Унікальний номер справи № 756/3819/25 Головуючий у суді першої інстанції - Діденко Є.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/3690/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
02 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Хворост Дарією Михайлівною на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року позивач АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, 24.09.2019 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», Угоду про обслуговування кредитної картки та відновлювальної кредитної лінії № 631243826.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору Банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленої кредитної лінії на кредитну картку VISA Platinum з кредитним лімітом 200 000,00 грн., зі сплатою 39,99 % річних за користування кредитом, а відповідачка мала сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі у строки, визначені договором.
Відповідачка не виконала свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим її заборгованість перед позивачем станом на 17.04.2024 року складає 294348,16 грн, з яких: 53 310,00 грн - тіло кредиту; 169027,83 грн - прострочене тіло; 69958,41 грн - відсотки за користування кредитом; 2051,92 грн. - овердрафт.
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість у вказаному розмірі та судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631243826 від 24.09.2019 у розмірі 294 348, 16 грн, з яких: 53 310,00 грн - тіло кредиту; 169 027,83 грн - прострочене тіло; 69 958,41 грн - відсотки за користування кредитом; 2051,92 грн - овердрафт.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судовий збір у сумі 3 532,18 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом матеріальних норм права, просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд ухвалив рішення без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату та час засідання.
Вказує, що суд безпідставно відхилив контррозрахунок відповідача, мотивуючи це тим, що відповідач не замовив судову експертизу.
Зазначає, що суд проігнорував ключовий доказ - підписаний відповідачкою «Паспорт споживчого кредиту», де чітко вказано строк кредитування «12 з можливістю пролонгації». Натомість суд віддав перевагу непідписаним онлайн-додаткам, які передбачали автоматичну пролонгацію.
Крім цього, суд повністю проігнорував усталену та обов'язкову для врахування практику Верховного Суду щодо стягнення комісії за розрахунково-касове обслуговування у споживчих кредитах та щодо припинення нарахування відсотків після закінчення строку кредитування.
Стверджує, що суд не надав оцінки умовам договору (зокрема, про автоматичну пролонгацію та капіталізацію відсотків) на предмет їх справедливості, як того вимагає Закон України «Про захист прав споживачів».
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяв участь представник відповідачки адвокат Хворост Д.М., яка підтримала апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 та її представниця адвокат Хворост Д.М. не були повідомлені про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, про що зазначено в апеляційній скарзі.
Ця обставина підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів направлення та отримання відповідачкою та її представницею судових повісток про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 22 вересня 2025 року. Будь-які заяви та клопотання що свідчили б про поінформованість сторони відповідача про дату та час розгляду справи у матеріалах справи відсутні.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази належного відповідачка ОСОБА_1 та її представниці адвоката Хворост Д.М. про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, а рішення суду ухвалене за їх відсутності, на що посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі, то ця обставина є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 24 вересня 2019 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції на укладення договору про банківське обслуговування АТ «Альфа Банк» та Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Паспорту споживчого кредиту, укладений Кредитний договір № 631243826, згідно з яким банк відкрив відповідачці поточний рахунок з електронним платіжним засобом VISA Platinum строком дії на 5 років з моменту випуску.
Ліміт кредитної лінії складав 200 000,00 грн, зі сплатою 39,99 % річних за користування кредитом, зі сплатою обов'язкового мінімального платежі 5 % від загальної заборгованості , але не менше 50 грн. дати платежів узгоджуються сторонами у Графіку, примірний графік та розрахунок сукупної вартості запропоновано навести в Тарифах.
У Анкеті-заяві відповідачка підтвердила акцепт Публічної пропозиції на укладення договору з банком на умовах, розміщених на сайті, підтвердив отримання примірнику договору.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту, відповідачці роз'яснені умови кредитування.
Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (в редакції, що діяла на момент укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії), пунктом 3.4.2. Додатку №4 «Кредитні картки фізичних осіб» (далі Додаток №4), що є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» визначено, що строк користування лімітом Кредитної лінії - 365 днів, з моменту отримання Клієнтом права використання коштів Відновлювальної кредитної лінії з можливістю пролонгації дії Відновлювальної кредитної лінії (за умови прийняття Банком рішення про пролонгацію).
Відповідно до пункту 3.4.15 Додатку №4 після закінчення строку дії Відновлювальної кредитної лінії, який визначається відповідно до умов п.3.4.2. Розділу І цього Додатку №4, Банк має право продовжити строк дії Відновлювальної кредитної лінії у попередньому розмірі та на такий самий строк, але не більше строку дії кредитного Договору, у разі наявності таких сукупних обставин, як: сумлінне та точне дотримання Клієнтом умов Договору; та відсутності письмової заяви Клієнта щодо анулювання Відновлювальної кредитної лінії. При цьому, першим днем дії нового строку дії Відновлювальної кредитної лінії є перший календарний день наступний за останнім днем попереднього строку дії Відновлювальної кредитної лінії.
Пунктом 3.4.8.3 Додатку №4 Сторони погоджуються, що при виконанні зобов'язань Клієнта (окрім Клієнтів «А-Клубу») з оплати Обов'язкового щомісячного платежу першим підлягає виконання зобов'язання з оплати Обов'язкового рівного платежу. При цьому у випадку якщо станом на 17.00 за київським часом останнього операційного дня Платіжного періоду Клієнт не забезпечить наявність на своєму Рахунку суму грошових коштів у розмірі не менше суми Обов'язкового щомісячного платежу, (а) в першу чергу виконуються зобов'язання Клієнта з оплати Обов'язкового рівного платежу та (б) у випадку наявності обставин передбачених пунктом 3.4.8.4. цього Додатку №4 умови користування відновлювальною кредитною лінією змінюються на наступні: розмір ОМП, вказаного в Угоді, на один місяць користування коштами Відновлювальної кредитної лінії встановлюється 0 % від суми Загальної заборгованості за Відновлювальною кредитною лінією та (в) Клієнт зобов'язаний сплатити суму ОМП у розмірі 5 % від суми Загальної заборгованості за Відновлювальною кредитною лінією не пізніше останнього операційного дня Платіжного періоду місяця, що йде за місяцем в якому настали обставини передбачені цим пунктом. При цьому, штрафи та пені за несплату ОМП в такому разі Клієнту не нараховуються та Клієнтом не сплачуються, а проценти за користування Відновлювальною кредитною лінією нараховуються згідно стандартних Тарифів банку та списуються за рахунок встановленої Клієнту Відновлювальною кредитної лінії.
Сторони також домовились, що у випадку якщо Клієнтом не буде виконана умова передбачена підпунктом (в) цього пункту починаючи з дня, що йде за днем призначеним для сплати ОМП Банк має право нараховувати та стягувати штрафи та пеню (у випадку їх наявності) за невиконання умов Договору згідно Тарифів Банку. Позовна давність за спорами включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів) тощо, становить 50 (п'ятдесят) років.
Пункт 3.4.10 Додатку № 4 у разі перевищення Клієнтом встановленого Договором ліміту Відновлювальної кредитної лінії, на суму перевищення (Несанкціонованої кредитної заборгованості) нараховуються відсотки та сплачується неустойка у відповідності з Тарифами, які є невід'ємною частиною Договору. У подальшому для розрахунку чергової суми ОМП, в тому числі для повернення Несанкціонованої кредитної заборгованості, застосовуються правила визначені п.3.4.9. Розділу І цього Додатку №4.
Пункт 3.4.11 Додатку №4 Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань Клієнтом на підставі Угоди, не може перевищувати половини суми, одержаної Клієнтом за Угодою. Якщо на кінець останнього операційного дня Платіжного періоду, який припадає на робочий день Банку, Клієнт не здійснив сплати суми ОМП чи Обов'язкового щомісячного платежу (за умови наявності Обов'язкового рівного платежу) та суми Несанкціонованої кредитної заборгованості (в разі її наявності), Банк вважає таку несплачену суму ОМП чи Обов'язкового щомісячного платежу (за умови наявності Обов'язкового рівного платежу) та суму Несанкціонованої кредитної заборгованості (в разі її наявності) простроченою заборгованістю Клієнта за Кредитом на наступний робочий день Банку, що йде за останнім операційним днем Платіжного періоду. У випадку якщо останній операційний день Платіжного періоду припадає на неробочий день Банку чи день якого немає в календарному місяці, Клієнт повинен здійснити сплату ОМП чи Обов'язкового щомісячного платежу (за умови наявності Обов'язкового рівного платежу) та суми Несанкціонованої кредитної заборгованості (в разі її наявності) не пізніше дня, що визначений згідно з умовами п.3.4.19 Розділу І цього Додатку № 4 при цьому заборгованість Клієнта щодо сплати суми ОМП чи Обов'язкового щомісячного платежу (за умови наявності Обов'язкового рівного платежу) та суми Несанкціонованої кредитної заборгованості (в разі її наявності) є простроченою з наступного робочого дня Банку, що йде за днем призначеним для сплати ОМП чи Обов'язкового щомісячного платежу (за умови наявності Обов'язкового рівного платежу) та Несанкціонованої кредитної заборгованості (у разі її наявності) згідно з умовами п.3.4.19 Розділу І цього Додатку № 4. За повне або часткове прострочення сплати Обов'язкового платежу/Несанкціонованої заборгованості кредитної Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Банку неустойку в розмірі, вказаному в Тарифах, які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з пунктом 2.7. Додатку № 5 до Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» якщо умовами Угоди передбачена сплата Комісії за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, Банк з метою сприяння Позичальнику у виконанні ним своїх зобов'язань за Угодою, вчиняє дії на користь Позичальника по розрахунково-касовому обслуговуванню кредитної заборгованості, які полягають в наданні Позичальнику комплексу послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню кредитної заборгованості, що направлені на запобігання виникнення випадків прострочення виконання зобов'язань Позичальника за Угодою.
У розділі ІV Оферти відповідачка підтвердила, що отримала всю необхідну інформацію для прийняття рішення про отримання кредиту.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 17 квітня 2024 року у відповідачки утворилась заборгованість в загальному розмірі 294 348,16 грн, з яких: 53 310,00 грн - тіло кредиту; 169 027,83 грн - прострочене тіло; 69 958,41 грн - відсотки за користування кредитом; 2051,92 грн - овердрафт.
Факт користування відповідачкою кредитними коштами та утворення заборгованості у вказаному розмірі підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданому позивачем.
Колегія суддів відхиляє контррозрахунок заборгованості, виконаний відповідачкою, оскільки він є фрагментарним, виконаний без урахування нарахованих банком відсотків за користування кредитними коштами та не ґрунтується на умовах укладеного між сторонами договору. При цьому, відповідачка не заявляла суду клопотань про призначення судової експертизи щодо розрахунку заборгованості.
Безпідставними також є посилання відповідачки на закінчення строку дії договору 20 березня 2020 року, оскільки умовами укладеного між сторонами договору передбачена можливість його пролонгації щороку. Формулювання «строк кредитування: 12 з можливістю пролонгації», яке вжите у підписаному відповідачкою «Паспорті споживчого кредиту», не суперечить можливості автоматичної пролонгації договору.
Крім цього, строк дії картки, яку отримала відповідачка, становить 5 років. Як видно із наданої банком виписки по рахунку, відповідачка продовжувала користуватись кредитними коштами та частково погашала кредит до 20 квітня 2022 року. Зокрема, 20 квітня 2022 року відбулось зарахування на карту у розмірі 2000 грн.
Із вимогами щодо розірвання договору відповідачка до банку не зверталась.
Апеляційний суд відхиляє також доводи відповідачки щодо необґрунтованості нарахування овердрафту.
Так, пунктом 3.20 Додатку №3 «Платіжні картки фізичних осіб» що є частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» визначено, що Держатель зобов'язується у разі виникнення несанкціонованого овердрафту за будь-яким з Рахунків за виключенням Рахунку, що відкритий в рамках Зарплатного проекту, повернути Банку таку заборгованість та сплачувати проценти за користування ним у розмірі, визначеному Тарифами, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після розрахункового циклу в якому виникла відповідна заборгованість. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту по Рахункам відкритим у рамках Зарплатних проектів, Держатель зобов'язується сплачувати таку заборгованість та відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом, що обліковуються Банком на останній робочий день поточного календарного місяця, не пізніше 25-го числа календарного місяця наступного за місяцем в якому виникла заборгованість. Сума заборгованості за несанкціонованим овердрафтом та нарахованих на суму несанкціонованого Овердрафту процентів за користування несанкціонованим овердрафтом, що не повернена у зазначений строк, вважається Банком простроченою заборгованістю.
Отже, несанкціонований овердрафт є складовою частиною заборгованості, підстави його виникнення та порядок погашення передбачені умовами укладеного між сторонами договору, тому відсутні підстави вважати, що його нарахування банк здійснив безпідставно.
Не можуть бути враховані судом у межах розгляду даної справи і правові позиції Верховного Суду щодо стягнення комісії за розрахунково-касове обслуговування у споживчих кредитах, оскільки позовних вимог про стягнення комісії банк не заявляв.
Окрім того, оскільки умови укладеного кредитного договору відповідачкою у встановленому порядку не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору.
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх обов'язків по сплаті кредиту, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі, за тілом кредиту та за відсотками, обов'язковість сплати яких позичальником передбачена положеннями договору та нормами цивільного законодавства.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Зважаючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 3532,18 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Хворост Дарією Михайлівною задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 рокускасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 631243826 від 24 вересня 2019 року у розмірі 294 348 (двісті дев'яносто чотири тисячі триста сорок вісім) гривень 16 копійок, з яких: 53 310,00 грн - тіло кредиту; 169 027,83 грн - прострочене тіло; 69 958,41 грн - відсотки за користування кредитом; 2051,92 грн - овердрафт.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у сумі 3 532 гривень 18 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 02 березня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома