Справа №523/11811/25
Провадження №1-кс/523/2684/26
09 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши в судовому засіданні в рамках кримінального провадження №12025162490000003 від 01.01.2025, скаргу захисника на повідомлення про підозру, -
01.01.2025р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, за №12025162490000003.
24.12.2025р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в якій заявник просить визнати повідомлення про підозру необґрунтованим та скасувати його.
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скаргу підтримали, підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію захисту;
прокурори ОСОБА_9 та ОСОБА_4 проти скарги заперечили, подали письмові заперечення та вказали на їхню думку, достатність наявних у провадженні даних для формування підозри.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарги, заперечень прокурорів та долучені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України слідчий суддя під час розгляду такої скарги перевіряє дотримання вимог ст.ст.276-279 КПК України та наявність підстав для скасування повідомлення про підозру.
При цьому контроль слідчого судді має обмежений характер. Він не замінює собою суд при розгляді обвинувального акту по суті, не вирішує питання винуватості особи та не дає остаточної оцінки допустимості доказів, а перевіряє, чи містить повідомлення про підозру законні реквізити, фактичну основу та чи здатне воно переконати об'єктивного спостерігача у можливій причетності особи до інкримінованого діяння.
Відповідно до ст.277 КПК України у повідомленні про підозру зазначаються, зокрема, стислі фактичні обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та правова кваліфікація діяння із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з усталеним підходом національних судів і практикою ЄСПЛ, «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення; при цьому підозра не може бути суто суб'єктивною та описаною в абстрактних термінах.
Зі змісту повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні вбачається, що ОСОБА_8 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, у формі перешкоджання виконанню рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.09.2024 у справі № 523/8540/24 щодо відібрання дитини та повернення її за місцем проживання матері.
Частина 1 ст.382 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення або умисне перешкоджання його виконанню особою, зобов'язаною виконати таке рішення.
Тлумачення цієї норми у практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду виходить з того, що невиконання судового рішення це бездіяльність, що полягає у невжитті особою, на яку покладено відповідний обов'язок, заходів, необхідних для виконання рішення, перешкоджання виконанню судового рішення, це активні дії або бездіяльність, спрямовані на створення істотних труднощів чи фактичну неможливість виконання рішення органом чи особою, яка зобов'язана його виконувати.
Разом з тим ККС ВС наголошує, що для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України необхідне не лише формальне посилання на факт існування судового рішення, а й конкретизація того, яким саме чином особа реалізувала умисел на невиконання чи перешкоджання його виконанню, з урахуванням розмежування з адміністративно-правовими проступками (зокрема, ст.188-13 КУпАП).
Аналіз змісту оскаржуваного повідомлення про підозру свідчить, що фактичні обставини, викладені у ньому, зводяться до загальних формулювань про неявку ОСОБА_8 за викликами, його відсутність за місцем реєстрації, оголошення в розшук та невстановлене місце проживання, у тексті підозри відсутній конкретний опис виконавчих дій державного виконавця (дати, адреси, зміст вимог, спосіб повідомлення підозрюваного, його реакція на вимоги виконавця), не наведено жодного епізоду, коли державний виконавець встановив місце перебування ОСОБА_8 чи дитини, звернувся до нього з конкретною вимогою, а він прямо відмовився виконати рішення суду або вчинив активні дії, які об'єктивно перешкодили виконанню рішення.
За таких умов відсутній опис поведінки, яка за своїми ознаками якісно виходить за межі адміністративного делікту, передбаченого ст.188-13 КУпАП (невиконання законних вимог державного виконавця, неявка за викликом, неповідомлення про зміну місця проживання тощо), та відповідає рівню кримінально караного перешкоджання виконанню судового рішення за ст.382 КК України.
Факти, наведені у повідомленні про підозру, самі по собі можуть свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_8 у виконавчому провадженні, однак у тому вигляді, в якому вони сформульовані в повідомленні про підозру, не утворюють достатньо конкретної фактичної основи, яка б переконала об'єктивного спостерігача, що підозрюваний міг умисно перешкоджати виконанню судового рішення у розумінні ст.382 КК України.
Той факт, що за виконання рішення про відібрання дитини відповідає орган державної виконавчої служби, не виключає в принципі можливості притягнення до кримінальної відповідальності за перешкоджання виконанню такого рішення особи, яка фактично контролює місце перебування дитини та своєю поведінкою унеможливлює доступ виконавця.
Проте для формування обґрунтованої підозри в такому випадку у повідомленні має бути хоча б мінімально конкретизована модель такої поведінки (наприклад, свідоме приховування дитини, системний недопуск виконавця, пряма відмова виконати вимогу тощо), чого у даній підозрі не заначено.
Посилання прокурора на те, що сама по собі неможливість виконання судового рішення без добровільної участі батька свідчить про перешкоджання, не може замінити недостатність фактичного опису в тексті повідомлення про підозру.
На стадії розгляду скарги слідчий суддя повинен виходити з тих фактів, які відображені у повідомленні про підозру та матеріалах, поданих стороною обвинувачення, а не конструювати за сторону обвинувачення відсутні у підозрі обставини.
Відповідно до аналітичних висновків щодо застосування п.10 ч.1 ст.303 КПК України, повідомлення про підозру підлягає скасуванню лише тоді, коли воно є необґрунтованим, тобто не містить достатньої сукупності фактів та інформації, здатних переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до кримінального правопорушення.
У цій справі така сукупність даних саме в межах диспозиції ч.1 ст.382 КК України у тексті підозри не сформована.
З огляду на викладене слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру від 24.12.2025 року у кримінальному провадженні № 12025162490000003 у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, не відповідає вимогам ст.277 КПК України та стандарту «обґрунтованої підозри» у розумінні практики ЄСПЛ, а відтак є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303, 307 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 24.12.2025р. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490000003 від 01.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України - задовольнити.
Повідомлення про підозру від 24 грудня 2025 року, винесене слідчим слідчого відділення відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.382 КК України - скасувати.
Зобов'язати уповноважену службову особу виключити відомості відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про особу, якій повідомлено про підозру, з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1