Справа № 702/1176/25
Провадження № 2/702/172/26
12 березня 2026 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Барської Т.М.,
секретар судового засідання Возна В.В.
Представник позивача, відповідач не з'явилися,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Кузьменко М. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) на користь ТОВ «Споживчий центр» (далі у тексті також позивач, кредитодавець) заборгованість за Кредитним договором №23.06.2024-100002158 від 23.06.2024 у сумі 36571,01 грн. та сплачений судовий збір.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 23.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір (оферти) №23.06.2024-100002158, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит у розмірі 11000,00 грн. строком на 210 днів, визначена незмінна фіксована процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконує, внаслідок чого заборгувала позивачу 36571,01 грн., у тому числі 11000, 00 грн. основного боргу , 19250,00 грн. процентів за користування кредитними коштами, 821,01 грн. комісії з надання кредиту у розмірі та 5500,00 грн. неустойки.
Для захисту свого порушеного права позивач звернувся з позовом до суду.
Постановленою 04.12.2025 ухвалою суддя відкрив у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін і встановив відповідачу термін для подання відзиву на позов.
У судове засідання ТОВ «Споживчий центр» свого представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлену у встановленому законом порядку, у тексті позовної заяви клопоче про розгляд справи у відсутність представника ТОВ «Споживчий центр», проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена шляхом надсилання на адресу її зареєстрованого місця проживання судової повістки про виклик. Однак поштове відправлення повернуте адресату з відміткою про відсутність ОСОБА_1 за цією адресою. Жодних заяв чи клопотань від відповідача не надходило, правом на надання відзиву на позов вона не скористалася.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, тому справу розглянуто за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із позовом.
Оскільки справа розглядається без участі сторін, то відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши усі надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, суд виходить із такого.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З досліджених паперових копій Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), Заявки кредитного договору №23.06.2024-100002158 та відповіді позичальника суд встановив, що Пропозицією про укладення кредитного договору (оферти) від 23.06.2024 ТОВ «Споживчий центр» запропонував відповідачу укласти Кредитний договір, складовими якого є Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена на сайті кредитодавця; сформована на сайті кредитодавця, після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов, їх схвалення кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), Заявка кредитного договору; сформована на сайті кредитодавця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті, Відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору.
Паперова копія Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) підтверджує, що оферта набрала чинності 23.06.2024 і містить пропозицію позивача про фінансову послугу з надання коштів та банківських металів у кредит на умовах строковості, зворотності, платності у сумі, що буде встановлена у Заявці, зі сплатою процентів за користування кредитом, у встановленому в Заявці розмірі, з перерахуванням коштів на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника 4731-21ХХ-ХХХ-2242.
Пунктом 9.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) сторони обумовили, що у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/ або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору.
Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Графіком платежів передбачена сплата кредиту шістьма ануїтетними платежами у таких розмірах: 1-5 платежі по 5228,99 грн., 6 платіж - 5229 грн.
Два перші платежі включають в себе розмір комісії, пов'язаної з наданням кредиту. Зокрема 1378,99 гривень у перший платіж і 821,01 гривень - в другий.
Кожна сторінка Пропозиції підписана електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором Е245. Зі сторони позивача Пропозиція підписана КЕП уповноваженої особи позивача ОСОБА_2 (а.с.22-25 на звороті).
Дослідженням паперової копії Заявки кредитного договору №23.06.2024-100002158 (кредитної лінії) суд встановив, що Кредитний договір укладений 23.06.2024 о 19:42, Заявка є невід'ємною частиною Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 23.06.2024 (а.с.25-26 на звороті).
Відповідно до умов Договору №23.06.2024-100002158 (кредитної лінії) від 23.06.2024 ТОВ «Споживчий цент» надає позичальнику кредит у сумі 11000,00 грн. строком на 210 днів з дати його надання.
Датою надання/видачі кредиту є 23.06.2024, а дата його повернення (виплати) - 18.01.2025.
Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику 4731-21хх-хххх-2242.
За умовами Заявки кредитного договору (кредитної лінії) кредит в розмірі 11000,00 гривень надається строком на 210 днів, продовження (пролонгації, лонгації) Договору сторони не передбачили, за користування кредитом передбачена сплата процентів за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який наданий кредит.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,88%=(20373,95/11000)/210*100%.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 2200,00 грн. і нараховується вона кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Кожна сторінка Заявки кредитного договору №23.06.2024-100002158 (кредитної лінії) підписана електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором Е245.
Паперова копія електронної Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №23.06.2024-100002158 (кредитної лінії) від 23.06.2024, окрім наведених у Заявці та Пропозиції умов, містить відомості про позичальника, реквізити його електронного платіжного засобу 4731-21хх-хххх-2242, а також відомості про підписання одноразовим ідентифікатором Е245 (а.с.26-28).
Відповідно до квитанції про електронний переказ коштів по договору №23.06.2024-100002158 23.06.2024 о 19:42 на картку отримувача VISA 473121*42 вчинена платіжна операція на суму 11000,00 грн. (а.с.20).
У довідці - розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором №23.06.2024-100002158 від 23.06.2024 позивач зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 складає 36571,01 грн., у тому числі 11000,00 грн. основного боргу, 19250,00 грн. - боргу за процентами, 821,01 грн. - боргу за комісією за надання кредиту, 5500,00 грн. неустойки.
Проценти по кредиту нараховані за період з 23.06.2024 по 18.01.2025 (а.с.10).
Особа позичальника ОСОБА_3 кредитодавцем ідентифікована (а.с.29 на звороті).
У позовній заяві позивач стверджує, що 27.07.2024 відповідач на виконання умов Договору провела часткову сплату по кредитному договору у розмірі 5228,99 гривень (а.с.4).
Доказів на підтвердження видів платежів, на сплату яких враховані сплачені кошти суду не надано.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Досліджені докази доводять, що між сторонами існують правовідносини, які виникли внаслідок укладення кредитного договору. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за правочином виконав і надав відповідачу у власність на умовах повернення кредит в розмірі 11000,00 гривень.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість.
У позовні заяві позивач підтверджує, що на виконання умов Кредитного договору відповідач 27.07.2024 сплатила 5228,99 грн.
Виготовлений позивачем розрахунок не містить відомостей про вид платежу, на сплату якого враховані ці внесені відповідачем кошти. Однак, з дослідженого Графіку випливає, що перший платіж в сумі 5222,99 гривень складають 3850,00 гривень процентів та 1378,99 гривень комісії.
Отже на виконання взятих зобов'язань відповідач 27.07.2024 сплатила 3850,00 грн. процентів та 1378,99 грн. комісії.
Доказів на підтвердження того, що з 27.07.2024 відповідач виконувала взяті на себе обов'язки та вносила на рахунок позивача кошти суду не надано. Тобто з 28.07.2024 по 18.01.2025 відповідач заборгувала 19250,00 гривень процентів (175 днів х 110,00 грн.), 11000,00 гривень основного боргу (тіла кредиту) та 821,01. Грн. комісії, пов'язаної з видачою кредиту.
Вимогу позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5500,00 гривень, суд залишає без задоволення і враховує, що відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Законодавець установив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачав, що позичальник також звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 цей пункт був виключений із Закону «Про споживче кредитування». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Виключення Законом України № 3498-IX із Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» пункту 6-1 не дає підстав для висновку про те, що законодавець у такий спосіб відновив можливість стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання умов договору про споживче кредитування під час воєнного стану, оскільки залишається чинною кореспондуюча цьому положенню норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Крім того, слід виходити із принципу верховенства права та системного тлумачення законодавства - норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж положення спеціального закону, що підтверджує пріоритетність застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, під час дії воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення чи скасування відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені чи штрафів за кредитними договорами.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленою з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 31071,01 грн., у тому числі 11000,00 гривень основного боргу, 19250,00 грн. боргу за процентами та 821,01,00 грн. боргу за комісією за надання кредиту.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути у відшкодування сплаченого судового збору 2058,07 грн. (2422,40х84,96%).
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №23.06.2024-100002158 від 23.06.2024 в сумі 31071 (тридцять одна тисяча сімдесят одна) гривня 01 копійка, з яких основний борг - 11000,00 грн.; заборгованість за процентами - 19250,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 821,01 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2058,07 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення ухвалене 12.03.2026.
Суддя Тетяна БАРСЬКА