Провадження № 11-п/803/532/26 Справа № 175/2450/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Дніпровського районного суду Дніпропетровської області про направлення до іншого суду кримінального провадження №62024170030000206 від 19 січня 2024 року стосовно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК),
06 березня 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло подання Дніпровського районного суду Дніпропетровської області про визначення підсудності кримінального провадження №62024170030000206 від 19 січня 2024 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, для визначення територіальної підсудності.
Підставою для направлення справи до іншого суду суд першої зазначив, що за змістом обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, злочин має триваючий характер, розпочатий у с. Отрішки Синельниківського району Дніпропетровської області та закінчений шляхом затримання обвинуваченого працівниками УСБУ в Дніпропетровській області, точне місце затримання в обвинувальному акті не зазначено. Обвинувачений в підготовчому засіданні повідомив, що його затримано у м. Дніпрі, з матеріалів кримінального провадження встановити точну адресу місця затримання неможливо. Судом встановлено, що с. Отрішки розташоване на території ліквідованого Покровського району Дніпропетровської області, що не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши обґрунтованість подання та матеріали справи, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню.
Положеннями частини першої статті шостої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року з протоколами до неї, які втілені в ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх рішеннях, положення норм КПК, якими врегульовано правила визначення територіальної підсудності кримінального провадження, застосовуються у взаємозв'язку з приписами ст. 6 КК, за якими кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Отже, місцем вчинення кримінального правопорушення є місце, де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. ОСОБА_6 залишив військову частину НОМЕР_1 , яка розташована в населеному пункту АДРЕСА_1 , 31.07.2025 затриманий працівниками УСБУ у Дніпропетровській області.
Так, кримінальне правопорушення вчинено (розпочато) у межах територіальної юрисдикції Покровського районного суду Дніпропетровської області.
Разом з цим, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14 жовтня 2025 року №2113/0/15-25 територіальна підсудність справ Покровського районного суду Дніпропетровської області змінена на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку про задоволення подання місцевого суду та направлення даного кримінального провадження до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 30, 32, 405, 615 КПК, апеляційний суд
Задовольнити подання Дніпровського районного суду Дніпропетровської області про направлення до іншого суду кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, а матеріали кримінального провадження направити до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4