Справа № 420/38205/25
13 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ВІРАМАКС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ВІРАМАКС" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000282/2 від 08.08.2025 р.;
- визнати протиправним та скасувати прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000608 від 08.08.2025 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 30.04.2025 р. між ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" та HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CJ., LTD укладено контракт № НХ2025-98. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CJ., LTD здійснила на адресу ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" поставку товару. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000608 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 13.11.2025 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
27.11.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів від 23.07.2025 р. № 25UA500500023432U2. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, п.1.2 контракту визначено, що у інвойсі зазначаються параметри, характеристики, номенклатура та складові товару. Зазначені відомості відсутні у рахунку від 30.04.2025 р. № HX2025-98. Відповідно до вимог п.4, 5 ч.2 ст.53 МК України основними документами, що підтверджують заявлену митну вартість є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Всупереч вимогам Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216, у наданих платіжних інструкціях № 16, № 21 відсутні відомості графи 56, а відомості графи 57 не відповідають узгодженим реквізитам згідно Розділу 12 контракту № HX2025-98. У наданих платіжних інструкціях зазначено: підписання цієї платіжної інструкції Платник надає банку згоду на виконання платіжної операції. Платіжні інструкції № 16, № 21 не містять обов'язкові реквізити платіжної інструкції, визначених Постановою № 216, зокрема: підписів (власноручних/електронних) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Банківські платіжні інструкції свідчать про намір міжнародного переказу коштів, банківські документи у системі SWIFT не подавались до митного оформлення. Таким чином, під час здійснення митного оформлення декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари. Оцінювану партію товару ввезено відповідно до умов поставки FOB Qingdao. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця належить витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судно. До митного оформлення в якості документального підтвердження витрат на міжнародне перевезення партії товарів декларантом надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417, в якому зазначено термін дії - 3 банківських дні, а також банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати за транспортно-експедиційні послуги від 17.07.2025 р. № 3091, враховуючи що термін дії рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417 закінчився, даний банківський документ не може бути підтверджуючим документом про сплату транспортно-експедиційних послуг. У коносаменті та графі 21 МД зазначені відомості, що свідчать про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на НРР, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МК України. Зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару. Як складову митної вартості, декларантом у ДМВ зазначені витрати на транспортування 278069,75 грн. згідно рахунку на оплату № 3091 від 17.07.2025 р., враховуючи що термін дії рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417 закінчився, даний банківський документ не може бути підтверджуючим документом про сплату транспортно-експедиційних послуг. Таким чином декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних. Відповідно до вимог розділу 1.3 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.04.2025 р. № 219/У-2025 зміст умов та особливостей конкретного переміщення, вартість транспортних послуг та інші умови вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною договору (або у додатку до договору). Заявка або додаток до Договору для митного оформлення надано не було. Договором про перевезення від 29.04.2025 р. № 219/У-2025 визначено перелік обов'язків Експедитора, але у рахунку на оплату відсутні відомості про вартість та включення до митної вартості товару: витрат на НРР, перевалки в порту, транспортно-експедиційні послуги. Таким чином, відсутність заявки на перевезення як невід'ємної частини договору, не надання відомостей про страхування товару, послуг експедитора, відомостей про НРР, обробку, перевалку товару в портах слідування, передбачених умовами договору ТЕО, не дає можливості перевірити повноту наданих послуг, пов'язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, та включення при цьому таких витрат до заявленої митної вартості, які відповідно до ч.10 ст.58 МК України повинні включатись до ціни, що фактично сплачена. У наданій експортній декларації країни відправлення від 31.05.2025 р. зазначено номер коносамента AKKQDG25065990, у поданій митному органу МД вказано коносамент QN25050291, що унеможливлює взяття до уваги дану експортну декларацію. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари, всіх складових митної вартості, зокрема визначених п.п.5, 6,7 ч.10 ст.58 МК України. У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення. Декларантом листом від 08.08.2025 р. № 08/08 повідомлено, що додаткових документів надаватись не буде. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у ст.53 МК України. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.
Ухвалою від 13.03.2026 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.04.2025 р. між компанією HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CJ., LTD (Продавець) та ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" (Покупець) укладено контракт № НХ2025-98, за умовами якого Продавець зобов'язується продати (передати у власність Покупця), а Покупець зобов'язується своєчасно сплатити та прийняти продукцію (надалі Товар). Під Товаром в цьому Контракті розуміється наступна продукція: люльки підвісні будівельні та комплектуючи виробництва HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CJ., LTD (п.1.1 контракту).
Пунктом 1.2 контракту встановлено, що параметри, характеристики, номенклатура та складові (а також вимоги до них) поставленого Продавцем у рамках цього Контракту Товару, зазначаються у Інвойсах.
Згідно п.2.1 контракту Покупець оплачує поставлені Продавцем партії Товару за ціною, зазначеною в Інвойсах, які надає Продавець на кожну окрему партію Товару.
За приписами п..3.1 контракту оплата провадиться наступним чином: 30 % оплачується перед завантаженням контейнеру на борт судна; 70 % оплачується після надання копії коносаменту.
Відповідно до п.4.1 контракту постачання Товару здійснюється на умовах FOB Tianjin, KHP (INCOTERMS 2010), або на умовах, визначених сторонами цього Контракту в Інвойсах на кожну окрему партію Товару.
Пунктом 6.1 контракту встановлено, що Продавець зобов'язаний надати Покупцю такі документи: коносамент, інвойс (рахунок-фактура), пакувальний лист, сертифікат походження, експортна декларація, будь-який інший документ, необхідний для поставки товару на вимогу Покупця.
На виконання умов договору компанія HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CJ., LTD поставила ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" товар, а саме:
товар № 1 - пристрої для підіймання: ZLP630 hot deep galvanized (Ukrainedesign) 200M / підвісні платформи (люльки будівельні), гарячеоцинковані, моделі ZLP630, вантажопід'ємністю 630 кг,висота підйому 200 м. - 29 компл. Комплектація підвісної платформи (люльки будівельної) ZLP630 hot deepgalvanized (Ukraine design): балки, голівки консолі, коуші для тросів, кронштейни верхньої опорної стійки балки, пальці роликів, розподільчі втулки голівки консолі, ролики голівки консолі, ролики стійки, стійки, талрепи, троси розгрузочні, балюстради, боковиниторцеві, вимикачі кінцеві, зажими для тросів, кабелі, колеса, механізми підйомні (двигуни з редуктором), обмежувачі, пальці фіксатори для підйомного механізму, планки кінцевого вимикача, платформи залізні, роз'єми п'ятиштирькові, ролики направляючого вантажного троса, троси вантажні, уловлювачі, щити керування з дистанційним пультом, шайби, гайки, болти. Призначені для підйому людей, будівельних матеріалів та інструментів безпосередньо до робочого місця, з якого виконуються будівельні роботи з зовнішньої сторони будівлі. Постачаються у розібраному стані для зручності при транспортуванні та потребують виконання монтажних робіт. Не військового призначення. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробник: CN;
товар № 2 - частини, призначені для пристроїв для підіймання: Консолі парапетні (пара) гарячеоцинковані (сталеві) /Parapet clamp - 2 пар. Комплектація parapet clamp/ консолі парапетної гарячеоцинкованої: балки, голівки консолі, кронштейни верхні з роликами, стійки балки, талрепи, троси розгрузочні, шайби, болти, гайки. Являють собою механізм підвіски, призначений для встановлення на даху будівлі для підвішування підвісної платформи за допомогою сталевих канатів. Гальмо центробіжне для підвісної платформи/Centrifugal brake - 10 шт. Уловлювач (запобіжне гальмо), шт./Safety Lock - 20 шт. Являють собою механізм підвіски, призначений для встановлення на даху будівлі для підвішування підвісної платформи за допомогою сталевих канатів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: HEBEI XIANGMA TECHNOLOGY CO., LTD. Країна виробник: CN;
товар № 4 - напівпровідникові прилади для комутації електричних кіл, частини для підвісної платформи. Міст призначення. Виробник діодний/Diode: - 150 шт. Не військового. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: HEBEI XIANGMA TECHNOLCONGY CO.,LTD.. Країна виробництва: CN;
товар № 5 - ролики з арматурою з недорогоцінних металів, частини для підвісної платформи, не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Фасадне колесо / Facade wheel - 60 шт. Колесо ходове, діаметр 100мм/Driving wheel - 40 шт. Не військового призначення. Торговельна марка: нема даних. Виробник: HEBEI XIANGMA TECHNOLCONGYCO.,LTD. Країна виробництва: CN;
товар № 10 - електричні пристрої керування, для напруги не більш як 1000В, безчислового керування, призначені для контролю роботи підіймального обладнання платформи, не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Пульт дистанційного керування без кабеля, без ЧПК/Remote control without cable - 20 шт. Пульт дистанційного керування з кабелем з роз'ємом, без ЧПК/Hadleswitch with connector - 30 шт. Не військового призначення. Торговельна марка: нема даних. Виробник: HEBEI XIANGMA TECHNOLCONGY CO.,LTD. Країна виробництва : CN.
23.07.2025 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 25UA500500023432U2. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 30.04.2025 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.04.2025 р. № НХ2025-98; коносамент від 03.06.2025 р. № QN25050291; автотранспортну накладну від 18.07.2025 р. № 45633; сертифікат про походження від 06.06.2025 р. № 25С1309А1886/00018; платіжні інструкції в іноземній валюті від 16.05.2025 р., від 11.07.2025 р. № 21; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417; платіжну інструкцію від 17.07.2025 р. № 3021; довідку про вартість перевезення від 14.07.2025 р.; висновок про вартісні характеристики товару від 16.07.2025 р. № 3-3/855; калькуляцію від 30.04.2025 р.; зовнішньоекономічний договір від 30.04.2025 р. № НХ2025-98; договір про перевезення від 29.04.2025 р. № 219/У-2025; декларацію про відповідність від 30.05.2025 р.; копію митної декларації країни відправлення від 31.05.2025 р. № 425820250000550466 з перекладом на українську мову.
За результатами перевірки МД № 25UA500500023432U2 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення, в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення.
Декларантом 08.08.2025 р. було повідомлено митний орган, що додаткові документи надаватися не будуть.
08.08.2025 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000282/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 2,17 дол. США/кг нетто, товару № 2 - 4,16 дол. США/кг нетто, товару № 4 - 5,1999 дол. США/кг нетто, товару № 5 - 4,08 дол. США нетто, товару № 10 - 8,52 дол. США/кг нетто.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ЕМД від 23.07.2025 р. № 25UA500500023432U2 декларантом подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.04.2025 р. № HX2025 98, рахунок-фактуру (інвойс) від 30.04.2025 р. № HX2025-98 та інші документи. Пунктом 1.2 контракту визначено, що у інвойсі зазначаються параметри, характеристики, номенклатура та складові товару. Зазначені відомості відсутні у рахунку від 30.04.2025 р. № HX2025-98. Відповідно до вимог п.4, 5 ч.2 ст.53 МКУ основними документами, що підтверджують заявлену митну вартість є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Всупереч вимогам Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216, у наданих платіжних інструкціях №16, № 21 відсутні відомості графи 56; відомості графи 57 не відповідають узгодженим реквізитам згідно Розділу 12 Контракту № HX2025 98. У наданих платіжних інструкціях зазначено: підписання цієї платіжної інструкції Платник надає банку згоду на виконання платіжної операції. Платіжні інструкції №16, № 21 не містять обов'язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, зокрема підписів (власноручних/електронних) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; не містять належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Банківські платіжні інструкції свідчать про намір міжнародного переказу коштів, банківські документи у системі SWIFT не подавались до митного оформлення. Таким чином, під час здійснення митного оформлення декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари. Оцінювану партію товару ввезено відповідно до умов поставки FOB Qingdao. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця належить витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судно. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр не надано. До митного оформлення, у якості документального підтвердження витрат на міжнародне перевезення партії товарів декларантом надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417, в якому зазначено термін дії 3 банківських дні, а також банківський платіжний документ що підтверджує факт оплати за транспортно-експедиційні послуги від 17.07.2025 р. № 3091, враховуючи що термін дії рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417 закінчився, даний банківський документ не може бути підтверджуючим документом про сплату транспортно-експедиційних послуг. У коносаменті та графі 21 МД зазначені відомості, що свідчать про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на НРР, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ. Зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару. Як складову митної вартості, декларантом у ДМВ зазначені витрати на транспортування 278069,75 грн. згідно рахунку на оплату № 3091 від 17.07.2025 р., враховуючи що термін дії рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 р. № 417 закінчився, даний банківський документ не може бути підтверджуючим документом про сплату транспортно-експедиційних послуг. Таким чином декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних. Відповідно до вимог розділу 1.3. договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.04.2025 р. № 219/У-2025 - зміст умов та особливостей конкретного переміщення, вартість транспортних послуг та інші умови вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною договору (або у додатку до договору). Заявка або додаток до Договору для митного оформлення надано не було. Договором про перевезення від 29.04.2025 №219/У-2025 визначено перелік обов'язків Експедитора, але у рахунку на оплату відсутні відомості про вартість та включення до митної вартості товару: витрат на НРР, перевалки в порту, транспортно-експедиційні послуги. Таким чином, відсутність заявки на перевезення як невід'ємної частини договору, не надання відомостей про страхування товару, послуг експедитора, відомостей про НРР, обробку, перевалку товару в портах слідування, передбачених умовами договору ТЕО не дає можливості перевірити повноту наданих послуг, пов'язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, та включення при цьому таких витрат до заявленої митної вартості, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена. У наданій експортній декларації країни відправлення від 31.05.2025 р. зазначено номер коносамента AKKQDG25065990, у поданій митному органу МД вказано коносамент QN25050291, що унеможливлює взяття до уваги дану експортну декларацію. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Кодексу. Митним органом відповідно до п.5 ст.54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Декларантом надіслано лист від 08.08.2025 р. № 08/08, у якому зазначено що додаткових документів надаватись не буде. Митну вартість товару № 1 скориговано за резервним методом відповідно до ст.64 МКУ до рівня 2,17 дол. США/кг нетто за ЕМД від 15.11.2024 р. № UA500020/2024/009583. Митну вартість товару № 2 скориговано за резервним методом відповідно до ст.64 МКУ до рівня 4,16 дол. США/кг нетто за ЕМД від 02.07.2025 р. № UA500500/2025/21191. Митну вартість товару № 4 скориговано за резервним методом відповідно до ст.64 МКУ до рівня 5,1999 дол. США/кг нетто за ЕМД від 13.06.2025 р. № UA500020/2025/004447. Митну вартість товару № 5 скориговано за резервним методом відповідно до ст.64 МКУ до рівня 4,08 дол. США/кг нетто за ЕМД від 09.04.2025 р. № UA100340/2025/311906. Митну вартість товару № 10 скориговано за резервним методом відповідно до ст.64 МКУ до рівня 8,52 дол. США/кг нетто за ЕМД від 10.04.2025 р. № UA408020/2025/13003.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000608.
Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності:
- у рахунку від 30.04.2025 р. № НХ2025-98 відсутні відомості щодо параметрів, характеристики, номенклатури та складових товару, як це визначено п.1.2 контракту;
- не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, оскільки банківські платіжні документи від 13.06.2025 р. № 101 та від 28.07.2025 р. № 134 не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, а саме підпису (власноручного/електронного) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації, відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ІD ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією;
- не надано належних документів щодо підтвердження витрат на перевезення товарів, не надано заяви, передбаченої договором від 29.04.2025 р. № 219/У-2025;
- у коносаменті зазначені відомості, що свідчать про перевантаження товарів та пов'язаиі з цим витрати на НРР, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення;
- у наданій експортній декларації країни відправлення від 31.05.2025 р. зазначено номер коносаменту АККQDG25065990, а у поданій МД вказано коносамент QN25050291, що унеможливлює взяття до уваги дану експорту декларацію;
- не надано всі додатково витребувані документи.
Стосовно доводів відповідача про відсутність у рахунку від 30.04.2025 р. № НХ2025-98 відомості щодо параметрів, характеристики, номенклатури та складових товару, то суд вказує на те, що за приписами п.1.2 контракту від 30.04.2025 р. № НХ2025-98 параметри, характеристики, номенклатура та складові (а також вимоги до них) поставленого Продавцем у рамках цього Контракту Товару, визначається у Інвойсах.
Тобто, перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу.
У наданому продавцем інвойсі від 30.04.2025 р. № НХ2025-98 вказано найменування товарів, ціна, умови поставки і у позивача відсутні зауваження щодо того, що товари, поставлені продавцем, є не тими товарами, які узгоджено сторонами контракту.
При цьому, не зазначення в інвойсі конкретних характеристик товарів, не свідчить про невідповідність поданий документів чи про наявність розбіжностей у наданих документах.
Щодо зауважень відповідача до платіжних інструкцій в іноземній валюті, суд зазначає, що відповідно до пункту 6 розділу І Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі. Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги.
Згідно пункту 26 розділу ІІІ вказаного Положення № 216 надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.
Суд зауважує, що при електронній ідентифікації клієнта банком, за допомогою апаратного цифрового ключа, його підпис на платіжних документах не вимагається.
Платіжні інструкції в іноземній валюті від 16.05.20265 р. № 16, від 11.07.2025 р. № 21, які надавалися до митного органу, сформовані в електронному вигляді, містять всі необхідні відомості щодо банку, яким здійснено перерахування коштів, реквізитів надавача платіжних послуг, отримувача коштів, призначення платежу, що повністю узгоджується з вимогами Постанови № 216. Крім того, на платіжних інструкціях міститься підпис уповноваженої особи АБ "Південний", скріпленого печаткою, про їх виконання.
Отже, позивачем надано до митного оформлення платіжні інструкції, які підтверджують здійснення оплати за товар у повному обсязі.
Окремо суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано яким чином відсутність в платіжній інструкції (власноручного/електронного) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, вплинули на достовірність визначення ТОВ "ТС "ВІРАМАКС" задекларованої митної вартості, адже платіжна інструкція є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації (дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 р. у справі № 320/2455/19).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені) (постанови Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21).
Отже, вказана обставина не може слугувати підставою для коригування митної вартості.
Стосовно тверджень відповідача про не підтвердження витрат на перевезення товарів та не декларування додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару з одного морського судна на інше, суд зазначає наступне.
Пунктом 4.1 контракту від 30.04.2025 р. № НХ2025-98 постачання Товару здійснюється на умовах FOB Tianjin, KHP (INCOTERMS 2010), або на умовах, визначених сторонами цього Контракту в Інвойсах на кожну окрему партію Товару.
Згідно інвойсу від 30.04.2025 р. № НХ2025-98 умови поставки FOB Qingdao.
Відповідно до Інкотермс умови поставки FOB (…named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Тобто, за умовами поставки FOB усі витрати до моменту завантаження товару на судно, в даному випадку порт Qingdao, несе продавець, а покупець не зобов'язаний включати до митної вартості витрати, які не підлягали оплаті за договором.
Поставка товарів здійснювалась на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.04.2025 р. № 219-У-2025, укладеного між ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" (Клієнт) та ТОВ "СІ ГЕЙТ УКРАЇНА" (Експедитор).
ТОВ "СІ ГЕЙТ УКРАЇНА" складено довідку про транспортно-експедиторські витрати від 14.07.2025 р., відповідно до якої транспортні витрати з доставки вантажу за межами України, який слідував за маршрутом Qingdao (China) - Чорноморськ (митний кордон України) згідно номеру коносамента AKKQDG25065990/QN25050291 у контейнері CAA9227592 складає 227891,75 грн.
Також ТОВ "СІ ГЕЙТ УКРАЇНА" виставлено рахунок на оплату від 10.07.2025 р. № 417 на вказану суму, який оплачено позивачем згідно платіжної інструкції від 17.07.2025 р. № 3091.
Доводи відповідача про те, що у зв'язку зі сплином строку оплати рахунку від 10.07.2025 р. № 417 здійснення оплати 17.07.2025 р. не є підтвердженням транспортно-експедиторських витрат, суд не бере до уваги, оскільки здійснення оплати цих витрат підтверджується як відміткою банку на платіжній інструкції від 17.07.2025 р. № 3091 про здійснення перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "СІ ГЕЙТ УКРАЇНА", так і листом ТОВ "СІ ГЕЙТ УКРАЇНА" від 11.11.2025 р. № 111125 про отримання коштів.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України до митного оформлення подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
За приписами п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 р. № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Як вже зазначалося, на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення позивачем надавалась довідка про транспортно-експедиційні витрати від 14.07.2025 р., рахунок на оплату від 10.07.2025 р. № 417, платіжна інструкція від 17.07.2025 р. № 3091, які не мають жодних розбіжностей щодо вартості транспортних послуг.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що надані позивачем митному органу документи є логічними та містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно із положеннями ч.2 ст.53 МК України для визначення вартості товару.
Стосовно ненадання позивачем заявки на перевезення, то суд вказує на те, що заявка відсутня у переліку обов'язкових документів, визначених ст.53 МК України, а тому за наявності наданих до митного оформлення довідки про транспортно-експедиційні послуги, рахунку на оплати та платіжної інструкції твердження митного органу про не підтвердження витрат на перевезення є безпідставними.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що задекларовані позивачем як складову митної вартості витрати на транспортування у розмірі 227891,75 грн. підтверджені належними документами, які надавалися митному органу.
Щодо зауважень відповідача до зазначення в експортній декларації коносамента AKKQDG25065990, а до митного органу надано коносамент QN25050291, то суд вказує на наступне.
Домашній коносамент - це коносамент, що випускається експедитором в додаток до лінійного або майстер-коносаменту. Домашній коносамент (QN25050291) підтверджує договір між відправником і експедиційною компанією, а лінійний коносамент (AKKQDG25065990) між відправником і морською лінією. Домашній і лінійний (майстер) коносаменти різниці в товаророзпорядчих властивостях між собою не мають. Тому до митного контролю позивачем надано міжнародний коносамент, на підставі якого і отримувався товар.
Крім цього, відповідач не обґрунтовує яким чином відмінність у реквізитах коносаменту впливає на заявлений рівень митної вартості товарів.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги дане зауваження, так як воно жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів.
Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд відхиляє виходячи з наступного.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.
Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).
З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.
Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом каталогів, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх безпідставними, так як, по-перше, позивачем надавались при митному оформлені висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх торгових ринків" від 16.07.2025 р. № 3-3/855, копія декларації країни відправлення від 31.05.2025 р. № 425820250000550466 з перекладом на українську мову, а по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Дана правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 р. у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 р. у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2, відповідачем використано для коригування митної вартості товарів ЕМД від 15.11.2024 р. № UA500020/2024/009583, ЕМД від 02.07.2025 р. № UA500500/2025/21191, ЕМД від 13.06.2025 р. № UA500020/2025/004447, ЕМД від 09.04.2025 р. № UA100340/2025/311906, ЕМД від 10.04.2025 р. № UA408020/2025/13003.
В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці ЕМД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000608 також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000608, а тому позовні вимоги ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ТСК "ВІРАМАКС", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 6056 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ВІРАМАКС" (65005, м.Одеса, вул.Бугаївська, буд.21, офіс 609, код ЄДРПОУ 44842259) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000282/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2025 р. № UA500500/2025/000608.
Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ВІРАМАКС" (65005, м.Одеса, вул.Бугаївська, буд.21, офіс 609, код ЄДРПОУ 44842259) судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко