Справа № 703/6155/25
2/703/178/26
26 січня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левчук О.О.,
за участю секретаря Мельник Д.В.,
представника позивача - адвокат Кривельова В.В.,
представника відповідача Мамедової І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу № 703/6155/25 за позовною заявою:
ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
до
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154,
про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою
встановив:
09.09.2025 ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кривельов Валентин Володимирович звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на праві власності належить автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
04.06.2023 близько 11 год. 30 хв. по вулю Перемоги в м. Смілі Черкаського району Черкаської області, відбулось зіткнення автомобіля марки «Isuzu NQR 71 R», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , із автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Водієм автомобіль марки «Isuzu NQR 71 R» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , була застраховано у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за договором обов'язкового страхування наземного транспорту згідно поліса № 211921189.
Страховою сумою зазначеною у полісі № 211921189 забезпеченого транспортного засобу «Isuzu NQR 71 R», р.н. НОМЕР_3 . є 160000 грн., розмір франшизи 1500 грн.
Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про місце знаходження пошкодженого автомобіля у невідповідному стані для проведення огляду страховиком. В подальшому було відмовлено у страховому відшкодуванні, вказані причини відмови, що не складався протокол про адміністративне правопорушення за наслідками зазначеної дорожньо-транспортної пригоди відносно водія транспортного засобу «Isuzu NQR 71 R», д.н.з. НОМЕР_3 та постанови про притягнення його до відповідальності не приймалась. Заяву про страхове відшкодування було подано 08.10.52024, тобто у строк більше ніж один рік з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач заперечує проти висновку судового експерта № СТ/381Е-24 від 13.12.2024., щодо взяття до уваги вихідних даних щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди від 04.09.2023. А тому, із часу визнання ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративне правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року у ОСОБА_1 виникли права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Таким чином згідно, положень ст. 38, 247, 124 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно іншого учасника ДТП - водія «Isuzu NQR 71 R», д.н.з. НОМЕР_3 . ОСОБА_2 , після закриття справи стосовно ОСОБА_1 взагалі не могло бути розпочате.
На час звернення із заявою про виплату страхового відшкодування останній був призваний та направлений для проходження військової служби відповідно до наказу №364 від 08.07.2024, у той же час відповідно до п.7.2. Договору про надання правничої допомоги від 20.01.2024, повноваження тодішнього представника ОСОБА_1 припинили із прийняттям Черкаським апеляційним судом постанови від 02.08.2024.
За результатами згідно висновку експерта № 120 від 10.07.2025, встановлено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджено при ДТП 04.09.2023, становить 805215 грн., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджено при ДТП 04.09.2023 (визначена такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження) становить 187230 грн.; вартість аварійного пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 становить 33580 грн.
ОСОБА_1 не визнає того, що належний йому автомобіль є фізично знищеним, а тому в такому випадку йому підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди - 187230 грн. та зменшений розмір франшизи 1500 грн. і становить 152150 грн.
Просить суд стягнути з відповідача 152150 грн. в рахунок страхового відшкодування шкоди у зв'язку з фізичним знищенням автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_2 . та судові витрати, які становлять 6000 грн. витрат на оплату авто технічної експертизи на 5000 витрат на оплату авто-технічної експертизи.
Ухвалою судді від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання у справі.
Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, представник відповідача 11 листопада 2025 року через канцелярію суду подала до суду відзив на позовну заяву, у якому остання виклала свої заперечення проти позову та просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року Смілянського міськрайонного суду Черкаської області закрите підготовчого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги ОСОБА_1 та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав порушення позивачем ОСОБА_1 строк та порядок для звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування; та обов'язку, передбаченого 33-1.1. ст.33-1 Закону.
Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом України (далі за текстом - ЦК України), Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-ІV(стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, обравши передбачений законом або умовами договору спосіб захисту.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961 - IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди,, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону № 1961 - IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Isuzu NQR 71 R» д.н.з. НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.09.2023, була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно поліса № 211921189 обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів.
Страхова сума (ліміт відповідальності) за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів № 211921189 на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну дорівнює 160000,00 грн., франшиза -1500 грн.
ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на праві власності належить автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
04.09.2023 близько 11:30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Isuzu NQR 71 R», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , із автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано порядок відшкодування шкоди, завданої власнику (володільцю) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, та яка пов'язана з фізичним знищенням транспортного засобу.
Пунктом 30.1 цієї статті Закону передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц зазначено, що у випадку, якщо транспортний засіб є фізично знищеним, то його власнику відшкодовується виключно різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП (п.п.46-48).
У пункті 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзацом 2 ч.1 ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Isuzu NQR 71 R» р.н. НОМЕР_3 застрахована у страховій компанії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» була.
Страховою сумою зазначеною у полісі № 211921189 забезпеченого транспортного засобу «Isuzu NQR 71 R», р.н. НОМЕР_3 . є 160000 грн., розмір франшизи 1500 грн.
З метою отримання страхового відшкодування ОСОБА_1 через свого представника звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із відповідною заявою, в якій, зазначив місце знаходження пошкодженого автомобіля у невідновленому стані для проведення огляду страховиком. У подальшому після проведення огляду автомобіля працівником ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було відмовлено у страховому відшкодуванні. Причиною відмови вказано, що відносно водія т.з. марки «Isuzu NQR 71 R» р.н. НОМЕР_3 , за наслідками зазначеної ДТП протокол про адміністративне правопорушення не складався та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не приймалась. Не надання страховику доказів, що підтверджують притягнення водія т.з. марки «Isuzu NQR 71 R» р.н. НОМЕР_3 , до будь-якого виду юридичної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та відсутності доказів його вини, відповідно до п. 32.1, ст. 32 Закону включають обов'язок страховика відшкодувати заявлені збитки.
Заяву про страхове відшкодування було подано 08.10.2024, тобто у строк більший ніж один рік з моменту скоєння ДТП.
Суд погоджується із твердження сторони позивача, що із часу визнання ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративне правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року у останнього виникли права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
На час звернення із заявою про виплату страхового відшкодування останній був призваний та направлений для проходження військової служби відповідно до наказу №364 від 08.07.2024, у той же час відповідно до п.7.2. Договору про надання правничої допомоги від 20.01.2024, повноваження тодішнього представника ОСОБА_1 припинили із прийняттям Черкаським апеляційним судом постанови від 02.08.2024.
Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду, що узгоджується з позиціє викладеною у постанові від 29.11.2024 № 120/359/24 Касаційного адміністративного суду.
Таким чином твердження сторони відповідача судом вважаються недоведеними, що позивачем пропущоне строк та порядок для звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування; та обов'язку, передбаченого 33-1.1. ст.33-1 Закону.
Також зважаючи на те, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування заявленого позивачам розміру страхового відшкодування, при визначенні матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок страховика винуватця ДТП у зв'язку з фізичним знищенням автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_2 , слід виходити із висновку експерта № 120 від 10.07.2025.
За таких підстав, з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 152150,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені витрати зі сплати: експертних досліджень у розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень та 6000 (шести тисяч) гривень, судового збору у розмірі 1521 (одна тисяча п'ятсот двадцять однієї) гривні 50 копійок.
Керуючись ст.7, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кривельов Валентин Володимировича до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок страхового відшкодування, шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 152150 (сто п'ятдесят двох тисяч ста п'ятдесяти) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені витрати зі сплати: експертних досліджень у розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень та 6000 (шести тисяч) гривень, судового збору у розмірі 1521 (одна тисяча п'ятсот двадцять однієї) гривні 50 копійок.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Смілянського
міськрайонного суду: О.О. Левчук