13 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/24945/23 пров. № А/857/32535/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (головуючий суддя Поліщук О.В., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив:
визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо відмови в оформленні нової довідки про грошове забезпечення позивача станом на 29.01.2020, оформленої за формою, визначеною в Додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою від 13.02.2008 № 45, та з визначенням в ній посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеними шляхом множення величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020 для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений за нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, і з обов'язковим зазначенням в ній надбавки за особливості проходження військової служби, встановленої у розмірі 100 % від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 191,5 % посадового окладу, та направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020;
зобов'язати оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020, оформленої за формою, визначеною в Додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою від 13.02.2008 № 45, та з визначенням в ній посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеними шляхом множення величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020 для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений за нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 з визначенням в ній додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: надбавки за вислугу років в розмірі 45% посадового окладу та окладу за військовим званням; надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 100% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 191,5% посадового окладу, та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі зазначає, що основною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог послугувало не вірне визначення відповідача у справі, а саме - Головного управління Державної податкової служби в Рівненській області, тоді як на думку суду першої інстанції належним відповідачем у справі має бути визначено Головне управління Державної фіскальної служби в Рівненської області.
Суд першої інстанції в оспорюваному рішенні зазначає, що нібито «матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту його звернення до Головного управління ДФС у Рівненській області із заявою про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що є предметом спору у цій справі».
У той же час до позовної заяви додано всі належні докази звернення саме до Головного управління ДФС у Рівненській області, в тому числі і його Голови ліквідаційної комісії Бородавко І. П., з приводу зусиль по врегулюванню спірних правовідносин в досудовому порядку саме з питань, що стали приводом для позовних вимог у справі.
Зазначене однозначно підтверджує, що суд першої інстанції ухиляючись від залучення до розгляду у справі №460/24945/23 того відповідача, якого він вважає за належного, діяв очевидно в порушення процесуальних норм, визначених за ст.48 КАСУ та не у відповідності до завдань адміністративного судочинства, встановлених ст.2 КАСУ і не у відповідності до принципів, встановлених частиною першою ст.6 КАСУ.
З даного приводу у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 зазначено: «При визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку відсутності правонаступників суду ж необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача».
Посилаючись саме на факт нібито невірного вибору відповідача у справі №460/24945/23 суд діяв всупереч процесуальним нормам, що в свою чергу спричинило помилкове застосування судом норм матеріального права та виключило можливість поновлення моїх конституційних прав на справедливе та достойне пенсійне забезпечення.
Крім того апелянт зазначає, що правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої ст.43 та частини четвертої ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - «Закон №2262-ХІЇ»),
Так, згідно з частиною третьою ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої, другої та четвертої ст.63 Закону №2262-ХН перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, шо є у пенсійній справі. а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим з військової служби особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами першою, другою ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Верховний Суд в свій постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21 повторює, що законодавець делегував КМУ повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення КМУ необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що КМУ має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється КМУ в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. Подібних висновків Верховний Суд також дійшов в постанові від 12.11.2019 року у справі №826/3858/18. Відтак, на думку колегії суддів Верховного Суду, зазначення у п.4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Таким чином, основною умовою для здійснення перерахунку пенсій, призначених за Законом №2262-ХІ1, це факт підвищення розмірів грошового забезпечення чи/або встановлення нових видів грошового забезпечення за рішенням Уряду, а розміри пенсійних виплат визначаються у процентному відношенні до такого грошового забезпечення в залежності від строку вислуги та наявності встановлених пільг особи, який призначено пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ.
Механізм і порядок здійснення перерахунку пенсій, призначених за Законом №2262- XII, визначається саме «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», затвердженим Постановою КМУ від 13.02.2008 року №45, (далі - «Порядок, затверджений Постановою N245») і відповідно до п.1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За нормами п.3 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №45, довідки про розмір грошового забезпечення, з якого мають перераховуватись пенсії, призначені за Законом №2262-ХІІ, видаються державним органом, з якого такі особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, а у разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України. Для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (п.5 Порядку, затвердженого Постановою №45).
З даного приводу Верховний Суд в рішенні від 13.03.2019 року у зразковій справі №240/6263/18 зазначає: «... посилання позивача, що Головне управління ПФУ в Житомирській області має право на свій розсуд враховувати дані нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_І від 9 березня 2018 року №X371448 щодо змінених складових грошового забезпечення та старої довідки щодо середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення також є необґрунтованим. Відповідно до пункту 9 порядку № 45 відповідач має право перевіряти правильність складання довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має».
Згідно п.1 Постанови КМУ від 18.12.2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - «Постанова №1200») передбачено утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України, реорганізувавши Державну Фіскальну службу шляхом поділу. За нормами абзацу третього п.2 Постанови № 1200 Державна податкова служба і Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Що повністю консолідується з нормами п.6 Порядку, затвердженого «Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затвердженого Постановою КМУ від 20.10.2011 року №1074 (далі - «Порядок, затверджений Постановою №1074»), за яким визначається, що права та обовґязки органів виконавчої влади переходять у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу, а у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади. до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - «Постанова N9537») утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, за переліком згідно Додатку 1 до Постанови №537, в тому числі утворено Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області, тобто Відповідача. За п.2 Постанови №537 реорганізація деяких територіальних органів Державної фіскальної служби передбачена шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби і, зокрема за переліком згідно Додатку 2 до Постанови №537 - реорганізація Головного управління ДФС у Рівненській області саме передбачається шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Рівненській області.
Незважаючи на той факт, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.08.2019 року внесено запис про перебування Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області у стані припинення на підставі рішення засновника та відсутність запису про припинення зазначеного державного органу як юридичної особи, Головне управління ДФС у Рівненській області фактично відсутнє за місцем перебування і ніякої діяльності не здійснює. Так, Постановою КМУ від 21.07.2021 року №761 внесено зміни в додаток 1 до Постанови КМУ від 05.04,2014 року № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», виключивши таку позицію, яка передбачала граничну чисельність працівників (державних службовців) апарату ДФС України та її територіальних органів у кількості 4974 одиниці. В подальшому. Голова комісії з реорганізації ДФС України видав наказ від 23.07.2021 року №22-рг «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України».
На моє глибоке переконання подальше сумнівні організаційно-штатні перетворення в Державній податковій службі України, власне, і здійснювалися з метою вкрай та остаточно заплутати питання щодо правонаступництва регіональних органів Державної фіскальної служби та меж такого правонаступництва. Так, Постановою КМУ від 30.09.2020 року №893 (далі - «Постанова №893») ліквідуються як юридичні особи регіональні органи Державної податкової служби, в тому числі і Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ - 43142449). Згідно зазначених норм Головне управління ДПС у Рівненській області, код ЄДРПОУ - 43142449, що було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 31.07.2019 року, припинило свою діяльність та 01.10.2021 року внесене до Єдиного державного реєстру запис №1 006 081 1100 140150074 щодо державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Відповідно до абзацу третього п.2 Постанови №893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до цієї Постанови, переходять до Державної податкової служби та її територіальним органам у межах, визначених Положенням про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою КМУ від 06.03.2019 №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. Згідно Наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 (далі - «Наказ №529») утворюються регіональні органи як відокремлені підрозділи Державної податкової служби, в тому числі і Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ - 44070166). На виконання Постанови №893 наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 року №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» (далі - «Наказ №755») визначено початок з 01.01.2021 року здійснення повноважень територіальними органами ДПС, утвореними за Наказом №529. 30.09.2020 року здійснюється державна реєстрація Головного управління ДПС у Рівненській області, код ЄДРПОУ - 44070166, в якості відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Таким чином, виходячи з зазначених положень нормативно-правових актів та норм, визначених в абзаці десятому п.3 Порядку, затвердженого Постановою №45, чітко передбачається обов'язок відповідача, як єдиного правонаступника Головного управління ДФС у Рівненській області (який, незважаючи на відсутність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення, фактично відсутній в реальній дійсності), щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів податкової міліції для перерахунку основного розміру їх пенсій, призначених за Законом №2262-ХІ1. Посилання ж Відповідача на відсутність у його штатній структурі підрозділів податкової міліції взагалі недоречні, так як підрозділи податкової міліції відсутні в любому державному органі на території України, як і в цілому самої податкової міліції в державі.
Для прикладу слід зазначити подібність ситуації з неможливістю встановлення місця перебування Головного управління ДФС в Одеській області та його ліквідаційної комісії. Зокрема, як вбачається із постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 року у справі №420/13834/22, запит адвоката особи-позивача ОСОБА_2 до ГУ ДФС в Одеській області з вимогою щодо оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення особи-позивача не отримано адресатом і повернуто відправнику (тобто адвокату Панчошенко О. В.) з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. З даного приводу Головою комісією з реорганізації ДФС України листом №16040-03-10/21224 від 20.09.2022 року раніше було повідомлено представника особи- позивача у справі №420/13834/22 (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень), що «станом на вересень 2022 року в Державній фіскальній службі України, (далі ДФС) проходить процес реорганізації. Комісія з реорганізації здійснює повноваження виключно щодо управління справами в частині забезпечення здійснення заходів, повґязаних з реорганізацією або ліквідацією відповідного органу виконавчої влади або територіального органу у відповідності до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074. Нормативно-правовими актами станом па сьогодні не визначено органу уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівникам податкової міліції. Крім того, проінформувало, що органи Пенсійного фонду України, повертають документи на призначення пенсії без розгляду, в зв'язку з відсутністю визначеного органу виконавчої влади в нормативно-правових актах України уповноваженого на видачу довідок для призначення пенсії працівникам податкової міліції. Додатково повідомило, що комісія з реорганізації Державної Фіскальної служби України не володіє інформацією щодо видачі довідок ГУ ДФС в Одеській області» (див. постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 року у справі №420/13834/22).
Подібний і такий же безнадійний шлях пройшла і особа-позивач у справі №140/3445/23. З даного приводу у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року у справі №140/3445/23 вказано: «Позивач зазначив, що звернувся до Міністерства фінансів України (далі - МФУ) та до Голови Державної фіскальної служби України (далі ДФС України)/голови комісії з реорганізації ДФС України із заявами про прирівнення його посади до наявної посади станом на 05 березня 2019 року та оформлення і подання до ГУ ПФУ у Волинській області довідки про грошове забезпечення станом для перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року. У відповідь отримав лист МФУ в особі голови комісії з реорганізації ДФС України, яким його було повідомлено про те, що нормативно-правовими актами не визначено органу, уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівникам податкової міліції. Відповіді безпосередньо від Голови ДФС/голови комісії з реорганізації ДФС України позивач не отримав, що, на його думку свідчить про відмову у задоволенні заяви.... Листом від 17листопада 2022 року №14758/6/99-00-10-04-01-06 Державна податкова служба України (далі ДПС України) на заяву позивача стосовно видачі довідки про розмір грошового забезпечення повідомила, що оскільки ОСОБА 1 не працював та не працює в апараті ДПС України та на посадах територіальних органів ДПС, призначення на які та звільнення з яких здійснюється Головою ДПС, надати запитувану довідку є неможливим (а.с.20) ... Листом від 08 лютого 2023 року №16040/037/245 на бланку МФУ за підписом голови комісії з реорганізації ДФС України позивачу повідомлено, що комісія здійснює повноваження виключно щодо управління справами в частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідного органу виконавчої влади або територіального органу. Водночас нормативно-правовими актами не визначено органу> уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівниками податкової міліції (а,с,25)».
Відповідно до Розпорядження КМУ від 21.08.2019 року №682-р Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї Постановою КМУ від 06.03.2019 року №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За Розпорядженням від 24.11.2021 року №1493-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Бюро економічної безпеки про початок його діяльності та можливість виконання Бюро завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають функціонування економіки держави. Враховуючи зазначені розпорядження та початок виконання покладених завдань Державною податковою службою, а також її регіональними органами, і Бюро економічної безпеки фактично повністю припинилися з листопада 2021 року всі повноваження Державної фіскальної служби та її територіальних органів у сфері державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і протидії правопорушенням при застосуванні податкового законодавства. А остаточне припинення Головного управління ДФС у Рівненській області і відповідний запис в Єдиному державному реєстрі не здійснюється по теперішній час, очевидно, зовсім не з підстав державного значення подальшого формального існування цього органу, а виключно з фіктивних намірів, який саме і полягає в одному із його варіантів - заблокувати перерахунок пенсій колишнім співробітникам податкової міліції, яким призначено пенсії за Законом №2262-ХІІ.
У матеріалах позовної заяви наведено цілий ряд прикладів, щодо оформлення в 2020-2021 р.р. органами ДФС довідок про розмір грошового забезпечення станом на 2020 рік для колишніх працівників податкової міліції з визначенням середніх розмірів щомісячної надбавки за особливості проходження служби на рівні 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років і премії на рівні 204% посадового окладу.
У відзиві на апеляційні скарги відповідач просив такі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій, покликаючись на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, від 13.02.2008 № 45, наказ Міністерства фінансів України від 17.07.2018 № 616, просив оформити оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 для перерахунку пенсії, обчисливши посадовий оклад та оклад за спеціальним званням шляхом множення величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020 для працездатних осіб, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений за нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а також з визначенням в оновленій довідці додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 100% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 191,2% посадового окладу.
Листом від 02.05.2023 за № 8043/6/17-00-10-00-17 відповідач повідомив позивачу про те, що зміст поданої ним заяви не стосується публічно-владних функцій, що були передані ДПС України, і нормативно-правовими актами не визначено органу, уповноваженого на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівникам податкової міліції, у Головного управління ДПС у Рівненській області відсутні повноваження щодо видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби:
у Національній гвардії України - державним органом, у якому вони перебували на пенсійному обліку до 1 січня 2007 року;
у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - ДСНС;
у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії;
в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін'юсті) - Мін'юстом;
в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС.
Особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов'язків.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції слушно зауважив, що уповноважений орган на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім працівникам податкової міліції відсутній.
Разом з тим, вказаним пунктом Порядку № 45 передбачено, у разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
Згідно з пунктами 5, 6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 в справі № 826/9815/18 висловлено правову позицію, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб'єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір. Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень. Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під ним розуміють перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права до іншого. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, уповноважений відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, який був чинний на час звільнення позивача зі служби в податковій міліції, визначено систему органів державної податкової служби, зокрема, встановлено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Вирішуючи спір суд вірно врахував, що реорганізація ДФС України, у тому числі Головного управління ДФС у Рівненській області, розпочалася з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - Постанова КМУ № 1200), пунктом 1 якої передбачено утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України шляхом реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1200 установлено, що:
Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок);
Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства;
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності;
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
На виконання Постанови КМУ № 1200 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована ДПС України 17.05.2019.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова КМУ № 537):
утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1 Постанови КМУ № 537);
реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2 (пункт 2 Постанови КМУ № 537);
установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 3 Постанови КМУ № 537);
визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності (пункт 4 Постанови КМУ № 537).
На підставі Постанови КМУ № 537 утворене Головне управління ДПС у Рівненській області.
Враховуючи вказане, правильним є твердження, що Головне управління ДПС у Рівненській області є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДФС у Рівненській області лише у відповідних сферах діяльності, які визначені Постановою КМУ № 1200 і стосується реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25.09.2019 № 846 (далі - Постанова № 846) розподілено сервісну та правоохоронну функції ДПС та передбачено позбавлення ДПС функцій з реалізації державної політики щодо боротьби з правопорушеннями, вчиненими під час застосування податкового законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Водночас, згідно з пунктом 4 Постанови № 846, підрозділи податкової міліції у складі ДФС продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому, завдання, структура, повноваження, права податкової міліції визначалися розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.
Відповідно до статей 353, 356 Податкового кодексу України, особи рядового і начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
На підставі пункту 134 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України» від 21.12.2016 № 1797-VІІІ (зі змінами та доповненнями) - з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», 25.09.2021 розділ ХVІІІ-2 Кодексу виключено.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. Також визначено, що територіальні органи ДПС, що ліквідуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2021 № 3166-VI визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.
25.03.2021 набув чинності Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-ХІ (далі - Закон № 1150-ХІ), згідно з яким Бюро економічної безпеки - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.
Верховною Радою України 17.11.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов'язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» № 1888-ІХ, що передбачає внесення змін до КПК, у тому числі виключено підслідність податкової міліції. Статтею 1 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 24.11.2021 № 1493-р оголосив «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1127 «Про деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» (далі - Постанова № 1127) постановлено Міністерству юстиції та Державній архівній службі забезпечити прийняття Центральним державним архівом вищих органів влади та управління від апарату Державної фіскальної служби, а обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити прийняття державними архівами областей, м. Києва від відповідних головних управлінь областей, м. Києва та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в упорядкованому стані архівних справ, внесених до Національного архівного фонду, документів з кадрових питань (особового складу), документів з основної діяльності, які не завершені в діловодстві та/або строки тимчасового зберігання яких не закінчилися, у тому числі документів що містять інформацію з обмеженим доступом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 8 внесено зміни до Постанови № 1127, а саме абзац 1 пункту 1 викладено у наступній редакції. Установити, що у процесі реорганізації Державної фіскальної служби Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011, застосовується з урахуванням таких особливостей: головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби може бути призначена посадова особа Міністерства фінансів, головою комісії з реорганізації раніше утвореного як юридична особа публічного права територіального органу Державної фіскальної служби (головного управління, митниці) може бути призначена посадова особа з числа працівників такого органу або у разі відсутності посадових осіб в такому органі - посадова особа юридичної особи - правонаступника, або у разі відсутності посадових осіб в такому органі та юридичній особі - правонаступнику - посадова особа Міністерства фінансів або Державної податкової служби, або Державної митної служби, або Бюро економічної безпеки.
Верховний Суд у постанові 31.01.2022 за результатами розгляду справи № 420/8922/20 у якій правовідносини подібній цій, констатував, що:
«запис про припинення ГУ ДФС в Одеській області (відповідача у справі) в Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення судом питання про заміну боржника виконавчого провадження був відсутній.»;
«з огляду на вказане, заміна відповідача як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного вибуття ГУ ДФС в Одеській області унаслідок припинення.»;
«юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.».
З наведеного слідує, що територіальні органи ДФС, у тому числі і Головне управління ДФС у Рівненській області, у складі якого як структурний підрозділ діяла податкова міліція, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень центральному органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Судом першої інстанції зґясовано, що Головне управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217) з 12.08.2019 перебуває у стані припинення, запис до Реєстру про його припинення, на даний момент, не внесений.
З огляду на те, що Головне управління ДФС в Рівненській області є саме суб'єктом порушеного, матеріального правовідношення щодо позивача, зважаючи на те, що наразі не припинене та не виключене з реєстру як юридична особа, беручи до уваги той факт, що Державна податкова служба України та Державна митна служба України є правонаступниками обов'язків реорганізованої ДФС лише у відповідних сферах діяльності, а саме - повноважень та виконання функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, суд першої інстанції підставно вважав, що у спірних правовідносинах саме Головне управління ДФС у Рівненській області має видавати довідки про розмір грошового забезпечення колишніх працівників податкової міліції.
Вказане, підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 07.05.2021 № Л/33/ЗВГ/17-97-08, виданої Головним управлінням ДФС у Рівненській області. Тобто, відповідна довідка була видана Головним управлінням ДФС у Рівненській області після 12.08.2019 вже під час перебування в стані припинення.
З огляду на це суд вірно вважав, що в даному випадку Головне управління ДПС у Рівненській області є неналежним відповідачем за позовом про оформлення та видачу довідки про розмір грошового забезпечення колишніх працівників податкової міліції.
При цьому, суд вірно врахував і ту обставину, що порядок заміни неналежності сторони в адміністративній справі регламентований статтею 48 КАС України.
Частинами третьою - шостою статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку
Зміст наведених вище положень статті 48 КАС України свідчить на користь того, що питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача вирішується судом у разі, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
При цьому суд слушно зауважив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту звернення позивача до Головного управління ДФС у Рівненській області із заявою про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що є предметом спору у цій справі. Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що Головне управління ДФС у Рівненській області відмовило позивачу в оформленні такої довідки.
Отже матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність між позивачем та Головним управлінням ДФС у Рівненській області будь-яких спірних правовідносин.
Відтак, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відсутність правових підстав для заміни в цій судовій справі первісного відповідача Головного управління ДПС на Головне управління ДФС у Рівненській області.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у відповідності до вимог ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції, відтак суд апеляційної інстанції не ненаділений повноваженнями щодо заміна відповідача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №460/24945/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула