12 березня 2026 року
м. Рівне
Справа № 559/2969/25
Провадження № 22-ц/4815/403/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шевчуком Віктором Миколайовичем на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 листопада 2025 року (ухвалене у складі судді Жуковської О.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №09.10.2024-100002477.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. строком на 124 дні. Ставка «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
Комісія за надання кредиту становить 720 грн. та нараховується за ставкою 9% від суми кредиту одноразово.
Неустойка 80,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Кошти перераховано на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-4360.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.
У свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 21600 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 7440 грн., заборгованості по комісії у розмірі 720 грн. та додаткової комісії у розмірі 1440 грн., а також заборгованості по неустойці у розмірі 4000 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 листопада 2025 року позов задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №09.10.2024-100002477 від 09.10.2024 у розмірі 16 160 (шістнадцять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) гривень 31 копійка.
Рішення суду обґрунтовано тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Розрахунок заборгованості в частині стягнення тіла кредиту, комісії за надання кредиту та відсотків повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту: у ньому відображені всі факти видачі суми кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до закінчення дії кредитного договору лише на залишок неповернутої суми.
Щодо стягнення з відпвоідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1440 грн. згідно кредитного договору №09.10.2024-100002477, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги про стягнення неустойки, суд вважав, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шевчука В.М. оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_1 з позивачем договору про надання кредиту не укладала.
У період з 08.10.2024 року по 10.10.2024 року невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи грошовими коштами з її карткових рахунків і оформили від її імені споживчий кредит, скориставшись даними, що містилися на банківських картках.
Загальна сума викрадених у ОСОБА_1 коштів становить 22252,84 грн.
За цим фактом до ЄРДР за № 12024181040000749 від 27.11.2024 року внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудове розслідування триває.
Вчинивши шахрайські дії невстановлені особи від імені ОСОБА_1 оформили кредит.
Оскільки кошти з її рахунку вибули поза її волею, остання 24.08.2025 року звернулася до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області із заявою про зобов'язання АТ КБ "Приватбанк" відновити залишок коштів на її рахунках до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій в період з 08.10.2024 року по 10.10.2024 року.
На даний час справа знаходиться на стадії судового розгляду.
Жодного доказу отримання та ознайомлення ОСОБА_1 із пропозицією про укладення кредитного договору від 09.10.2024 року, подання нею заявки та надсилання відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору позовна заява не містить.
Також відсутні докази підписання відповідачем даних документів як електронним підписом так і одноразовим ідентифікатором, шляхом надсилання СМС-повідомлення позивачем.
Не надано підтверджень, що СМС-повідомлення були доставлені відповідачу і не доведено, що саме вона їх отримала.
Не додано квитанцію про перерахунок коштів, що виключає видачу цих коштів відповідачу.
Таким чином, висновки суду про те, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, не підтверджено жодними належними і допустимими доказами.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 04.08.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з метою надання доказів про неправомірність дій позивача щодо стягнення із відповідача кредитних коштів, 20.10.2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Шевчуком В.М. було подано до суду відповідну заяву, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 22.10.2025 року.
Таким чином, Дубенський міськрайонний суду розглянув справу за відсутності відповідача і його представника, чим порушив норми процесуального права.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Так, згідно зст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 09.10.2024 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №09.10.2024-100002477, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Даний Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та Підтвердження позичальника про укладення кредитного договору.
Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 124 дні.
Процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
Комісія за надання кредиту становить 720 грн. та нараховується за ставкою 9% від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 720 грн. у кожному з двох чергових періодів. Неустойка: 80 грн., за кожен день невиконання зобов'язання.
Дата повернення кредиту 09.02.2025. Кошти надаються безготівково шляхом використання реквізитів електронного платіжного способу споживача 4441-11хх-хххх-4360. (а.с.15-18).
ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.13).
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на день подання позову - 22.07.2025 становить 21 600 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн. , заборгованості за відсотками в розмірі 7440 грн., комісії - 720 грн., додаткової комісії - 1440 грн. та неустойки - 4000 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір. Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору за період з 09.10.2004 по 09.02.2025 та підтверджений наданими до суду розрахунками (а.с.14).
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, комісії за надання кредиту та нарахованих відсотків.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Заявка споживача ОСОБА_1 , відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним договором 4441-11ХХ-ХХХХ-4360.
Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору № 09.10.2024-100002477 від 09.10.2024 року від її імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій під час укладення саме цього договору позичальник не зверталася.
Також не спростовано, що банківська платіжна картка не належить ОСОБА_1 .
У матеріалах справи наявна інформація про переказ 8000 грн. на картку № НОМЕР_1 ; призначення платежу: видача за договором кредиту № 09.10.2024-100002477.
Розрахунок заборгованості сумнівів в апеляційного суду не викликає.
Звернення відповідача до правоохоронних органів стосовно вчинення щодо неї шахрайських дій не стосується предмету позову даної справи.
Будь-які інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шевчуком Віктором Миколайовичем залишити без задоволення.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 листопада 2025 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С. О.
Ковальчук Н.М.