Справа № 308/1163/26
1-кс/308/1302/26
27 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, майора юстиції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Слідчий в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, майор юстиції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні № 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також є достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На переконання сторони обвинувачення, зібрані органом досудового розслідування фактичні дані свідчать, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити запобігання вищезазначеним ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні заперечив щодо обрання безальтернативного запобіжного заходу без визначення розміру застави. При цьому вказав, що стороною обвинувачення не підтверджено належними доказами підозру, пред'явлену ОСОБА_4 , не зрозуміло чому вона включена до даного кримінального провадження та яке відношення вона має до нього та його учасників. Додав, що в клопотання та доданих до нього матеріалах відсутні належні та допустимі докази того, що в діях ОСОБА_4 наявні ознаки збуту наркотичних засобів, як і не виявлено під час проведення обшуків грошових коштів, які б вказували на можливий збут. Зауважив, що віднайдені під час проведення обшуку психотропні речовини, зберігалися в гаражному приміщені, а не за місцем проживання підозрюваної, вони не розфасовані (одна суцільна упаковка) та не містять слідів чи ознак збуту. Зазначив, що заявлені в клопотанні ризики є необґрунтованими. Так, підозрюваній раніше обирали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак згодом її звільняли, порушення покладених на неї процесуальних обов'язків вона ніколи не допускала та завжди виконувала їх належним чином. У зв'язку з цим, просив у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваній розмір застави у розмірі, передбаченому КПК України.
Підозрювана у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2025.
Органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше грудня 2025 року ОСОБА_4 , від невстановленої досудовим розслідуванням особи, отримала в своє розпорядження психотропну речовину, яку вона зберігала з метою збуту до 12 год. 00 хв. 26.02.2026.
Надалі, 26.02.2026 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено кристалічну речовину білого кольору, загальною вагою 255, 74 г.
Згідно з висновком експерта від 26.02.2026 № КСЕ-19/107-26/2072-НЗПРАП, надана на експертизу «кристалічна речовина білого кольору, яка містилась в одному прозорому, безбарвному полімерному пакеті в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», масою (перерахунку на метамфетамін основу), становить 170, 0787 г.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», метамфетамін, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Згідно таблиці 1 "Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, метамфетамін, вагою 15,0 г і більше, відноситься до особливо великих розмірів.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26 квітня 2002 року №4 «про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий розмір».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах.
26 лютого 2026 року о 17 год. 36 хв. ОСОБА_4 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення.
27 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками яких незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах.
Причетність підозрюваної ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину обгрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відповідями на доручення 1 відділу ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області, висновком експерта, протоколом обшуку від 26.02.2026 за місцем її проживання, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Про обгрунтованість підозри, зокрема свідчать матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання про тримання під вартою.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким, за вчинення яких підозрюваній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрювану ухилятися від слідчого, прокурора, суду, в тому числі безперешкодно перетнути державний кордон України. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Беручи до увагу тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, слідчий суддя констатує про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження триває, не виключено, що підозрювана, може вживати заходів щодо унеможливлення відшукання стороною обвинувачення доказів її протиправної діяльності, шляхом знищення, схову, документів та речей, місце зберігання яких їй може бути відоме та яке не було встановлено під час проведення обшуку. На підставі вищенаведеного слідчий суддя констатує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта та спеціаліста підтверджується тим, що наразі жоден з свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, враховуючи визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Разом з тим, у ході досудового розслідування може виникнути потреба у проведенні ряду судових експертиз, що свідчить про наявність ризику впливу на експертів, спеціалістів, які будуть залучені до даного кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, прокурором доведено, що на даному етапі досудового розслідування кримінального правопорушення підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчинення розпочатого нею кримінального правопорушення, зокрема впливати на інших на даний час не встановлених осіб шляхом інформування та скеровування дій та показань осіб, які також причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, однак на даний час не допитані, а також підшукування осіб, що можуть надати вигідні для підозрюваної показання у даному кримінальному проваджені, а також продовжити вирощувати та збувати наркотичні засоби.
Таким чином, слідчий суддя дійшов переконання, що слідчим та прокурором доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри на ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, нічим не підтверджені та спростовані у ході розгляду клопотання та стосуються конкретних обставин, фактів, які можуть викликати сумнів у їх правдивості, наявність чи відсутність яких не може бути спростована на даному етапі кримінального провадження та виходять за межі поняття «обгрунтованої підозри». Аргументи захисника підозрюваної щодо відсутності конкретних доказів, які свідчать про заявлені стороною обвинувачення ризики зводяться до «відсутності наміру» та «бажання» підозрюваного вчиняти такі дії. Однак, слідчий суддя, оцінюючи наявність таких ризиків, повинен виходити з необхідності забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана, може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, всебічно оцінено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення у їх сукупності, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік підозрюваного, його стан здоров'я, матеріальний стан, його особу, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання.
На переконання слідчого судді, прокурором доведено, що інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваній злочину, кількість встановлених та доведених у ході розгляду клопотання ризиків.
Слідчий суддя в ракурсі встановлених фактичних обставин вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є надмірним, потреба у застосуванні такого запобіжного заходу, на сьогодні, є дійсною, а застосування в цей час запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, є недоречним з огляду на те, що вони є непропорційними, та не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно неї слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, а саме до 26 квітня 2026 року, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 17 год. 36 хв. 26 лютого 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 30 хв. 04 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1