Справа № 932/4878/25
Провадження № 2/209/1904/25
Іменем України
11 березня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -
За Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22.05.2025 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського 14 липня 2025 року надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 22110,98 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3028,00 грн.. В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 05.04.2023 року між ПрАТ «СК«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 533/23-Т/Дп/03, згідно якого ПрАТ «СК«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 . 25.07.2023 року у м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 15, сталося ДТП за участю автомобіля «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та авто «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по адміністративній справі № 932/7115/23. Згідно рахунків СТО № 51 від 27.07.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 складає 129078,00 грн.. З метою визначення розміру вартості матеріального збитку, внаслідок ДТП, яка мала місце 25.07.2023 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження оцінювачу ОСОБА_3 .. Згідно звіту №Б26072301 від 31.07.2023 року, наданого оцінювачем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 складає 129711,02 грн., а відновлювальний ремонт, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (матеріальний збиток) на автомобіль марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 95567,02 гривень.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було перераховано кошти згідно рахунків СТО як оплату за ремонт після ДТП автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 115078,00 грн… У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування позивач відшкодував витрати на ремонт автомобіля на рахунок ЧП « ОСОБА_4 », кошти у сумі 115078,00 грн.. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (поліс №ЕР-212581278, ліміт за шкоду майну-160000,00 грн., франшиза 2600,00 грн.), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту по полісу з урахуванням франшизи та з урахуванням ст. 29 Закону України «Про ОСЦПВ». ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатило на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 92967,02 грн.. Тобто, залишається сума в розмірі 22110,98 грн. (115078,00 грн.-92967,02 грн.=22110,98 грн.).
10.11.2023 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було направлено ОСОБА_1 досудову претензію з додатками, проте дана досудова претензія була проігнорована.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 59).
Ухвалою судді від 15 липня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат (а.с. 60).
Представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав 23.07.2025 року заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.63).
Представником відповідача Тимошенко Д.В. через систему «Електронний суд» 07.08.2025 року подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаюсь на те, що позивач зазначає , що на підставі Счет № 51 від 27 липня 2023 року наданого ЧП Стаднюк В.А., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки ТЗ «Tesla Mobel 3» д.н.з. НОМЕР_1 склала - 129078,00 грн. На підставі договору страхування, з урахуванням безумовної франшизи в розмірі 14000,00 грн., позивач відшкодував витрати на ремонт пошкодженого ТЗ на рахунок СТО, а саме суму в розмірі 115078,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 38525040 від 02.08. 2023 року. Оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант», позивач звернувся з правом зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту полісу з урахуванням франшизи та з урахуванням ст. 29 Закону України «Про ОСЦПВ» на підставі чого Позивачу було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 92 967,02 грн.. Різниця між понесеними витратами та відшкодованою сумою становить - 115078,00-92967,02=22110,98 грн., яку позивач і просить стягнути з Відповідача. Виходячи з викладеного, єдиним доказом на підставі якого позивачем була проведена виплата це - Счет № 51 від 27 липня 2023 року наданого ЧП Стаднюк В.А.. Однак, як помітно з матеріалів справи зазначений рахунок не є читабельним та з нього не можливо зрозуміти стосовно чого він наданий, кому та на яку вартість. Крім того, у випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов'язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ. Якщо докази ремонту відсутні, то компенсувати ПДВ не повинен ні страховик, ні винуватець. Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України). Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ. Звертає увагу суду, що саме в зазначеному рахунку № 51 від 27 липня 2023 року наданого ФОП ОСОБА_4 повинна була бути зазначена інформація яка має істотне значення для суду при вирішені даного питання, а саме сума вказана у рахунку включає суму ПДВ чи ні. Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ, послуги з ремонту автомобіля є об'єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п.187.1 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля), визначає податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов'язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому самому звітному періоді визначає податкові зобов'язання на підставі п. 198.5 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
Крім того в матеріалах справи відсутня інформація хто саме звертався до ФОП ОСОБА_4 , відсутній акт виконаних робіт, що підтвердив чи реально роботи були виконані чи ні. Відповідно до п. 36.4 Закону України «Про ОСЦПВ» 1961-IV, в редакції від 17.08.2022 року, що діяла на момент страхової виплати, відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Тобто, страховик погоджує з потерпілою особою СТО та виступає замовником. Фізичні особи - підприємці (ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.2012 року за №137, визначено, якщо ФОП здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізичної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку. Якщо фізична особа - підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт та здійснює оплату за виконання послуг у зв'язку з настанням страхового випадку, то такий підприємець має право обрати третю групу платника єдиного податку. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 згідно з інформації з реєстру платників податків є платником податку 2 групи, а тому замовником послуг повинна була бути фізична особа та ні як не страхова компанія. Але тоді потерпіла особа мала би надати Позивачу акт виконаних робіт. У разі якщо ж замовником виступав Позивач ФОП ОСОБА_4 мав би автоматично перейти на 3 групу оподаткування.
Крім того, у наданому рахунку ФОП ОСОБА_4 повинні були бути зазначені реквізити, матеріали які підлягають заміні, роботи які будуть виконуватись. Без такого переліку не можливо зрозуміти чи будуть замінюватись матеріали та проводитись роботи, які були пошкоджені внаслідок ДТП яке спричинило страховий випадок чи ні. Вважає, що докази, надані позивачем не є достовірними, належними та достатніми, які б відповідали вимогам чинного законодавства для вирішення справи.
Представником відповідача ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» 07.08.2025 року направлено рахунок № 3 від 27.07.2025 року та чек № uH80kkQYQg від 24.07.2025 року (а.с.74-77).
25.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 22313 представником позивача ОСОБА_6 подано додаткові пояснення по справі, відповідно до яких останній звертає увагу суду на те, що ПРАТ "СК "Арсенал Страхування", сплачує за відновлення транспортного засобу, що передував пошкодженню, без врахування коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 533/23-Т/Дп/03 від 05.04.2023 року. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фольксваген Гольф», д/н. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа - Гарант» поліс № ЕР-212581278, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту по полісу (160000,00 грн. - ліміт за шкоду майну) з урахуванням франшизи (2600,00 грн.), ст. 29 Закону України "Про ОСЦПВ", та Звіту № Б26072301 від 31.07.2023 року, наданого оцінювачем ОСОБА_3 . На ТДВ «СК «Альфа - Гарант» покладається обов'язок в сплаті на рахунок ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суми в розмірі 92967,02 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 40355 від 30.10.2023 року. Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У зв'язку з цим, різниця між фактичною шкодою (115078,00 грн.) та страховим відшкодуванням страховика винної у ДТП особи (92967,02 грн.) у розмірі 22110,98 грн. підлягає стягненню із відповідача. Відповідно до п. 26.4 договору № 533/23-Т/Дп/03 зазначає, що звіт є лише одним з декількох документів, на підставі якого може визначатися розмір завданих збитків. Пунктом 26.4. договору розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених конструктивних елементів (складових частин) або в цілому ТЗ (дефектної відомості, складеної експертом-автотоварознавцем або оцінювачем, Акту огляду ТЗ); документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого ТЗ або його конструктивних елементів (складових частин); документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію заподіяних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза або оцінка тощо). Зазначає, що виплата здійснювалась на підставі умов договору № 533/23-Т/Дп/03, а саме п. 27.10 «При пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається Страховиком шляхом складання кошторису вартості відновлення Т3 (Кошторису збитків)», в який включаються вартість конструктивних елементів (складових частин), обладнання та матеріалів, що підлягають заміни, з врахуванням умов, зазначених в п.17.3 цього Договору, а також вартості ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком виходячи з відновлення пошкодженого Т3 на підставі рахунків з СТО (згідно i умовами п.п.17.1,17.2 Договору), відповідно до: рахунок № 51 від 27.07.2023 року наданого ЧП Стаднюк В.А., наряд-замовлення № 5951 від 27.07.2023 року на надання послуг з технічного обслуговування ремонту - (деталізація запланованих робіт). Відповідно до умов договору страхування, з урахуванням безумовної франшизи в розмірі 14000,00 грн. позивачем відшкодовано витрати на ремонт пошкодженого ТЗ на рахунок СТО ЧП Стаднюк В.А.., відповідно до рахунку № 51 від 27.07.2023 року суму в розмірі 115078,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 38525040 від 02.08.2023 року та акту виконаних робіт № 000000051 від 09.10.2023 року на суму 129078,00 грн. наданого ФОП ОСОБА_4 , в яких зазначено які роботи були проведені та які деталі були замінені (а.с.96-99).
Представником відповідача Тимошенко Д.В. через підсистему «Електронний суд» 22.08.2025 року, 02.09.2025 року, 03.12.2025 року та 29.12.2025 року подано заяви про розгляду справи за її відсутності та відсутності відповідача ОСОБА_1 (а.с.82,87-88,139,143).
Представником позивача ОСОБА_6 21.10.2025 року та 10.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти розгляду справи не заперечував (а.с.118,153).
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що на підставі постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2023 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яка набрала законної сили 28.08.2023 року (а.с.24).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 25.07.2023 року об 11-20 год. водій ОСОБА_1 ,, керуючи автомобілем «Volkswagen» д/н НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Святослава Хороброго, 15 у м. Дніпро, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Tesla Mobel 3» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .. Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджені.
Частинами 4, 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність відповідача за договором № 212581278 від 24.12.2023 року була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант».
Судом з'ясовано, що 05.04.2023 року між ПАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 533/23-Т/Дп/03, згідно якого ПрАТ «СК«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов'язання відшкодувати прямі збитки, які є наслідком настання певних подій (страхових ризиків), що наведені у п.22.2 страхового договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості настання, а саме внаслідок ДТП автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.6-13).
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с.17).
Матеріалами справи підтверджено, що потерпіла ОСОБА_2 25.07.2023 року звернулась до ПАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу з інформацією щодо учасників ДТП та з метою отримання відшкодування потерпілій щодо здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП (а.с.18).
Також судом встановлено, що відповідно до звіту № Б26072301 (дата оцінки 31.07.2023 року, дата складання звіту - 26.07.2023 року) оцінювача ФОП ОСОБА_3 на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 26.07.2023 року, належного ОСОБА_2 , матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Tesla Mobel 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в наслідок його пошкодження складає 95567,02 гривень.
Ринкова вартість автомобіля «Tesla Mobel 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент пошкодження складає 1081494,00 грн. (а.с.28).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 38525040 від 02.08.2023 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було перераховано кошти згідно рахунків СТО як оплату за ремонт після ДТП автомобіля марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 115078,00 гривень (а.с. 44).
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (поліс № ЕР-212581278, ліміт за шкоду майну-160000,00 грн., франшиза 2600,00 грн.) (а.с.45), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», в межах ліміту по полісу з урахуванням франшизи та з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності».
Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 40355 від 30.10.2025 року, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатило на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 85938,67 гривень (а.с.46).
10.11.2023 року за вих. № 101123-1608/р ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з метою врегулювання спору у досудовому порядку направило відповідачеві претензію про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу в загальній сумі 22110,98 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та та визнаний винним на підставі постанови суду. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант»» та сплатило ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 92967,02 грн., у зв'язку з чим у страхової компанії виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суду до водія забезпеченого транспортного засобу.
Матеріали справи не містять відповіді ОСОБА_1 щодо результату розгляду вимоги ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». Докази направлення відповіді страховій компанії відповідачем до матеріалів справи не долучена.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом, у даному випадку, є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання вказаних правовідносин.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) в Україні здійснюються обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку)страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пункт 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що у разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Також відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
У ст. 1192 ЦК України зазначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»(у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.
Положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»(у редакції, чинній на момент настання страхового випадку) передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Надані позивачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» документи підтверджують обсяг пошкоджень транспортного засобу «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 , та вартість ремонтних робіт, а отже, є належними.
У свою чергу, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що визначена вартість відновлювального ремонту не відповідає отриманим у ДТП пошкодженням.
Таким чином, судом встановлено, що до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, заподіяної власнику автомобіля «Tesla Mode 3», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 25.07.2023 року о 11:20 год. по вул. Святослава Хороброго, 15 у м. Дніпро.
Предметом позовних вимог у справі є стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22110,98 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання не виконав, суму страхового відшкодування в розмірі 22110,98 грн. в добровільному порядку ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не сплатив. Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять.
З огляду на вищевикладене, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» грошових коштів у розмірі 22110,98 грн..
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) страхове відшкодування в розмірі 22110 (двадцять дві тисячі сто десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 11 березня 2026 року.
Суддя Я.О.Юрченко