Номер провадження: 22-ц/813/4253/26
Справа № 522/14267/24
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
12.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Назарової М.В., Кострицького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2025 року,
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначила, що 9 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №1038 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Подружжя має спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилається, що у сторін спільне життя не склалось, вони мають різні погляди на життя, шлюб та сім'ю, моральні та духовні цінності. Вони не підтримують подружніх відносин, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу.
ОСОБА_1 просила судрозірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1038 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та визнати об?єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача квартиру, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 18029096, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,3 кв.м, визнати за позивачем право власності на об?єкта нерухомого майна: квартиру, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 18029096, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,3 кв.м.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна роз'єднано в окремі провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 01 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стаматова Неля Іванівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнив. Шлюб, зареєстрований 09 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 1038 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвав. Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишив прізвище « ОСОБА_7 ». Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 грн 20 коп.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов про розірвання шлюбу, виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалася даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що має істотне значення.
Враховуючи вище наведене, суд вважав, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2025 року та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, представник відповідача заявляла клопотання про надання строку для примирення, однак суд відмовив у задоволенні такого клопотання. Посилається, що судом не було враховано, що позивачка проживає за межами України, оскільки через військову агресію разом з дітьми виїхала до Німеччини, що вирішувалося подружжям спільно, через зазначені обставини звернення до суду могло бути викликано емоційним станом позивачки. Відповідач вважає, що примирення між сторонами можливе. Зазначає, що в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про шлюб, оригінал якого не було надано представником позивача, тобто суд розглянув справу без належних та допустимих доказів.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.10.2025 року позивачу роз'яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження отримала 17.10.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 17.10.2025 року та 19.08.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить суд залишити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2025 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, в обґрунтування посилається на те, що у справі, що розглядається, відзиву на позовну заяву не подано, письмового клопотання про надання строку на примирення не подано. Лише 06.05.2025 у судовому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про надання строку на примирення, тобто після спливу 8 місяців з дня відкриття провадження по справі. Тобто, для надання строку на примирення не було жодних підстав, суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого рішення про відмову у задоволенні клопотання про примирення. Представник позивача зазначає, що свідоцтво про шлюб додається до позовної заяви про розірвання шлюбу як доказ підтвердження обставин справи щодо укладення шлюбу, зокрема як підтвердження факту укладення шлюбу. Чинним законодавством не передбачено обов'язкове подання оригіналу свідоцтва про шлюб під час розгляду судом справи про розірвання шлюбу. Не встановлено й заборони на прийняття судом рішення про розірвання шлюбу за відсутності у матеріалах справи оригіналу свідоцтва про шлюб. Звертає увагу, що окрім копії свідоцтва про шлюб, в матеріалах справи міститься копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, яким також підтверджується факт укладення шлюбу між сторонами.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 судові повістки-повідомлення отримали 28.01.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалася даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що має істотне значення.
Враховуючи вище наведене, суд вважав, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Вказані обставини та висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 09 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №1038 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, видане 09.09.2009 серії НОМЕР_1 та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00051898028, сформований 19.06.2025.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доводи апеляційної скарги в частині, що судом першої інстанції було порушено ст. 111 СК України відповідно до якої суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, апеляційний суд вважає не обґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом вказаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, від 30.05.2019 року у справі № 442/6319/16-ц, від 26.11.2018 року у справі № 761/33261/16-ц.).
З матеріалів цивільної справи вбачається, що представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з клопотанням про надання строку на примирення під час розгляду справи судом першої інстанції звернулася в судовому засіданні 06.05.2025 року.
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 06.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання.
Враховуючи, що позивачка категорично заперечує проти надання строку для примирення, вважає подальше збереження сімейних відносин неможливим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у наданні строку на примирення подружжя.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, а відтак, збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Доказів протилежного відповідач суду не подав.
При цьому апеляційний суд враховує, що свої наміри примиритися відповідач до дня ухвалення рішення 01 липня 2025 року так і не реалізував, а також не надав доказів вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на його примирення з ОСОБА_1 .
Посилання відповідача, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду, на те, що позивачем не надано оригіналу свідоцтва про шлюб на підтвердження факту його укладання між сторонами колегією суддів не приймаються.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.
Положеннями статті 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як свідчать матеріали справи долучена до позовної заяви копія свідоцтва про шлюб посвідчена підписом адвоката позивача ОСОБА_1 . Позивач в позовній заяві посилалася, що оригінал свідоцтва про шлюб знаходиться у відповідача.
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 06.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, витребував у відповідача оригінал свідоцтва про шлюб.
Проте, відповідачем не надано суду оригінал свідоцтва про шлюб.
Разом із тим, представником відповідача надано суду витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за № 00051898028 від 19.06.2025 року. Відповідно до якого 9 вересня 2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстровано актовий запис про шлюб № 1038.
Разом з тим, із змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач не заперечує факту укладання 9 вересня 2009 року шлюбу із позивачем.
За таких підстав, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 12 березня 2026 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
В.В. Кострицький