Справа № 127/39918/25
Провадження № 33/801/301/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.
Доповідач: Матківська М. В.
13 березня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В., одержавши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
04 березня 2026 року подано апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у якій він просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову.
В апеляційній скарзі правопорушник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Обґрунтовуючи необхідність поновлення зазначеного строку, ОСОБА_1 зазначає, що при проголошені постанови суду він присутнім не був, а її копію отримав 24 лютого 2026 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За змістом цієї статті строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення починає обраховуватися з дня винесення такої постанови.
Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 17 лютого 2026 року (а. с. 29-34).
При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про отримання СМС-повістки, за вказаним ним номером мобільного телефону.
Апеляційну скаргу на постанову суду ОСОБА_1 подав до суду 04 березня 2026 року (через 15 днів з дня винесення судом оскаржуваної постанови), тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку.
За правилами частини 2 статті 297 та частини 1 статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що копію оскаржуваної постанови було одержано 24 лютого 2026 року не заслуговує на увагу, оскільки початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції законодавець пов'язує з моментом її винесення, а не одержання її копії. Тобто строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року закінчився 27 лютого 2026 року - у п'ятницю, робочий день.
Разом з тим, одержавши копію постанови 24 лютого 2026 року, правопорушник не оскаржив її у встановлений законом строк, хоча термін визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП на день одержання копії постанови не сплинув.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 мав реальну можливість оскаржити постанову суду першої інстанції у строк, передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП, оскільки доказів на спростування цього ним не надано. Втім, він не виявив бажання скористатися своїми процесуальними правами на оскарження постанови суду у розумний строк.
За наведених обставин, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому правопорушнику ОСОБА_1 слід відмовити в поновленні такого строку та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП повернути йому апеляційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська