Справа №336/12554/25
Провадження №2/333/2358/26
16 березня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
30.01.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 29 172,60 грн, а також судових витрат.
В обґрунтування позову зазначається, що 29.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір №4339835 про надання споживчого кредиту. За цим Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п.1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно із п.1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 29.01.2024 року по 23.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек Україна». Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 22 422,60 грн. - тіло кредиту та 2999,99 грн. - нараховані проценти; 17 922,61 грн., 1500,00 грн., - штрафні санкції.
25.10.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Кредитний договір укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», що відповідає вимогам ст.207, ст.1055 ЦК України. Кошти були перераховані відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору, а також правничу допомогу.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.
Також дані РНОКПП відповідача внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».
Судом здійснено підписку відповідача на отримання процесуальних документів на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
24 лютого 2026 року на адресу Комунарського районного суду м.Запоріжжя повернувся конверт з рекомендованим повідомленням, який було направлено на зареєстровану адресу проживання відповідача ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідача, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.
Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.
Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 29.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір №4339835 про надання споживчого кредиту , відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 3000,00 грн, який був підписаний відповідачем електронним підписом 29.01.2024 10:10:21, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , наданої позичальником.
Відповідно до умов, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні у сумі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3. вказаного вище договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно пункту 1.4 договору, вбачається що тип процентної ставки - фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: пункт 1.4.1. - стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. за пунктами 1.4.1 - 1.6.2 Орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування становить 99923,40 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 30000 грн.
Пунктом 3.1. вказаного договору, вбачається, що Проценти, що нараховуються за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Сторони домовилися, що клієнт зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором (п.5.4.1.).
Пунктом 9.9. кредитного договору передбачено, що клієнт, підписуючи цей договір, підтверджує, що перед його укладенням йому в чіткій та зрозумілій формі була надана інформація, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 29.01.2024, ОСОБА_1 проінформована про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписано позичальником електронним підписом 29 січня 2024 року о 10:10:21.
Також в матеріалах справи міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до Договору) які підписаний тим самим шляхом, що й паспорт споживчого кредиту та договір.
Згідно п.1.2 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн., строк кредиту 360 днів (п.1.3), дата повернення кредиту 23.01.2025 року, що вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до Договору від 21.02.2022 року укладеного між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» про організацію переказу грошових коштів №210222-1, ТОВ «Пейтек Україна» здійснює фінансові операції за договорами укладеними між клієнтом та ТОВ «Лінеура Україна».
Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 01.11.2024 № 20241101-2970, товариство, як фінансова установа, що має ліцензію НБУ на надання платіжних послуг, підтвердило, що на підставі договору з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» № 03012024-1 від 03.01.2024 29.01.2024 о 10:12:20 було успішно здійснено переказ 3000,00 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 . Операція проведена через сайт credit7.ua, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», код авторизації - 775020.
25.10.2024 року між ТОВ «ФК «Лінеура Україна» як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №25/10/2024, згідно з умовами якого, клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вище вказаним кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4339835 від 29.01.2024 року загальна сума заборгованості склала 22422,6 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 2999,99 грн., заборгованості за процентами - 17922,61 грн., штрафні санкції 1500 грн.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
При цьому суд враховує, що відповідачем у спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості або неправильність розрахунку, поданого позивачем.
Зокрема, відповідач:
?не надав доказів повного або часткового погашення кредитної заборгованості, які б спростовували розрахунки позивача;
?не заявляв клопотання про призначення судово-економічної експертизи щодо перевірки правильності розрахунку боргу;
?не подав клопотань про витребування додаткових доказів, які могли б вплинути на встановлення фактичних обставин справи;
?не довів обставин, які б свідчили про недійсність кредитних договорів або відсутність факту отримання кредитних коштів.
Відповідачем не подано контррозрахунку заборгованості, не наведено обґрунтованих заперечень щодо конкретних складових боргу, не надано доказів неправильності здійснених банком нарахувань або застосування процентних ставок, що не передбачені договором.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Проте відповідач обмежився загальними твердженнями про завищеність нарахувань, які не підтверджені жодними доказами.
Підстав для зменшення розміру процентів чи застосування положень статті 551 ЦК України судом не встановлено, оскільки заявлена до стягнення сума не містить неустойки у розумінні зазначеної норми, а складається з тіла кредиту та процентів за користування ним.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 627Цивільного кодексу Українипередбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.
Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
З наданих позивачем доказів вбачається, що банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у користування кредитні кошти. Водночас відповідач свої зобов'язання за договором виконав не належним чином.
Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд погоджується з наданим позивачем та дослідженим у судовому засіданні розрахунком заборгованості, оскільки він є обґрунтованим, його розмір підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований, а навпаки визнаний у повному обсязі.
Відповідно до ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Щодо розподілу судових витрат:
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви, позивачем згідно вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн згідно платіжної інструкції № 1439 від 24.03.2025.
Платіжна інструкція, досліджена судом з матеріалів електронної справи 333/2780/25 в системі документообігу загальних судів «Д-3», шляхом відкриття з вкладки - «Прикріплені файли». Доступ до платіжної інструкції мають сторони цивільної справи через підсистему «Електронний суд».
Тому на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначено в сумі 10000 грн у зв'язку із зверненням з позовом.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат наведено позивачем при поданні позовної заяви.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявку на виконання доручення до договору №12981 від 05.11.2025, згідно якої ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і адвокат Столітній М.М. погодили перелік надання правових послуг за договором та їх вартість у розмірі 10000 грн.
З укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і адвокатом Столітнім М.М. договору про надання правничої допомоги встановлено, що сторонами погоджено сплату гонорару товариством адвокату протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням першої інстанції у справі законної сили.
Судом встановлено, що 10.12.2024 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в особі виконуючого обов'язки генерального директора Сівеки Станіслава Сергійовича та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладений Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а й самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, яка подана до суду через систему «Електронний Суд», в сумі 10 000 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.
А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 000 грн.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд зазначає, що під час розгляду справи права відповідача порушені не були, а провадження здійснювалося з дотриманням принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, передбачених статтями 12, 13 ЦПК України.
Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження. Судом вжито всіх передбачених законом заходів для забезпечення його участі у справі та реалізації права на захист.
Справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог та на підставі поданих доказів. Позивач довів обставини, на які посилався, тоді як відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався. Отже, рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального закону та без порушення прав відповідача.
Керуючись ст.ст.522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 137, 141 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» код ЄДРПОУ-44559822, заборгованість у розмірі 29 172 (двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят дві) гривні 60 копійок по кредитному договору №4339835 від 29.01.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» код ЄДРПОУ-44559822, 2422 грн. 40 коп. судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 16.03.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська