Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3217/25
26.02.2026 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., присяжних - Бартиш Р.В., Варга Л.Є., при секретарі - Казимірська Н.В., за участі заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - Матій Н.Ю., представника особи, відносно якої вирішується питання про продовження строку дії рішення - адвоката Кобрин М.М., представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - Драпак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради,
ОСОБА_1 24.06.2025 року звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення суду від 11.07.2023 року про визнання фізичної особи недієздатною. У поданому клопотанні просить продовжити строк дії рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області № 299/1432/23 про визнання недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та над якою призначено його опікуном.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 і надалі страждає стійким хронічним психічним розладом у вигляді параноїдальної шизофренії епізодичного перебігу з вираженим дефектом особистості діагноз відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 25.05.2023 року № 139, вказане захворювання позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому існує необхідність в продовженні строку дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною, у зв'язку з чим заявник вимушений звернутися до суду з даним клопотанням.
Частиною 6 статті 300 ЦПК України визначено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Відповідно до ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року призначено судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 в режимі відео конференції вимоги заяви підтримав.
Додатково зазначив, що добросовісно виконує обов'язки опікуна. Проживає разом з бабусею ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Незважаючи на те, що він і мати працюють на одному підприємстві, вони працюють позмінно у різні зміни, тому бабуся зажди під наглядом.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Матій Н.Ю. клопотання підтримала та зазначила, що заявник добросовісно виконує покладені на нього обов'язки опікуна. Проживають разом із недієздатною адресою. Він виявив бажання і надалі виконувати обов'язки опікуна. Бабуся ОСОБА_3 продовжує хворіти.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Кобрин М.М. вимоги заяви підтримала.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_3 продовжує хворіти на психічну хворобу, яка перешкоджає їй усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому щодо продовження дії рішення суду в частині визнання недієздатною ОСОБА_3 не заперечує.
Однак щодо призначення опікуном ОСОБА_1 заперечив з огляду на те, що у ОСОБА_3 є повнолітня та здорова донька - мати заявника ОСОБА_6 , які проживають разом. Відповідно до положень СК України повнолітні діти повинні піклуватися над своїми непрацездатними батьками.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вирішив наступне.
Рішенням Виноградівського районного суду від 11.07.2023 року №299/1432/23 заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 . Встановлено строк дії рішення - 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили. Рішення набрало законної сили 11.08.2023 року (а.с.13-13 зв.).
Відповідно до частин 6-9 ст.300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не може перевищувати двох років. Не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення цього строку опікун має право подати клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, яке повинно бути розглянуто судом до закінчення строку дії рішення в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
ОСОБА_1 подав до суду клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною 24.06.2025 року (а.с.1).
За змістом Висновку судово-психіатричного експерта від № 295 від 17.07.2025 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді Параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим дефектом особистості (F20.0). По психічному стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.32-35).
Згідно висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном
ОСОБА_3 від 07.10.2025 року опікунська рада при виконавчому комітеті Виноградівської міської ради не заперечує проти призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , у разі визнання останньої судом недієздатною (а.с.62-64).
Згідно ч.1 ст.41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь - якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Вимогами ст.58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно ст. 60 ч.1 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно ст.63 ч. 4 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно змісту ч.1 ст.300 ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦК України, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку і призначає їй піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Нормами ст.55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з ч.ч.4,5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.
Ст.67 ЦК України визначені права та обов'язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.
Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Відповідно до ч.1 ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявник скористався правовою допомогою.
Частина 2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.1, 3 Конституції України).
Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.21, ч.2 ст.22, ч.1 ст.28, ч.1 ст.29, ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України). Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.
Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою вразливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров'я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки. Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги. Якщо особа не може мати правоздатності, то на законних підставах і лише за рішенням суду вона може бути визнана недієздатною. Єдиною підставою для цього є стійкий і хронічний розлад, за якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Такий психічний розлад має бути підтверджений висновком судово - психіатричної експертизи.
В даній справі Висновком судово-психіатричного експерта встановлено, що ОСОБА_3 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді Параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим дефектом особистості (F20.0). По психічному стану не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Суд приймає до уваги вказаний Висновок як належний та допустимий доказ.
Клопотання в частині продовження строку дії рішення Виноградівського районного суду від 11.07.2023 року в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням Органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України.
При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за N 387/3680 та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини затверджених постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866.
Відповідно до п.3.3 Правил опіки та піклування, документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 при призначенні опікуна важливо і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Разом з тим, судом враховується, що ОСОБА_1 є особою призовного віку та має згідно Конституції України обов'язок захисту Вітчизни. Вказана обставина унеможливлює виконання обов'язку опікуна заявником.
До встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатною орган опіки та піклування відповідно до ст. 67 ЦК України зобов'язаний дбати про підопічну, оскільки інші родичі недієздатної особи від виконання обов'язків опіки фактично відмовилися.
За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 299, 300 ЦПК України, суд, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії рішення Виноградівського районного суду від 11.07.2023 року у цивільній справі №299/1423/23 про визнання недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною.
Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 та призначити опікуном недієздатної - Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області.
У решті вимог заяви - відмовити.
Встановити строк дії судового рішення - два роки з моменту набрання даною ухвалою законної сили.
Копії ухвали після набрання нею законної сили надіслати органу опіки та піклування, та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Роз'яснити положення ч.ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України, згідно яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2026 р.
Суддя В. В. Леньо
Присяжні: Бартиш Р.В. Варга Л.Є.