вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2026 р. Справа № 911/680/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.03.2026
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум"
на рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025
повний текст рішення складено 16.10.2025
у справі № 911/680/23 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Інфрадорпроект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум"
про стягнення 1 908 499,74 грн заборгованості за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022, у тому числі 1 702 000,31 грн основного боргу, 182 531,54 грн пені, 13 616,00 грн інфляційних втрат, 10 351,89 грн 3% річних, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Інфрадорпроект" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" (відповідач) про стягнення 1 908 499,74 грн., з них: основного боргу - 1 702 000,31 грн., пені - 182 531,54 грн., інфляційних втрат - 13 616,00 грн. та 3% річних - 10 351,89 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022 в частині оплати виконаних позивачем робіт.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/680/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі № 911/680/23.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2024 поновлено провадження у справі № 911/680/23 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі № 911/680/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Інфрадорпроект" 1 702 000,31 грн. основного боргу, 172 531,54 грн. пені, 13 616,00 грн. інфляційних втрат, 10 351,89 грн. 3% річних, 22 782,00 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем допущено порушення умов договору в частині оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 702 000,31 грн. При цьому, перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку пені, судом першої інстанції встановлено, що розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 172531,54 грн. Також, перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків, суд першої інстанції дійшов висновку про їх є обґрунтованість, тому інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі № 911/680/23, 04.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі 911/680/23 скасувати повністю та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що (1) ТОВ "Безпека Інфрадорпроект" не виконало умови договору № 04/10/22Р від 04.10.2022 та не усунуло недоліки та дефекти, виявлені при прийманні робіт, а також не виконало гарантійні зобов'язання за вказаним правочином; (2) висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи підтверджується невідповідність поточного ремонту покриття на під'їзді до території TOB «Європетроліум» (методом «Холодного ресайклінга») в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" у справі № 911/680/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Михальська Ю.Б., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали господарської справи № 911/680/23.
26.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 911/680/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/680/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" на рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025 та призначено розгляд справи на 08.01.2026.
19.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Інфрадорпроект" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що (1) відповідачем при прийнятті виконаних робіт не було заявлено про недоліки виконаних робіт та вимоги їх усунути; (2) при прийнятті робіт відповідачем не заявлено про допущені у роботі, на його думку, відступи від умов договору або інші недоліки, тому в силу ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, відповідач втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; (3) надані відповідачем докази не підтверджують неякісне виконання робіт (виявлення недоліків та дефектів); (4) відповідач відмовився приймати виконані роботи, посилаючись на їх невиконання, проте на підставі пункту 4.8. договору, строку для усунення таких недоліків, які на його думку існували, не встановив; (5) висновком експертів від 19.09.2024 № 20433/23-47 підтверджено, що сума виконаних робіт за договором № 04/10/22р від 04.10.2022 становить 3 403 337,31 грн.; (6) висновок експертів від 19.09.2024 № 20433/23-47 про невідповідність п. 21.6 ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частині І. Проектування. Частина II. Будівництво» ґрунтується на вимірюваннях, проведених у 2024 році, тобто через два роки після ремонту та в умовах експлуатації дороги, натомість оцінка категорії автомобільної дороги, матеріалу та функціонального призначення виконаного шару експертами не досліджувалися.
08.01.2026 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Кравчука Г.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 розгляд справи призначено на 19.02.2026.
В судовому засіданні 19.02.2026 оголошено перерву до 12.03.2026.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі № 911/680/23 залишити без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом Київської області та перевірено судом апеляційної інстанції, 04.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека Інфрадорпроект" (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір підряду № 04/10/22Р (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області, відповідно до додатків цього договору та дефектного акту (складеного щодо стану дорожнього покриття станом на час укладання договору), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. договору склад та вартість робіт за договором визначається договірною ціною та кошторисом, що погоджується обома сторонами.
Загальна вартість робіт за договором становить 3 403 337,31 грн. (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору склад та вартість робіт, вказана в пункті 2.1. договору, визначається твердою договірною ціною та кошторисом, складеним згідно ресурсних елементних кошторисних норм, затверджених ДСТУ, та підтверджується актами виконаних робіт (форма КБ-2в). Прийнята замовником і підрядником вартість робіт по договору не може змінюватись однією стороною без погодження з другою.
Відповідно до п. 2.3. договору замовник здійснює розрахунок за виконані роботи протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.
За умовами п. 2.4. договору підрядник повинен скласти та оформити належним чином графік виконаних робіт, видаткові накладні на матеріали та акти на приховані роботи.
Пунктом 2.5. договору передбачено, що після укладення договору та до початку робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 50% від договірної ціни в сумі 1 701 668,66 грн. для придбання обладнання, матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт.
В п. 4.1. договору визначено, що підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені пунктом 1.1 договору, в повному обсязі в строки, вказані в графіку виконання робіт, який повинен бути погоджений та підписаний обома сторонами.
Після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язується повідомити замовника про готовність до здачі об'єкта та скласти акт виконаних робіт у двох примірниках. У процесі здачі-приймання робіт сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам договору. Здача-приймання результатів виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 4.5., 4.6., 4.7. договору).
Відповідно до п. 4.8. договору, якщо при здачі-прийманні робіт будуть виявлені недоліки та дефекти, що виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати роботи до їхнього усунення і має право призначити підряднику строк для їх усунення та затримати оплату неналежним чином виконаних робіт. Якщо усунення недоліків та дефектів неможливе або підрядник не усунув недоліки і дефекти у встановлений замовником строк, замовник має право відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.
Згідно з п. 5.1. договору гарантійний строк на результати виконаних робіт (наданих послуг) становить 3 роки з дня складання сторонам відповідного акту виконаних робіт.
Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом строків, зазначених у договорі. Перелік недоліків та дефектів визначається дефектним актом, що складається сторонами (п. 5.2., 5.3. договору).
Пунктом 5.4. договору передбачено, що для участі в складанні дефектного акта підрядник зобов'язаний направити свого представника протягом 2 днів із дня одержання повідомлення замовника. У випадку неявки представника підрядника у вищевказаний строк, замовник складає та надає підряднику односторонній дефектний акт, який є обов'язковим до виконання субпідрядником.
Строк усунення дефектів та недоліків протягом гарантійного строку - 10 робочих днів при сприятливих погодних умовах від дати складання дефектного акту (п. 5.5. договору).
Відповідно до п. 5.6. договору початком гарантійних строків вважається день підписання акту про приймання-передачу закінчених робіт або виконаних робіт.
Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку на виконані роботи (п. 6.1. договору).
Додатком № 1 від 04.10.2022 до договору встановлено, що вартість робіт становить 3 403 337,31 грн.
У графіку виконання робіт визначено терміни виконання робіт з 23.10.2022 по 15.11.2022 року.
На виконання умов договору відповідачем перераховано аванс у розмірі 1 701 337,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 17.10.2022 по 24.10.2022.
З метою виконання робіт за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022, 05.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека Інфрадорпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аполо Строй" укладено договір субпідряду № 05/10/22Р на виконання поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області.
За результатами виконання робіт за договором субпідряду № 05/10/22Р від 05.10.2022, між ТОВ "Безпека Інфрадорпроект" та ТОВ "Аполо Строй" складено та підписано акт виконаних робіт за листопад 2022 форми КБ-2в на суму 3 304 210,98 грн. та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2022.
Листом від 28.11.2022 № 28/11/22Р позивач повідомив відповідача про виконання з використанням технології холодного ресайклінгу поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області загальною площею 5238 кв.м згідно договору підряду від 04.10.2022 № 04/10/22Р та просив прийняти обсяги виконаних робіт. Вказаний лист отримано нарочно представником ТОВ "Європетроліум" Кублановою Д.Ю.
В свою чергу, листом від 30.11.2022 № 11-21/1032 ТОВ "Європетроліум" просило позивача підготувати та додатково погодити графік виконання робіт згідно пункту 4.1. договору, посилаючись на те, що станом на день звернення позивача з листом від 28.11.2022 № 28/11/22Р відсутній складений та оформлений належним чином графік виконання робіт за договором, у зв'язку з чим відповідач вправі вважати, що позивачем своєчасно не розпочато виконання робіт за договором.
Листом від 05.12.2022 № 05/12/22Р позивач повторно повідомив відповідача про виконання з використанням технології холодного ресайклінгу поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області загальною площею 5238 кв.м згідно договору підряду від 04.10.2022 № 04/10/22Р, просив підписати та оплатити акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3. На підтвердження виконання робіт за договором до листа було додано відповідні фотоматеріали. Факт направлення вказаного листа підтверджується накладною № 215680426655.
У вимозі від 05.01.2023 № 11-19/03 відповідач просив позивача повернути аванс у сумі 1 701 337,00 грн., мотивуючи це тим, що договір припинив свою дію 31.12.2022, позивач не погодив строки виконання робіт та не виконав передбачені п. 1.1. договору роботи у повному обсязі.
У відповідь на вказану вимогу листом від 27.01.2023 № 27/01-23 позивач повідомив відповідача про безпідставність вимог про повернення авансового платежу та невідповідність тверджень про невиконання робіт. До вказаного листа позивачем повторно було додано у двох примірниках акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3, а також графік виконання робіт, фотозвіт та копію листа від 05.12.2022 № 05/12/22Р. У цьому листі позивач просив відповідача повернути підписані примірники акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3 позивачу. Факт отримання відповідачем 08.02.2023 листа підтверджується трекінгом Укрпошти за № 0813203633727.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати виконаних за договором підряду від 04.10.2022 № 04/10/22Р робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості у розмірі 1 702 000,31 грн. Крім того, за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати робіт позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 182 531,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 616,00 грн. та 3% річних у розмірі 10 351,89 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що керуючись положенням п. 4.8. договору відповідачем прийнято рішення про затримання оплати робіт у зв'язку із неналежним їх виконанням позивачем. При цьому, зазначив, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань, але відповідно до умов договору оплата проводиться за роботи, виконані належним чином.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За змістом ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами п. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Стаття 875 Цивільного кодексу України визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, 04.10.2022 між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір підряду № 04/10/22Р, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області, відповідно до додатків цього договору та дефектного акту (складеного щодо стану дорожнього покриття станом на час укладання договору), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно додатку № 1 від 04.10.2022 до договору вартість робіт становить 3 403 337,31 грн.
В п. 2.5. договору визначено, що після укладення договору та до початку робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 50% від договірної ціни в сумі 1 701 668,66 грн. для придбання обладнання, матеріалів, виробів та конструкцій, необхідних для виконання робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем перераховано аванс у розмірі 1 701 337,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 17.10.2022 по 24.10.2022.
Відповідно до графіку виконання робіт терміни виконання робіт з 23.10.2022 по 15.11.2022.
Матеріалами справи підтверджується, що з метою виконання робіт за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022, 05.10.2022 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аполо Строй" укладено договір субпідряду № 05/10/22Р на виконання поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області.
Судом встановлено, що між ТОВ "Безпека Інфрадорпроект" та ТОВ "Аполо Строй" складено та підписано акт виконаних робіт за листопад 2022 форми КБ-2в на суму 3 304 210,98 грн. та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Згідно з ч. 4 ст. 879, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Про виконання робіт за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022 відповідач був повідомлений листом від 28.11.2022 № 28/11/22Р, в якому позивач просив прийняти обсяги виконаних робіт. Вказаний лист отримано нарочно представником ТОВ "Європетроліум" Кублановою Д.Ю.
Однак, листом від 30.11.2022 № 11-21/1032 відповідач просив позивача підготувати та додатково погодити графік виконання робіт згідно пункту 4.1. договору, посилаючись на те, що станом на день звернення позивача з листом від 28.11.2022 № 28/11/22Р складений та оформлений належним чином графік виконання робіт за договором відсутній, тому відповідач вправі вважати, що позивачем своєчасно не розпочато виконання робіт за договором.
Натомість, позивач листом від 05.12.2022 № 05/12/22Р повторно повідомив відповідача про виконання робіт за договором підряду від 04.10.2022 № 04/10/22Р та просив підписати та оплатити акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3.
Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акта приймання-передачі робіт, а відтак, обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.
За загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг / виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20, від 10.08.2023 у справі № 914/11/22, від 16.08.2023 у справі № 914/131/22.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та / або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи. Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 914/8/22, від 16.08.2023 у справі № 914/131/22.
Колегія суддів наголошує, що в судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18.
Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
У постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 Верховний Суд виснував, що якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, залежно від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин, встановлених судами.
Для надання оцінки реальності виконаних підрядником робіт колегія суддів звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 (пункти 7.13, 7.14) про таке: «За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.».
При цьому якщо замовник, порушуючи вимоги статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є, відповідно, порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18 та від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
Отже, законодавець встановив обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт, при цьому відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для нездійснення замовником розрахунку за фактично виконані роботи.
Проте, відповідач акт виконаних робіт за листопад 2022 форми КБ-2в на суму 3 304 210,98 грн. та довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2022 не підписав.
За вказаних обставин, позивачем було зафіксовано факт відмови від підписання відповідачем вищезазначених документів відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України.
При цьому, відповідач зазначає, що 15.03.2023 проведено огляд виконання робіт з поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (метод "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл., за результатами якого складено дефектний акт, в якому зафіксовано недоліки виконаних робіт, а саме: покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" в межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл., поточний ремонт якого проводився в листопаді 2022 року, не може вважатись придатним до експлуатації та потребує ремонту (усунення недоліків попереднього ремонту).
Відповідно до п. 4.8. договору якщо при здачі-прийманні робіт будуть виявлені недоліки та дефекти, що виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати роботи до їхнього усунення і має право призначити підряднику строк для їх усунення та затримати оплату неналежним чином виконаних робіт. Якщо усунення недоліків та дефектів неможливе або підрядник не усунув недоліки і дефекти у встановлений замовником строк, замовник має право відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.
Зміст пункту 4.8. договору свідчить, що укладаючи договір, сторони передбачили для замовника право затримати оплату неналежно виконаних робіт у випадку виявлення недоліків в роботах під час їх прийняття та встановлення підряднику строків для їх усунення.
З матеріалів справи слідує, що відповідач в порядку п. 4.8. договору не надав позивачу переліку виявлених недоліків та дефектів, та не призначив строк на їх усунення, зворотного матеріали справи не містять.
При цьому, враховуючи предмет та підстави позову, питання виникнення і виконання гарантійних зобов'язань судом не досліджується, оскільки не входить до предмета доказування у даній справі.
Колегією суддів встановлено, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, судом першої інстанції призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено наступні питання:
- Чи відповідають виконані станом на 13.11.2022 р. (дата фактичного виконання підрядних робіт) роботи з поточного ремонту дорожнього покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") у межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл. умовам договору підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022 р., зведеного кошторису на поточний ремонт покриття, дефектного акту, погодженого 04.10.2022 р., та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) у розрізі об'єму та якості виконаних робіт?
- Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) дорожнього покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") у межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл. станом на день проведення дослідження?
- Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань дорожнього покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл.: природний знос об'єкта або його частин, стихійне лихо (природні умови у цій місцевості не передбачали можливості укладення дорожнього покриття методом "Холодного ресайклінгу", неякісне виконання робіт, неправильна експлуатація дорожнього покриття (перевищення допустимого навантаження на дороги з покриттям методом "Холодного ресайклінгу"), втручання в цілісність дорожнього покриття механічним способом (наприклад грейдер, додатковий насип тощо)?
- Чи наявний причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями та руйнуваннями дорожнього покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл., що наявні станом на час виконання цих досліджень, та якістю виконаних робіт станом на 13 листопада 2022 року поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") у межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл. за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022 р.?
У Висновку експертів № 20433/23-47 за результатами проведення судової комісійної будівельно-технічної експертизи від 19.09.2024 судовими експертами зроблено наступні висновки:
1. На момент проведення обстеження (29.08.2024 р.) надати відповідь чи відповідали виконані станом на 13.11.2022 р. (дата фактичного виконання підрядних робіт) роботи з поточного ремонту дорожнього покриття на підїзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") у межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області" умовам договору підряду № 04/10/22 від 04.10.2022 р., зведеного кошторису на поточний ремонт покриття, дефектного акту, погодженого 04.10.2022 р., та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) у розрізі об?єму та якості виконаних робіт не представляється за можливе, через відсутність відповідних методик.
2. Виконані роботи з поточного ремонту дорожнього покриття на під?їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") у межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області умовам договору підряду № 04/10/22 від 04.10.2022 р. не відповідають вимогам ДБН B.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина 1. Проектування. Частина І. Будівництво" та п. 6.3.1 ДСТУ 8978:2020 "Настанова з улаштування шарів дорожнього одягу за технологією холодного ресайклінгу". Згідно вимог ДСТУ Н Б В.1.2-18:2016 "Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки іх технічного стану", технічний стан досліджуємого об?єкту відноситься до категорії " 3" - не придатний до нормальної експлуатації.
3. Причинами пошкоджень та руйнувань дорожного покриття на під?їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської обл., можуть бути: недотримання технології при виконанні робіт; фактично виконано влаштування основи дорожного одягу, без влаштування верхнього захисного шару з асфальтобетону (або інших матеріалів) для захисту від атмосферних впливів; використано неякісні матеріали при виконанні робіт (портландцемент та органо-мінеральний стабілізатор на базі емульсії); незабезпечення достатнього модулю пружності покриття відповідно до вимог нормативної документації (відповідно до наданих лабораторних випробувань); вплив зовнішніх чинників, таких як погодні умови виконання робіт та умови фактичної експлуатації даного об?єкта дослідження; невірно обрано метод проведення ремонту дорожнього покриття, враховуючи основу дорожнього покриття та можливі навантаження. Проте визначити питому вагу впливу кожного з зазначених факторів встановити не можливо, оскільки технічний стан є наслідком впливу сукупності впливу зазначених факторів.
4. В дослідженні попередніх питань встановлено фактори, кожен з яких (або їх сукупність), вплинули (які були причиною) на фактичний технічний стан покриття на під?їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського р-ну Київської обл. Фактори, які вплинули на якість виконаних робіт, як наслідки, пошкодження та руйнування дорожнього покриття згодом. Виходячи з зазначеного є наявність причинно-наслідкового зв?язку "недотримання якості - неякісні роботи - дефекти та пошкодження".
За висновками судової комісійної будівельно-технічної експертизи фактично влаштовані обсяги, які можливо було встановити в ході огляду, відповідають обсягам, зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) до договору підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022 на об'єкті "Поточного ремонту покриття на під'їзді до території ТОВ "Європетроліум" (методом "Холодного ресайклінга") в межах громади с. Крячки Фастівського району Київської області".
Зі змісту Висновку експертів № 20433/23-47 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 19.09.2024 вбачається, що судові експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок.
Таким чином, вартість виконаних робіт за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022 становить 3 403 337,31 грн.
При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що враховуючи недотримання відповідачем визначеного пунктом 4.8. договору порядку фіксування недоліків під час прийняття виконаних робіт, доводи відповідача щодо неналежного (неякісного) виконання робіт за договором на час їх завершення та складання акту виконаних робіт не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин.
Крім того, у висновку експертів № 20433/23-47 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 19.09.2024 встановлено, що незадовільний стан дорожного покриття міг бути спричинений цілою низкою факторів, перелічених у цьому висновку, та є наслідком впливу їх сукупності, що беззаперечно не свідчить про неналежне (неякісне) виконання робіт за договором.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт за договором підряду № 04/10/22Р від 04.10.2022, а також перерахований відповідачем аванс в сумі 1 701 337,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 1 702 000,31 грн. (3 403 337,31 грн. - 1 701 337,00 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати робіт позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 182 531,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 616,00 грн. та 3% річних у розмірі 10 351,89 грн.
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В п. 7.4. договору визначено, що за порушення замовником строків оплати виконаних робіт, встановлених договором, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.
Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені, дійшов обґрунтованого висновку, що він є арифметично невірним, оскільки вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період (з 20.12.2022 по 03.03.2023) становить 172 531,54 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню про стягнення 172 531,54 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 10 000,00 грн. позивачу належить відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 351,89 грн. 3% річних та 13 616,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, а їх розмір - арифметично правильним.
Таким чином, надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, як кожному окремо так і в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та часткове задоволення позову про стягнення 1 702 000,31 грн. основного боргу, 172 531,54 грн. пені, 13 616,00 грн. інфляційних втрат та 10 351,89 грн. 3% річних, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, саме тільки посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з'ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів оскаржуване судове рішення. Натомість зміст апеляційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи скаржника зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів.
На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи скаржника, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав належну оцінку при ухвалені оскаржуваного рішення.
Незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчать про його незаконність.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційних скарг та про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" слід відмовити, а рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі № 911/680/23 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" на рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі № 911/680/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у справі № 911/680/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 911/680/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Ю.Б. Михальська
Г.А. Кравчук