Справа №337/1938/24
Номер провадження 1-і/337/2/26
16 березня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника- ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку),
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв'язку),
обвинуваченого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м.Запоріжжя клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна в порядку ст.174 УПК України у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 України, за яким наразі триває дослідження доказів з боку обвинувачення.
5 березня 2026 року ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 02.06.2023, в частині грошових коштів у розмірі 49 849,57 грн, що обліковуються в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9 , розглянути дане клопотання за відсутності заявника на підставі наданих письмових доказів.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді від 02.06.2023 було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9 . Згідно з наданою до клопотання випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 27.02.2026 - фактичний залишок коштів на вказаному рахунку становить 49 849,57 грн.
Вважає, що подальше утримання арешту на зазначену суму є необґрунтованим з наступних підстав:
1. Статус добросовісного набувача: Грошові кошти у сумі 234 359,16 грн надійшли на рахунок 16.05.2023 о 10:55 (факт транзакції зафіксовано у Виписці на аркуші 3) в результаті законної цивільно-правової операції з продажу активу (криптовалюти USDT) на платформі Binance. Заявник надав зустрічне виконання, передавши покупцеві власний актив (6043, 29 USDT). Заявник не був обізнаний про походження коштів покупця, діяв добросовісно та не є стороною у кримінальному провадженні.
2. Спростування попередніх відомостей: Раніше банк надавав суду неповну інформацію про те, що «рахунок не обслуговується», що стало підставою для відмови у задоволенні попередніх клопотань. Проте додана виписка від 27.02.2026 підтверджує, що кошти фізично знаходяться на балансі банку, що робить можливим виконання рішення суду про скасування арешту саме щодо суми залишку.
3. Непропорційність втручання: арешт триває понад 2,5 роки. Заявник не має статусу підозрюваного, йому не пред'явлено обвинувачення. Подальше блокування залишку коштів у розмірі 49 849,57 грн, які є власністю заявника, є надмірним обмеженням права на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини).
У судове засідання заявник ОСОБА_9 не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у клопотанні зазначив про проведення судового засідання у його відсутність.
Прокурор вважає, що слід залишити арешт на грошових коштах, що становлять предмет кримінального правопорушення та були викрадені у потерплої, їх доля повинна бути вирішена судом при ухвалені остаточного рішення за кримінальним провадженням.
Представник потерпілого підтримав доводи прокурора.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили вирішити клопотання на розсуд суду.
Вислухавши доводи учасників провадження, розглянувши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК країни (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Відповідно до змісту обвинувального акту, вбачається, що невстановлена досудовим розслідування особа, діючи у змові з обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, використовуючи необізнаних у злочинній діяльності осіб, здійснила операції з перерахування грошових коштів з метою придбання криптовалюти USTD через сервіс «Р2Р» для подальшого маскування за допомогою криптогаманця на криптовалютній біржі «Binance», який належить ОСОБА_7 , серед іншого, 16.05.2023 року об 10:55 год з банківської картки здійснила переказ грошових коштів в сумі 234359,16 грн. на банківську картку, відкриту в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2023 року було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться (обліковуються) на розрахункових рахунках АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та на розрахункові рахунки, а саме: грошові кошти в сумі 234 359,16 грн. № UA813052990262026400938467077, видані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
З доданої до клопотання інформації АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім'я ОСОБА_9 в АТ КБ «ПриватБанк» відкритий рахунок № НОМЕР_1 (картка НОМЕР_3 ) .
16.05.2023 року о 10-55 з картки НОМЕР_4 від ОСОБА_8 надійшли грошові кошти в розмірі 234359,16 грн, які в подальшому були частково витрачені 16.05.2023 року: транзакції 11:08, 11:09,11:10. 11:16.11:18,11:27, 13:27,13:31, 13:34, 13:36 на загальну суму 232061,89 грн .
Залишок коштів, перерахованих ОСОБА_8 до моменту зарахування на картку інших коштів від інших осіб становить 2297,27 грн. ( 2449,57 грн- 152,30 ( наявні на рахунку до надходження коштів від ОСОБА_8 ) )
Отже, залишок грошового активу, що був перерахований від коштів, що належали потерпілій ОСОБА_11 до моменту накладення арешту, становить лише 2297,27 грн. у той час як арешт накладений на грошові кошти в розмірі 49849, 57 грн. Зазначений актив сформований з залишку від коштів, перерахованих ОСОБА_8 в розмірі 2297,27 грн. та таких транзакцій : 16.05.2023 року о 14:00 грошові кошти в розмірі 22400 грн надійшли від ОСОБА_12 , 16.05.2023 року о 14-48 - від ОСОБА_13 в розмірі 40000 грн., за винятком коштів, що були перераховані ОСОБА_14 16.05.2023 року о 15:07 в розмірі 15000 грн.
За доводами сторони обвинувачення грошові кошти, що були предметом арешту на досудовому слідстві, належать саме потерпілій ОСОБА_11 , тому за вироком суду повинні бути повернуті їй, у свою чергу свідок не позбавлений можливості пред'явити цивільний позов про відшкодування завданих йому збитків до обвинувачених, при цьому наявні в матеріалах справи письмові докази на цій стадії судового розгляду не дають можливості у повному обсязі з'ясувати правову природу грошових коштів, зокрема їх походження, належність конкретній особі, тощо.
Отже, враховуючи, що надані ОСОБА_9 та стороною обвинувачення докази свідчать про те, що грошові кошти, що перебувають на рахунку ОСОБА_9 в розмірі 2297,27 грн, носять ознаки предмету кримінального правопорушення, тому їхню долю суд повинен вирішити в остаточному рішенні суду, разом з тим, залишення арешту на грошові активи в загальному розмірі 49849,57 грн суттєво порушують права свідка ОСОБА_9 як власника на вільне розпорядження майном , а тому враховуючи доведеність ОСОБА_9 неправомірність накладення арешту на його грошові активи в зазначеному розмірі, клопотання про скасування арешту підлягає частковому задоволенню, а саме: суд вважає за необхідне зняти арешт з грошового активу в розмірі 47 552,3 грн., залишивши арешт на кошти в розмірі 2297,27 грн, доля яких буде вирішена при ухвалені вироку суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_9 скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 02.06.2023, в частині грошових коштів у розмірі47 552,3 грн, що обліковуються в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_9 на рахунку № НОМЕР_1 , залишивши арешт на грошових коштах на рахунку в розмірі 2297,27 грн.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1