Провадження № 11-кп/821/221/26 Справа № 694/462/20 Категорія: ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 березня 2026 року колегія суддів судової палати Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурорівОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження № 12019250140001075 від 17.12.2019 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрківка, Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, несудимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317, ч. 3 ст. 185 КК України.
В провадженні Черкаського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження № 12019250140001075 від 17.12.2019 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 та ч. 3 ст. 185 КК України.
За цим вироком ОСОБА_8 , у тому числі визнаний винуватим та засуджений за схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України та за надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
За встановлених місцевим суд фактичних обставин провадження, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням день і час у жовтні 2019 року, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , умисно, маючи на меті викликати у ОСОБА_11 бажання вжити наркотичні засоби, шляхом умовляння, схилив її до вживання наркотичного засобу - каннабісу за допомогою саморобного пристрою для паління, який 23.01.2020 в період часу з 08 год 53 хв до 09 год 48 хв за місцем проживання ОСОБА_8 було виявлено та вилучено працівниками поліції під час санкціонованого обшуку. На поверхні пристрою, згідно висновку експерта № 2/202 від 31.01.2020, виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 1,010 г.
Крім того ОСОБА_8 22.01.2020 в ранковий час за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , маючи на меті створити сприятливі умови для вживання наркотичних засобів, надав ОСОБА_12 приміщення житлового будинку для вживання наркотичного засобу - каннабісу, за допомогою саморобного пристрою для паління, який в період часу з 08 год 53 хв до 09 год 48 хв, за вказаним місцем проживання ОСОБА_8 , виявлено та вилучено працівниками поліції під час санкціонованого обшуку. На поверхні пристрою, згідно висновку експерта № 2/202 від 31.01.2020, виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - екстракт каннабісу, масою в перерахунку на суху речовину 1,010 г.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_9 заявив клопотання, зокрема, про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, яке, в тому числі виклав письмово.
Таке клопотання беззаперечно підтримано обвинуваченим ОСОБА_8 , який також просив про його звільнення від кримінальної відповідальності, у тому числі, за ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
На виконання приписів ч. 4 ст. 286 КПК України, у зв'язку із заявленим стороною захисту клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, колегія суддів невідкладно приступає до його вирішення.
Заслухавши думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 в підтримку клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності, прокурора ОСОБА_6 , яка не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України на підставі ст. 49 КК України, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розв'язання заявленого клопотання, колегія суддів приходить до таких висновків.
Пункт 1 частини 2 статті 284 КПК України вказує на те, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 44 КК України, ч. 1 ст. 285 КПК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом.
За ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Системний аналіз наведених норм закону вказує, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
З огляду на наведене, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК України); не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; відсутність заборони щодо застосування давності до вчиненого особою кримінального правопорушення. Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та її згода на таке звільнення.
За змістом обвинувального вироку ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 315 КК України - схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів та за ч. 1 ст. 317 КК України - надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів. З встановлених судом фактичних обставин провадження, кримінальне правопорушення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 315 КК України вчинене у жовтні 2019 року, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 317 КК України - 22.01.2020.
Пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене КК України діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України, відносяться до нетяжких злочинів, за вчинення яких передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Оскільки ОСОБА_8 вчинив діяння, що охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України у жовтні 2019 та 22.01.2020, то саме з цих дат обраховується початок перебігу строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене, з часу вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень і до заявлення стороною захисту відповідного клопотання, минуло понад п'ять років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про ухилення ОСОБА_8 від досудового розслідування або суду, або засудження за вироком, що набрав законної сили, за вчинення нового злочину, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України про зупинення чи переривання перебігу давності.
З'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та впевнившись у її добровільності, відповідності обставинам провадження і усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення, як обґрунтоване.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Тому вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.07.2023 в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України підлягає скасуванню з подальшим закриттям кримінального провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. 404, п. 5 ч. 1 ст. 407, ст. 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати
Клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 27 липня 2023 року в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України, скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 315 у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 317 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Закрити кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді