Справа № 420/431/26
12 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді: Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря Петрової Д.А.,
представниці позивача: Куслій Т.Є.
представниці відповідача: Подольної Т.А.
розглянувши клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичне об'єднання «Проект Монтаж Наладка» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичне об'єднання «Проект Монтаж Наладка» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В межах підготовчого провадження від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення з адміністративним позовом до суду.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначав, що посилання позивача на те, що він дізнався про спірні податкові повідомлення-рішення коли отримав позовну заяву у справі №420/24304/25, не відповідають дійсності, так як він знав про проведення перевірки та відмовився від підписання акту. Податкові повідомлення-рішення позивач отримав засобами поштового зв'язку. Про це свідчать рекомендовані повідомлення про отримання пошти. Відповідач зазначав, що при судовому оскарженні податкових повідомлень - рішень необхідно враховувати строки, встановлені спеціальним законом, зокрема Податковим кодексом України. При цьому він посилався на практику Великої палати ВС у постанові від 15.02.2023 у справі 910/18214/19.
Також відповідач вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки з цим позовом він вже звертався раніше до суду, як зустрічним, однак через неусунення ним вимог ухвали суду, його позов був повернутий.
Позивач заперечував проти залишення позовної заяви без розгялду. Стверджував, що не мав можливості оскаржити спірні рішення через відсутність інформації про їх існування.
З огляду на рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, як зазначає позивач, в них відсутні підписи належного отримувача, не вказана причина невручення поштою листів. Працівник з прізвищем « ОСОБА_1 » або « ОСОБА_2 » ніколи не працювали на підприємстві. На підтвердження цього факту позивач надав довідку податкового органу з списком прізвищ працюючих у спірному періоді працівників.
Також позивач звертав увагу, що в його електронному кабінеті платника податків за 2019 рік відсутня інформація про спірні рішення. Отже про податкові повідомлення-рішення йому не було довгий час відомо. Про них позивач дізнався під час розгляду адміністративної справи № 420/24304/25 за позовом податкового органу про стягнення з позивача податкового боргу. А саме: 24 липня 2025 року - дати отримання позову із додатками. Звернувшись з позовом 06.01.2026, він не порушував 6 - ти місячний строк звернення до суду.
На судовому засіданні сторони підтримали аргументи, зазначені в процесуальних заявах.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України : “ Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду».
Згідно з ч.2 чт. 122 КАС України : “Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України у разі, коли процедура адміністративного оскарження не застосовувалася, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення- рішення в будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, встановлених ст.102 цього Кодексу, але з огляду на загальні строки , встановлені КАС України.
З огляду на предмет спору позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення датовані 14.11.2019; 08.04.2020; 29.09.2022 та 02.06.2023.
Стверджуючи про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, відповідач надав наступні документи щодо:
- податкового повідомлення-рішення від 08.04.2020 - довідка про повернення від 05.05.2020; причини повернення невідомі.
- податкового повідомлення-рішення від 29.09.2022 - довідка про повернення за закінченням терміну зберігання від 08.11.2020;
- податкового повідомлення-рішення від 02.06.2023 - довідка про повернення через відсутність адресата від 28.06.2023.
- податкового повідомлення-рішення від 14.11.2019 - рекомендоване повідомлення про вручення , де зазначається дата вручення 18.11.2019.
Порядок листування платників податків з контролюючим органом встановлює ст.42 ПК України.
Відповідно до п. 42.1. цієї статті: “Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті».
Згідно з п. 42.2.: “Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику)».
В 42.4. ст.42 ПК України вказано: “ Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет».
Згідно з п.2 ст.42-1 ПК України: “Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
[...] проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Дослідивши матеріали справи, суд встановив:
- щодо податкового повідомлення-рішення від 29.09.2022 - інформація про вручення відсутня, відповідач надав довідку про повернення пошти, яка за своєю датою (08.11.2020) не може доводити факт направлення рішення за 2022 рік;
- щодо податкового повідомлення-рішення від 08.04.2020 - інформація про вручення відсутня, причини повернення невідомі.
Отже, з огляду на ці обставини, неможливо встановити факт та дату отримання спірних рішень.
Щодо спірного податкового повідомлення-рішення від 14.11.2019 позивач не визнає його отримання та зазначає, що у рядку “розписка» стоїть прізвище та підпис особи, яка не є та не була у зазначений період працівником підприємства позивача. В підтвердження цієї обставини позивач надав в матеріали справи лист податкового органу № 165/15-32-24-07-02 від 13.01.2026.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.06.2023, з огляду на повідомлення про вручення поштового відправлення, суд встановив, що відповідно до рекомендованого повідомлення від 26.02.2023 пошта була повернута через відсутність адресата за вказаною адресою. З аналізу процитованих норм права, суд погоджується з аргументами відповідача, що направлення надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення є підставою для того, щоби вважати, що документи були вручені. Разом з тим з урахуванням відсутності інформації про вручення спірних рішень, незазначення причини повернення, невідображення боргу та складених у письмовій формі податкових повідомлень-рішень в електронному кабінеті, суд вважає, що сам факт направлення податкових повідомлень - рішень рекомендованим листом не є беззаперечним доказом обізнаності позивача про їх існування. Також в матеріалах справи відсутній опис вкладення із зазначенням документів, які направлялися адресату.
Таким чином, за сукупністю встановлених фактів суд вважає недоведеною відповідачем обставину того, що позивач про спірні рішення дізнався з поштових відправлень.
Щодо посилань відповідача на зловживання позивачем своїми процесуальними правами, суд зазначає, що ч.8 ст.169 КАС України у разі повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, суд робить висновок про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст.244, 248 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не належить до окремого оскарження. Свої заперечення на неї сторони можуть викласти в апеляційній скарзі на рішення, ухваленого за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 13.03.2026.
Головуюча суддя Оксана БОЙКО