Номер провадження: 33/813/582/26
Номер справи місцевого суду: 522/18817/25
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
06.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- адвоката Дударенко Сергія Віталійовича,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Дударенко Сергія Віталійовича на постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 11 грудня 2025 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 412655 від 04.08.2025 року, водій ОСОБА_1 04.08.2025 року о 22 годині 35 хвилин у м. Одесі, по вулиці Старопортофранківській, 128, керував транспортним засобом «Cadillac ATS» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестеру Драгер 7510 ARLM 0437 на табло якого показало 0.95%, номер тесту 2162, з результатом водій згоден. Камера фіксації 47321, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Приморського районного суду міста Одеси від 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Дударенко Сергій Віталійович подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 11 грудня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що ОСОБА_1 , навпаки не погодився із результатами проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора (алкотестера) «Драгер 7510 ARLM 0437», про що вказав в протоколі, зазначивши, що Він вину не визнає. Поліцейські, коли пересвідчились, що водій вину не визнає не запропонували ОСОБА_1 проїхати з ними до медичного закладу для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. З Відеозапису, що міститься у матеріалах справи не вбачається факт запропонування проїхати ОСОБА_1 разом із поліцейським до закладу охорони здоров'я з метою огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння та поліцейський не запропонував йому пройти огляд у закладі охорони здоров'я з метою належного та повного дослідження можливого порушення вимог ПДР.
Поліцейським було лише формально складено Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНПІ «ООМУ П3» ООР, яке є матеріалах справи, воно не було надано з роз'ясненням можливості проходження ОСОБА_1 , було складено вже після складання протоколу.
Протокол серії ЕПР 1 № 412655 від 04.08.2025 року було складено 04.08.2025 року о 23:06, у свою чергу Направлення на огляд складено 04.08.2025 року о 22:40, тобто явно вже після складання протоколу, що підтверджує факт зловживання службовим становищем з боку поліцейського з метою притягнення до адміністративної відповідальності особу, яка не порушувала вимоги ПДР.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника апелянта, який з'явився у судове засідання, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд.
Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.
За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.
Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.
Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 412655 від 04.08.2025 року, водій ОСОБА_1 04.08.2025 року о 22 годині 35 хвилин у м. Одесі, по вулиці Старопортофранківській, 128, керував транспортним засобом «Cadillac ATS» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестеру Драгер 7510 ARLM 0437 на табло якого показало 0.95%, номер тесту 2162, з результатом водій згоден. Камера фіксації 47321, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно роздруківки (чеку) тесту з газоаналізатора Драгер 7510, з якого встановлено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 поліцейськими проведений 04.08.2025 року о 22-41 год. з використанням спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора Драгер 7510. Тест № 2162 показав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду: 0.95 ‰.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими проведений за допомогою газоаналізатора Драгер 7510, прилад № ARLМ-0437, у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння. Результат огляду на стан сп'яніння склав 0.95 ‰. Під час огляду на стан сп'яніння вівся відеозапис з ПВР 471187, 471321.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного працівником поліції 04.08.2025 року о 22-40 год. відносно ОСОБА_1 встановлено, що в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проводився за допомогою Драгер 7510, прилад ARLМ-0437. Результат огляду на стан сп'яніння склав 0.95 ‰.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів № 471187, 471321 дослідженням яких встановлено, що такі відеозаписи стосуються події, що мала місце 04.08.2025 року, за участі ОСОБА_1 . Даними відеозаписами зафіксовано, що транспортний засіб «Cadillac ATS» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у м. Одесі, по вулиці Старопортофранківській, 128, у зв'язку з порушенням ПДР, а саме рух по трамвайним коліям. Під час спілкування з працівниками поліції, у ОСОБА_1 , були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою пристрою Драгер або у разі незгоди в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, пройшов огляд, результат склав 0.95 ‰. ОСОБА_1 погодився з отриманим результатом, підтвердив вживання алкогольних напоїв - три пива. Працівники поліції,роз'яснює ОСОБА_1 його права передбачені ст. 268 КУпАП та складають протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп'яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735).
Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 04.08.2025 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Фактично єдиним доводом апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 , не погодився із результатами проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора (алкотестера) «Драгер 7510 ARLM 0437», а працівники поліції не запропонували йому проїхати до медичного закладу, який апеляційний суд відхиляє, оскільки він спростовуються наданими відеозаписами з ПВР 471321 час: 22:38 год. працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що у разі не згоди з отриманим результатом огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Дорагер», вони (поліцеські) разом з ОСОБА_1 проїдуть до медичного закладу. Час: 22:41:40 год. на запитання працівника поліції, чи згоден ОСОБА_1 з отриманим результатом, він стверджено відповідає, що «так».
Подальше самостійне проходження водієм огляду на стан сп'яніння без поліцейських не спростовує результат огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестру «Драгер», оскільки нормативним актом - Інструкцією, встановлено єдиний порядок спростування результату такого огляду. З яким не згоден водій - це проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі на підставі направлення, складеного поліцейським і в його присутності протягом 2-х годин з часу виникнення підстав для огляду (виявлення ознак сп'яніння). Відмова поліцейських у направленні такого водія до медичного закладу протягом 2-х годин або доставка поліцейськими водія до медичного закладу поза межами такого часового проміжку без ознак ухилення (активного чи пасивного) від проходження даного огляду з боку водія, є підставою для неприйняття судом до уваги результатів огляду проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» і, як слідство, притягнення водія до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9а ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Проте з матеріалів справи, яка переглядається, таких обставин не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зведені лише до незгоди з висновками суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наявних в матеріалах справи.
Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду.
Позиція скаржника , яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту від відповідальності за вчинене правопорушення.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Дударенко Сергія Віталійовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 11 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений: 13.03.2026 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе