Єдиний унікальний номер 201/3370/25
Номер провадження 2/205/20/26
(заочне)
10 березня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Стеценко М.В. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16999 грн 35 коп., 3 028 грн 00 коп. судового збору та 7 100 грн 00 коп. витрат на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту та мобільного застосунку "ClickCredit - онлайн кредит" укладено Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №8559792, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 811030. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плати (Проценти) від Суми кредиту та Комісію та надання кредиту. Сума кредиту становить 10 000 грн 00 коп. Відповідно до Довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000007375/ТНПП про прийняття до виконання платіжної інструкції TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 10000,00 грн, перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме: № НОМЕР_1 , номер платежу: 98bef9c0-359a-4e2b-81a9-297f24c8820e від 28.09.2024 року.
Відповідно до п. 2.2.2. Договору позики сторони визначили, що строк позики 30 календарних днів, а відповідач зобов'язаний повернути позику та сплатити проценти та комісію у розмірі:
- 0,01% процентна ставка/день (фіксована);
- 22,21% Комісія за надання кредиту від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2221,00 грн).
Згідно з п. 4 Договору позики проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування Кредитом до дати повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.
Позичальник ОСОБА_1 порушила умови Договору позики та не виконувала покладені на неї зобов'язання належним чином, у зв'язку із чим станом на 31.01.2025 сума заборгованості відповідача за Договором № 8559792 від 28.09.2024 р. становить 16999,35 грн.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16.09.2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не подала, у зв'язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів та за згоди представника позивача постановити заочне рішення.
Судом встановлено, що 28.09.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №8559792, за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити відсотки від суми позики (а.с.9-17).
За змістом договору позики №8559792 від 28.09.2024 року сума позики становить 10000 грн 00 коп., на строк 30 днів, з процентною ставкою (фіксованою) 0,01% на день, починаючи з другого дня користування позикою, дата повернення позики - 27.10.2024 року, денна процентна ставка - 0,75 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 5,0 % за день, пеня - 5,0 % в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 1186,17 %, орієнтовна загальна вартість позики -12250 грн 00 коп.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 811030.
Відповідачем 28.09.2024 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 837420 підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 30-31).
Відповідно до п.5.3 позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку "Click Credit" (на умовах повернення позики у кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.
Згідно з п.5.6 Правил надання грошових коштів у позику, договір позики укладається відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію", шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір позики прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.
Довідкою про укладення договору (ідентифікацію) по договору № 8559792 від 28.09.2024 підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладений договір № 8559792 від 28.09.2024 року, ідентифікована ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором): 811030 28.09.2024 року о 00:36 годині, ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.32-33).
Згідно з довідкою ТОВ "ФК "Фінекспрес" від 04.02.2025р. № КД-000007375/ТНПП та копії платіжної інструкції № 98bef9c0-359a-4e2b-81a9-297f24c8820e отримувачу ОСОБА_2 28.09.2024 перераховано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с.34).
Вказаний номер електронного платіжного засобу вказаний у реквізитах договору позики № 8559792 від 28.09.2024 року.
Відповідно до п. 2 Договору позики сторони визначили, що строк позики 30 календарних днів, а відповідач зобов'язаний повернути позику та сплатити проценти та комісію у розмірі:
- 0,01% процентна ставка/день (фіксована);
- 22,21% Комісія за надання кредиту від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2221,00 грн).
Згідно з п. 4 Договору позики, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування Кредитом до дати повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором. Проценти не нараховуються за перший день користування Позикою.
Також, електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 837420 28.09.2025 року відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначено істотні умови договору позики, а саме сума позики - 10 000,00 грн, строк кредитування -30 днів, процентна ставка 0,01 % в день з другого дня користування позикою до дня користування позикою, комісія за надання позики - 22,21% від суми позики (2221,00) грн, загальні витрати за кредитом -2250,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 12250,00 грн, реальна річна процентна ставка - 1186,17 %. У п. 6 паспорту споживчого кредиту зазначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит пеня -5% в день, проценти за понадстрокове користування, що застосовуються при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, застосовуються відповідно до умов договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 8559792 від 28.09.2024 року за період з 28.09.2024 року по 31.01.2025 року складає 16999 грн 35 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп.- сума заборгованості за тілом позики, 29 грн 35 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками за понадстрокове користування позикою, 2221 грн 00 коп.- комісія.
Також, з вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що з 28.09.2024 року по 27.10.2024 року позивачем нараховувались проценти за користування коштами у розмірі 0,98 грн за кожен день, тобто у розмірі 0,01% від суми позики відповідно до п. 2.3 Договору позики № 8559792. З 28.10.2024 року по 30.10.2024 року позивачем нараховувались відсотки за понадстрокове користування позикою у розмірі 487 грн 50 коп. за кожен день користування позикою відповідно до п. 2.4 Договору на суму 5000 грн 00 коп.
26.10.2024 року відповідачем сплачено 250 грн 00 коп. позивачу за Договором позики від 28.09.2024 року № 8559792 для продовження строку кредитування. Дану суму зараховано позивачем на погашення тіла кредиту 10000-250= 9750 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Отже, між відповідачем та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними, їй перераховані кредитні кошти, які вона використовувала.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У межах цієї справи суд вважає доведеною обставину укладення між сторонами договору № 8559792 від 28.09.2024 року, виконання позивачем умов договору в частині надання відповідачу кредитних коштів у сумі 10 000 грн 00 коп. строком на 30 днів, а також проценти за користування кредитом в межах строку кредитування (30 днів) за ставкою 0,01 % з другого дня користування на суму 28 грн 35 коп.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами (0,01%) нараховані за період з 29 вересня 2024 року по 27 жовтня 2024 року у розмірі 28 грн 35 коп.
Позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за понадстрокове користування (5% за день) в розмірі 5000 гривень та заборгованість за комісією у розмірі 2221 грн 00 коп.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за понадстрокове користування кредитними коштами (5,00%) нараховані за період з 28.10.2024 року по 07.11.2024 у розмірі 5 000 грн 00 коп.
У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).
Умовами укладеного між сторонами договору позики від 28 вересня 2024 року визначено проценти за понадстрокове користування у розмірі 5% в день.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею).
Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Користування кредитом понад встановлений договором строк є порушенням його умов, відповідальність за що і передбачена Договором у вигляді нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною), проте зважаючи, що договір укладено 28.09.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов'язку сплати відсотків за понадстрокове користування та комісії в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування у розмірі 5000,00 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо стягнення заборгованості за комісією 22.21% в сумі 2221 грн.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 набрав чинності 10.06.2017. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Як встановлено, на підставі умов укладеного договору позичальнику нараховано 2221 грн 00 коп. комісії (22,21%).
Керуючись наведеними нормативними приписами, враховуючи правову позицію, сформовану ВП ВС у справі № 496/3134/19, умову договору про комісію за надання позики суд оцінює як нікчемну, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2221 грн 00 коп. комісії є безпідставним та до задоволення не підлягає.
В межах цього судового розгляду встановлено, що відповідач отримала від позивача кредитні кошти у сумі 10 000,00 грн, отже, остаточна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 8559792 від 28 вересня 2024 року становить 9778 грн 35 коп. з яких: 9750 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 28,35 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Вимоги про стягнення комісії та проценти за понадстрокове користування за користування кредитом, задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що боржник, отримавши від позивача кошти у кредит, не виконувала належним чином взяті за кредитним договором зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов'язання.
За вказаних обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а тому суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість за кредитним договором № 8559792 від 28 вересня 2024 у розмірі 9778 грн 35 коп.
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (57,52,93%), то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1741 грн 76 коп. судового збору за подання позовної заяви до суду.
Під час розгляду цієї справи ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» адвокатським об'єднанням «Правовий курс» надавалася правнича допомога згідно з договором про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року.
У вказаному договорі сторони узгодили, що клієнт сплачує на користь адвокатського об'єднання винагороду, зокрема у розмірі 7 100,00 грн за підготовку та направлення однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги (п. 4.1. договору).
Відповідно до акту № 5 від 25 лютого 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року, вбачається, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за складання проекту позовної заяви та представництво в районному суді складає 7 100,00 грн, яка була сплачена ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.
У постановах Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 444/2445/19, від 12 травня 2021 року у справі № 235/4969/19 зроблено висновок про те, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, що нівелює необхідність подання детального опису та свідчить про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21 викладено правову позицію про те, що належними і допустимими доказами на підтвердження того, які роботи та послуги були надані адвокатом, може слугувати акт прийому-передачі послуг, а неврахування його як доказу та вимога суду щодо надання учасником справи детального опису виконаних робіт свідчить про прояв судом надмірного формалізму.
Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суду кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не надходило.
Оскільки ОСОБА_1 не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, суд не знаходить правових підстав самостійно ініціювати втручання у договірні відносини між позивачем та його адвокатом та зменшувати такі витрати без волевиявлення відповідача, тому ця сума підлягає стягненню з останньої пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 4085 грн 00 коп. (7100 грн х 9 778,35 грн / 16999,35 грн = 4085,00 грн).
Керуючись статтями 526, 530, 536, 1048, 1054 ЦК України, статями 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість за кредитним договором №8559792 від 28.09.2024 року в розмірі 9 778 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 35 копійок, з яких: 9750,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28,35 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 76 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4085 (чотири тисячі вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua
Відомості про сторін по справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ: 39861924; місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, б. 1Б; представник позивача адвокат Стеценко Максим Владленович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧН№000438 від 17.08.2018 року, довіреність №86 від 27.09.2024;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.В. Дорошенко