Справа № 420/6471/26
про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю)
13 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
09.03.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 08.06.2023,
-Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 08.06.2023.
При вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі судом встановлено, що ця справа не підсудна Одеському окружному адміністративному суду та підлягає передачі на розгляд до іншого адміністративного суду, виходячи з такого.
Відповідно до з ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 26 КАС України визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може скористатися правом альтернативної підсудності.
При цьому, як вже вказувалось вище, згідно з ч. 2 ст. 26 КАС України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Місцезнаходження відповідача-суб'єкта владних повноважень визначається за його офіційною адресою (юридичною адресою або місцем розташування органу) відповідно до його статусу (органу влади, місцевого самоврядування тощо).
Згідно відповіді №2458461 від 13.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса також вказана позивачем у позовній заяві в якості адреси його реєстрації.
При цьому, у позовній заяві у якості свого місця проживання позивач зазначив: АДРЕСА_2 .
Місцезнаходження відповідача, за наданими позивачем відомостями є: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 104б.
З урахуванням викладеного, у розумінні вимог ст. 25, 26 КАС України, дана справа не підсудна Одеському окружному адміністративному суду, позаяк ані офіційно зареєстроване місце проживання заявника, ані офіційно зареєстроване місцезнаходження відповідача - суб'єкта владних повноважень не знаходяться на території, на яку поширюється юрисдикція Одеського окружного адміністративного суду.
За приписами пункту 2 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що адміністративна справа №420/6471/26 територіально підсудна Київському окружному адміністративному суду, а тому підлягає передачі на його розгляд відповідно до територіальної юрисдикції.
Суд зазначає, що юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб'єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 по справі № 554/7669/21 зазначив, що стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Також у постанові Верховного Суду від 24.06.2024 по справі № 554/7669/21 указано, що за загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 29, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Справу №420/6471/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Київського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА