Справа № 420/1473/26
13 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду клопотання представника позивача про витребування доказів по справі за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 20.01.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду по суті заяв Позивача від 01.10.2025, 28.10.2025 та 26.11.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про непридатність Позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку;
- зобов'язати Відповідача виключити Позивача з військового обліку на підставі графи І статті 86 А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.07.99 N 207) з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про виключення Позивача з військового обліку військовозобов'язаних.
Ухвалою суду від 26.01.2026 року позов залишено без руху.
29.01.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява разом із доказами доплати судового збору.
Ухвалою судді від 11.02.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
У позові позивач просив витребувати у відповідача докази:
- рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.10.2004 р., яким визначено непридатність Позивача до військової служби за графою І статті 86 А Розкладу хвороб згідно із наказом Міністра оборони України від 12.07.1999р. № 207.
- документи, зокрема, медичні, на підставі яких військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийняте рішення від 27.10.2004 р. про непридатність Позивача до військової служби;
- інші документи, які містяться в особовій справі, послужній (скороченій послужній) картці та/або обліково-послужній картці Позивача і знаходяться в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи клопотання представника позивача, суд зазначає.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, в порушення ч.2 вимог вказаної статті, позивачем не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів по справі за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 80, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів по справі за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя О.А. Вовченко