Номер провадження: 22-з/813/172/26
Справа № 521/17906/24
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
12.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 червня 2025 року,
за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Керуюча компанія «КОІН» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Хаджибейський районний суд міста Одеси рішенням від 16 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Керуюча компанія «КОІН» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишив без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хаджибейський районний суд міста Одеси від 16 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Керуюча компанія «КОІН» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ПП «Керуюча компанія «КОІН» щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на адвокатський запит від 16 серпня 2024 року та адвокатський запит від 30 серпня 2024 року, зобов'язано ПП «Керуюча компанія «КОІН» надати адвокату Тукман Є.Г. інформацію на адвокатський запит від 16 серпня 2024 року та адвокатський запит від 30 серпня 2024 року. Стягнуто з ПП «Керуюча компанія «КОІН» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2664,64 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн.
ОСОБА_1 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, в обґрунтування якої заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2025, копія якого була додана до заяви від 23.06.2025, надісланої на адресу суду першої інстанції. Заявник посилається, що рішення суду першої інстанції ухвалено 16.06.2025, заява на підтвердження судових витрат подана 23.06.2025, у відповідності до частини 8 статті 141 ЦПК України.
ПП «Керуюча компанія «КОІН» копію заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 521/17906/24 отримала 03.03.2026 року о 15:24:36 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Від ПП «Керуюча компанія «КОІН» до апеляційного суду надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідач зазначає, що постановою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2026 року вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу, стягнуто на користь скаржника 10000,00 грн.
ПП «Керуюча компанія «КОІН» вважає, що подаючи заяву від 01.03.2026 року, у діях скаржника вбачаються наміри збагатитись, додаткові заявлені вимоги щодо стягнення правничої допомоги не відповідають критеріям розумності та співмірності, справа не становить значного суспільного інтересу, впливає виключно на відносини між сторонами, у зв'язку із викладеним, сторона відповідача просить суд відмовити у задоволені вимоги щодо повторного стягнення з відповідача на користь скаржника (позивача) витрат на правничу допомогу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 05.03.2026 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження на 12 березня 2026 року, без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до ст. 270 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Колегія суддів, дослідивши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).
Посилання в заяві про ухвалення додаткового рішення на те, що текст позову містив заяву, згідно з якою ОСОБА_1 , з посиланням на частину 8 статті 141 ЦПК України зазначав, що у зв'язку з розглядом справи він має понести витрати на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження чого будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції ухвалено 16.06.2025 року, а заява на підтвердження судових витрат подана позивачем 23.06.2025 року не заслуговують на увагу.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Керуюча компанія «КОІН» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 21).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався з заявою з процесуальних питань, яка надійшла на адресу суду 26.11.2024 року, в якій зазначав, що просить за результатами розгляду даної справи стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати, які він поніс і які має понести в справі, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2024 року. До заяви додавши копію акта приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2024 року, копію договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 року, копію прибуткового касового ордеру № 1-01-15/11 від 15.11.2024 року.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Хаджибейський районний суд міста Одеси рішенням від 16 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Керуюча компанія «КОІН» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишив без задоволення.
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 року з доказами на підтвердження витрат на правничу допомогу, яка зареєстрована Хаджибейським районним судом міста Одеси 27.06.2025 року, в якій зазначено, що в провадженні Малиновського районного суду міста Одеси знаходиться справа № 521/17906/24 за позовом заявника до відповідача про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, заявник надає докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які він має понести та просив розподілити ці витрати за результатами розгляду даної справи.
Отже посилання ОСОБА_1 на звернення 23.06.2025 року до суду першої інстанції із заявою про надання доказів на підтвердження судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 УПК Украйни спростовується матеріалами справи.
Посилання у заяві про ухвалення додаткового рішення на те, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2025, копія якого була додана до заяви від 23.06.2025, надісланої на адресу суду першої інстанції, колегія суддів не приймає, оскільки як вбачається із матеріалів справи заява від 23.06.2025 року разом із документами надійшла до суду першої інстанції 27.06.2025 року, про що свідчить штамп суду.
Хаджибейським районним судом міста Одеси оскаржуване рішення ухвалено 16 червня 2025 року. Отже заява ОСОБА_1 від 23.06.2025 року разом із документами надішли до суду першої інстанції після ухвалення судом рішення.
Зазначені обставини свідчать про те, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про приєднання та дослідження документів долучених до заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 року.
ОСОБА_1 як не звертався до суду апеляційної інстанції із клопотанням про долучення та дослідження документів доданих до заяви від 23.06.2025 року, так і таких вимог не заявляв під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.
Одеський апеляційний суд постановою від 29 січня 2026 року з урахуванням характеру правовідносин у справі, предмету позову, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часу необхідного на виконання робіт, враховуючи, об'єм матеріалів, заяву відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу складності справи, критерії реальності, необхідності, виправданості, співмірними зі складності даної справи, частково задовольнив заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції та стягнув з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Отже, ураховуючи викладені обставини, відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 133, 141, 246, 270 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова