Справа № 463/4699/25
Провадження № 2-др/463/12/26
13 березня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Нора Н.В.
за участю секретаря - Заверухи О.Б.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди -, -
Позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд ухвалитидодаткове рішення суду у справі №463/4699/25, щодо вимоги щодо права споживача оплачувати вже отримані послуги.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві, просить такі задоволити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про причини неявки суд не повідомив.
Судом встановлено 27.04.2023 року суддею Сихівського районного суду м. Львова від 17 травня 2022 року в справі № 464/1537/22 за заявою Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 3210 грн. 70 коп. та 248 грн. 10 коп. судових витрат по сплаті судового збору - скасовано.
16 травня 2024 року контролером ЛМКП "Львівводоканал" проведено обстеження водопровідної та каналізаційної мережі у квартирі АДРЕСА_1 . В результаті цього обстеження складено Акт № 1008021 за підписом контролера ОСОБА_5 та позивача ОСОБА_1 , яким зафіксовано показник приладу розподільного обліку (квартирного лічильника) із показником 678, а також позивача ОСОБА_1 повідомлено про обов'язок споживача послуг водопостачання та водовідведення подавати показник лічильника щомісяця у ЛМКГ "Львівводоканал".
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Також, правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.1, ч. 2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та водопостачання за місцем проживання відповідача.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Так, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний в тому числі оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водовідведення» встановлено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання;
Таким чином суд приходить до наступного висновку, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та обсягу отриманих ним послуг.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 270, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
заяву позивача, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право оплачувати житлово-комунальні послуги відповідно до обсягу отриманих ним послуг.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Нор Н.В.