СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1845/26
ун. № 759/5535/26
13 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , та подане в кримінальному провадженні №12025000000002003 від 08.07.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити. Зазначив окремо, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше ухилявся від суду у кримінальному провадженні за ст. 307 КК України, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
Захисник, думку якого підтримав підозрюваний, заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики прокурором не доведені, а з плином часу вони об'єктивно зменшуються. Зазначив, що ОСОБА_4 вже тривалий час утримується під вартою, відтак суд повинен розглянути питання про визначення розміру застави.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000002003 від 08.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
У даному кримінальному провадженні 17.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб, тобто до 14.02.2026.
Постановою першого заступника Генерального прокурора у вказаному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.03.2026.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2026 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.03.2026.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 17.06.2026.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними доказами, а саме: протоколами оглядів місця події від 04.03.2025; висновком судової експертизи № СЕ-19-25/16012-НЗПРАП від 31.03.2025; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 08.12.2025; висновком судової експертизи № СЕ-19-25/68373-НЗПРАП від 16.12.2025; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за річчю від 21.05.2025, 19.05.2025; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за місцем від 27.06.2025, 17.06.2025; протоколом огляду від 18.11.2025; протоколом обшуку від 17.12.2025, протоколом огляду від 17.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчим суддею приймаються до уваги характер та тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимально можливий строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників, всіх епізодів злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів може приносити швидкий стабільний заробіток.
Враховуючи суспільно небезпечний характер вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує останньому у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинить нові або продовжуватиме вчиняти злочини.
Також слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинене кримінальне правопорушення, тяжкість покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, процесуальну поведінку підозрюваного, його соціальні зв'язки, майновий стан та інше.
Сукупність вказаних обставин є достатньою для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам, і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим стосовно підозрюваного необхідно продовжити застосований раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Також на даному етапі слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, враховуючи положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 32, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 196, 309 КПК України,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 11 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 17.03.2026.
Cлідчий суддя ОСОБА_1