Справа № 331/2089/26
Провадження № 2/331/2525/2026
іменем України
13.03.2026
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про припинення обтяження транспортного засобу, -
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про припинення обтяження транспортного засобу.
Просить скасувати (припинити) приватне обтяження № 16379177, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.07.2017, у вигляді застави рухомого майна та заборони відчуження транспортного засобу KIA CARNIVAL, 2007 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1 , яке встановлено на підставі договору застави № DN81AR03110024 від 28.11.2007, виданого ПАТ КБ «ПриватБанк». Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, зареєстрованого 18 липня 2017 року за № 16379177, об'єкт обтяження транспортний засіб KIA CARNIVAL, номер об'єкта № НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою,стосовно якої остання просить ухвалити судове рішення,є припинення обтяження транспортного засобу у вигляді застави рухомого майна та виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно відповіді №2454467 від 13.03.2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»: м. Київ, вул. Грушевського 1-д, що належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Печерського районного суду м. Києва.
Разом з тим, суд зазначає, що не може погодитися з доводами зазначеними ОСОБА_1 в позовній заяві, в інтересах якої діє адвокат Денисенко С.В., що підлягають застосуванню правила, передбачені частиною 2 статті 30 ЦПК України щодо виключної підсудності.
Частиною 2 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред'явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.
Відповідно до статей 3-5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Обтяження поділяються на публічні та приватні.
Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.
Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до приватних забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
За нормами статей 37-38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що до публічних обтяжень належать: 1) податкова застава; 2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; 5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом; 6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.
З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що правила виключної підсудності, передбачені частиною 2 статті 30 ЦПК України, стосуються лише виключно позовів про скасування публічного обтяження рухомого майна у вигляді арешту та не можуть бути застосовані при вирішенні спору про скасування чи зняття приватного забезпечувального обтяження, яке встановлено для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави.
В даному випадку, вказавши в нормах ЦПК України, що позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна, законодавець чітко визначив, що застосування виключної підсудності може мати місце лише до публічного обтяження майна у вигляді арешту, а не до будь-якого обтяження, в тому числі приватного забезпечувального чи приватного договірного обтяження рухомого майна. В іншому випадку в даній нормі закону мало б зазначатись, що правила виключної підсудності стосується будь-якого виду обтяжень.
Відповідно до норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" приватне забезпечувальне обтяження на підставі договору застави та публічне забезпечення - накладення арешту є окремими видами обтяження рухомого майна, передбаченого Законом, мають окремий правовий режим застосування (підстави виникнення, особа обтяжувача, вимоги, які забезпечують обтяження, права обтяжувача, порядок звернення стягнення на предмет обтяження тощо), виникають з різних правових підстав.
Отже, місцезнаходженням відповідача Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»: м. Київ, вул. Грушевського 1-д, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, тому необхідно її передати на розгляд до Печерського районного суду м. Києва. Олександрівському районному суду міста Запоріжжя територіально не підсудна відповідна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Печерський районний суд м. Києва.
Керуючись ст. ст. 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України,
Цивільну справу №331/2089/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про припинення обтяження транспортного засобу, передати для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва(вул. Володимирська,15, м. Київ).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 13 березня 2026 року.
Сторони по справі:
Позивач ОСОБА_1 , адреса реєстрація: АДРЕСА_1 адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Представник позивача ДЕНИСЕНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса м. Київ, вул.Грушевського, 1Д, 01001.
Третя особа ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи», адреса: м.Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 4, 04053 .
Суддя Н.В. Фісун