Справа № 445/314/26
Провадження № 1-кп/445/251/26
підготовчого судового засідання
12.03.2026 Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника цивільного
позивача ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000001040 від 10.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України, -
в провадженні Золочівського районного суду Львівської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000001040 від 10.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою суду від 06.02.2026 призначено підготовче судове засідання у вказаному провадженні.
В підготовче судове засідання з'явилися прокурор, представник цивільного позивача, обвинувачений та його захисники.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам законодавства, підстав для його повернення немає, підстави для закриття провадження відсутні, справа підсудна Золочівському районному суду Львівської області, просить призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту. На стадії підготовчого провадження прокурором подано цивільний позов, а також клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Сторона захисту в підготовчому засіданні заявила свої заперечення щодо клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу, просить в задоволенні такого відмовити, а також скаргу на постанову слідчого, щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду сторона захисту не заперечувала, просить також доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Щодо клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме в нічний час.
Вказує, що обвинувачений звинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, докази вчинення протиправного діяння є вагомими, ризики поза процесуальної поведінки обвинуваченого зберігаються та є достатньо високими, більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним ризикам, а саме ризику впливу на свідків чи ризику переховуватись від суду. Водночас, прокурор не заперечив, що за час досудового розслідування обвинувачений поза процесуальної поведінки не допускав, покладені обов'язки виконував.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники щодо клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього у певний період доби заперечили, просять в задоволенні такого відмовити. Вказують, що ризики позапроцесуальної поведінки прокурором не доведені, доводи клопотання слово в слово збігаються з клопотанням поданим на стадії досудового розслідування, звертають увагу на належну поведінку обвинуваченого, його міцні соціальні зв'язки.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.01.2026 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Впродовж останніх двох місяців обвинувачений умов застосованого запобіжного заходу не порушував, поза процесуальної поведінки не допускав, покладені на нього обов'язки виконував.
Як вбачається із ухвали слідчого судді від 21.01.2026 року та клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу, застосування такого запобіжного заходу пов'язане в першу чергу із ризиком впливу на свідків, при цьому частина цих свідків мають безпосередній стосунок до ТзОВ «Еко баланс Золочів», керівником якого є обвинувачений, а також певною мірою ризик переховуватись від органу досудового розслідування чи суду.
Разом з тим, незважаючи на вищевказаний ризик, сторона обвинувачення не клопотала про відсторонення обвинуваченого від посади, щоб зменшити ризик його ймовірного впливу на свідків, а також не клопотала, і такий обов'язок не був покладений на обвинуваченого ухвалою слідчого судді, про заборону спілкуватись із свідками, що видається досить не логічними в час, коли сторона обвинувачення вказує, що такий ризик є досить суттєвим.
Яким чином перебування обвинуваченого за власним місцем проживання в нічний час доби унеможливить чи зменшить ризик впливу на свідків, ні в клопотанні, ні в судовому засіданні сторона обвинувачення не аргументувала.
Фактично теж саме стосується і ризику ймовірного переховування.
Очевидно, що ці ризики мають право на існування, однак їх рівень є досить мінімальним, зворотного стороною обвинувачення не доведено.
Окрім цього, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки та позитивні характеристики.
Також суд бере до уваги, що на території Львівської області продовжує діяти воєнний стан та комендантська година, що в свою чергу утруднює пересування осіб в нічний час доби.
Відтак, суд вважає, що продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби буде не пропорційним заходом щодо переслідуваної мети, а запобігти заявленим прокурором ризикам, які, хоч і в мінімальній, але в певній мірі продовжують існувати, можливо, застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього ряд обов'язків, що сприяли б його належній процесуальній поведінці.
Щодо скарги на постанову слідчого.
Захисником ОСОБА_6 у підготовчому засіданні подано скаргу на постанови слідчих від 15.07.2025 року щодо залучення спеціалістів, оскільки такі невмотивовані та не відповідають положенням ст. 110 КПК України, а отже залучення спеціалістів проведено із порушенням передбаченої процедури.
Прокурор проти задоволення скарги захисника заперечив, посилаючись на те, що постанови слідчого є законними, слідчий діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений КПК України.
Суд, вивчивши доводи скарги захисника та вислухавши думки учасників судового провадження приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений: приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, які приймаються у формі постанови.
При цьому, суд враховує вимоги ст. 89 КПК України, згідно якої суд вирішує питання допустимості, належності доказів підчас їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення або, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу, під час судового розгляду , а сторони кримінального провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи скарги захисника, які зводяться до обґрунтування недопустимості доказів у кримінальному провадженні, які ще не були дослідженні судом, є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Щодо заявленого цивільного позову прокурором.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
З матеріалів провадження вбачається, що цивільний позов підписано прокурором ОСОБА_8 та вручено стороні захисту під розписку.
Попередньо, а саме 15.01.2026 року прокурор звернувся до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області із запитом щодо надання інформації про вжиття заходів з метою захисту інтересів держави, зокрема щодо підготовки/подання відповідних цивільних позовів.
Листом від 22.01.2026 року Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області інформувала прокурора, що останньою не вживались заходи з метою захисту інтересів держави, до суду з позовами про відшкодування шкоди міська рада не зверталась.
Відтак, вказаний позов про відшкодування збитків заявлено прокурором, обґрунтовано підстави для представництва, а тому наявні підстави для прийняття такого до провадження.
Щодо інших питань підготовчого провадження.
Обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, до нього додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку сторони захисту про їх отримання, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення прокурору не вбачається.
Підстав для закриття провадження судом не встановлено.
Кримінальне провадження підсудне Золочівському районному суду Львівської області та підлягає розгляду суддею одноособово.
Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд -
призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000001040 від 10.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.239, ч. 2 ст. 367 КК України, суддею одноособово.
Судовий розгляд кримінального провадження призначити у відкритому судовому засіданні в залі Золочівського районного суду Львівської області, що знаходиться за адресою: вул. С. Стрільців, 24, м. Золочів, Львівська область, на 28 квітня 2026 року о 14 год. 00 хв.
Про день, час та місце проведення судового засідання повідомити учасників кримінального провадження.
Прийняти до провадженння заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
В задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого від 15 липня 2025 року про залучення спеціаліста та постанову слідчого від 15 липня 2025 року про залучення спеціаліста - відмовити.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або праці, а також про зміну контактного номеру телефону;
- прибувати за першим викликом до Золочівського районного суду Львівської області;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків встановити до 12 травня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доручити начальнику Золочівського районного сектору №2 філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ), яку скерувати до суду в строк до 28.04.2026 року.
У випадку неможливості підготовки досудової доповіді у визначений строк, підготувати таку та скерувати на адресу суду у максимально можливий стислий термін.
Копію ухвали негайно скерувати для виконання до Золочівського районного сектору №2 філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16 березня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1