Рішення від 13.03.2026 по справі 420/5611/25

Справа № 420/5611/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області про визнання протиправними дій щодо винесення наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправними дії Господарського суду Одеської області (далі відповідач) щодо винесення наказу від 21 січня 2025 року №14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік» в частині встановлення з 01.01.2025 надбавки за вислугу років на державній службі начальнику відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності суду ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків посадового окладу, стаж державної служби якої становить понад 22 років (пп.5 п.1 наказу від 21 січня 2025 року №14-к) та скасувати його у цій частині;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що надбавка за стаж позивачу в розмірі 50% встановлена наказом №54-к від 26.03.2019 року, а тому для встановлення надбавки в іншому розмірі оскаржуваним наказом, на виконання положень закону України про бюджет на 2025 рік, звужується обсяг прав пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, суперечить нормам закріпленим в Конституції України, Бюджетному кодексі України.

Ухвалою суду від 24.02.2025р. відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 22.05.2025 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року поновлено провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив у якому вимоги не визнав та зазначив, що кошторис на 2025 рік затверджено ТУ ДСА України 13.01.2025 ДСА України з видатками на оплату праці працівникам апарату суду КЕКВ 2111 відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та деталізації видатків фонду оплати праці на 2025 рік (копія додається).

Наказом Господарського суду Одеської області від 21 січня 2025 року № 14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік» (копія додається) на підставі пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» ОСОБА_1 було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2025 рік (з 01 січня 2025 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, стаж державної служби якої становить понад 22 років. Зазначає, що в минулому році ключовим аргументом при ухваленні рішення на користь державних службовців була колізія норм права, а саме суперечність загального і спеціального законодавства. Однак у зв'язку з зупиненням дії на 2025 рік частини першої статті 52 в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі, державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», така правова колізія усунута. Законодавцем чітко передбачено, що на 2025 рік зупинено нарахування надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про державну службу».

Тому вважає, що застосування Господарським судом Одеської області норм Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» стосовно нарахування надбавки за вислугу років вказаній особі (позивачу) відповідає нормам чинного законодавства України.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 наказом Господарського суду Одеської області від 24.06.2019 № 131-к «Про переведення ОСОБА_1 » переведено з посади головного консультанта відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності суду на посаду начальника відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності Господарського суду Одеської області.

Згідно наказу Господарського суду Одеської області від 26.03.2019 №54-к «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » ОСОБА_1 головному консультанту відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності суду встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби становить 17 років.

Наказом Господарського суду Одеської області від 21 січня 2025 року № 14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік» на підставі пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2025 рік (з 01 січня 2025 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, стаж державної служби якого становить понад 22 років.

Тобто, при розрахунку надбавки відповідачем були застосовані приписи абзацу 3 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ, у якому зазначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

З вказаним наказом позивач не погодилась та звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Організацію судової влади, зокрема загальні питання організаційного забезпечення діяльності судів, визначено в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно з частиною першою статті 150 Закону № 1402-VIII призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Правовий статус державного службовця та відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає Закон України "Про державну службу" № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Дію частини першої статті 52 зупинено на 2025 рік в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" № 4059-IX від 19.11.2024.

Пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" № 4059-ІХ встановлено, що в 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16 та 17 цього розділу та частині сьомій статті 50 Закону України "Про державну службу".

Пункт 13 передбачає, що в 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;

2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник у зв'язку із встановленням позивачці у 2025 році надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу.

Велика палату Верховного Суду розглянула 19.02.2025 справу №240/7215/24 як зразкову, предметом спору якої було встановлення надбавки за вислугу років на державній службі в 2024 році.

За наслідками розгляду справи №240/7215/24 Верховним Судом зроблено такі висновки:

(…)100. Втім Велика Палата Верховного Суду наголошує, що саме лише зменшення граничного розміру надбавки державним службовцям за вислугу років не обов'язково свідчить про звуження соціальних прав і гарантій працівника, зокрема, його права на належний рівень оплати праці.

101. Таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії, а саме: підвищити посадові оклади, оскільки відповідна надбавка є лише окремою складовою грошового забезпечення державного службовця, грошовий вираз якої безпосередньо залежить від розміру його посадового окладу.(…)

(…)123. Отже, зміни в підходах до оплати праці державних службовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2 відсотків за кожен рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема, виконанням програми Європейського Союзу «Ukraine Facility Plan».

124. Такі зміни, як уже зазначалося, не пов'язані з потребою збалансування чи оптимізації видатків Державного бюджету України, зокрема й у зв'язку з уведенням воєнного стану. Навпаки, кінцевою метою запровадженої реформи є збільшення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів та підвищення конкурентоспроможності оплати праці державних службовців у порівнянні з приватним сектором.

125. Отже, зміни, введені законодавцем, щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі не були довільними та свавільними, адже зазначені зміни були елементами такого тривалого процесу, як реформа оплати праці державних службовців, яка заздалегідь оголошена державою та поступово нею впроваджена. Ці зміни носили системний характер і зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу, тому ці зміни мали зрозумілу легітимну мету - підвищення рівня незалежності та фінансової забезпеченості певної категорії державних службовців, покращення статусу державного службовця загалом.(…)

149. Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

150. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.(…)

151. У контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових справ, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, є такі:

- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;

- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;

- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;

- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX;

- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

152. На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору в подібних правовідносинах.(…)

Суд зауважує, що згідно частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд вважає необхідним застосувати висновки Великої падати Верховного суду по вищенаведеній справі під час прийняття рішення, та з урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області про визнання протиправними дій щодо винесення наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Господарський суд Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 29) код ЄДРПОУ 03499997.

Суддя Е.А.Іванов

.

Попередній документ
134829995
Наступний документ
134829997
Інформація про рішення:
№ рішення: 134829996
№ справи: 420/5611/25
Дата рішення: 13.03.2026
Дата публікації: 17.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.03.2026)
Дата надходження: 21.02.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ІВАНОВ Е А
відповідач (боржник):
Господарський суд Одеської області
позивач (заявник):
Гулінська Оксана Миколаївна