Справа № 144/1522/25
Провадження № 2/144/101/26
"09" березня 2026 р. с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Магдяк Н.І.,.
за участю секретаря: Дудник С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Посилався на те, що 09.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №8962146, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2500 гривень, строком на 360 днів (з 09.05.2025 року по 03.05.2026 року) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 431 грн. 25 коп.) У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 125 гривень за кожен день понадстрокового користування.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 280141, що був надісланий на вказану ОСОБА_1 електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Позикодавець на виконання умов кредитного договору №8962146 від 09.05.2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 500 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.
Укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку щодо повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позики у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором №8962146 від 09.05.2025 року у розмірі 9707 грн. 00 коп., яка складається з: 2500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1775 грн. 75 коп. - сума заборгованості за відсотками; 431,25 грн. - сума заборгованості за комісією; 5000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №16/09/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №8962146 від 09.05.2025 року.
Згідно п.2.1.3 договору факторингу передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимоги). Підписаний сторонами реєстр прав вимоги в паперовому/електронному вигляді - є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимог №18/09/25-01 від 18.09.2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 9707 грн. 00 коп., з яких: 2500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1775 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 431,25 грн - сума заборгованості за комісією, 5000 грн. 50 коп. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 9707 грн. 00 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем відзиву на позов подано не було.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з'являлася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Від неї надходили заяви про відкладення розгляду справи в зв'язку з бажанням скористатися правовою допомогою адвоката, проте відповідач цим правом не скористалася.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідач не надав суду відзиву на позов, хоча йому відомо про розгляд справи, також ним не надано підтверджуючих документів на викладення обставин, зазначених у її заявах, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 09.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) №8962146, відповідно до умов якого сума наданого відповідачу кредиту становить 2500 грн. (п.2.2.1 договору), строк кредиту 360 днів (п.2.2.2 договору), процентна ставка/день 0,950% фіксована (а. с. 13-20).
Згідно п. 2.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 431 грн. 25 коп.) (п. 2.2.4 кредитного договору).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладений договір №8962146 від 09.05.2025 року ідентифікована Товариством за допомогою одноразового ідентифікатора 280141, що є аналогом електронного підпису, за посередництвом системи BankID НБУ (а.с.20зв).
Згідно платіжної інструкції/операції №94с34205-0f27-4а7b-8015-70960308f47f, підписаної електронним підписом 29.08.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.05.2025 року на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (Mastercard) були перераховані грошові кошти у розмірі 2500 гривень (а. с. 22).
Відповідно до довідок ТОВ «ФК«Фінекспрес» №КД-000046409 від 29.08.2025 року, товариство підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: дата 09.05.2025 року; номер платежу №94с34205-0f27-4а7b-8015-70960308f47f; сума 2500 гривень, отримувач ОСОБА_2 , номер № НОМЕР_1 (а. с. 21 зв).
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за Договором позики виконало.
16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) уклали Договір факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року (а. с. 23-26).
Пунктом 1.1 договору факторингу встановлено, що за цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно п. п. 2.1.3 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимоги в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписано кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги №18/09/25-01 від 18.09.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до ОСОБА_1 (номер в реєстрі 432) за кредитним договором 8962146 від 09.05.2025 року на загальну суму 9707 грн. 00 коп., з яких: 2500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1775 грн. 75 коп. - сума заборгованості за відсотками; 5000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 431 грн. 25 коп - сума заборгованості за комісією (а. с. 31).
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за кредитним договором позики №8962146 від 09.05.2025 року на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп».
Із дослідженого судом договору кредитної лінії (надійний) №8962146 від 09.05.2025 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як було встановлено судом, договір кредитної лінії (надійний) №8962146 від 09.05.2025 року укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 280141, та за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.
Із копії вказаного договору також видно, що ОСОБА_1 як позичальник та споживач за договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариству свої персональні дані (РНОКПП - НОМЕР_2 , номер паспорту № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 01.07.2019, поштову адресу, тел. НОМЕР_5 , відомості про електронну пошту та номер платіжної картки НОМЕР_1 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Факт одержання коштів підтверджуються випискою за договором АТ «Ощадбанк» від 16.10.2025 року за карткою № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_1 , в якій відображено факт надходження кредитних коштів на рахунок відповідача (а. с. 52-53).
Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов'язковими до виконання.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, унаслідок чого у неї виникла заборгованість.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» посилалося на те, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №8962146 від 09.05.2025 року становить 9707 грн. 00 коп., з яких: 2500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1775 грн. 75 коп. - сума заборгованості за відсотками; 431,25 грн. - сума заборгованості за комісією; 5000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, про що надано позивачем розрахунок (а. с. 6).
Згідно із п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, нарахування комісії, що становить 525 грн., не суперечить закону та підлягає стягненню із боржника.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 09.05.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині заборгованості за пенею (неустойкою) за кредитним договором у розмірі 5000 гривень задоволенню не підлягають.
Таким чином, розмір заборгованості за кредитним договором становить: 4707 грн. 00 коп., що складається з 2500 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1775 грн. 75 коп. заборгованості за відсотками; 431,25 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідачем зазначений розмір заборгованості будь-якими доказами спростовано не було.
Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеними договорами та відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, а також не заперечував щодо дотримання банком строків звернення до суду за захистом порушених прав, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінпром маркет» є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4500 гривень було надано договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; витяг з акту №1-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року; платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 579935863.1 від 18.09.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої допомоги.
Відповідно до витягу з Акту №1-ДІЛ адвокатом Ткаченко Ю.О. було надано юридичну допомогу ТОВ «Деал Фінанс Груп» по справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у вигляді: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500 гривень; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 4000 гривень.
Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Ткаченко Ю.О. отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 03.04.2018 року.
Велика палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №206/4841/20 звернула увагу на те, що при вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених позовних вимог.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи принцип пропорційності задоволених позовних вимог при покладенні на сторін судових витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2182,05 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1174 грн. 62 коп.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстрованої по АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974), місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_7 відкритий в AT «ОТП БАНК», код банку - 300528, заборгованість за договором кредиту №8962146 від 09.05.2025 року у розмірі 4707 грн. (чотири тисячі сімсот сім) гривень 00 коп., та понесені судові витрати у розмірі: 1174 грн. (одна тисяча сто сімдесят чотири) гривні 62 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 2182 грн. (дві тисячі сто вісімдесят дві) гривні 05 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місце знаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд 31/33, офіс 40/3), код ЄДРПОУ 44280974.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 13.03.2026.
Суддя Н.І. Магдяк