Справа № 645/3586/25
Провадження № 2-о/645/9/26
04 березня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , зацікавлені особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт його проживання разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менше ніж п'ять років до часу відкриття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_3 .
В обгрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . За заявою ОСОБА_1 від 09.01.2025 року Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою у Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу за номером 73490003 (номер у нотаріуса 7П/2025). До своєї смерті ОСОБА_3 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира була приватизована заявником та його матір'ю - ОСОБА_4 , у 1999 році. Мати заявника, ОСОБА_5 , 08.08.1987 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , який з того часу проживав разом з заявником та його матір'ю однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На випадок своєї смерті вона склала заповіт, згідно якого усе своє майно заповідала своєму чоловікові - ОСОБА_3 .. Заповіт зареєстрований в реєстрі № 5-49. ОСОБА_3 не заявляв про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , а відтак до спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , входить частка квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_6 за її життя. Заявник після смерті ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку, звернувся до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. Натомість державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори 25.03.2025 року прийняв постанову № 283/02-31/П про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій надав роз'яснення, що для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , немає підстав у зв'язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин та інших відносин для встановлення будь-якої черги спадкування. З огляду на положення ст. 1264 ЦК України та надані державним нотаріусом у постанові № 283/02-31/П від 25.03.2025 року, роз'яснення вбачається, що для оформлення спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3 , заявнику необхідно документально підтвердити факт проживання з ним однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, що й стало підставою для його звернення до суду з цією заявою.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року відкрито провадження в справі в порядку окремого провадження, справу призначено до судового розгляду, задоволено клопотання заявника про витребування доказів.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року задоволено клопотання заявника про залучення заінтересованої особи Харківської міської ради.
11.09.2025 року від Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 05.06.2025 року надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 26.01.2026 року задоволено клопотання заявника про залучення у якості заінтересованої особи ОСОБА_7 .
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву у повному обсязі, просив її задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Зазначив, що ОСОБА_3 був чоловіком його матері та його відчимом. Вони разом проживали за адресою : АДРЕСА_1 , мали спільне господарство та бюджет, взаємні права та обов'язки. Зазначену квартиру заявник разом із матір'ю приватизували, він є співвласником квартири. Мати склала заповіт на свою частину квартири на користь чоловіка, а на випадок смерті ОСОБА_3 , на користь його (заявника) доньки. Після смерті матері та відчима, він займався їх похованням та прийняв спадщину. Його донька ОСОБА_8 (у шлюбі ОСОБА_9 ) проживає за кордоном приблизно 9 років, спадщину не прийняла.
Представник заінтересованої особи Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Подали до суду клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки вважали зі змісту заяви вбачається спір про право.
Суд не погоджується із завленним клопотанням, вважає, що воно не підлягає задоволенню, так як із даної справи не вбачається спору про право, враховуючи прийняття спадщини заявником, як спадкоємцем 4 черги, та відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину. Заявник є співвласником зазначеної квартири, постійно в ній проживає та зареєстрований, а визнання спадщини відумерлою можливо лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття (ст. 1277 ЦК України).
04.03.2026 року на адресу суду надійшла заява від заінтересованої особи ОСОБА_10 про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
У ході судового розгляду встановлено, що згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
Згідно до ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
08.08.1987 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_3 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та пасинком ОСОБА_3 .
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 06.01.1999 року, реєстраційний № НОМЕР_3 , ОСОБА_6 та заявнику ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 .
26.03.2013 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до змісту якого належну їй на праві особистої власності частину квартири АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а якщо ОСОБА_3 помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття, заповіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі за №54300387.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 .
Відповідно до повідомлення заступника завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори О.Хлистун від 19.01.2026 року, згідно з відомостями зі Спадкового реєстру спадкова справа після ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою з місця мешкання, тобто ОСОБА_3 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, після смерті дружини у вигляді частини вказаної квартири, але свої спадкові права не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_5 .
Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть №975 від 17.09.2024 року, ОСОБА_3 помер у віці 83 роки, причина смерті Діабетична гангрена правої стопи.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з частини квартири АДРЕСА_2 , яку він фактично прийняв після смерті дружини за заповітом від 26.03.2013 року.
Згідно дослідженої копії спадкової справи № 7П/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що 09.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини. Заповіту ОСОБА_3 не залишав. Інші спадкоємці, зокрема спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась.
Судом встановлено, що відповідно до довідок з Реєстру територіальної громади м.Харкова про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 15.12.2021 року, станом на 15.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який зареєстрований в даній квартирі з 10.07.1991 року.
На підтвердження факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , заявником надано копію договору укладеного між ОСОБА_1 та КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» про надання послуг за вищезазначеною адресою, копії квитанцій за оплату цих послуг, з яких вбачається що нарахування здійснювались на 2-х осіб, також копії квитанцій КП «ХТМ», та платіжні інструкції за період з 02.2023-05.2023, Акт пломбування (роз пломбування побутових лічильників газу) від 08.03.2023 року за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до якого вбачається, що у присутності споживача ОСОБА_3 08.03.2023 року проведено пломбування лічильника. Договір на зберігання вузла обліку природного газу, Акт прийому-передачі обліку природного газу на відповідальне зберігання, Акт обстеження системи теплоспоживання житлового приміщення на ім'я ОСОБА_3 .
09.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 25.03.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та роз'яснено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , немає підстав у зв'язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин та інших відносин для встановлення будь-якої черги спадкування.
Заінтересована особа ОСОБА_13 (раніше ОСОБА_7 ) до органів нотаріату, надала заяву про відмову від прийняття належної їй частки спадкового майна, що залишилась після смерті бабці ОСОБА_6 , відмовилась на користь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заява посвідчена 30.01.2026 року, ОСОБА_14 , віцеконсулом Генерального консульства України у м.Кракові.
Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є сусідами заявника, повідомили, що заявника знають з дитинства, він проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір'ю та відчимом, доглядав їх, допомагав, після смерті займався їх похованням, вони постійно бачать заявника за вказаною адресою.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість досліджених доказів та фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі, крім того, судом було встановлено, що заявник є співвласником вказаної квартири та зазначена квартира є його зареєстрованим в установленому порядку місцем мешкання з 1991 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа вільна у виборі способу способів захисту цивільних прав судом.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Згідно ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 644/6274/16-ц (провадження N 14-283цс18) вказано, що "згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року N 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки".
Встановлення факту постійного проживання заявника з вітчимом наддасть йому підстави для реалізації свого права на спадкування.
Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, в тому числі показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що заявник належними та допустимими доказами довів та підтвердив, що на час смерті вітчима ОСОБА_3 , він постійно проживав з ним у квартирі АДРЕСА_2 , не меньше п'яти років до відкриття спадщини.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім'єю із пасинком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.293,294,315,319,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім'єю, не меньше п'яти років на час відкриття спадщини, із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_7 ;
Заінтересовані особи: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900653, адреса: 61061, м.Харків, вул. Василя Мельникова, буд.2;
Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 12.03.2026 року.
Головуючий суддя - І.В.Ульяніч