Справа № 206/1163/26
1-кс/206/335/26
Іменем України
10 березня 2026 року Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП майора поліції в Луганській області ОСОБА_3 про обрання обрання заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Станиця-Луганська Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 Кримінального кодексу України,
за участі: прокурора ОСОБА_5 , -
10 березня 2026 року старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП майор поліції в Луганській області ОСОБА_3 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпра із клопотанням, погодженим із прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що травня 2014 року, на території Луганської області створене не передбачене не передбачене законом збройне формування, члени та структуру підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
Приблизно на початку травня 2014 року, в структурний підрозділ не передбаченого законом збройного формування, що дислокувалось на території Станично - Луганського району, Луганської області на добровільній основі увійшов ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав умисел брати активну участь в діяльності даного збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного збройного формування спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.
Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, став приймати активну участь в діяльності формування, а саме виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього.
З 2014 року ОСОБА_4 , діючи у складі збройного формування «ЛНР», керуючись прямим умислом ніс службу на не підконтрольній території України, маючи при собі автоматичну зброю.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 - участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
16.12.2016 стосовно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Оскільки на той час було встановлено відомості, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства, місцезнаходження останнього невідоме, за місцем проживання він відсутній, то вказане повідомлення про підозру безпосередньо підозрюваному вручено не було.
03.01.2017 слідчим відповідно до ст.281 КПК України через те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового слідства, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено в розшук, а досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням майже всієї території Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278, 279 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №29 (8221) від 04.02.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 03.02.2026 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик ОСОБА_4 , на 11.00 год. 09.02.2026, 10.02.2026, 11.02.2026 для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, для допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій.
У жодний із призначеного часу ОСОБА_4 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття до слідчого або прокурора не повідомив.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, а також те, що місцезнаходження останнього на теперішній час не встановлено.
Про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчать такі обставини, як те, що в цьому провадженні наявні свідки, які дали показання щодо протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_4 , останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі, маючи досвід відповідної діяльності у складі не передбачених законом збройних формувань, може чинити тиск на свідків шляхом погроз, шантажу, залякування, з метою спонукання надати хибні свідчення та, відповідно, уникнення ним кримінальної відповідальності.
Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в якому він підозрюється, свідчать ті обставини, що підозрюваний на теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території України, що надає йому можливість продовжувати вчинення кримінального правопорушення в якому останній підозрюється, або скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку державних органів України. Також про наявність даного ризику свідчить тривалість вже вчиненого ним кримінального правопорушення, адже не передбачене законом збройне формування продовжує свою діяльність на території України і дотепер.
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення приходить до висновку, що запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором свідчить наступне:
-згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, відомостей щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_4 , в базі даних не виявлено;
- згідно повідомлення УКР ГУНП в Луганській області встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 або його контактний телефон до теперішнього часу не надалось можливим. Фактів перетину державного кордону України, а також фактів реєстрації останнього як внутрішньо переміщеної особи не встановлено;
- допитаний в якості свідка ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_4 є його внуком та раніше мешкав разом з ним за його місцем мешкання, останній в 2014 році приймав участь у складі незаконного збройного формування, приблизно восени 2014 року, ОСОБА_4 виїхав до міста Луганська та більше він його не бачив.
На думку слідчого встановлені наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Слідчий просить суд, обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити і обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.
Судом встановлено, що органами досудового слідства проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 12016130570000852 від 06.10.2016 року, внесені відомості в ЄДРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України.
16.12.2016 стосовно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
03.01.2017 слідчим відповідно до ст.281 КПК України через те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового слідства, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено в розшук, а досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням майже всієї території Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278, 279 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 29 (8221) від 04.02.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 03.02.2026 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик ОСОБА_4 , на 11.00 год. 09.02.2026, 10.02.2026, 11.02.2026 для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, для допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій.
У жодний із призначеного часу ОСОБА_4 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття до слідчого або прокурора не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Також відповідно до ч.4 ст.197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч.6 ст.193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі до 8 років з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що він усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від органу досудового розслідуваннята суду, про це свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , в разі визнання його винним у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Також органом досудового розслідування не встановлено постійного місця проживання та реєстрації ОСОБА_4 на території, яка підконтрольна органам влади України, у зв'язку з чим він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також те, що до теперішнього часу місцезнаходження підозрюваного не встановлене та не відоме, його оголошено в розшук. Також, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 вже умисно переховується та в подальшому може умисно переховуватися від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Луганської області з метою унеможливлення проведення з ним необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст.2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування. Разом з тим, існує необхідність проведення комплексу слідчих дій, спрямованих на відшукання доказів вини підозрюваного та встановлення обставин, яка мають значення, Окрім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.
У зв'язку з встановленим обставинами, суд приходить до висновку, що обрання до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП майора поліції в Луганській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зобов'язати слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12016130570000852, у разі затримання ОСОБА_4 у строк не пізніше сорока восьми годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити його до слідчого судді для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або заміну його на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1