Справа № 752/5114/26
Провадження №: 1-кп/752/1770/26
підготовчого судового засідання
12 березня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100130000892 від 17 лютого 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
На розгляд Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Також прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи тим, що останній обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років підозра ОСОБА_3 обґрунтована зібраними під час досудового розслідування доказами, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань, продовжити вчинення кримінального правопорушення. При цьому в силу приписів ч. 8 ст. 176 КПК України інший більш м'який запобіжний захід до обвинуваченого не може бути застосований та не здатний запобігти вищевказаним ризикам.
Захисник не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. При цьому просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 на більш м'який, щоб обвинувачений мав можливість повернутися для проходження військової служби.
Обвинувачений підтримав захисника. Повідомив, що має намір повернутися для продовження проходження військової служби, однак не може цього зробити у зв'язку з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 бвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого військовослужбовцем під час воєнного стану.
Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. Обґрунтованість підозри також була предметом перевірки слідчого судді під час вирішення питання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самого обвинуваченого.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які на стадії підготовчого судового провадження не зменшились, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані безпосередньо в судовому засіданні з метою надання ними під час судового розгляду вигідних для себе показань, а також може продовжити вчинення кримінального правопорушення у вигляді ухилення від військової служби.
Більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, з силу приписів ч. 8 ст. 176 КПК України не можуть бути застосовані, та на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, в силу приписів ч. 4 ст. ст. 183 КПК України в умовах воєнного стану підстав для визначення обвинуваченому розміру застави на даній стадії судового провадження суд не вбачає.
Бажання обвинуваченого повернутися для продовження проходження військової служби може бути реалізоване в умовах тримання під вартою шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у встановленому процесуальним законом порядку на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 183, 199, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва на 12 березня 2026 року об 16:10.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 10 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1