Провадження № 33/803/856/26 Справа № 227/2599/24 Суддя у 1-й інстанції - ЛИСЕНКО В. О. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
12 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи клопотання захисника - адвоката Сахна Д.І., діючого в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 , -
постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник - адвокат Сахно Д.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначає, що про існування протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 стало відомо лише після повідомлення з органів поліції щодо виконання постанови суду.
Крім того, у скарзі зазначається, що працівники поліції дійсно зупиняли ОСОБА_1 , однак жодного протоколу відносно нього не складали, відеозапис не здійснювали, від керування транспортним засобом не відсторонювали, автомобіль не вилучали, будь-яких пояснень він не надавав та підписів у будь-яких процесуальних документах не ставив.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду. Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Положеннями чинного КУпАП не передбачено залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
З матеріалів справи встановлено, що постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір.
Разом з тим, доводи захисту щодо того, що ОСОБА_1 не знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи судом, спростовуються матеріалами справи.
Так, у матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 818634, який підписаний ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення зі змістом зазначеного протоколу. Крім того, у вказаному протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з тим, що розгляд справи відбудеться за викликом суду.
Також матеріали справи містять заяву від 09 серпня 2024 року, власноруч заповнену та підписану ОСОБА_1 , про отримання електронних судових повісток на належний йому номер мобільного телефону.
Крім того, у матеріалах справи наявна довідка про доставку повідомлення, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено повідомлення із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи, а саме про те, що розгляд справи призначено на 31 січня 2025 року о 09 год. 40 хв.
Також матеріали справи містять розписку ОСОБА_1 від 07 січня 2026 року, відповідно до якої він ознайомився з матеріалами справи та здійснив їх фотокопіювання.
Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень також підтверджують, що вказану постанову надіслано судом 31 січня 2025 року, зареєстровано 31 січня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 03 лютого 2025 року, а датою набрання постановою законної сили є 11 лютого 2025 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції та мав можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження у визначений законом строк.
За таких обставин посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 стало відомо про існування постанови лише після повідомлення з органів поліції щодо її виконання не відповідають дійсності, та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 мав реальну можливість подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а наведені у клопотанні підстави не можуть вважатися поважними.
За таких умов відсутні обставини, які б об'єктивно перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, у зв'язку з чим підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 , - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сахна Д.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА