Справа №523/10866/17
Провадження №1-кп/523/82/26
15 січня 2026 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Пересипського районного суду міста Одеси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160490002733 від 11.06.2017р., за обвинуваченням відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Нової - Каховки, Херсонської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше судимого 26.03.2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186 ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців, звільнений 02.11.2016 року умовно-достроково,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
У провадженні Пересипського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12017160490002733 від 11.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , 10.06.2017 року будучи раніше судимим, маючи непогашену судимість, а саме: 26.03.2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців, звільнився 02.11.2016 умовно-дострокова, невідбутий строк 9 місяців 24 дні, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і скоїв умисний, корисливий злочин.
Так, ОСОБА_4 , 10.06.2017 року близько 15 годин 00 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», який розташований по вулиці Кримська, 71 в м. Одесі, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та поряд нікого немає, викрав з торгового прилавку електричну роликову пилку для ніг марки «Scholl», вартістю 499 гривень 96 копійок та електричну роликову пилку для стоп марки «Scholl Velv Smooth DiamCr», вартістю 374 гривень 97 копійок, а всього на загальну суму 874 гривень 94 коп.
Після чого, ОСОБА_4 , з метою утримання викраденого майна, помістив його до сумки, яка знаходилась на лівому плечі та пройшов повз касу магазина «Сільпо» не розрахувавшись за вищевказаний товар, тим самим ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак, довести свій умисел до кінця та розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд не зміг з причин, які не залежали від його волі та був затриманий на виході з магазину «Сільпо» охоронцем, яким в подальшому було викликано працівників поліції.
Дії, у яких обвинувачуються ОСОБА_4 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Під час судового розгляду обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність вчиненого ним діяння, яке кваліфіковане за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Після роз'яснення обвинуваченому права на повний судовий розгляд, останній не наполягав на його продовженні та просив закрити провадження із зазначених ним підстав.
Прокурор зазначив, що не заперечує проти закриття кримінального провадження, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність вчиненого ним діяння.
Суд роз'яснив обвинуваченому, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, на суму заподіяної потерпілому матеріальної шкоди внаслідок викрадення майна у розмірі 874 гривень 94 копійки, вже не є кримінально караним, та у зв'язку із чим суд запитав згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із втратою сили закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, тобто декриміналізацією інкримінованого обвинуваченому діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав суду згоду на закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою сили закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Суд роз'яснив обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження на підставі, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України.
Представник потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» в судове засідання не прибув, однак в матеріалах справи наявна заява від представника потерпілого ОСОБА_5 , про розгляд справи за їх відсутності, матеріальних претензій до обвинуваченого не мають.
Із врахуванням приписів ч. 1 ст. 325 КПК України суд провів судовий розгляд у відсутність представника потерпілого.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», №3886-ІХ, яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, кримінальна відповідальність настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
За змістом ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні соціальної пільги.
Згідно з п.п. 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу, податкова соціальна пільга (для кваліфікації правопорушення), дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , вчинено в 2017 році.
За ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2017 рік становила 1600 гривень, тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становило 800 гривень на 2017 рік, та відповідно 2 неоподатковуваних мінімуми становлять 1600 гривень.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, крадіжка майна вартістю до 874 гривень 94 копійки (станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) наразі, утворює склад адміністративного правопорушення та не є кримінально караним діянням.
Відповідно до положень ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 0306/7567/12 надала висновок, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас, у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Вказані обставини є такими, що дають підстави вважати, що у разі застосування положень Закону України № 3886-IX від 18 липня 2024 року до діяння вчинення якого інкримінуються ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, перестають бути кримінально караним. Тобто, наявні підстави для застосування положень ч.1 ст.5 КК України.
Згідно п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 наполягає на закритті кримінального провадження стосовно нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, воно підлягає закриттю у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не застосовано. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись положеннями ст. ст. 3, 5 КК України, ст. ст. 314, 315, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 284, 369, 370, 372, 479-2 КПК України, положеннями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд -
Клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження, - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12017160490002733, дані про яке внесено 11.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали направити до уповноваженого органу Національної поліції, а саме до ВП № 3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за наявності в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Речові докази:
- електричну роликову пилку для ніг марки «Scholl», та електричну роликову пилку для стоп марки «Scholl Velv Smooth DiamCr», які передані на відповідальне зберігання адміністратору магазину ТОВ ««Сільпо-Фуд»» ОСОБА_6 - залишити товариству у власність з правом повного розпорядження;
- електронний носій, на якому містяться дані відеозапису з камер спостереження від 11.06.2017 року- CDR -диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1