3 березня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2024, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи,
Вказаним вироком встановлено, що 19.09.2024 у ОСОБА_8 , який знаходився біля багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 , виник кримінальний протиправний намір на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 19.09.2024 року близько 00 год. 24 хв., в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов до під'їзду № 2, піднявся по сходах на другий поверх. Потім ОСОБА_8 шляхом вільного доступу без перепон зайшов до тамбуру.
Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 викрав належний ОСОБА_9 велосипед біло-фіолетового кольору марки "CROSS 24 Smile2023" (24cjs -004666), вартістю 5788 грн. 78 коп., який не був скріплений металевим ланцюгом та замком, на якому поїхав з місця вчинення кримінального правопорушення.
Викраденим майном ОСОБА_8 розпорядився за власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 5788 грн. 78 коп.
Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 в ході звернення даного вироку до виконання. Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування завданої злочином шкоди. Визнати обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів. У решті вирок суду залишити без змін. Також просить дослідити матеріали, які характеризують особу обвинуваченого та протокол огляду місця події від 19.09.2024 разом з ілюстративною таблицею.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує на відсутність щирого каяття, яке суд фактично ототожнив з визнанням вини. Звертає увагу, що після крадіжки ОСОБА_8 не вчиняв будь-яких активних дій з власної ініціативи, пов'язаних з відшкодуванням заподіяної потерпілій шкоди, а велосипед був повернутий останній лише завдяки працівникам поліції, що свідчить про відсутність добровільного відшкодування завданої шкоди. Також наголошує, що суд визнав не передбачену законом обставину, що обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів. Зазначає про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, який не з'являвся в судові засідання, внаслідок чого до останнього був застосований привід ухвалами від 04.11.2024 та 11.11.2024. Стверджує, що суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_8 не працює, не має міцних соціальних зв'язків, раніше 9 разів засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, за які відбував покарання у виді позбавлення волі, кожне наступне кримінальне правопорушення вчиняв, маючи не зняті та не погашені судимості, не працював, що вказує на схильність до неправомірної поведінки та небажання стати на шлях виправлення. Також вказує, що обвинувачений за час відбування покарання у місцях позбавлення волі зарекомендував себе з негативної сторони. Вважає, що суд не навів обґрунтованих мотивів застосування до ОСОБА_8 ст.75 КК України.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Виключити з вироку обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування завданої злочином шкоди. У решті вирок суду залишити без змін. Також просить дослідити матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Стверджує, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_8 ст.75 КК України. Вказує, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, після звільнення з місць позбавлення волі належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності, за яке його засуджено до покарання з випробуванням, однак останній повторно вчинив умисний злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Звертає увагу, що до ОСОБА_8 судами двічі застосовано ст.75 КК України, умови якої ним порушено та вчинено інші кримінальні правопорушення під час іспитового строку. Також наголошує, що за час відбування покарання у місцях позбавлення волі ОСОБА_8 зарекомендував себе з негативної сторони. Вважає, що судом безпідставно визнано обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття, оскільки на підтвердження цього у матеріалах справи відсутні будь-які дані, а визнання ОСОБА_8 своєї вини не може свідчити про щире каяття. Крім того вказує на відсутність обставини, яка пом'якшує покарання - добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, оскільки ОСОБА_8 передав велосипед працівникам поліції лише після звернення потерпілої в поліцію та вжиття заходів правоохоронними органами щодо відшукання викраденого майна.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого та долучив до матеріалів кримінального провадження копію актового запису про смерть ОСОБА_8 № 2179 від 28.11.2025.
Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч.7 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи, що заяв про необхідність продовження розгляду провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 для реабілітації останнього до суду апеляційної інстанції не надходило, колегія суддів приходить до висновку, що вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2024, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.4 ст.185 КК України, підлягає скасуванню, а провадження щодо нього закриттю.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілою ОСОБА_9 до ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Відповідно до вимог ч.1 ст.129 КПК України рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Отже у випадку закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає розгляду, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Також відповідно до постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 № 266/3090/18, процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, вартість яких становить 320 грн. 00 коп., покладаються на рахунок держави.
На підставі ст.100 КПК України речові докази необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора задовольнити.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2024 щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 залишити без розгляду.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3