Справа № 455/2519/25
Провадження № 2-о/455/21/2026
Іменем України
20 лютого 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Борковська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
09.12.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Писко С.І. звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною заявою, в якій просить суд встановити факти, що мають юридичне значення, а саме: встановити факт, що має юридичне значення - належності свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20.02.1989р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити факт, що має юридичне значення - родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько заявника, ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_2 належав житловий будинок АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на цей будинок. Зазначає, що при житті 27 лютого 2007 року ОСОБА_2 склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого воно б не складалося, взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що за законом він матиме право, в тому числі, і житловий будинок з усіма надвірними будівлями, що знаходиться в селі Гуманець Старосамбірського району Львівської області, заповів своєму сину - ОСОБА_1 .
Вказує, що 13 листопада 2007 року ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом звернувся в Старосамбірську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу за №43434408 у спадковому реєстрі. Проте, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, зазначивши у листі №1059/02-14 від 21.10.2025р., що Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області не вправі видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно, у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 , а у свідоцтві про смерть зазначено _ ОСОБА_2 , що не співпадає. Також не доведено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та заявником, як батьком та сином. За захистом свого права, як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . рекомендовано звернутись до суду.
Зазначає, що згідно експертного висновку № 056/1741-п від 04.12.2025 року Українського бюро лінгвістичних експертиз офіційно-документальним українським варіантом аналізованого особового імені є Остап, похідна чоловіча форма імені по батькові ОСОБА_4 . Варіант цього імені ОСОБА_5 , похідна чоловіча форма імені по батькові ОСОБА_6 , ономастичні джерела фіксують як розмовний. ОСОБА_7 розподібнення записів імені та похідної чоловічої форми імені по батькові в різних документах однієї родини ілюструє регулярні динамічні явища в межах відповідної онімної парадигми та типові девіації в практиці документування у діалектному ареалі, де зроблено ці записи. З урахуванням зазначеного записи імені по батькові ОСОБА_8 / ОСОБА_4 (свідоцтво про народження, записи ОСОБА_1 , батько ОСОБА_3 ; довідка про місце реєстрації та проживання, записи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; заповіт, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, запис ОСОБА_3 ; витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис ОСОБА_3 ) і ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ; заповіт, запис ОСОБА_2 ; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), запис інформація про спадкодавця ОСОБА_2 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Вважає, що зазначення в правовстановлюючому документі на житловий будинок імені власника « ОСОБА_3 » є помилковим, однак внаслідок цього заявник як спадкоємець за заповітом після смерті свого батька не може реалізувати свої спадкові права на вказане спадкове майно, оскільки не доведено факт належності останньому правовстановлюючого документу. Факти, про вставлення яких просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для реалізації спадкових прав після смерті спадкодавця.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 року справу визначена для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді від 22.12.2025 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Писко С.І. в судове засідання не з'явилися, проте представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначає, що заявлені вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заявника, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_1 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.06.1956 року (а.с.21).
Згідно довідки №238 від 16.10.2025р. виданої старостинським округом №1 Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (а.с.23), ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день смерті з ним проживали та були зареєстровані: дружина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; невістка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; внук - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; внук - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; внук - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , у віці 86 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Чаплівською сільською радою Старосамбірського району Львівської області 18 червня 2007 року, про що складено відповідний актовий запис за №15 (а.с.22), внаслідок чого відкрилась спадщина на майно.
Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 20.02.1989 року (а.с.29), жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_3 .
Згідно довідки №239 від 16.10.2025 виданої старостинським округом №1 Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (а.с.24), вбачається, що ОСОБА_3 останній і єдиний член колгоспного двору в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, номер витягу 17215948 від 26.12.2007 року (а.с.30), будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 79,9 кв.м., житловою площею 35,4 кв.м., кімнат - 2, кухонь - 1, власником вищевказаного будинку є ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 27.02.2007 року (а.с.25), яким все своє майно, в тому числі, і житловий будинок з усіма надвірними будівлями, що знаходиться в селі Гуманець Старосамбірського району Львівської області, заповів своєму синові ОСОБА_1 .
Як вбачається із копії матеріалів спадкової справи №270/2007, заведеної 13.11.2007 Добромильською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву від 13.11.2007 року №418 та від 21.10.2025 року №874 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.48, 65).
Як слідує з листа №1059/02-14 від 21.10.2025 Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області (а.с.73), ОСОБА_1 , звернувся до нотаріуса для того, щоб подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_2 , проте правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 , а у свідоцтві про смерть зазначено - ОСОБА_2 , що не співпадає. Також не доведено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як батьком та сином, оскільки у свідоцтві про смерть батька зазначено - ОСОБА_2 », а у свідоцтві про народження ОСОБА_1 батько зазначений - « ОСОБА_3 », що не співпадає.
Як вбачається з експертного висновку №056/1741-n від 04.12.2025 року Українського бюро лінгвістичних експертиз (а.с.11), офіційно-документальним українським варіантом аналізованого особового імені є ОСОБА_8 , похідна чоловіча форма імені по батькові ОСОБА_4 . Варіант цього імені ОСОБА_5 , похідна чоловіча форма імені по батькові ОСОБА_6 , ономастичні джерела фіксують як розмовний. ОСОБА_7 розподібнення записів імені та похідної чоловічої форми імені по батькові в різних документах однієї родини ілюструє регулярні динамічні явища в межах відповідної онімної парадигми та типові девіації в практиці документування у діалектному ареалі, де зроблено ці записи. З урахуванням зазначеного записи імені по батькові ОСОБА_8 / ОСОБА_4 (свідоцтво про народження, записи ОСОБА_1 , батько ОСОБА_3 ; довідка про місце реєстрації та проживання, записи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; заповіт, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, запис ОСОБА_3 ; витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис ОСОБА_3 ) і ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ; заповіт, запис ОСОБА_2 ; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), запис інформація про спадкодавця ОСОБА_2 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані наступними нормами права.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В силу п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд може встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а відповідно до ч.2 ст. 315 цього Кодексу у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року №15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує права особи, зокрема, права власності на майно (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір дарування, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо). Суд може встановлювати також факти належності особі інших правовстановлюючих документів, наприклад: архівної довідки про трудову діяльність на підприємстві та розмір оплати праці, довідки про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, трудової книжки, заповіту, страхового свідоцтва, ощадної книжки тощо.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по - батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, оскільки встановлення юридичних фактів, про які просить заявник, мають значення для належного оформлення його спадкових прав, та з огляду на те, що заявником надані суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження даних фактів, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити факт, що Свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок від 20 лютого 1989 року, належне ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області, місцезнаходження: м.Хирів, вул.Василя Стуса, 24, Самбірського району Львівської області; ЄДРПОУ: 04056019.
Суддя А.В.Кушнір