11.03.26
22-ц/812/31/26
Єдиний унікальний номер судової справи: 480/2223/15-ц
Номер провадження: 22-ц/812/31/26 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.
11 березня 2026 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С.,
за участю адвокатів: Пушка С.В., Олійника О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Акціонерного товариства «Універсал Банк», подану в його інтересах
адвокатом Приходько Людмилою Аркадіївною
на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області 11 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді - Войнарівського М.М., в приміщенні того ж суду за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» (надалі - АТ «Універсал Банк») про виправлення помилки у виконавчих листах по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору,
У травні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчих листах по справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до АТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору.
У своїй заяві АТ «Універсал Банк» зазначало, що у провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебувала цивільна справа №480/2223/15-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ«ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору.
Ухвалою Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у даній справі замінено ПАТ «ВТБ Банк» його правонаступником - Акціонерне товариство «Універсал Банк».
АТ «Універсал Банк» було отримано шість виконавчих листів, а саме: №480/2223/15-ц стосовно ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 227,73 доларів США та №480/2223/15-ц про стягнення з нього судового збору у розмірі 11 975,37 грн, №480/2223/15-ц стосовно ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 227,73 доларів США та про стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 11 975, 37 грн, а також №480/2223/15-ц стосовно ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 227,73 доларів США та про стягнення з ОСОБА_3 судового збору у розмірі 11 975,37 грн.
Під час ознайомлення з виконавчими листами було встановлено, що при їх оформленні було допущено помилку щодо невірного зазначення стягувача ПАТ «ВТБ Банк» замість АТ «Універсал Банк».
Посилаючись на викладене АТ «Універсал Банк» просило суд виправити допущену помилку при оформленні вказаних виконавчих листів шляхом зазначення стягувачем за виконавчими листами АТ «Універсал Банк».
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2025 року заяву представника АТ «Універсал Банк» залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що заяву від імені АТ «Універсал Банк» підписано Куришко К.В. на підтвердження повноважень до матеріалів прави додано довіреність. Однак в Єдиному реєстрі адвокатів відомості про представника Куришко К.В. відсутні, а представництво у справі, яка не є малозначною в силу вимог процесуального закону має здійснюватися виключно адвокатом. Отже, із заявою до суду звернулася особа, яка не має такого процесуального права в силу положень Конституції України та процесуального закону. Оскільки заява підписана представником, відомості про статус як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні, заява на підставі вимог ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, адвокат Приходько Л.А., яка діє в інтересах АТ «Універсал Банк» звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на її незаконність, яка постановлена на підставі неповного та необ'єктивного з'ясування обставин справи, а також наявних доказів, просила ухвалу суду скасувати та направити заяву АТ «Універсал банк» про виправлення помилки у виконавчих листах для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що представником АТ «Універсал Банк» адвокатом Куришко К.В., яка має право на зайняття адвокатської діяльності на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 05.06.2019 №70, що підтверджується свідоцтвом серії КС №7854/10 від 05.09.2019 було подано до Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву про виправлення помилки у виконавчих листах, яка ухвалою суду від 03.05.2023 року прийнята до розгляду. У зв'язку зі зміною прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_6 на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 19.05.2023року №129 було замінено свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом серія КС №7854/10 від 22.05.2023 року. Інформація щодо зміни прізвища також зазначено в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Вказує на те, що судом першої інстанції не в повній мірі здійснено перевірку Єдиного реєстру адвокатів України, що в подальшому призвело до невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи та безпідставного залишення без розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчих листах.
Також зазначає, що представники АТ «Універсал Банк» не мали змоги взяти участь в судовому засіданні 11 вересня 2025 року о 13-30 год., оскільки судова повістка сформована лише 11 вересня 2025 року та доставлена до електронного кабінету о 17-39 год.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.С. зазначав, що АТ «Універсал Банк» не довів належними та допустимими доказами наявність статусу адвоката у свого представника станом на дату подання заяви, а відтак суд першої інстанції правильно оцінив наявні в справі з цього приводу докази та постановив законну та обґрунтовану ухвалу.
У судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).
Згідно ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржувана ухвала в повній мірі не відповідає.
За положеннями статті 432 ЦПК України суд розглядає заяву про виправлення помилки у виконавчому документі у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст.129 Конституції України в чинній редакції).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25 - 26 березня 2011 року).
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвалою суду першої інстанції у цій справі порушені принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява N 14448/88, § 33).
Суд першої інстанції, не повідомивши, зокрема представника АТ «Універсал Банк» належним чином про час і місце розгляду заяви, фактично позбавив його права на участь в судовому засіданні, надання доказів на підтримання поданої заяви. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.
Зазначених вимог закону судом не було дотримано, наведені вище обставини залишилися поза увагою, що призвело до порушення норм процесуального права, прав АТ «Універсал Банк», на що представник посилається в апеляційній скарзі, тому відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України ухвалу суду слід скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Ухвалюючи нове судове рішення колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2019 року в задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору задоволено. Визнано недійсним кредитний договір №081/2008 від 10 квітня 2008 року, укладений між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 , іпотечний договір від 10 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «ВТБ Банк», договір поруки №81-1/2008 від 10 квітня 2008 року укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 , недійсним договір поруки №81-2/2008 від 10 квітня 2008 року укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 .
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду від 20 січня 2022 року вказане вище рішення скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено частково позов ПАТ «ВТБ Банк» та стягнуто на користь ПАТ «ВТБ Банк» з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №081/2008 від 10 квітня 2008 року у сумі 42 227,73 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 40 620,35 доларів США, заборгованість за процентами у сумі 1145,25 доларів США, 3% річних у сумі 118,13 доларів США, пені у сумі 344 доларів США. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року за заявою АТ «Універсал Банк» замінено ПАТ «ВТБ Банк» у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки та іпотечного договору його правонаступником - АТ «Універсал Банк».
14 червня 2022 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за заявою АТ «Універсал Банк» було видані виконавчі листи № 480/2223/15, щодо примусового виконання вказаного рішення в яких стягувачем зазначено ПАТ «ВТБ Банк».
25 квітня 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося із заявою до Миколаївського районного суду Миколаївської області про виправлення помилки у виконавчих листах стосовно стягувача шляхом зазначення стягувачем АТ «Універсал Банк».
Вказану заяву від імені Банку було подано представником - адвокатом Куришко К.В., яка діяла на підставі довіреності від 04 липня 2022 року строком дії до 29 червня 2023 року.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03 травня 2023 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання по справі на 12 травня 2023 року.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2025 року заяву представника АТ «Універсал Банк» про виправлення помилки у виконавчих листах залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про представника ОСОБА_7 , а відтак дійшов висновку про те, що із заявою до суду звернулася особа, яка не має такого процесуального права в силу положень Конституції України та процесуального закону, що згідно ст. 257 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст. 177 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частин 1-3 ст. 26 вищевказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи. Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Частини четверта, восьма статті 62 ЦПК України визначають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Отже, позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження.
У разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, така заява повертається позивачеві (пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17 (провадження № 14-52цс19).
Як вбачається з матеріалів справи до заяви про виправлення помилки у виконавчих листах представник АТ «Універсал Банк» - Куришко К.В. на підтвердження додала довіреність від 04 липня 2022 року, а також копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС №7854/10 видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 06 червня 2019 року №70 (т. 1 а.с.12-13).
Разом з тим, згідно 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у разі недостатності та сумніву з точки зору, суду наданих документів для належного підтвердження обсягу повноважень підписанта позову, процесуальним законом передбачено процедуру залишення заяви без руху.
Отже, недоліки (відсутність відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України про представника Куришко К.В.), визначені судом першої інстанції, не могли бути підставою для повернення заяви з підстави п.1 ч. 4 ст.185 ЦПК України, а були підставою для залишення її без руху, а відтак оскаржувана ухвала постановлена передчасно.
Крім того, заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо передбачених процесуальним законом вимог до представника сторони у справі в суді.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги у зв'язку з зі зміною прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_6 на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 19 травня 2023 року №129 було замінено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, про що також міститься інформація в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Отже, наведене вище свідчить про наявність повноважень представника ОСОБА_8 на подання заяви до суду станом на 25 квітня 2023 року в інтересах АТ «Універсал Банк».
На вказане вище суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновки про залишення заяви АТ «Універсал Банк» без розгляду.
Колегія зазначає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред'явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
Застосування судом правових норм та вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися з урахуванням обставин конкретної справи та з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів.
Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд, таких принципів цивільного судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
Також колегія суддів звертає увагу, що суд не повинен тлумачити положення пунктів 1, 2 частини першої статті 257 ЦПК України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя, адже наведене неодноразово було предметом розгляду в Європейському суді з прав людини (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/939/24, провадження № 61-11306св24).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Так, у рішенні від 25 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and Othersv. Spain» («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заяви № 38366/97, № 38688/97, № 40777/98, № 40843/98, № 41015/98, № 41400/98, № 41446/98, № 41484/98, № 41487/98, № 41509/98) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Pеrez de Rada Cavaniles v. Spain» («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява № 3256-57) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також із положень Конвенції щодо реалізації права на доступ до суду, повернення цивільного позову або залишення його без розгляду з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 379, 382 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», подану в його інтересах адвокатом Приходько Людмилою Аркадіївною задовольнити.
Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.В. Крамаренко
Судді: О.В. Локтіонова
О.О. Ямкова
Повний текст складено 13 березня 2026 року.