13 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1368/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )0
відповідач: гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 , через адвоката Салманову-Похилу Ф.А., звернувся до суду з позовом до гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок (довідку) ВЛК №2026-0110-0907-0772-3 від 10.01.2026 року, видану гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати гарнізонну військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_2 провести йому повторний (контрольний) медичний огляд щодо придатності до військової служби з урахуванням усієї наданої медичної документації, включно з діагнозом атрофії/ураження зорового нерва, та із застосуванням відповідних статей/пунктів Розкладу хвороб, з оформленням вмотивованого письмового висновку, що міститиме: перелік документів, які враховані; посилання на конкретні статті/пункти Розкладу хвороб; обґрунтування щодо кожного діагнозу з описом досліджень та направленням до комісії на оцінювання повсякденного функціонування позивача для встановлення/визначення групи інвалідності.
Разом із позовною заявою представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- зупинити дію довідки ВЛК №2026-0110-0907-0772-3 від 10.01.2026 року - до набрання рішенням суду законної сили;
- заборонити вчиняти дії, що ґрунтуються на оскаржуваному висновку (довідці ВЛК №2026-0110-0907-0772-3 від 10.01.2026 року), а саме: направляти позивача до виконання завдань/служби в умовах, які можуть погіршити стан здоров'я; використовувати оскаржуваний висновок як підставу для прийняття рішень щодо придатності /призначення/ переміщення позивача (у межах, визначених судом).
В обґрунтування позову та заяви представник позивача вказує, що позивач має захворювання очей та порушення зору, які зумовлюють його непридатність до військової служби. Втім гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 під час медичного огляду не врахувала медичну документацію позивача та прийняла постанову, оформлену довідкою ВЛК №2026-0110-0907-0772-3 від 10.01.2026 року, якою визнала позивача придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Вважає, що така постанова ВЛК є незаконною, а позивачу слід провести повторний (контрольний) медичний огляд щодо придатності до військової служби. На час розгляду справи існує ризик заподіяння позивачу істотної та невідновної шкоди, оскільки вказаний висновок використовується як підстава для направлення/залучення позивача до виконання службових обов'язків, несумісних із наявними діагнозами, можливого направлення в підрозділи/умови, що створюють загрозу погіршення стану зору.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову шляхом: 5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику - до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Рішення (індивідуальні акти) суб'єктів владних повноважень, які стосуються прав або інтересів визначеної в акті особи (осіб), справляють певний вплив на таку особу (осіб). Такі рішення можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно, та які є небажаними для нього. Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини навіть у разі їх доведення не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Забезпечення позову з підстав існування очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень може мати місце лише за умови, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Предметом спору у цій справі є законність постанови ВЛК військової частини НОМЕР_2 , прийнятої за наслідками медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 . Цією постановою ВЛК, яка оформлена довідкою ВЛК №2026-0110-0907-0772-3 від 10.01.2026 року, позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Представник позивача просить забезпечити позов та зупинити дію спірної постанови ВЛК з метою уникнення призначення позивача на певні посади військової служби та запобігання подальшому погіршенню стану його зору.
Суд зазначає, що спірна постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби сама по собі не створює безпосередніх правових наслідків, оскільки є медичним висновком про стан здоров'я військовослужбовця та його придатність до військової служби. Така постанова не є наказом про проходження військової служби, яким оформлюється встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців. Зупинення дії цієї постанови як захід забезпечення позову фактично вирішує спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, який спрямований на гарантування виконання можливого рішення суду, а не на попереднє вирішення спору.
Щодо вимоги заборонити вчиняти дії невизначеному колу осіб щодо направлення позивача до виконання завдань/служби в умовах, які можуть погіршити стан його здоров'я, та/або приймати рішення щодо його призначення та/або переміщення по службі, то такий спосіб забезпечення позову безпосередньо не пов'язаний з предметом спору та не є співмірним із заявленими вимогами. Заборона для невизначеного кола осіб суперечить принципу правової визначеності. Питання щодо призначення на посаду або переміщення військовослужбовця вирішується відповідними наказами командування, які не є предметом оскарження у даній справі.
Представник позивача не довела, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Позивач не позбавлений права у разі незгоди з постановою ВЛК щодо встановлених йому діагнозів та ступеня придатності до військової служби, звернутися до ВЛК вищого рівня для перегляду спірної постанови, незалежно від розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ