Справа № 142/706/25
2/134/275/2026
Іменем України
12 березня 2026 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
08 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 326573353 від 12.10.2022 року у розмірі 28432,32 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом справи: 2422,40 гривень судового збору та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.10.2022 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 326573353 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав кредит, на суму 5600,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5Т6S4. Саме відповідач ініціювала укладання Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на її банківську карту НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 5600,00 гривень 12.10.2022 року. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору Факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 207 від 13.12.2022 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Договору факторингу факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу та відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28432,32 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.
На момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача становить на загальну суму 28432,32 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту - 5600,00 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом - 22832,32 грн.
Враховуючи, що відповідач свого зобов'язання за кредитним договором не виконала та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Піщанського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2025 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено питання витребування доказів.
04 березня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.
Сторони в судове засідання 12 березня 2026 року не з'явилися.
Позивач в позовній заяві зазначив про розгляд справи у відсутності його представника, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка 12 березня 2026 року подала до суду заяву про слухання справи у її відсутність. Зазначила про часткове визнання позову, а саме: тіла кредиту. Також просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, судом встановлено, що 12.10.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 326573353 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит, на суму 5600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п. 2 п.п. 2.2., п.п. 2.3, п.п. 2.4. сума кредитного ліміту, вказана в п.п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший Транш за договором в сумі 5600,00 грн., орієнтовна дата повернення якого 11.11.2022 року. Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 3 п.п. 3.1. Договору позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладання цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладання договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Згідно п. 3 п.п. 3.3., п.п. 3.4. договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2 973 грн. 60 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки Пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація не потребує застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з розрахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної карти 4149-49ХХ-ХХХХ-7670.
Відповідно до пункту 8 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором то відсотки становлять 2,10 % в день від суми залишку Кредиту. Зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою - 2,98% в день від суми залишку Кредиту. Якщо Позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду проценти становлять - 1,77% від суми Кредиту за кожен день користування ним.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав, перерахував на банківську карту НОМЕР_1 кредит в сумі 5600,00 грн., який вказаний позичальником у Заявці при укладанні Кредитного договору, що підтверджується довідкою та інформацією яка надана АТ КБ «ПриватБанк», а саме те, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Як вбачається із наданої виписки по зазначеному рахунку 12 жовтня 2022 року було зараховано переказ на суму 5600,00 гривень; зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 були емітовані інші картки, а також в анкетних даних останньої зазначений номер телефону - НОМЕР_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З Кредитного договору № 326573353 від 12.10.2022 року вбачається, що його укладено в електронній формі. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5Т6S4.
Як вбачається із дослідженого судом Договору, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, Паспорту Договору, саме позичальник ініціювала укладання Кредитного договору, оформивши заявку на сайті Кредитодавця, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Позичальник діяла відповідно до Алгоритму дій споживача, що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.
Кредитодавець перед тим, як погодити Заявку, перевірив особисті дані Позичальника, здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної карти Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна карта належить Позичальнику, що підтверджується Алгоритмом дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів та Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Отже у даному Договорі сторони досягли згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиниця, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Юніт Капітал» прав первісного кредитора у кредитних зобов'язаннях, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. 28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. Додаткова угода договору факторингу № 28/1118-01 викладено в новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та 28/1118-01. 31.12.2021 року сторони договору уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. Умови договору залишилися без змін. 31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 207 від 13.12.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 13913,76 грн.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28432,32 грн.
04.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 326573353 від 12.10.2022 року, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, Реєстром Боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, де під № 7743 зазначена Боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер Кредитного договору 326573353, сума боргу 28432,32 грн.
Умовами договорів факторингу передбачено можливість передачі права вимоги, які виникають після підписання договорів факторингу. Перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладання Договору факторингу. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому порядку судом недійсними не визнавалися (суду не надано таких доказів). Тому виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними.
При переуступленні прав вимоги за договором факторингу до нового кредитора переходить право вимоги саме в тому обсязі та способі виконання, яке мав і попередній кредитор. За таких умов дані обставини для боржника залишаються незмінними, незважаючи на заміну кредитора. Права та обов'язки боржника не змінюються, а отже, договір факторингу не породжує порушення та не зачіпає інтереси такого боржника.
Вищезазначені докази, надані позивачем в підтвердження переходу прав вимоги від первісного кредитора до нього, суд визнає достатніми та обґрунтованими, та приходить до висновку, що позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання за Договором № 326573353 від 12 жовтня 2022 року.
Як зазначає позивач, з боку відповідача має місце порушення зобов'язань по кредитному договору, що тягне за собою відповідні правові наслідки.
В ході розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування суми боргу та здійснення оплати передбачених кредитним договором платежів. Як вбачається із заяви відповідачки, суму тіла кредиту вона визнає.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається із розрахунків заборгованості надані позивачем та здійсненні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (за період з 12.10.2022 року - з дня надання кредиту по 13.12.2022 року - дня передачі прав вимоги до ТОВ «Таліон Плюс») та ТОВ «Таліон Плюс» (за період з 14.12.2022 року з наступного дня переходу до нього прав вимоги по 10.03.2023 року) Позичальник ОСОБА_1 не сплатила жодної суми З даних розрахунків вбачається, що відсотки нараховані відповідно до розмірі відсоткової ставки, яка зазначена в Договорі та в межах строку, на який видався кредит. З огляду на досліджені розрахунки встановлено, що заборгованість за Договором становить 5600,00 грн за тілом кредиту та 22832,32 грн. по несплачених відсотках за користування кредитом, а в загальному заборгованість становить 28432,32 грн., що підтверджено дослідженими письмовими доказами (Кредитним договором, договорами факторингів та додатками до них, розрахунками заборгованості та ін.)
Відповідачка в своїй заяві, визнаючи позовні вимоги частково, а саме тільки тіло кредиту, не надала свого розрахунку заборгованості по відсотках (як вбачається із заяви заборгованість по відсотках за користування кредитом вона не визнає), який би спростовував розрахунок заборгованості саме по відсотках, який наданий позивачем в підтвердження своїх позовних вимог.
Умови договору про сплату відсотків за користування позикою є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договорів, оскільки пункти договору про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладено в електронній формі. Про умови договору позивач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов'язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Договір укладений на визначений термін, за якими відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом. Штрафні санкції за договором позивачем не нараховувались.
Таким чином між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, відсотків за користування кредитом, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 326573353 від 12 жовтня 2022 року в розмірі 28432,32 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору в розмірі 2662,40, сплаченого за подання позовної заяви.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. 05 червня 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 з адвокатським бюро «ТАТАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ». За умовами п. 1 Додаткової угоди № 25770690558 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 326573353 від 12.10.2022 року. Згідно Договору №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, адвокатським бюро «ТАТАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» надано клієнтові ТОВ «Юніт Капітал» послуги, пов'язані із наданням усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду щодо відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 6 годин. Вартість послуг - 7 000 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.
Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, заяву відповідачки про зменшення витрат на правову допомогу, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 гривень, який є завищеним, тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 4000 грн., саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін
Згідно з платіжною інструкцією № 26746 від 05 вересня 2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволенню, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (28432,32 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 гривень (3 028 х 0,8).
Керуючись ст. ст. 5,12, 13, 81, 141, 77-80, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 326573353 від 12 жовтня 2022 року, в розмірі 28432 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять дві) гривні 32 копійки.
Стягнути зОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя