Справа № 587/803/26
13 березня 2026 року суддя Сумського районного суду Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 4 ( м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 26.02.2026 о 19-00 годині за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 26.02.2026 року близько 19-00 год. на вул.8 Березня в с.В.Сироватка у громадському місці розпивав пиво, слабоалкогольний напій джин тонік, чим своїми діями ображав людську гідність і громадську мораль, вчинивши адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 в період часу з 26.02.2026 о 16-30 по 27.02.2026 року за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здійснювала піклування про життя, здоров'я дитини, який був відсутній вдома та без нагляду матері знаходився з друзями, де вживав алкогольні напої, чим порушила ст. 150 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що на розгляд суду перебувають два адміністративних матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, вважаю за необхідне об'єднати їх для спільного розгляду
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину категорично не визнала і суду пояснила, що вона виховує сина разом з чоловіком, дитина завжди в її полі зору, вона піклується про його здоров'я, освіту, завжди в курсі його навчання. У школі ОСОБА_2 хвалять, як здібного учня, жодних скарг від вчителів на нього не надходило. Вдома він допомагає їй по господарству, завжди привітний, добрий. Все що він потребує вона з чоловіком його забезпечують, вільних коштів він не має, алкоголь він не вживає. Того дня він пішов гулять і забув її попередить, вона пошукала його у друзів і родичів і зателефонувала у поліції. Коли ОСОБА_2 повернувся, то пояснив, що алкоголь він не купував, старшим хлопцям продавчиня продала пиво і слабоалкоголку, ті почали його дражнити на «слабо» шо він не вип'є пива, щоб казатися дорослим він пива ковток пива, але йому не сподобалось. Він дуже переживав за цей вчинок, і вже неодноразово пожалкував про це.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази: протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД 779279, ВАД 779278, рапорти, пояснення, копія свідоцтва про народження, копія паспорту і копія свідоцтва про одруження ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
В свою чергу відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Так з однієї сторони на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення в матеріалах справи наявний лише зазначений вище протокол та рапорт в якому зазначено, що дитини не має вдома..
Жодних доказів що ОСОБА_2 розпив алкогольні напої у громадському місці суду не надано.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, при оцінці та співставленні комплексу доказів, які надані в підтвердження, як винуватості, так і невинуватості ОСОБА_1 суд позбавлений можливості однозначно оцінити її дії, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення.
В ситуації, що розглядається не можливо встановити, що ОСОБА_1 не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти .
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектором поліції не розкрито таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, як «ухилення від виконання батьківських обов'язків».
Свідоцтвом про народження дитини підтверджується лише материнство ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
Інші докази, які б свідчили про її вину суду надані не були.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.А.Степаненко