Справа № 331/34/26
Провадження № 3/331/233/2026
12 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545565, складеному 19.12.2025, зазначено, що 19.12.2025 о 22:01:00, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 92, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BМW 328, днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної відеофіксації. Від керування відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
11.02.2025 захисником особи, яка притягається до відповідальності - адвокатом Сімонець Є.О. через підсистему «Електронний суд» подані письмові заперечення, де вона просить закрити провадження по справі через відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вона вказала, що 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 зупинився на вимогу співробітника патрульної поліції для перевірки документів. Так, ОСОБА_1 зауважує, що був безпідставно зупинений, оскільки будь-які підстави для законної зупинки, передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», були відсутні. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, за якими поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Крім того, зупинка автомобіля під час дії воєнного стану регламентується «Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1456. У пункті 10 вказаного Порядку визначено перелік підстав, коли уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби.
Із відеозапису із бодікамери, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, на 03 хв. 04 сек. вбачається, що співробітник патрульної поліції зазначивши, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, не надав доказів того, що дійсно були порушені відповідні правила ПДР. Натомість, в ході розмови співробітник патрульної поліції так і не надав докази того, що ОСОБА_1 були порушені певні пункти ПДР, окрім того в матеріалах справи відсутній рапорт чи постанова співробітника патрульної поліції про порушення ПДР ОСОБА_1 , які б стали підставою для його зупинки.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №545565 від 19.12.2025 вбачається, що на думку співробітника патрульної поліції ОСОБА_1 мав запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінку, що не відповідала обстановці, тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Натомість, із відеозапису з бодікамери поліцейського, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, взагалі не вбачається зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. На 05 хв. 01 сек. відеозапису із бодікамери співробітника патрульної поліції ОСОБА_1 зазначає про те, що не вживав алкогольні напої, запах алкоголю наявний від його друга, який перебував на передньому пасажирському сидінні, про що останній також зазначив. На 05 хв. 58 сек. - 06 хв. 18 сек. відеозапису на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та сам особисто запропонував проїхати у медичну установу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, зафіксована особиста ініціатива ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння суперечить позиції співробітників патрульної поліції про нібито відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. На 14 хв. 50 сек. ОСОБА_1 зазначає про те, що він не відмовляється проїхати до медичної установи, проте, переживає, що залишить автомобіль на узбіччі. На 15 хв. 36 сек. на зауваження співробітника поліції про обов'язок водія пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 зазначає: «я не відмовляюсь …..поїхали». На 16 хв. 31 сек. на питання співробітника патрульної поліції щодо прослідування на медичний огляд до медичної установи ОСОБА_1 зазначає: «Направляємось на Сєдова», маючи на увазі медичну установу. На 16 хв. 56 сек. знову ж таки на питання співробітника патрульної поліції щодо прослідування на медичний огляд до медичної установи ОСОБА_1 зазначає: «Направляємось медичний огляд». На 17 хв. 20 сек. ОСОБА_1 втретє висловлює бажання направитись до медичної установи для огляду на стан алкогольного сп'яніння. А на 19 хв. 46 сек. ОСОБА_2 зазначає, що відмовляється від проходження огляду на місці і бажає направитись до медичного закладу. На 20 хв. 21 сек. ОСОБА_1 зазначає: «Ніякої відмови, я погоджуюсь проїхати». На 20 хв. 44 сек. ОСОБА_1 телефонує другу та зазначає про необхідність скоріше повернутись, адже він буде їхати до медичної установи. На 25 хв. 44 сек. ОСОБА_1 виходить із власного автомобіля для прослідування до медичної установи, висловлює прохання співробітнику патрульної поліції про те, що хоче, щоб із ними проїхав і його друг, проте співробітник патрульної поліції зазначає, що ним зафіксовано відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. На 27 хв. декілька разів ОСОБА_1 висловлює бажання поїхати до медичної установи, і зазначає про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичній установі. Таким чином, відеозаписом із бодікамери співробітника патрульної поліції зафіксовано, що ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, що виключає наявність прямого умислу на вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, захисник вказала, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №545565 в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення ОСОБА_1 зазначив: «поліцейські не повезли до лікарні на огляд», що також спростовує факт винної поведінки ОСОБА_1 . Також до матеріалів справи був доданий рапорт рядового поліції поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області Тетяни Плющакової, у якому зазначено, що 19 грудня 2025 року …..водій BMW 328, д.н.з НОМЕР_2 , ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичній установі, однак, даний рапорт не може слугувати однозначний доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у рішенні від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а.
Також захисник зазначила, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Склад даного адміністративного правопорушення передбачає обов'язкову суб'єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто, у даному випадку суду необхідно встановлювати чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичній установі. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №545565 від 19.12.2025 зазначається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Натомість, згідно доданого до протоколу відеозапису із нагрудної камери співробітника патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повторює і підкреслює, що не відмовляється від проходження медичного огляду, а навпаки, сам був ініціатором проходження огляду у медичній установі.
Тому захисник вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, через що ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності, оскільки останній не відмовлявся від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичній установі для встановлення стану алкогольного сп'яніння, а отже не є суб'єктом відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, захисник вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що він їхав з другом, нічого не порушував, побачив «мигалки» поліцейського автомобіля і зупинився. Поліцейський сказав, що причиною зупинки є порушення ним правил ПДР, а саме: не був увімкнений поворот, однак, на відео, яке вони надали, було чітко видно, що поворот увімкнений, тобто, його зупинка була незаконною. Далі поліцейський сказав, що відчуває у автомобілі запах алкоголю. Він сам запропонував поїхати у лікарню для проведення огляду на стан сп'яніння, бо їхати з поліцейськими злякався, так як зупинка була незаконною і невідомо, куди б його відвезли, оскільки не раз бачив подібні ситуації на відео. Крім того, він не хотів залишати авто на узбіччі та й подумав про матір, яка залишиться без нагляду, якщо його заберуть, бо вона хвора на онкологію і він є її єдиним годувальником. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а просто хотів поїхати на своєму авто, а не на авто поліцейських. Також він просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, бо тоді він не зможе возити свою матір до лікарні.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сімонець Є.О. у судовому засіданні підтримала подане нею раніше клопотання, просила його задовольнити та закрити провадження у справі. Додатково вона вказала, що зупинка ОСОБА_1 була незаконною, оскільки ним не було порушено жодних вимог ПДР. На 5 хвилині відео чітко видно, як ОСОБА_1 сам запропонував проїхати у медзаклад, а на 20 хвилині відео вбачається, що поліцейському ОСОБА_1 було запропоновано, щоб до медичної установи з ним поїхав його друг, проте, поліцейським йому повідомлено про те, що ним уже зафіксований факт відмови від проходження медогляду. Проте, ОСОБА_1 просто боявся, що його повезуть у невідомому напрямку. На відео немає доказів відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Крім того, вона вказала, що рапорт поліцейського, який долучений до матеріалів, про нібито відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичній установі не відповідає дійсності, а тому є неналежним доказом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено:
- п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;
- п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);
- п. 7 розділу І: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- п.1 розділу ІІ: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- п. 7 розділу ІІ: установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові;
- п. 9 розділу ІІ: з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення;
- п. 10 розділу ІІ: результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.6 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам; п.8 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
У даному випадку доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, а саме:
- рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП від 20.12.2025, у якому зазначені обставини зупинки 19.12.2025 транспортного засобу BМW 328, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився під час безперервної відеофіксації;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6820 не проводився у зв'язку з відмовою від проходження огляду;
- направленням на огляд до КНП «ОКЗНПД та СХЗ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 19.12.2025, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд із застосуванням спеціального технічного приладу не проводився у зв'язку із відмовою;
- довідкою поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП відповідно до якої ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має, посвідчення водія отримував;
- витягом з підсистеми «Адмінпрактика» щодо зафіксованих випадків порушення ОСОБА_1 ;
- відеозаписом подій 19.12.2025, на якому зафіксовані рух та зупинка транспортного засобу BМW 328, днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . З відео вбачається, що причиною зупинки авто ОСОБА_1 є неувімкнений покажчик повороту за 50 м до початку здійснення маневру повороту. Після зупинки автомобіля під час розмови поліцейський попросив ОСОБА_1 відчинити багажник та запитав, чи нічого забороненого він не перевозить. Також поліцейський запитав, хто вживав алкоголь, оскільки він відчув запах алкоголю. На це водій відповів, що він нічого не вживав, а пасажир авто відповів, що вживав він. Після цього водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (час на відео 22:06 год.), на шо ОСОБА_1 відмовився і відразу ж сам запропонував проїхати на Сєдова. Поліцейський йому на це пояснив, що він випише направлення на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі і вони на поліцейському автомобілі поїдуть до медичного закладу. ОСОБА_1 на це повідомляє, що хоче проїхати у медзаклад на Сєдова на своєму авто, оскільки не хоче його залишати, а також просить показати відео, де зафіксоване порушення ПДР - неувімкнений ним «поворотник». Також він говорить, що його зупинка незаконна. Поліцейський роз'яснює, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться на місці зупинки або у медзакладі відповідно до Наказу. Потім поліцейський виписує направлення на огляд у медзаклад (час на відео 22:21 год.) та роз'яснює, що їхати треба на поліцейському авто, а також повідомляє про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 говорить, що не хоче їхати у їхньому авто і без свого товариша, а хоче поїхати з товаришем на таксі, та повідомляє, що не відмовляється від огляду. Поліцейський роз'яснює права, складає і оголошує протокол та роз'яснює про те, що він не має права керувати транспортним засобом. Свої номер телефон і адресу ОСОБА_1 називав для протоколу сам.
Зазначені у вказаних доказах відомості, на переконання судді, повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.12.2025 серії ЕПР1 № 545565.
У той же час, суддя не бере до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння і, зокрема, його поведінка відповідала обстановці, оскільки під час досить тривалого спілкування з поліцейськими він неодноразово наголошував на тому, що не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, але його фактичні дії були спрямовані саме на те, щоб ухилитися від проходження такого огляду: то він боявся їхати на поліцейському авто, то боявся залишати авто (незважаючи на пропозицію поліцейського, щоб у автомобілі залишився його товариш і почекав його), то не хотів їхати без свого друга, то хотів їхати на таксі, то говорив про незаконність зупинки. При цьому, жодних загроз для безпеки ОСОБА_1 зі сторони поліцейських на долученому до справи відеозаписі не було зафіксовано. Тому така поведінка ОСОБА_1 для стороннього розсудливого спостерігача дійсно видавалася такою, що не зовсім відповідає обстановці.
Крім того, саме лише неоднократне повторювання того, що він не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за відсутності реальних дій на підтвердження такої згоди саме по собі, на переконання судді, не свідчить про відсутність умислу у ОСОБА_3 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при тому, що поліцейські досить тривалий час роз'яснювали йому положення чинного законодавства і вмовляли пройти огляд на стан сп'яніння.
Також суддя не бере до уваги посилання захисника на незаконність зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_3 , оскільки дана обставина не є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і її встановлення жодним чином не вплине на наявність або відсутність у діях водія складу даного конкретного адміністративного правопорушення.
Крім того, суддя не враховує надані захисником документи на підтвердження стану здоров'я матері ОСОБА_3 , оскільки в силу ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, оцінивши наявні докази у їх сукупності та дослідивши обставини справи, враховуючи, що притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, враховуючи, що факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння 19.12.2025 підтверджений належними доказами, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Усі інші доводи захисника, на переконання судді, також не спростовують зазначених вище висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суддя враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тому суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення у виді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 8 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 40-1, 130, 268, 283, 294, 307, 308 ч.2 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/34/26, провадження № 3/331/233/2026.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України; Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення №331/34/26, провадження № 3/331/233/2026.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК