4 березня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 20.11.2024,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 20.11.2024 залишено без розгляду скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що подання ОСОБА_5 надмірної кількості однотипних скарг на бездіяльність різних прокурорів Солом'янської окружної прокуратури м. Києва протягом короткого терміну відповідає усім ознакам сутяжництва, як форми зловживання процесуальними правами. При цьому слід взяти до уваги, що задоволення скарг ОСОБА_5 може призвести до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави фактично на розгляд та надання відповідей на тисячі клопотань однакового змісту в межах одного кримінального провадження та, відповідно, до браку часу для концентрації зусиль на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції, зазначаючи, що прийняте рішення грубо порушує його процесуальні права і суперечить вимогам КПК України, оскільки залишення скарги без розгляду не передбачено кримінальним процесуальним законом.
В судовому засіданні апеляційного суду було здійснено спробу встановити відеоконференцзв'язок з ОСОБА_5 , однак це зробити не вдалося, оскільки останній був не в мережі.
Відповідно до ч.6 ст.336 КПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.
З огляду на вказані обставини, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, апеляційний суд прийняв рішення провести судове засідання за відсутності ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у не розгляді клопотання про вчинення процесуальних та слідчих (розшукових) дій в порядку ст.220 КПК України у кримінальному провадженні №12014000000000409 від 17.09.2014.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_5 , слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що за період з 01.08.2024 по 19.11.2024 Солом'янським районним судом м. Києва було зареєстровано та розподілено 2722 скарги ОСОБА_5 , поданих на бездіяльність прокурорів Солом'янської окружної прокуратури м. Києва. При цьому, скарги за своїм змістом є майже ідентичними, які стосуються бездіяльності прокурорів, що полягає у нерозгляді однотипних клопотань, поданих ОСОБА_5 в один проміжок часу, як потерпілим у кримінальному провадженні №12014000000000409.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що подання ОСОБА_5 надмірної кількості однотипних скарг на бездіяльність різних прокурорів Солом'янської окружної прокуратури м. Києва протягом короткого терміну відповідає усім ознакам сутяжництва як форми зловживання процесуальними правами.
Чинним кримінальний процесуальний закон не містить положень, які б давали визначення зловживанню процесуальними правами.
Водночас Касаційним кримінальним судом Верховного Суду (далі -ККС ВС) в ухвалі від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к (провадження № 51-1512ск18) констатовано, що хоча у Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Відповідно до практики ЄСПЛ «зловживання правом» є шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надано, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ (рішення у справах «S.A.S. проти Франції» від 01.07.2014, «Миролюбов та інші проти Латвії» від 15.09.2009).
Той факт, що за період з 01.08.2024 по 19.11.2024 Солом'янським районним судом м. Києва було зареєстровано та розподілено 2722 скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурорів Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, безсумнівно та очевидно свідчить про зловживання ОСОБА_5 своїм правом на оскарження процесуальних дій чи бездіяльності, передбаченим ст.24 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 20.11.2024 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3