Провадження № 22-з/803/207/26 Справа № 213/659/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
13 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Халаджи О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів у справі № 213/659/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним, -
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним залишено без задоволення.
Із вказаним рішенням суду не погодились ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та подали апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року визначено склад суду: Бондар Я.М. (суддя-доповідач), Зубакова В.П., Остапенко О.О.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року справа призначена до апеляційного розгляду на 21 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв.
02 березня 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М., Остапенко В.О., Зубакової В.П. у зв'язку із порушенням порядку визначення колегії суддів для розгляду цієї справи. Зокрема заявник звертав увагу, що розподіл проводився в рамках однієї колегії суддів для розгляду справи у в м. Кривому Розі (який не утворений відповідно закону) хоча в Дніпровському апеляційному суді визначено 6 постійних колегій з розгляду цивільних справ, які зокрема перебувають в м. Дніпро. Також вважав, що судді Бондар Я.М., Остапенко В.О., Зубакової В.П. повинні були заявити самовідвід у зв'язку із тим, що на розгляді у Шевченківського районного суду м. Дніпра перебуває його позовна заява до Дніпровського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянину порушенням права доступу до правосуддя.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П., Остапенко В.О., визнано необґрунтованою та передано справу до канцелярії суду на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід суддів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2026 року заява про відвід суддів розподілена для розгляду судді Дніпровського апеляційного суду Халаджи О.В. та фактично передана судді 12 березня 2026 року
Вирішуючи питання про відвід суддів, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3, 8 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Як вбачається із ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка стосується недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Згідно із ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, № 33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зав'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Таким чином, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Також суд звертає увагу, що частина Апеляційного суду Дніпропетровської області у м. Кривому Розі утворена відповідно до Указу Президента України від 30 січня 2002 року № 80/2002 «Про розміщення апеляційних судів Дніпропетровської та Донецької областей».
Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція ліквідованого суду.
Правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджено Наказом Державної судової адміністрації України №529 від 29.11.2024 року, яке затверджено Рішенням Ради суддів України 11 листопада 2024 року.
Загальними зборами суддів Дніпровського апеляційного суду 18.07.2019 року (з наступними змінами, з урахуванням норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджено склад постійних колегій суддів цивільних та кримінальної палат, а також спеціалізацію.
Зважаючи на зазначене, а також те, що із заяви ОСОБА_1 не вбачається наявність обставин, які б могли бути підставою для відводу у розумінні ст. 36, 37 ЦПК України та свідчили б про упередженість чи необ'єктивність суддів, підстав для відводу суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., Остапенко В.О. у розумінні чинного процесуального закону не має.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П., Остапенко В.О. у справі № 213/659/24.
Справу передати суддям, визначеним протоколом автоматизованого розподілу даної судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.В. Халаджи