитку бізнесу підпорядкований безпосередньо Генеральному директору підприємства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у спірний період ОСОБА_11 не була членом наглядової ради чи членом виконавчого органу, то відповідач-8 не є посадовою особою у розумінні Закону України "Про акціонерні товариства", отже, не належить до кола суб'єктів, які несуть відповідальність в порядку ст. 89 ГК України, 92 ЦК України та 63 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Отже, оскільки відповідач-8 у спірний період не був посадовою особою ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", то відповідно не може бути притягнутий до відповідальності у порядку ст. 89 ГК України, 92 ЦК України та 63 Закону України "Про акціонерні товариства", що, на переконання суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-8.

Також суд встановив, що ОСОБА_3 був Генеральним директором ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" з 13.02.2021, зокрема, згідно з витягом з Протоколу № 2021-1 від 12.02.201 Загальних зборів акціонерів ПАТ Науково-виробничий центр "Борщагівський ХФЗ" обраний Генеральним директором товариства з 12.02.2021 строком на 3 роки.

Збитки у цій справі заявлені у зв'язку з закупівлею керівництвом ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" АФІ за завищеними цінами у період 2014-2018 роки.

Отже, оскільки ОСОБА_3 не був посадовою особою ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" у період 2014-2018, то відповідно не може нести солідарну відповідальність за можливі дії/бездіяльність, вчинені до призначення його на посаду Генерального директора, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-4.

ПрАТ "ФФ "Дарниця", звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідачів збитків вказує на те, що відповідачі, будучи посадовими особами, здійснювали придбання фармацевтичної сировини за завищеними цінами, чим завдали збитки ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період ПАТ "НВЦ "Борщагівський закуповував фармацевтичні субстанції у компанії "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh, що підтверджується зокрема доказами, наданими Державною митною службою України.

На підтвердження факту придбання фармацевтичної сировини за завищеними цінами, позивач надавав: Звіт про результати аналізу цін "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh", що виконаний Marka Team, Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 001/04/21 від 21.04.2021, Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи № 690/6 від 09.11.2021.

У Звіті про результати аналізу цін "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh", що виконаний Marka Team, зазначено, що за період з 01.01.2014 по 01.10.2018 Фармаплант здійснював поставки 32 різних найменувань АФІ для БХФЗ. В результаті порівняння цін Фармапланта з ринковими цінами встановлено, що ціни Фармапланта в середньому перевищують ринкові ціни на 97%-144%.

У Висновку експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 001/04/21 від 21.04.2021 (том 5, а.с. 205) з другого питання зазначено, що ціна компанії "Farmaplant" на зазначені в таблиці активні фармацевтичні інгредієнти, поставлені ПАТ "НВЦ "БХФЗ" за період з 01.01.2014 по 01.10.2018, є вищою від ринкових.

У Висновку експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи № 690/6 від 09.11.2021 (том. 19, а.с. 92) по третьому питанню встановлено перевищення ціни придбання ПАТ "НВЦ "БХФЗ" за період 2014-2018 по 17 з 32 активних фармацевтичних інгредієнтів у компанії "Farmaplant" над ринковими цінами на такі товари за вказаний період у відсотках. По четвертому питанню встановлено перевищення ціни придбання ПАТ "НВЦ "БХФЗ" за період 2014-2018 років 32 активних фармацевтичних інгредієнтів у компанії "Farmaplant" над митною вартістю на такі товари за вказаний період у відсотках.

Відповідачі в свою чергу, заперечуючи проти факту придбання фармацевтичної сировини за завищеними цінами, надали у матеріали справи: Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи у господарській справі № 910/4707/21 від 05.04.2021 № 04/2021/0504/21-1, Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 16.04.2021 № 04-21/06/2021, Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі № 910/4707/21 від 19.07.2021 № 08/2021, Висновок експерта від 14.10.2022 № СЕ-19/111-22/8347-ЕК.

Враховуючи предмет даного спору, обставин, які підлягають з'ясуванню та мають значення для справи, беручи до уваги, що подані сторонами докази у підтвердження своїх доводів щодо наявності чи відсутності факту перевищення цін на закупівлю активних фармацевтичних інгредієнтів у Компанії "Farmaplant" є взаємно суперечливими між собою, суд першої інстанції у цій справі двічі призначав судову експертизу.

Метою призначення експертизи було з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, першочергово, чи мав місце факт закупівлі АФІ за завищеними цінами, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, зокрема первинні документи.

Повідомлення про неможливість надання висновку експертів № 2898/3156 за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи у господарській справі № 910/4707/21, складене 07.06.2023 (том 76, а.с. 175) обґрунтоване тим, що матеріалів, наданих для проведення товарознавчого дослідження, недостатньо для надання відповіді на поставлені питання.

Зокрема, експертами зазначено, що відомості про вартість досліджуваних АФІ на європейських та інших ринках з Найбільшої бази даних фармацевтичних виробників і постачальників "АФІ та Допоміжні речовини", яка доступна за посиланням https://api-data.com не відображають ринкову вартість об'єктів дослідження у кількості 32 позиції на відповідних умовах постачання, оплати, станом на дату кожної поставки у період 2014-2021 років. Інформація не містить вихідних даних для визначення ринкової вартості сировини, придбаної ПАТ "НВЦ "БХФЗ" в період 2014-2021, за переліком, наведеним в мотивувальній частині ухвали від 24.03.2023 у компанії "Фармаплант" станом на дату кожної поставки.

Експерти зазначали, що враховуючи неможливість проведення товарознавчого дослідження по питанню 3.1 щодо визначення ринкової вартості сировини "станом на дату кожної поставки " та відповідно до питанню 3.2 щодо визначення показника "відмінності (вище/нижче) цін" на сировину на дату кожної поставки, дослідження по питанню 3.3 щодо підтвердження заявленого розміру збитків в межах компетенції експерта економіста не є можливим.

Досліджуючи наданий позивачем Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчо-економічної експертизи № 690/6 від 09.11.2021 як доказ на підтвердження факту придбання фармацевтичної сировини за завищеними цінами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Як вбачається з Висновку № 690/6 від 09.11.2021, разом із заявою про проведення експертизи надані матеріали, зокрема: Перелік поставок АФІ компанією Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh на користь ПАТ "НВЦ "БХФЗ" з 14.01.2014 по 18.09.2019, Відомості про операції поставок АФІ компанією Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh на користь ПАТ "НВЦ "БХФЗ" з 14.01.2014 по 18.09.2019 з міжнародної платформи обміну інформацією щодо експортно-імпортних операцій Great Export Import.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для аналізу господарських операцій, в тому числі і для аналізу цін, необхідним є дослідження саме первинної документації.

Однак, при підготовці Висновку № 690/6 від 09.11.2021 експертами не досліджувались первинні документи щодо поставок компанією "Farmaplant "на користь ПАТ "НВЦ "БХФЗ". Доказів протилежного суду не надано.

Крім того, експертами для визначення вартості фармацевтичної сировини використані коди згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні 6 знаків коду. Характеристика товару відповідно до УКТ ЗЕД; побудована за принципом докладної товарної класифікації, яка передбачає класифікацію товару за тим кодом, який відповідає найбільш повному опису товару (його характеристик). Тобто, спочатку товар класифікується за товарною позицією, далі поетапно - за більш детальним описом у товарній підпозиції, товарній категорії, товарній підкатегорії.

Використання експертом при дослідженні вартості фармацевтичної сировини 6, а не 10 знаків коду УКТ ЗЕД свідчить про те, що таке визначення вартості не є повним та достовірним.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд першої інстанції підставно відхилив висновок № 690/6 від 09.11.2021 та не прийняв його як належний та допустимий доказ на підтвердження факту придбання ПАТ "НВЦ "БХФЗ" АФІ у Компанії "Farmaplant".

Також, підставно відхилений Звіт про результати аналізу цін "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh", що виконаний Marka Team, оскільки Звіт не є висновком експерта.

Суд першої інстанції також підставно відхилив Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 001/04/21 від 21.04.2021, оскільки для проведення експертизи були надані, зокрема: відповідь № 112/101 від 22.03.021 ДП "Дерзовнішінформ", відповідь № 998/08.0-7.3 від 07.04.2021 ТПП України.

В той же час, з листа ТПП України № 998/08.0-7.3 від 07.04.2021, вбачається, що підготовка інформації експорту/імпорту товарів на рівні 8-10знаків УКТ ЗЕД за 2014-2018 роки планом не передбачена. Базою для проведення відповідних розрахунків вартості фармацевтичної сировини є дані статистики імпорту товарів на рівні 6 знаків УКТ ЗЕД, а не назва конкретної фармацевтичної сировини.

У листі від 03.09.2021 № 2302/08.0-7.3 (том 32, а.с. 108), на запит адвоката відповідачів, ТПП України зазначила, що не існує жодних заборон щодо обробки офіційно отриманої/оприлюдненої статистичної інформації шляхом поділу загальної кількості на загальну вартість. Отримані таким чином усереднені дані є знеособленими, узагальненими, не відображають дані реальних контрактів.

Згідно з листом № 112/101 від 22.03.021 ДП "Дерзовнішінформ", останнє не має змоги провести аналіз цін АФІ при імпорті в Україну протягом 2014-2018років, не володіє запитуваною інформацією та не може її надати.

З Висновку № 001/04/21 від 21.04.2021 також не вбачається, що при його складанні були досліджені первинні документи щодо господарських операцій.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив Висновок № 001/04/21 від 21.04.2021.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували придбання ПАТ "НВЦ "БХФЗ" фармацевтичної сировини у компанії "Farmaplant ", за завищеними цінами, матеріали справи не містять, колегією суддів не встановлено наявність доказів того, що ринкові ціні на аналогічні АФІ в аналогічний період були нижчі .

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду сам заявник наголошував на тому, що для правильного вирішення спору суду необхідно встановити, чи могли уповноважені посадові особи ПАТ "НВЦ "БХФЗ" придбати відповідні АФІ за нижчими цінами у будь-якого постачальника, замість придбання таких АФІ за цінами компанії "Фармаплант", які є вищими.

Однак, вказані обставини не встановлені, ПрАТ "ФФ "Дарниця" не доведено ні закупівлю 32 АФІ за завищеними цінами, ні того, що у вказаний період аналогічні АФІ можна було закупляти за нижчими цінами у інших постачальників.

Судова колегія зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо посилань ПрАТ "ФФ "Дарниця" на те, що в будь-якому випадку вартість АФІ була завищена на суму комісії 30%, які "Фармаплант" відраховував під виглядом "комісії" на рахунок "Метабей", то судова колегія зазначає, що підставою для звернення ПрАТ "ФФ "Дарниця" із вказаним позовом до суду слугувало твердження про закупівлю керівництвом ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" АФІ за завищеними цінами у Компанії "Farmaplant", що мало наслідком зменшення прибутку товариства.

Укладення між компаніями "Метабей" та "Фармаплант" агентського договору, перерахування компанією "Фармаплант" на рахунок компанії "Метабей" грошових коштів не підтверджує того факту, що ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" закуповував АФІ за завищеними цінам.

При цьому, питання доцільності, дійсності, нікчемності Договору між компанією "Фармаплант " та компанією "Метабей" від 01.01.2014 не входить до предмету дослідження у цій справі, на що обґрунтовано звернув увагу суду першої інстанції.

У матеріалах справи не міститься доказів, які б підвереджували, що контракти на поставку АФІ, які укладались між ПАТ "НВЦ "БХФЗ" та "Фармаплант" були укладені за посередництва третьої особи. Долучена позивачем копія договору між "Фармаплант" та "Метабей" не містить жодних посилань щодо БХФЗ, а контракти між "Фармаплант" та ПАТ "НВЦ "БХФЗ" не містять даних, що укладені за сприяння саме "Метабей" чи будь-якого іншого.

Долучена до матеріалів справи виписка з поточного рахунку Компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited) за період з 01.04.2015 по 16.02.2022 не містить інформації та даних (призначень платежів), які б надали можливість встановити, що кошти перераховані на підставі агентського договору. Більше того, жодних доказів, які б підтверджували, що такі кошти є коштами, що отримані "Фармаплант" від ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" матеріали справи не містять, а вказані доводи є припущеннями ПрАТ "ФФ "Дарниця".

Сам по собі факт перерахування коштів компанією "Фармаплант" на рахунок компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед", кінцевим бенефіціарним власником якої є відповідач -8 (що є дочкою відповідача-1 та відповідача-4), не свідчить та не підтверджує факту закупівлі АФІ за завищеними цінами, як і не свідчить що перераховані кошти є коштами ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

З наданої виписки вбачається, що перерахування коштів здійснювалось в період 01.04.2015 по 23.05.2016.

Судова колегія враховує, що відсутні докази, які б підтверджували що у період з 01.04.2015 по 23.05.2016 відповідачі 1,2, 4-7 мали будь-яке відношення до компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед". Заяви про відкриття рахунку, долучені ПрАТ "ФФ "Дарниця", датовані 2008 роком, в той час, як про закупівлю АФІ за завищеними цінами ПрАТ "ФФ "Дарниця" зазначає 2014-2018 роки.

Також доказами не підтверджено, що сума коштів, яка перерахована компанією "Фармаплант" на рахунок компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" є 30% комісіє за контракти, укладені з ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", або що контракти, укладені між ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" та "Фармаплант" передбачали завищення цін на 30%.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок першої інстанції, щодо доводи ПрАТ "ФФ "Дарниця" є припущеннями, які не підтверджені доказами.

В свою чергу перерахування коштів компанією "Фармаплант" на рахунок компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" не є першопричиною звернення з позовом до суду, а закупівля керівництвом ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" АФІ за завищеними цінами основна підстава звернення з позовом до суду. Отже, визначальним у цій справі є встановлення та доведення факту закупівлі АФІ за завищеними цінами.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що неможливо достовірно встановити факт того, що ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" закуповував АФІ за завищеними цінам, оскільки докази, які б підтверджували вказане, матеріали справи не містять.

Щодо посилань ПрАТ "ФФ "Дарниця" на рішення Високого суду Лондона, рішення окружного суду Лугано (Швейцарія), рішення Високого суду Британських Віргінських островів, то вказані рішення стосувались арешту активів та витребування інформації та не були рішеннями по суті спору, обставини, викладені у цих рішеннях, не мають преюдиційного значення.

Щодо посилань відповідачів на те, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" не підтверджено легальності отримання копій зокрема агентської угоди від 01.01.2014, виписок по рахунку компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед", то суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно із частинами першою та другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18).

Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Суд першої інстанції правильно врахував, що в ході дослідження всіх обставин справи не підтвердилася основна умова притягнення до відповідальності - наявність шкоди. Лише за фактом завдання шкоди виникають підстави покладання цивільної відповідальністі на особу, і лише потім можливо вирішувати питання про причинний зв'язок між діянням і завданою шкодою, вину. А з огляду на це відсутня потреба аналізувати та встановлювати наявність / відсутність інших елементів складу цивільного (господарського) правопорушення.

Судова колегія погоджується, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" не доведено завдання шкоди ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", неправомірності поведінки відповідачів 1,2, 4-7, причинного зв'язку між нею та стверджуваними наслідками.

За відсутності підтвердженого факту закупівлі АФІ за завищеними цінами, укладення керівництвом контрактів на закупівлю АФІ, які підприємство використовує у своїй діяльності, є звичайною діяльністю. Враховуючи, що основним видом діяльності АТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, контракти безпосередньо пов'язані з економічно-господарською діяльністю товариства.

З укладених контрактів на поставку фармсировини, які наявні у матеріалах справи, не вбачається особистої заінтересованості відповідачів 1,2, 4-7.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Тобто сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" не доведено, а судами не встановлено завдання товариству збитків. Умова, за якої може бути застосована стаття 92 ЦК України, ст. 63 ЗУ "Про акціонерні товариства", не підтверджена.

Недоведеність збитків, наявність яких покладена в основу позовних вимог, логічно вичерпує потребу дослідження поведінки відповідачів та визначення її характеру (чи відповідала вона корпоративним інтересам; чи була вона добросовісною (bona fides) та незацікавленою; чи відповідала вона вимогам належної обачності й дбайливості).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22.07.2025 у справі №906/1324/23.

З аналогічних міркувань судом відхиляються посилання ПрАТ "ФФ "Дарниця" щодо обов'язку осіб, які виступають від імені юридичної особи, діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно, проявляти належне піклування про справи компанії (фідуціарні обов'язки) та посилання на недотримання приписів ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

Протягом існування спірних правовідносин сторін в ст. ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" неодноразово вносились зміни.

ПрАТ "ФФ "Дарниця" посилається на п. 2 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, що діяла до квітня 2016, відповідно до якого особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак, зокрема, отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину.

В контексті викладеного ПрАТ "ФФ "Дарниця" стверджує, що ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також ОСОБА_19 є заінтересованими особами у вчиненні ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" контрактів з компанією "Farmaplant", оскільки отримували винагороду за вчинення таких контрактів від компанії "Farmaplant" на рахунок підконтрольної їм компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" на підставі агентського договору від 01.01.2014.

Суд перщої інстанції правильно зазначив про безпідставність стверджуваних ПрАТ "ФФ "Дарниця" обставин, оскільки надані у матеріали справи банківські виписки з рахунку компанії "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед", за відсутності первинних документів та призначення платежів за такими перерахуваннями, не є доказами отримання зазначеними вище відповідачами винагороди, в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, що діяла до квітня 2016.

Крім того, відсутні докази, що компанія "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" була підконтрольна відповідачам 1,4 на час перерахування коштів між двома іноземними компаніями.

Враховуючи усі вищевстановлені обставини в сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту завдання збитків ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" при закупівлі фармсировини у Компанії "Farmaplant".

Щодо наданих учасниками справи у матеріали справи наукових висновків, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.108 ГПК учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (ч.2 ст.108 ГПК).

Статтею 109 ГПК передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Долучені до матеріалів справи наукові висновки не стосуються питань, визначених у ч. 1 ст. 108 ГПК України, тобто не стосуються застосування аналогії закону, аналогії права чи змісту норм іноземного права.

Відповідачами у справі заявлено про застосування строків позовної давності.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропущення позовної давності саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

Як вбачається з матеріалів справи, вперше про можливу закупівлю АФІ за завищеними цінами ПрАТ "ФФ "Дарниця" могло дізнатись із Звіту про результати аналізу цін "Farmaplant Fabrikation Chemischer Produkte Gmbh" від 08.01.2019, що виконаний Marka Team.

За таких обставин, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався 08.01.2019 та закінчився 08.01.2022.

У свою чергу ПрАТ "ФФ "Дарниця" звернулося до суду з позовом 22.03.2021 (відбиток поштового штемпеля про направлення позову до Господарського суду міста Києва).

Крім того, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на території України запроваджено карантин на період з 12 березня до 3 квітня 2020 року.

У подальшому строк карантину неодноразово продовжувався.

Вище вказаний пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України набрав чинності 02.04.2020.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" не пропущені строки позовної давності для звернення до суду з цим позовом.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині розподілу судового витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 129 ГПК України якщо у спорі про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами).

Якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, судові витрати, понесені акціонером (акціонерами) у зв'язку з поданням позову в інтересах такого акціонерного товариства про відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству його посадовими особами, відшкодовується таким товариством незалежно від результатів розгляду справи у суді.

Зі Статуту ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", копія якого міститься у матеріалах цієї справи, не вбачається іншого порядку розподілу судових витрат, ніж визначений ч. 10 ст. 129 ГПК України, а тому витрати ПрАТ "ФФ "Дарниця" понесені у зв'язку зі сплатою судового збору відшкодовуються ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ".

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо неправомірного відшкодування ПАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ" витрат ПрАТ "ФФ "Дарниця" понесених у зв'язку зі сплатою судового збору, колегією суддів відхиляється, оскільки дана норма не містить будь-яких інших обставин та кваліфікуючих ознак або виключень, які мали б бути враховані судом.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

ПрАТ "ФФ "Дарниця" заявлено про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 903 465,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 10903465,93 грн ПрАТ "ФФ "Дарниця" надано:

Договір про юридичні послуги № 0162-2016/2 від 15.09.2016, укладений між ПрАТ "ФФ "Дарниця" та Адвокатським об'єднанням "Юридична Фірма "ЕКВО", Договір про правову допомогу та юридичні послуги № 0571-2022 від 04.01.2022, укладений між ПрАТ "ФФ "Дарниця" та Адвокатським об'єднанням "Юридична Фірма "ЕКВО", Рахунки-фактури за надану правничу допомогу; Детальні описи робіт та наданих послуг (витрат на професійну правничу допомогу); Акти здачі-приймання робіт (надання послуг); Докази оплати наданих послуг (витрат на професійну правничу допомогу).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Оцінивши подані ПрАТ "ФФ "Дарниця" докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідачва-1 були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 11.08.2025 у справ № 910/9025/24, від 06.8.2025 у справі № 909/459/24).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Дослідивши надані заявником докази в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір заявлених витрат на правову 10 903 465,93 грн не відповідає критерію необхідності, дійсності та розумності адвокатських витрат, їх розмір не має характеру співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг.

Враховуючи викладені обставини та надані заявником докази в їх сукупності, принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, необхідність забезпечення балансу інтересів сторін при вирішенні відповідного питання, враховуючи характер спору у цій справі, судом першої інстанції обґрунтовано зменшено заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 1 000 000,00 грн.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до відповідачів про стягнення збитків та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" 794 500, 00 грн судового збору та 1 000 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про розподіл судових витрат судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно відмовлено.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/4707/21 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" підлягає закриттю.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження у справі № 910/4707/21 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" - закрити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" - залишити без задоволення

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/4707/21 - залишити без змін.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, Україна, м. Київ, вул. Миру, будинок 17, код ЄДРПОУ 23518596) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32 301 (тридцять дві тисячі триста одна гривня) 00 коп., сплаченого згідно платіжної інструкції № 9650 від 09.12.2025.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 13.03.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.М. Сибіга

О.В. Тищенко

Попередній документ

134830474

Наступний документ

134830476

Інформація про рішення:

№ рішення:	134830475
№ справи:	910/4707/21
Дата рішення:	05.03.2026
Дата публікації:	17.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (18.12.2025)
Дата надходження:	10.12.2025
Предмет позову:	стягнення збитків

Розклад засідань:

Минулі засідання (65)

27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
27.03.2026 13:12	Господарський суд міста Києва
23.04.2021 15:00	Господарський суд міста Києва
29.04.2021 14:30	Господарський суд міста Києва
11.05.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
21.05.2021 14:30	Господарський суд міста Києва
23.06.2021 10:30	Північний апеляційний господарський суд
28.07.2021 09:40	Північний апеляційний господарський суд
02.09.2021 10:00	Північний апеляційний господарський суд
07.10.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
28.10.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
05.11.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
18.11.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
24.12.2021 14:15	Господарський суд міста Києва
17.01.2022 14:30	Господарський суд міста Києва
03.03.2022 11:00	Господарський суд міста Києва
02.09.2022 14:00	Господарський суд міста Києва
14.11.2022 13:30	Північний апеляційний господарський суд
21.11.2022 09:20	Північний апеляційний господарський суд
20.01.2023 14:00	Господарський суд міста Києва
27.01.2023 12:30	Господарський суд міста Києва
27.01.2023 12:45	Господарський суд міста Києва
08.02.2023 15:30	Господарський суд міста Києва
15.02.2023 12:45	Господарський суд міста Києва
21.03.2023 12:00	Господарський суд міста Києва
23.03.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
26.07.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
09.08.2023 14:30	Господарський суд міста Києва
16.08.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
23.08.2023 16:00	Господарський суд міста Києва
28.09.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
12.10.2023 15:30	Господарський суд міста Києва
26.10.2023 14:00	Господарський суд міста Києва
03.11.2023 14:20	Господарський суд міста Києва
09.11.2023 14:00	Господарський суд міста Києва
17.11.2023 14:00	Господарський суд міста Києва
14.12.2023 14:00	Господарський суд міста Києва
20.12.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
12.01.2024 14:00	Господарський суд міста Києва
10.09.2024 12:45	Господарський суд міста Києва
10.10.2024 14:30	Господарський суд міста Києва
08.11.2024 14:30	Господарський суд міста Києва
18.11.2024 16:00	Господарський суд міста Києва
27.01.2025 12:20	Північний апеляційний господарський суд
12.02.2025 17:15	Господарський суд міста Києва
06.03.2025 14:30	Господарський суд міста Києва
26.03.2025 14:30	Господарський суд міста Києва
21.05.2025 14:30	Господарський суд міста Києва
05.06.2025 15:30	Господарський суд міста Києва
10.07.2025 14:45	Господарський суд міста Києва
10.09.2025 14:30	Господарський суд міста Києва
01.10.2025 14:30	Господарський суд міста Києва
17.10.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
07.11.2025 11:30	Господарський суд міста Києва
10.12.2025 13:10	Північний апеляційний господарський суд
18.12.2025 12:45	Північний апеляційний господарський суд
29.01.2026 11:15	Північний апеляційний господарський суд
05.03.2026 11:30	Північний апеляційний господарський суд